Ухвала суду № 88404428, 25.03.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 березня 2020 року м. Чернігів Справа № 734/204/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , капрала поліції, поліцейського СРПП №4 Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України у Козелецькому районі Чернігівської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Козелецького районного суду Чернігівської області як адміністративного, з позовом до ОСОБА_2 , капрала поліції, поліцейського СРПП №4 Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області (далі - відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у Козелецькому районі Чернігівської області (далі - відповідач 2), у якому просить:

- скасувати винесену відповідачем 1 постанову від 21.01.2020 ДП18 №405984 про накладення на неї адміністративного стягнення за частиною другою статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

- справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відносно позивача, закрити;

- зобов`язати відповідача 2 повернути сплачену нею суму штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху у розмірі 510,00 грн. згідно з квитанцією №112 від 23.01.2020 на р/р №UA023535530000010027900100212, отримувач ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача 37972475.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 12.02.2020 вищевказану справу передано за предметною підсудністю на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали, підставою для такої процесуальної дії стало те, що ОСОБА_1 у позовній заяві об`єднано декілька позовних вимог, частина з яких предметно підсудна окружному адміністративному суду і не може бути розглянута місцевим загальним судом, а саме: про зобов`язання відповідача 2 повернути сплачену позивачем суму штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху у розмірі 510,00 грн.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями від 23.03.2020 справу №734/204/20 передано на розгляд судді Бородавкіній С.В.

Частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У свою чергу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. У частині другій цієї статті зазначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Суд звертає увагу, що правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів надають можливість на підставі предмета спору та суб`єктного складу сторін встановити адміністративний суд за першою інстанцією, який розглядатиме справу. Це кореспондується з принципами «res judicata», юридичної визначеності з огляду на практику Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Мушта проти України»; §§ 47, 52 рішення у справі «Пономарьов проти України»).

У параграфі 2 глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує складену відповідачем 1 постанову від 21.01.2020 ДП18 №405984 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення-штрафу в розмірі 510,00 грн. у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, предметом спору є рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, що застосоване до позивача на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, спір, що виник між сторонами належить до предметної підсудності місцевого загального суду як адміністративного.

При цьому, щодо наявного в ухвалі Козелецького районного суду Чернігівської області від 12.02.2020 посилання на положення частини третьої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 вважає спірну постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, у зв`язку із чим просить суд зобов`язати відповідне управління казначейської служби України повернути сплачений нею адміністративний штраф у розмірі 510,00 грн.

Тобто, у позовній вимозі, яка місцевим загальним судом віднесена до юрисдикції окружного адміністративного суду, не ставиться питання щодо необхідності дослідження правомірності рішення, дій чи бездіяльності Управління Державної казначейської служби України у Козелецькому районі Чернігівської області як суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Так, вказана вимога є похідною від вимоги позивача про скасування постанови від 21.01.2020 ДП18 №405984, у зв`язку із чим, вирішуючи її, суд має встановити правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виходить за межі повноважень окружного адміністративного суду.

Суд звертає увагу, що неправильним є поширення юрисдикції окружних адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із системного аналізу змісту статей 20, 286 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку, що законодавець виключає можливість розгляду окружними адміністративними судами справ щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, і взагалі будь-яку постанову, винесену на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, розгляд та вирішення заявлених ОСОБА_1 вимог має відбуватися місцевим загальним судом як адміністративним, зокрема, Козелецьким районним судом Чернігівської області.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

При отриманні матеріалів справи судом встановлено, що спір у цій справі предметно непідсудний Чернігівському окружному адміністративному суду, тому, з урахуванням вимог статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України та застосовуючи аналогію процесуального права, справу №734/204/20 має бути передано до місцевого загального суду як адміністративного, а саме: до Козелецького районного суду Чернігівської області, задля дотриманням правил територіальної та предметної підсудності.

При цьому, суд звертає увагу, що в силу вимог частини першої статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу, воно підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Таким чином, розгляд цієї справи Чернігівським окружним адміністративним судом по суті призведе до порушення прав учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

На підставі наведеного та керуючись статтями 20, 29, 171, 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Степури Олександра Анатолійовича , капрала поліції, поліцейського СРПП №4 Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України у Козелецькому районі Чернігівської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов`язання вчинити певні дії передати за підсудністю до Козелецького районного суду Чернігівської області (вул. Свято-Преображенська, 7, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000).

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану ухвалу.

Повний текст ухвали складено 25.03.2020.

Суддя С.В. Бородавкіна