Ухвала суду № 88409294, 17.03.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"17" березня 2020 р.Справа № 922/1513/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2854/17 від 23.08.2017), з урахуванням заяви про збільшення вимог (вх. № 7822 від 23.03.2018), у справі

за заявою ОСОБА_2 , м. Харків про визнання банкрутом публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст", м. Харків

учасники у справі про банкрутство не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, ПАТ "ФК "Металіст", про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 672000,00 грн. за період квітень 2015 року по липень 2017 року та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 7761,24 грн., а також 672000,00 грн. моральної шкоди.

Ухвалою суду від 28.08.2017 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 922/2854/17.

Ухвалою суду від 04.10.2017 справу № 922/2854/17 передано до розгляду по суті в межах справи № 922/1513/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст".

Ухвалою суду від 30.11.2017 призначено заяву ОСОБА_1 (вх. № 2854/17 від 23.08.2017) до ПАТ Футбольного Клубу "Металіст" про стягнення заборгованості до розгляду в попередньому засіданні на 25.01.2018.

25.01.2018 у судовому засіданні у зв`язку із необхідністю отримання витребуваних судом документів відкладено попереднє засідання на 27.03.2018.

23.03.2018 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 7822), в якій заявник просив суд визнати його вимоги в розмірі 883761,24 грн., що складаються з: 679761,24 грн. заборгованості по заробітній платі (а саме: 672000,00 грн. - заборгованість по нарахованій, але невиплаченій заробітній платі за період з квітня 2015 року по липень 2017 року, 7761,24 грн. - компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати), 132000,00 грн. - заборгованості з виплати заробітної плати за період з серпня 2017 року по 16.01.2018 та вихідної допомоги в розмірі 24000,00 грн., 48000,00 грн. - середнього заробітку за час затримки виплати належних звільненому працівникові сум за період з 16.01.2018 по 15.03.2018, а також 672000,00 грн. моральної шкоди.

Вищезазначена заява ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог була прийнята судом; подальший розгляд здійснюється з її урахуванням.

У зв`язку із неявкою в судове засідання розпорядника майна - керівника боржника та ненадання ним доказів розгляду вимог кредиторів, попереднє засідання було відкладено на 27.04.2018.

27.04.2018 до суду від розпорядника майна - керівника боржника надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог ОСОБА_1 (вх. № 11187), в якому арбітражний керуючий Яковлев Є.В. зазначив про часткове визнання заборгованості перед заявником, що за даними бухгалтерського обліку становить 491546,13 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2018 попереднє засідання суду було відкладено на 25.05.2018.

Ухвалою суду від 25.05.2018 у зв`язку з необхідністю отримання витребуваних доказів в повному обсязі попереднє засідання суду було відкладено на 04.07.2018.

Судове засідання, призначене на 04.07.2018, не відбулося у зв`язку із направленням справи до Харківського апеляційного господарського суду.

Після повернення справи до Господарського суду Харківської області ухвалою суду від 10.09.2018 попереднє засідання суду було призначено на 24.10.2018.

24.10.2018 у зв`язку з відпусткою судді Усатого В.О. учасників у справі про банкрутство було повідомлено про перенесення судового засідання на 21.11.2018.

У судовому засіданні 21.11.2018 було частково розглянуто заяви з грошовими вимогами до боржника та винесено мотивовані ухвали, розгляд інших грошових вимог в попередньому засіданні було відкладено на 20.12.2018.

21.11.2018 до суду надійшло клопотання кредитора - ОСОБА_3 про відсторонення арбітражного керуючого Яковлева Є.В. від виконання обов`язків розпорядника майна - керівника боржника ПАТ "ФК "Металіст" (вх. № 32801).

Судове засідання, призначене на 20.12.2018, не відбулося з причин направлення справи до суду апеляційної інстанції.

Після повернення справи до Господарського суду Харківської області ухвалою суду від 06.03.2019 попереднє засідання суду було призначено на 22.04.2019.

22.04.2019 у судовому засіданні частково розглянуто грошові вимоги до боржника, в частині розгляду інших грошових вимог попереднє засідання відкладено на 02.05.2019.

Ухвалою суду від 02.05.2019 у зв`язку з необхідністю отримання витребуваних доказів в повному обсязі попереднє засідання суду було відкладено на 20.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2019 відмовлено у задоволенні клопотання кредитора ОСОБА_3 про відсторонення арбітражного керуючого Яковлева Є.В. від виконання обов`язків розпорядника майна - керівника боржника ПАТ "ФК "Металіст" (вх. № 32801 від 21.11.2018).

Судове засідання, призначене на 20.06.2019, не відбулося у зв`язку з відрядженням судді Усатого В.О.

Ухвалою суду від 24.06.2019 попереднє засідання суду було призначено на 10.07.2019.

У судовому засіданні 10.07.2019 частково розглянуто грошові вимоги до боржника, в частині розгляду інших грошових вимог попереднє засідання відкладено на 11.09.2019.

Судове засідання, призначене на 11.09.2019, не відбулося з причин направлення справи до апеляційної інстанції.

Постановою Східного апеляційного суду від 02.10.2019 апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.06.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено заяву кредитора ОСОБА_3 (вх. № 32801 від 21.11.2018), визнано незадовільною роботу розпорядника майна арбітражного керуючого Яковлева Є.В. у справі №922/1513/17, усунено арбітражного керуючого Яковлева Є.В. розпорядника майна - керівника боржника Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст" від виконання ним своїх обов`язків, справу направлено до Господарського суду Харківської області для призначення розпорядника майна відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражному керуючому Яковлеву Є.В. постановлено виконувати обов`язки розпорядника майна - керівника боржника Публічного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Металіст" до постановлення Господарським судом Харківської області ухвали про призначення нового розпорядника майна боржника.

Після повернення справи до Господарського суду Харківської області ухвалою суду від 04.11.2019 попереднє засідання суду було призначено на 09.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2019 призначено розпорядником майна - керівником боржника ПАТ "ФК "Металіст" арбітражного керуючого Левченко О.К.

Ухвалою суду від 09.12.2019 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення розгляду попереднього засідання на 18.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2020 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення розгляду попереднього засідання на 17.03.2020.

17.03.2020 до суду від розпорядника майна - керівника боржника надійшли заперечення на заяву з грошовими вимогами до боржника (вх. № 6788), в яких арбітражний керуючий Левченко О.К. повідомила про часткове визнання грошових вимог ОСОБА_1 на загальну суму 537364,31 грн., з яких: 491546,13 грн. - заборгованість по заробітній платі, 45818,18 грн. - середній заробіток за час затримки за період з 17.01.2018 по 15.03.2018.

Присутній у судовому засіданні розпорядник майна - керівник боржника зазначила про часткове визнання грошових вимог ОСОБА_1 на суму 491546,13 грн. заборгованості по виплаті заробітної плати та у розмірі 45818,18 грн. середнього заробітку за час затримки за період з 17.01.2018 по 15.03.2018, всього на суму 537364,31 грн.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні 17.03.2020 було оголошено перерву до 16:00.

Після перерви учасники у справі про банкрутство у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши матеріали справи, заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2854/17 від 23.08.2017), з урахуванням заяви про збільшення вимог (вх. № 7822 від 23.03.2018), та надані документи, суд зазначає наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "ФК "Металіст", визнано вимоги ініціюючого кредитора - ОСОБА_2 до боржника на суму 11824844,52 грн. основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Яковлева Є.В., призначено справу до розгляду в попередньому засіданні.

11.06.2017 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "ФК "Металіст" (№ 43606).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який застосовувався до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Вищезазначені норми кореспондуються з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який застосовувався до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства) особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

З поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 з 01.04.2015 працював на посаді заступника генерального директора ПАТ "ФК "Металіст" по господарській частині та 16.01.2018 був звільнений на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату.

Враховуючи порушення умов виплати заробітної плати, перед ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка при звільненні заявника сплачена боржником - ПАТ "ФК "Металіст" не була.

Розпорядником майна - керівника боржника розглянуто вимоги ОСОБА_1 та повідомлено про часткове визнання заборгованості на суму 537364,31 грн.

Розглянувши вимоги заявника про визнання розміру заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2015 року по липень 2017 року на суму 672000,00 грн. та за період з серпня 2017 року по 16.01.2018 в розмірі 132000,00 грн., що загалом складає 804000,00 грн., суд зазначає наступне.

Зі штатних розкладів ПАТ "ФК "Металіст", наданих розпорядником майна до матеріалів справи, вбачається, що розмір окладу ОСОБА_1 за період з червня 2015 року по червень 2016 року, з серпня 2016 по вересень 2017 року, з листопада по січень 2018 року становить 26000,00 грн.

Відповідно до порядку розрахунку відрахувань із сум заробітної плати, згідно з Податковим кодексом сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику, розраховується шляхом віднімання із суми нарахованої заробітної плати наступних податків: Єдиного соціального внеску (ЄСВ) у розмірі 3,6%; податку на доходи фізичних осіб (прибутковий податок) (ПДФО) у розмірі 15%, 20%, військовий збір у розмірі 1,5%.

Таким чином, виходячи окладу ОСОБА_1 в розмірі 26000,00 грн., підтвердженого наявними у матеріалах справи штатними розкладами за період з червня по грудень 2015 року, заробітна плата, що повинна була йому виплачуватися складається наступним чином: ЄСВ - 26000,00 грн. х 3,6% = 936,00 грн., сума ПДФО (26000,00 грн. - 936,00 грн.) х 15% = 3759,60 грн., сума воєнного збору 26000,00 грн. х 1,5% = 390 грн. Тобто, всього утримано за рахунок працівника 5085,60 грн., тому до виплати належить сума в розмірі 20914,40 грн. Вказана сума заробітної плати (виходячи з окладу в розмірі 26000,00 грн.) належить до виплати заявнику за період з червня 2015 року по грудень 2015 року, що загалом становить 271887,20 грн. (20914,40 грн. х 7 = 146400,80 грн.).

Враховуючи положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", яким було змінено порядок розрахунку сум податків, що нараховуються та відраховуються із заробітної плати починаючи із січня 2016 року, заробітна плата, що повинна виплачуватися заявнику, виходячи з окладу ОСОБА_1 в розмірі 26000,00 грн. (за період з січня по червень 2016 року, з серпня 2016 року вересень 2017 року, листопад та грудень 2017 року) розраховується наступним чином: розрахована сума ПДФО - 26000,00 грн. х 18% = 4680,00 грн., розрахована сума воєнного збору: 26000,00 грн. х 1,5% = 390,00 грн. Всього утримано за рахунок заявника 5070,00 грн., до виплати належить сума у розмірі 20930,00 грн. Вказана сума заробітної плати належить до виплати заявнику за період з січня по червень 2016 року, з серпня 2016 року вересень 2017 року, листопад та грудень 2017 року, що загалом складає 460460,00 грн. (20930,00 грн. х 22 = 460460,00 грн.).

Щодо розміру заробітної плати за січень 2018 року, суд зазначає, що заявника звільнено з ПАТ "ФК "Металіст" 16.01.2018, тому ним відпрацьовано 10 робочих днів із загальної кількості 21 робочий день, у зв`язку із чим заробітна плата за січень 2018 року (виходячи з окладу в розмірі 26000,00 грн.) становить 9966,70 грн. (20930,00 грн. / 21 = 996,67 грн.; 996,67 грн. х 10 = 9966,70 грн.).

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що загальна сума заробітної плати, належної до виплати заявнику за період з 01.04.2015 по 16.01.2018, із розрахунку розмірів окладів, підтверджених наявними у матеріалах справи штатними розкладами, становить 616827,50 грн., тому в цій частині грошові вимоги є такими, що підлягають визнанню, решта вимог підлягає відхиленню як необґрунтовані та непідтверджені належними доказами.

Щодо вимоги заявника про компенсацію за втрату частки доходу за несвоєчасну виплату заробітної плати у сумі 7761,24 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, визначеному чинним законодавством.

У випадку порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Відповідно до абз. абз. 1, 2 п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням терміну їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до рахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Таким чином, грошові вимоги ОСОБА_1 щодо компенсації за затримку виплати заробітної плати в сумі 7761,24 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.

Щодо вимоги заявника про компенсацію вихідної допомоги при звільненні у сумі 24000,00 грн., суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 був звільнений з ПАТ "ФК "Металіст" 16.01.2018 на підставі п. 1 ст. 40 КзПП України у зв`язку із скороченням чисельності штату, що підтверджується записом у трудовій книжці.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Згідно з п. 2 абз. 3 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Як вбачається з вищезазначених розрахунків, за останні два місяці перед звільненням (листопад та грудень 2017 року) заробітна плата заявника становила 20930,00 грн. (20930,00 грн. х 2 = 41860,00 грн.).

Отже, середньоденна заробітна плата складає 996,66 грн. (41860,00 грн. / 42 робочих днів за два місяці = 996,67 грн.). Розмір середньомісячної заробітної плати становить 20930,07 грн. (996,67 грн. х 21 середньомісячну кількість робочих днів за період = 20930,07 грн.).

Враховуючи вищевикладене, вимоги в цій частині підлягають визнанню в розмірі 20930,07 грн., решта вимог підлягає відхиленню як необґрунтовані.

Щодо вимоги про середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 16.01.2018 по 15.03.2018 у розмірі 48000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 117 КзПП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08.02.1995, відповідно до якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Заявником не надано розрахунку середнього заробітку за весь час затримки відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08.02.1995.

З вищенаведених розрахунків, проведених судом, середньоденна заробітна плата заявника складає 996,67 грн.

Таким чином, розмір середнього заробітку за період з 17.01.2018 (дата наступна після звільнення 16.01.2018) по 15.03.2018 (період, визначений заявником) становить 40863,47 грн. (996,67 грн. х 41 робочий день за період = 40863,27 грн.).

Враховуючи вищевикладене, вимоги в цій частині підлягають визнанню в розмірі 40863,27 грн., решта вимог підлягає відхиленню як необґрунтовані.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 672000,00 грн., суд зазначає, що відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що боржник неправомірними та тривалими діями спричинив моральну шкоду шляхом порушення права на своєчасне отримання заробітної плати. Через вказане порушення заявником втрачено нормальні життєві зв`язки, зазнано значних душевних та моральних страждань протягом всього часу невиплати, у зв`язку із чим розмір моральної шкоди заявник визначає в розмірі 672000,00 грн.

Статтями 16 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з відповідними змінами) роз`яснено, що згідно статті 237-1 КЗпП України (набрав чинності з 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (ст. ст. 3, 4, 11, 31 ЦПК України).

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Згідно з абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні (абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

Тож, лише наявність усіх чотирьох вищезазначених умов є підставою для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди, тоді як відсутність хоча б однієї з них свідчить про необґрунтованість та недоведеність відповідних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В матеріалах справи відсутні докази підтвердження нанесення відповідної шкоди заявнику саме боржником.

Також, суд зазначає, що перелік зусиль, в яких виникла потреба у заявника для організації свого життя, має та може бути підтверджений належними доказами.

Лише посилання заявника на понесені моральні страждання без будь-яких доказів та обґрунтувань не є належним та допустимим доказом для визнання заявленої моральної шкоди на суму 672000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, ненадання заявником правового та документального обґрунтування заявленої моральної шкоди, суд відхиляє вимоги в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2854/17 від 23.08.2017), з урахуванням заяви про збільшення вимог (вх. № 7822 від 23.03.2018), задовольнити частково, визнати вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 686382,28 грн., з яких: вимоги щодо виплати заробітної плати за період з 01.04.2015 по 16.01.2018 на суму 616827,50 грн., компенсація за затримку виплати заробітної плати в розмірі 7761,24 грн., вихідна допомога при звільненні на суму 20930,07 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 17.01.2018 по 15.03.2018 у розмірі 40863,47 грн. такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у порядку відповідної черговості. Решту вимог за заявою відхилити.

Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства , ст. ст. 73, 74, 232-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з грошовими вимогами до боржника (вх. № 2854/17 від 23.08.2017), з урахуванням заяви про збільшення вимог (вх. № 7822 від 23.03.2018), задовольнити частково.

Визнати вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 686382,28 грн., з яких: вимоги щодо виплати заробітної плати за період з 01.04.2015 по 16.01.2018 на суму 616827,50 грн., компенсація за затримку виплати заробітної плати в розмірі 7761,24 грн., вихідна допомога при звільненні на суму 20930,07 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 17.01.2018 по 15.03.2018 у розмірі 40863,47 грн., які включити до реєстру вимог кредиторів у порядку черговості, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства.

Решту вимог за заявою відхилити.

Ухвалу направити розпоряднику майна - керівнику боржника, Лутаю С.П.

Ухвала набирає законної сили 17 березня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 256 ГПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 23 березня 2020 року.

Суддя Усатий В.О.