Рішення № 88406424, 12.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2020Справа № 910/16259/19Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЄЛТ-СІТІ"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

про стягнення 649 945,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Яндян О.А.

від відповідача: Кириллов М.С., Кирищук В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІЄЛТ-СІТІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про стягнення 649 945,00 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неправомірні дії відповідача позбавили позивача можливості отримати прибуток, який можливо було б одержувати уразі укладення договорів оренди будівель за період червень-жовтень 2019 у розмірі 649 950,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16259/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 17.12.2019.

16.12.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що спірні будівлі за проектом будувалися виключно для збереження в належному технічному стані електроустаткування, яке належить відповідачу на праві власності. 12.06.2019 відповідачем отримано лист позивача щодо пропозиції укладення договору купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, у яких розташовано електрообладнання відповідача. Листом від 03.07.2019 відповідач просив позивача надати витяги з державного земельного кадастру. 12.07.2019 відповідачем було отримано вимогу про добровільне звільнення приміщень. Відповідач зазначає, що позивача було повідомлено про намір придбати будівлі ТП-6941 та РП-450 за умови виділення ділянки під об`єктами електроенергетики, відповідно до чинного законодавства. Відповідач зазначає, що звільнення спірних будівель від обладнання, що належить відповідачу на праві власності призведе до відключення від електроенергії цілого житлового мікрорайону з об`єктами соціального призначення. Також відповідач заперечує проти наданого позивачем Звіту про оцінку майна. Крім того, відповідач стверджує, що позивач, набуваючи право власності на будівельні частини ТП-6941 та РП-450, і ТОВ «Бізнес Ріелт», маючи намір укласти договір оренди будівельних частин вказаних ТП-6941 та РП-450 бачили дані об`єкти, були обізнані з їх цільовим призначенням, розуміли обтяження вказаних об`єктів розміщеним в них обладнанням та розуміли неможливість їх використання для комерційних цілей.

У підготовчому засіданні 17.12.2019 позивач заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 17.12.2019 судом оголошено перерву до 16.01.2020.

24.12.2019 від відповідача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

14.01.2020 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ріелт».

У підготовчому засіданні 16.01.2020 позивач надав для долучення до матеріалів справи відповідь на відзив та клопотання про призначення судової оціночної експертизи щодо вартості оренди будівлі розподільчого пункту РП-450 та будівлі трансформаторної підстанції ТП-6941.

У поданій відповіді на відзив позивач зазначив, що майнова шкода полягає в неотриманні орендної плати в розмірі 649 950,00 грн. упущеної вигоди, яку можливо було отримати у разі укладення договорів оренди будівель з ТОВ «Бізнес Ріелт» або з відповідачем. Причинний зв`язок полягає в тому, що у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, яка полягає в ухиленні від укладення договору оренди будівель та в ігноруванні вимоги позивача звільнити будівлі, позивач не отримує орендну плату за будівлі та зазнає збитки.

У підготовчому засіданні 16.01.2020 суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - ТОВ «Бізнес Ріелт».

Також суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 04.02.2020.

23.01.2020 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

04.02.2020 від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи щодо функціонального призначення будівель розподільчого пункту РП-450 та трансформаторної підстанції ТП-6941.

04.02.2020 суд відклав підготовче засідання на 18.02.2020.

У підготовчому засіданні представник позивача надав письмові заперечення проти клопотання відповідача про призначення експертизи.

Представник відповідача надав письмові пояснення та докази для долучення до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотань позивача та відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Також суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.03.2020.

11.03.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою Господарського суду мiста Киэва від 12.03.2020 виправлено описку в цiні позову.

У судовому засіданні 12.03.2020 судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду клопотання позивача від 11.03.2020 №11-03/20 про долучення доказів.

У судовому засіданні 12.03.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили.

В судовому засіданні 12.03.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.05.2019 позивач набув у власність нерухоме майно, а саме: будівлі розподільчого пункту РП-450 загальною площею 223,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26н та будівлі трансформаторної підстанції ТП-6941, загальною площею 191,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26м (далі - будівлі).

Вказане майно придбане позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Киянам», що підтверджується свідоцтвами від 24.05.2019, що зареєстровані в реєстрі за номерами 641 та 642. Також право власності позивача на вказані будівлі підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

30.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЄЛТ-СІТІ", як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ріелт», як орендарем укладені договір оренди будівлі № 8 (далі - договір оренди № 8) та договір оренди будівлі № 9 (далі - договір оренди № 9).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди № 8, в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування будівлю розподільчого пункту РП-450 загальною площею 223,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26н, яка є власністю орендодавця та сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Згідно з п. 2.1 договору оренди № 8, будівля, що орендується, надається орендарю для господарських потреб.

Розмір місячної орендної плати з урахуванням її індексації складає 69 525,00 грн. за 1 кв.м. (п.5.1. договору оренди № 8).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди № 9 в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування будівлю трансформаторної підстанції ТП-6941, загальною площею 191,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26м, яка є власністю орендодавця та сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Згідно з п. 2.1 договору оренди № 9, будівля, що орендується, надається орендарю для комерційного використання.

Розмір місячної орендної плати з урахуванням її індексації складає 60 465,00 грн. за 1 кв.м. (п.5.1. договору оренди № 8).

Позивач зазначає, що для визначення розмірів орендної плати за будівлі було замовлено та отримано Звіти про незалежну оцінку майна, а саме: будівлі розподільчого пункту РП-450, що розташована за адресою: м . Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26н та будівлі трансформаторної підстанції ТП-6941, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд . 26м, які складені фізичною особою-підприємцем, незалежним оцінювачем Гражданін Є.Г.

З твердженням позивача, під час підписання Актів приймання-передачі будівель на виконання договорів оренди, з`ясувалось, що в будівлях розташоване електрообладнання відповідача - Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", у зв`язку з чим передача майна в оренду не відбулась.

31.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЄЛТ-СІТІ", як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ріелт», як орендарем підписано угоду № 8/1 про розірвання договору № 8 від 30.05.2019 та угоду № 9/1 про розірвання договору № 9 від 30.05.2019.

Зі змісту вказаних угод вбачається, що у зв`язку із знаходженням в будівлях розподільчого пункту РП-450 та трансформаторної підстанції ТП-6941 електрообладнання ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та неможливості використовувати будівлі для господарської діяльності ТОВ «Бізнес Ріелт», сторони дійшли згоди вважати договори № 8 від 30.05.2019 та № 9 від 30.05.2019 розірваними.

04.06.2019 позивач звернувся до відповідача з листом вих.№ 6/41, у якому пропонував відповідачу викупити спірні будівлі або укласти договори оренди будівель.

У відповідь на вказаний лист, відповідачем направлено лист від 03.07.2019 вих № 01/2/01/3-4014 про розгляд пропозиції, у якому відповідач просив надати Витяги з державного земельного кадастру про земельні ділянки, на яких розташовані будівлі.

Позивач зазначає, що 10.07.2019 звернувся до відповідача з вимогою про добровільне звільнення приміщень протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги.

За твердженням позивача, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду із вказаним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що неправомірні дії відповідача позбавили позивача можливості отримати прибуток, який можливо було б одержувати у разі укладення договорів оренди будівель за період червень-жовтень 2019 у розмірі 649950,00 грн., у зв`язку з чим позивач просить стягнути суму збитків в судовому порядку.

При цьому, розрахунок позивачем проведено наступним чином: загальна сума орендної плати за місяць за договорами оренди будівель складає 129 990,00 грн., період неотриманих доходів - 5 місяців (червень-жовтень 2019), 5*129 990,00 грн.=649 950 грн.

Однак, позивач в прохальній частині позову просить стягнути в судовому порядку суму збитків у розмірі 649 945,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно із п. 8, п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Приписами статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.

Відповідно до приписів ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Приписами ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, зокрема, упущеної вигоди у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; наявність збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою правопорушника та збитками; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Позивач зазначає, що протиправна поведінка відповідача полягає в ухиленні від укладення договору оренди будівель та в ігноруванні вимоги позивача звільнити будівлі.

В той же час, суд зазначає, що позивач набув право власності на спірні будівлі 24.05.2019, а 30.05.2019 позивач уклав договори оренди спірних будівель з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ріелт». При цьому, з моменту набуття права власності на будівлі та до моменту укладення договорів оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ріелт» та подальшого їх розірвання (31.05.2019), позивач не звертався до відповідача ні з пропозиціями укладення договорів оренди, купівлі-продажу, ні з вимогами про звільнення спірних будівель від електрообладнання відповідача. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Більше того, позивач не направляв відповідачу пропозиції про укладення договору оренди з відповідним проектом договору з умовами, на яких він має намір укласти з відповідачем договір, а лише направив лист від 04.06.2019, у якому пропонував відповідачу викупити спірні будівлі або укласти договори оренди будівель, без зазначення їх умов.

Тобто позивачем при направленні пропозиції про укладення договорів не було дотримано порядку укладення договорів, а тому ненадання відповідачем відповіді чи неукладення на таку пропозицію відповідного договору не може вважатись протиправною поведінкою відповідача.

Також суд враховує, що позивач не зміг передати спірні приміщення в оренду 31.05.2019 не внаслідок протиправних дій відповідача, оскільки на момент передачі відповідач не знав і не міг знати, що зобов`язаний звільнити спірні приміщення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на момент укладення та розірвання договорів оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ріелт» була відсутня протиправна поведінка відповідача.

Щодо наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, то позивач зазначає, що у зв`язку з ухиленням від укладення договору оренди будівель та ігноруванням вимоги позивача звільнити будівлі, позивач не отримує орендну плату за будівлі та зазнає збитки.

Однак, суд зазначає, що позивач, як власник будівель, мав право та можливість до моменту укладення спірних договорів оренди перевірити стан свого майна та направити відповідачу відповідну вимогу щодо звільнення приміщень з метою їх передачі в оренду. Більше того, позивач був обізнаний про об`єкти нерухомості, які він придбаває.

В той же час, пропозиція щодо укладення договорів, вимога про звільнення приміщень були направлені вже після того, як позивач розірвав договори оренди, за якими мав отримувати орендну плату.

На переконання суду, у даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між заявленими позивачем збитками та поведінкою відповідача.

Крім того, вимоги позивача про стягнення збитків у вигляді втраченого (неотриманого) прибутку базуються на розрахунках можливого прибутку у разі передачі будівель, що є теоретичним, побудованим на можливих очікуваннях отримання певного доходу, в той час, як вже 31.05.2019 договори оренди були розірвані та позивач, у зв`язку з цим, не отримував би доходу від здачі майна в оренду.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження, такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог, у зв`язку тим, що позивачем не доведено наявність усіх необхідних елементів складу правопорушення, для покладення на відповідача відповідальності у вигляді збитків.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЄЛТ-СІТІ".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2020.

Суддя С.О. Турчин