Рішення № 88404096, 25.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8108/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій щодо не виплати індексації грошового забезпечення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

визнати протиправними дії Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.07.2015 року по 16.10.2018 року;

зобов`язати Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 липня 2015 року по 16 жовтня 2018.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 проходила військову службу в Білгород-Дністровському прикордонному загоні Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України. 16.10.2018 року позивач звільнена з військової служби на підставі наказу № 479-ОС. Після звільнення з військової служби, відповідач не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.07.2015 року по день звільнення 16.10.2018 року. Згідно з відповіддю від 17.12.2019 року на адвокатський запит, відповідач вказує, що не виплата індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 року по день звільнення позивача 16.10.2018 року відбулася у зв`язку із відсутністю розподілів асигнувань коштів на вказані цілі Адміністрацією ДПСУ.

Ухвалою суду від 29.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 26.02.2020 року.

13.02.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який фактичні видатки слід проводити в межах фонду заробітної плати на відповідний рік. Згідно розподілів асигнувань, виділених Адміністрацією Державної прикордонної служби України в 2015-2018 роки кошти на виплату індексації виділялися по червень 2015 року включно, якими позивач і був забезпечений.

03.02.2020 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися, у зв`язку із чим судом розглянуто справу в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ч. 9 ст. 205 КАС України.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Відповідно до наказу начальника 25 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.10.2018 року № 479-ОС (по особовому складу), ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас.

Згідно з листом Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 11/21Л-ПІ від 17.12.2019 року, з липня 2015 року по жовтень 2018 року рішень щодо виплати індексації грошового забезпечення Адміністрацією Державної прикордонної служби не приймалося, та відповідні асигнування на вказані цілі не надходили.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Приписами ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

Приписами ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення);

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення»», підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Приписами п. 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Суд зазначає, що з огляду на наведені положення законодавства, індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Єдиною підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по жовтень 2018 року, з огляду на відзив на адміністративний позов, є відсутність у вказаний період у Адміністрації Державної прикордонної служби України коштів для виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Суд зазначає, що приписами ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 дійсно передбачено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Проте, нормами законодавства не передбачено можливості не нараховувати та не виплачувати індексацію грошового забезпечення у випадку відсутності коштів.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Таким чином, суд робить висновок про те, що відсутність належного бюджетного фінансування не є підставою для порушення права особи на отримання коштів, оскільки обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення.

Вказаний висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 19.07.2019 року у справі № 240/4911/18.

Таким чином, суд робить висновок, про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.07.2015 року по 16.10.2018 року та зобов`язанняи Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 липня 2015 року по 16 жовтня 2018.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій щодо не виплати індексації грошового забезпечення, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправними дії Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.07.2015 року по 16.10.2018 року.

Зобов`язати Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 липня 2015 року по 16 жовтня 2018.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач – Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (адреса: вул. Військової слави, буд. 14, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700, код ЄДРПОУ: 14321831).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 25 березня 2020 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.