Рішення № 88404842, 23.03.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2020 року м. Рівне №460/770/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просила суд:

1. Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у розрахунку пенсії за віком, у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої зарплати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

2. Зобов`язати відповідача нарахувати з 30.05.2018 пенсію, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої зарплати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 30.05.2018 їй призначено пенсію за віком, згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003. До того, вона отримувала пенсію за нормами Закону України "Про державну службу". Однак, відповідачем при визначені розміру пенсії безпідставно не здійснено перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2016-2017 роки, натомість протиправно застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. У зв`язку з чим, позивач звернулася до суду та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.02.2020 прийнято дану позову заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) протягом розумного строку.

На адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов у якому відповідач заперечив проти задоволення позову, ствердив про правомірність своєї поведінки на рішень в спірних правовідносинах.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач з 04.10.2010 отримувала пенсію за нормами Закону України "Про державну службу".

На підставі поданої заяви, позивачу з 30.05.2018 призначено пенсію за віком, згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003.

06.12.2019 позивач звернулася до управління з відповідною заявою та просила нараховувати пенсію з врахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016-2017 роки.

Відповіддю від 13.01.2020 №Н-5322/07.1-59 відповідач повідомив, що відповідно до поданої заяви, позивача її переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 та проведено перерахунок пенсії із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки, а тому, оскільки позивач реалізувала своє право на призначення пенсії за віком (04.10.2010) та обрала отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 30.05.2018 підстави для обчислення пенсії позивача з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2017 року відсутні. З огляду на наведене, перерахунок проведено згідно з чинним пенсійним законодавством.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, в частині не здійснення перерахунку та виплати призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2016-2017 роки, позивач звернулася до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон України №1058-ІV від 09.03.2003) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058-ІV від 09.03.2003, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В ч.3 ст.45 цього Закону також зазначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч. 3 ст. 45 Закону України №1058-IV від 09.03.2003 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України №1058-IV від 09.03.2003.

Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України №1058-IV від 09.03.2003.

Отже, у даному випадку позивачу призначено іншу пенсію за іншим Законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії ( пенсії за віком на умовах Закону України № 1058-IV від 09.03.2003).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а, постанові від 14.02.2018 (справа № 465/5246/17), постанові від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, постанові від 13.12.2018 у справі № 185/860/17, постанові від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.

В силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Отже, судом встановлено, що для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV від 09.03.2003 позивач звернулася вперше 30.05.2018, що підтверджується поданою заявою про призначення пенсії позивача та не заперечується сторонами.

Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки, що передують зверненню позивача, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV від 09.03.2003.

Водночас, відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки та не враховано приписи ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV від 09.03.2003.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, то суд вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

При цьому, Основний Закон містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач є пенсіонеркою.

Суд зазначає, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія.

Із зазначеного вбачається, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, має наслідком неможливість реалізувати право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону №1058 суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача у наступній редакції:

Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у розрахунку пенсії ОСОБА_1 за віком, у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 30.05.2018, відповідно до ст.26, ст.27 та ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача, судові витрати на суму 840,80 грн., сплачені згідно із квитанцій від 11.02.2020 №32.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у розрахунку пенсії ОСОБА_1 за віком, у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 30.05.2018, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з урахуванням викладеного в цьому рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати на суму 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 25 березня 2020 року.

Суддя Махаринець Д.Є.