
Справа №690/573/19
Провадження №2/690/40/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2020 року Ватутінський міський суд Черкаської області
у складі: головуючого - судді Пасацької Л.А.,
за участю секретаря судового засідання Вельган А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Ватутіне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства, третя особа: Ватутінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ),
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача 24.12.2019 р. звернулась до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи тим, що позивач та ОСОБА_2 проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2016 року і по даний час. За період спільного проживання у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ОСОБА_2 перебувала з 04.07.2015 року в зареєстрованому шлюбі ОСОБА_5 , який рішенням Святошинського районного суду м. Київ від 19.09.2019 року визнано недійсним.
Отримавши рішення суду про визнання шлюбу недійсним та скасування його державної реєстрації з моменту укладення, тобто з 04.07.2015 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Ватутінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області з заявою про реєстрацію народження сина ОСОБА_6 з записом батьком дитини ОСОБА_1 , посилаючись на те, що фіктивний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнаний таким з дати укладення, а тому, вимоги про реєстрацію дитини на чоловіка з яким мати перебуває у шлюбі до даного випадку не відноситься, адже ОСОБА_6 народжений у 2019 році а шлюб недійсний з 2015 року. Незважаючи на вказані обставини, орган ДРАЦС відмовився приймати заяву батьків про реєстрацію народження дитини. ОСОБА_2 без відома позивача, здійснила реєстрацію народження ОСОБА_6 , записавши батьком дитини відповідача ОСОБА_3 , чим допустила порушення прав біологічного батька дитини на батьківство. Просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 17.01.2020 р. відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 13.02.2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі
Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на веб-сайті Ватутінського міського суду Черкаської області http://court.gov.ua/sud2301/,розміщеному на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, у судове засідання повторно не з`явився, відзив до суду не подав, поважність причини неявки суду не повідомив.
Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечила.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі фактичні обставини, та визначений зміст спірних правовідносин сторін.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували з 04.07.2015 р. у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19.09.2019 року (а.с.14-15), визнано недійсним з моменту його укладення та скасовано актовий запис у Книзі реєстрації актів про шлюб.
Згідно повідомлення Шевченківським районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві було анульовано актовий запис №887 про шлюб громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , складений 04.07.2015 р. (а.с. 16).
Як вбачається з акту депутата Ватутінської міської ради Черкаської області від 20.11.2019 року (а.с.) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2016 року проживають однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17)
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 18.12.2019 р. Ватутінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Черкаси, його батьками зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.11).
Згідно ст. 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.
Згідно до ст. 133 Сімейного кодексу України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.
Відповідно до положень статті 47 цього Кодексу недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов`язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.
Положеннями ч. 3 ст. 122 СК України передбачено, що подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Тобто, можливість зареєструвати позивача батьком дитини законом передбачена, але, через те, що місце перебування відповідача ОСОБА_3 невідоме, вчинити такі дії неможливо.
Згідно ч. 1 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.
Згідно ч. 3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Згідно п. 6.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства.
У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року), держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У преамбулі Конвенції ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Зазначене положення також закріплено у ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», якою сім`я визнається природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і яка несе відповідальність за створення належних умов для цього. Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню.
Відповідно до положень ст.. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Судово-генетична та судово-імунологічна експертизи у цій справі не проведені, проте, встановлено з підтвердженням належними і допустимими доказами походження ОСОБА_4 від позивача: сумісне проживання відповідача разом із позивачем без реєстрації шлюбу до і на момент народження дитини у квартирі батьків позивача, визнання позивачем дитини своєю».
Європейський суд з прав людини вказав, що «у цій справі питання полягає не в діях держави, а в стверджуваній неналежності захисту національними судами приватного життя заявника у спорі між приватними сторонами. У справах такого типу має враховуватись справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами. До того ж усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення. Стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини. Суд встановлював порушення статті 8 Конвенції, коли національні органи влади відмовляли у розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи. На противагу, стаття 8 Конвенції не була порушена у випадах, коли національні органи влади відмовляли у розгляді такого позову після ретельного вивчення інтересів зацікавлених осіб, приділивши особливу увагу інтересам дитини та не проігнорувавши при цьому інтереси ймовірного біологічного батька (M. T. v. UKRAINE, № 950/17, § 23 - 24, ЄСПЛ, від 19 березня 2019 року).
З огляду на наведені підстави, зокрема визнання позову відповідачем - ОСОБА_2 (матір`ю дитини), відповіді Ватутінського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану №1603/16.2-01.10 від 20.11.2019 р., адресованою ОСОБА_1 про відсутність можливості зазначення його батьком дитини за наявності його заяви про це, фотокартки дитини та позивача, що підтверджують їх очевидну схожість, акт від 20.11.2019 р. про спільне проживання однією сім`єю позивача та матері дитини з 2016 року, суд дійшов висновку про підтвердження належними і допустимими доказами походження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від позивача.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання батьківства є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст.. 134 Сімейного кодексу України на підставі ….рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
З огляду на доведеність вимог позивача суд вважає необхідним задовольнити також вимоги про внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини, виключивши при цьому відомості про батька - відповідача ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128-129, 134 СК України, ст. 4-5, 12-13, 82, 128, 130-131, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виключити відомості про батька ОСОБА_9 » з актового запису № 31 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого 18.12.2019 року Ватутінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Внести зміни до актового запису №31 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого 18.12.2019 року Ватутінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області вказавши:
1. в графі по-батькові « ОСОБА_10 » замість « ОСОБА_11 »;
2. в графі прізвище « ОСОБА_12 » замість « ОСОБА_13 »,
3. в графі батько зазначити « ОСОБА_1 » , громадянин України, замість « ОСОБА_3 ».
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області, а матеріали справ надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Третя особа:Ватутінський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження:пл.. Соборності, 1, м. Ватутіне, Черкаська область, код ЄДРПОУ 22809713.
Повний текст рішення складено та проголошено 25.03.2020 року о 16.00 год.
Головуючий суддя: Л.А.Пасацька
Судове рішення № 88410566, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області) було прийнято 17.03.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 690/573/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: