Рішення № 88407177, 18.03.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 березня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/764/19 +

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Курмило В.М.

розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта", в особі Тернопільської дирекції АТ "Укрпошта"

до відповідача Комунального підприємства Теребовлянської міської ради "Теребовля"

про стягнення 36 992,78 грн заборгованості згідно договору; 3% річних в розмірі 836,17 грн; інфляційні нарахування в розмірі 1 150,24 грн.

представники сторін не з`явились.

Суть справи:

Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі його Тернопільської дирекції звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Комунального підприємства Теребовлянської міської ради "Теребовля" про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 20.12.2019 судом відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання його контрагентом умов договору доручення №090041 від 28.01.2019 в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, зважаючи на що у відповідача виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням відсотків річних та інфляційних витрат, заявлена до стягнення у судовому порядку.

18.03.2018 року представник позивача подав клопотання №б/н (вх. №1995) про проведення судового засідання без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У жодне із судових засідань явку уповноваженого представника Комунальне підприємство не забезпечило. Разом з тим, відповідачем долучено до матеріалів справи відзив №б/н (вх. №966) від 06.02.2020, у якому останній зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Вважає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 до тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, на централізоване водопостачання та водовідведення у складі витрат на збут включаються витрати на оплату послуг банків та інших установ з приймання і перерахування коштів споживачів за надання цих послуг. Тому, стягнення філіями УДППЗ "Укрпошта" плати з населення за приймання комунальних платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги та спожиті газ і електроенергію через не укладення договорів із надавачами житлово-комунальних послуг призводить до необґрунтованого підвищення плати за ці послуги для споживачів і зростанню соціальної напруги серед населення.

Крім того, у запереченнях на відповідь на відзив №б/н (вх. №1606) від 04.03.2020, відповідач стверджує, що його контрагентом самовільно без інформування Комунального підприємства приймалися платежі від населення із стягненням відповідної плати та отриманням комісійної винагороди. Тому підстави для стягнення спірних коштів з КП "Теребовля" відсутні.

Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників позивача, судом встановлено наступне.

28 січня 2011 року між Комунальним підприємством Теребовлянської міської ради "Теребовля" (далі-Довіритель) та Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" (далі-Повірений) було укладено договір доручення №090041 (далі - Договір), згідно п.1.1. якого Повірений від імені та за дорученням Довірителя зобов`язується надавати послуги з приймання платежів від населення за комунальні послуги, відповідно до Порядку приймання платежів об`єктами поштового зв`язку УДППЗ "Укрпошта", затвердженого наказом УДППЗ "Укрпошта" від 25.08.2009 №746.

Територією надання послуги є відділення поштового зв`язку у місті Теребовлі (п.1.2. договору).

У розділі 2 укладеного правочину його контрагенти обумовили права та обов`язки кожного із них. Так, Довіритель зобов`язується оплачувати позивачу надавані послуги в розмірі 2% від суми прийнятих платежів від мешканців міста Теребовлі. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок Укрпошти, згідно виставлених рахунків і актів виконаних робіт не пізніше ніж на 3-й день після виставлення рахунку. Повірений у свою чергу зобов`язується забезпечити надання послуг з приймання платежів та перераховувати отримані платежі на рахунок Комунального підприємства , в строки та порядку, що визначені даним Договором.

У разі зміни середньої суми одного платежу (зміна тарифів тощо), за зверненням Довірителя, Повірений здійснює розрахунок рівня винагороди з урахуванням зазначених змін та перегляд її при необхідності, у порядку та строки, передбачені умовами цього договору (п.п.3.1, 3.7.).

Відповідно до п.7.1, Договір набуває чинності з 01 лютого 2011 і діє до 31 грудня 2011. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила іншу про його припинення, угода вважається пролонгованою на кожен наступний рік.

Окрім іншого, контрагенти домовилися про укладення додатку до п.3.4 Договору, а саме Звіту повіреного про виконання доручення, який є підставою для проведення кінцевих розрахунків між Сторонами (п.3.5 Договору).

У Додатковій угоді № 1 від 13.04.2016 року, що набрала чинності 14.04.16р. та є невід`ємною частиною Договору, контрагенти домовилися оплачувати надані за Договором послуги в розмірі 3,4% від суми прийнятих платежів.

Додатковою угодою №2 від 20.03.2017 сторони змінили найменування Повіреного на Публічне акціонерне товариство "Укрпошта".

На підставі Додаткової угоди №3 від 29.05.2018 у новій редакції було викладено п.2.1.5 договору, а саме : Оплачувати надані послуги в розмірі 3,4% від суми прийнятих платежів, але не менше 3,00 грн за кожен прийнятий платіж від мешканців м. Теребовля, та згідно виставлених рахунків і актів виконаних робіт не пізніше, ніж на 3-й день після виставлення рахунку, шляхом перерахування коштів на рахунок Повіреного.

Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов Договору, Тернопільською дирекцією АТ "Укрпошта" були надані послуги з приймання платежів від населення за період з вересня 2018 року по червень 2019 року на загальну суму 36 992,78 грн. Це підтверджується реєстрами прийнятих платежів, що сформовані за кожен місяць окремо (вказані реєстри містяться в матеріалах справи).

Крім цього, позивачем надсилались відповідачу Звіти Повіреного про виконання доручення за період з 01.09.2018 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 30.04.2019, з 01.05.2019 по 31.05.2019 та з 01.06.2019 по 30.06.2019 (докази надіслання звітів долучені до матеріалів справи).

Незважаючи на те, що жодних зауважень щодо обсягу, якості та повноти наданих послуг, Комунальним підприємством письмово Повіреному не висловлено, примірників Звітів з підписом посадової особи відповідача на адресу Повіреного ним не надіслано, спірні сумі коштів не перераховані.

Відтак, за твердженням позивача, заборгованість за надані послуги становить 36 992,78 грн. Зважаючи на це, ним було направлено відповідачу лист №48/17-323 від 24.05.2019 з вимогою оплатити борг та пропозицією розірвати договір №090041 з 1 липня 2019. Проте, даний лист залишено Комунальним підприємством без відповіді.

Наведене в сукупності слугувало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

За приписами ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За своїм змістом та правовою природою спірний правочин є договором надання послуг.

Статтею 901 названого вище Кодексу встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до змісту ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Поряд із цим, за положеннями ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов. Це кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

При цьому суд враховує, що :

- спірна заборгованість виникла в період дії Договору. Надання послуг позивачем, на виконання досягнутих між контрагентами домовленостей, засвідчується належними документами, в тому числі Звітами повіреного, які в силу п.3.5 Договору є підставою для проведення кінцевих розрахунків між Сторонами. Наведені документи надіслані на адресу відповідача , однак ним не підписані без зазначення будь-яких мотивованих заперечень;

- жодних зауважень щодо обсягу, якості та повноти наданих послуг, Комунальним підприємством письмово Повіреному не висловлено. Не надано таких відомостей, з посиланням на належні та допустимі докази, КП "Теребовля" і суду, в ході розгляду цієї справи. Відтак, слід прийти до висновку, що Повіреним належним чином виконані взяті на себе договірні зобов`язання;

- за умовами Договору, сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, що одержала зміни та доповнення чи пропозицію про розірвання договору, повинна відповісти на це не пізніше 30 днів після отримання. Зміни, доповнення, пропозиції про розірвання договору вважаються погодженими в разі відсутності відповіді з боку іншої сторони протягом зазначеного строку (п.7.2 Договору). Лист відповідача №138 з проханням розірвати Договір надісланий на адресу Укрпошти 06.05.2019 року. Дати, з якої цей правочин слід розірвати у даній пропозиції Комунальним підприємством не зазначено. Натомість, за наслідками розгляду листа, Укрпоштою запропоновано розірвати Договір з 01.07.2019 ( лист від 24.05.2019 року №48-17-323 у справі). Відповіді на цю пропозицію Комунальне підприємство не надало. Відтак, за домовленостями, що викладені у п.7.2 Договору, останній вважається розірваним із 01.07.2019 року. До вказаної дати, правовідносини між сторонами регулювалися Договором , а відтак його умови були обов`язковими до виконання як для позивача (в частині надання послуг з приймання платежів) так і відповідача ( щодо оплати фактично наданих послуг);

- аудиторський звіт Державної фінансової інспекції України від 27.04.16 р. №17-21/1-2, на який посилається відповідач, стосується діяльності Укрпошти з 01.01.14 р. по 31.12.15р., а відтак спірного періоду ( вересень 2018 - червень 2019) не стосується;

- Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 не регулює тарифи на приймання платежів за комунальні послуги. З огляду на це, посилання відповідача на приписи даного нормативно - правового акту судом оцінюються критично;

- платежі, які справлялися у спірний період позивачем із населення (плата за договірний платіж - не менше 3 грн.00 коп) та винагорода, що оплачувалася йому відповідачем ( не менше 3 грн.) мають різну правову природу, та не є аналогічними. Адже за затвердженими тарифами (Наказ ПАТ "Укрпошта" №174 від 21.02.2018 з послідуючими змінами та доповненнями у справі), у період дії Договору, послуга з приймання платежів фактично порівну оплачувалася споживачем та юридичною особою ( 3 грн + 3 грн). За відсутності укладеного договору, послуга в повному обсязі підлягала сплаті споживачем, в сумі не меншій 6 грн. 00коп. Що й мало місце у спірних правовідносинах. Відтак ця обставина, не може слугувати підставою для звільнення Комунального підприємства від виконання зобов`язань за Договором .

З наведеного в сукупності суд констатує, що сума основної заборгованості перед позивачем станом на час вирішення даного спору становить 36 992,78 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов`язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов`язань. Якщо учасники зобов`язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов`язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов`язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов`язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов`язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов`язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із поданими позивачем розрахунками, за неналежне виконання умов договору товариству за період з жовтня 2018 по жовтень 2019 нараховані інфляційні збитки в сумі 1 150,24 грн та за період з 11.10.2018 по 26.11.2019 нараховані 3% річних в сумі 836,17 грн.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та 3% річних, враховуючи дату виникнення обов`язку оплатити борг, період існування заборгованості, розмір боргу, провівши відповідний перерахунок, суд вважає правомірно заявленими інфляційні збитки у розмірі 1 148,05 грн та 3% річних у розмірі 836,17 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надано доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

В силу ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 126, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Теребовлянської міської ради "Теребовля" (вул. Шевченка, 16, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100, ідент. код 36023766) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта", в особі Тернопільської дирекції АТ "Укрпошта" (вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001 в особі Тернопільської дирекції АТ "Укрпошта", вул. В.Чорновола, 1, м. Тернопіль, 46001, ідент. код 01192220) – 36 992 (тридцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн 78 коп. заборгованості згідно договору; 3% річних в розмірі 836 (вісімсот тридцять шість) грн 17 коп.; інфляційні нарахування в розмірі 1 148 (одну тисячу сто сорок вісім) грн 05 коп., 2 101 (дві тисячі сто одну) грн 88 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 25.03.2020

Суддя О.В. Руденко