Ухвала суду № 88405246, 25.03.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

25 березня 2020 року справа № 580/313/20 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про скасування рішення,

встановив:

24 січня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-25856-17 від 05.11.2019.

19.02.2020 від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування заяви представником відповідача зазначено, що позивачем пропущено передбачений ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду. Позивачем отримано оскаржувану вимогу 05.12.2019, відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ОСОБА_3 могла скористатися своїм правом на оскарження протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки), тобто до 05.01.2020.

Вирішуючи питання залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” строк оскарження до суду вимоги про сплату єдиного внеску становить 10 днів.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18.

Суд зазначає, що неоднозначність абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” допускає можливість її неправильного трактування, а саме – можливість обмеження строку оскарження з 6 місяців (визначеного Кодексом адміністративного судочинства України) до 10 днів.

Абзацом 5 частини 4 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” встановлено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або в судовому порядку. Таким чином, десятиденний строк не оскарження в судовому порядку не встановлений даною правовою нормою.

Відповідно до абзацу 10 частини 4 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, абзацом 10 частини 4 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” встановлює саме строк надсилання органом доходів та зборів вимоги про сплату недоїмки до підрозділу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, кожен має право на справедливий суд, кожен має право на доступ до суду, застосування процесуальних обмежень національним судом (у т.ч. щодо процесуальних строків) має бути очевидним та передбачуваним для особи і відповідати принципу юридичної визначеності.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.

Як висновок суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. 122, 123, 242, 248, 256, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду – відмовити повністю.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Тимошенко