Ухвала суду № 88403913, 25.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/1546/20

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 березня 2020 року Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Фермерського господарства ОСОБА_1 до Бережницької сільської ради, Фермерського господарства Богів М.М. про визнання права користування землею,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства ОСОБА_1 до Бережницької сільської ради, Фермерського господарства Богів М.М. про «визнання права користування землею Фермерським господарством Мадараша Володимира Миколайовича, виходячи із договору, статуту п.3.2 – право на користування землею посвідчується державним актом, що видається на ім`я його голови».

Ухвалою судді від 25.02.2020 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-денний термін з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Копію цієї ухвали було надіслано судом засобами поштового зв`язку на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві. Тож, як встановлено, позивача було повідомлено належним чином про підстави залишення позовної заяви без руху та наслідки неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

05.03.2020 року від позивача надійшла до суду заява на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.02.2020 року, в якій останній виклав додаткові пояснення по суті спору. Окрім того, позивач долучив до матеріалів заяви оригінал квитанції №22 від 04.03.2020 року про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.

11.03.2020 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву, додаткові докази у справі та оригінал квитанції №7 від 03.03.2020 року про сплату судового збору у розмірі 72,40 грн.

Тож, зважаючи на те, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.02.2020 року станом на 11.03.2020 року не були виконані у повному обсязі, а лише частково, з метою забезпечення права ФГ ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, реалізації його процесуальних прав, надання можливості повністю усунути недоліки позовної заяви та забезпечення оперативності судового провадження, ухвалою судді від 11.03.2020 року було продовжено позивачу строку залишення позовної заяви без руху до 23.03.2020 року.

24.03.2020 року засобами поштового зв`язку надійшла від позивача заява, в якій викладено останнім письмові пояснення та уточнена позовна заява. До вказаних заяв позивач долучив копію статуту ФГ Мадараша Володимира Миколайовича, розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 30.05.2003 року №263 «Про надання дозволу фермеру ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки в приватну власність в розмірі середньої земельної частки» та від 19.05.2003 року №229 «Про надання дозволу членам Фермерського господарства ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки у приватну власність в розмірі середньої земельної частки».

Однак, як вбачається, надані суду позивачем матеріали не усувають усіх недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху.

Так, суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 згаданої Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суддею детально проаналізовано заяву про усунення недоліків позовної заяви, уточнені позовні заяви та не встановлено наявності спірних правовідносин між позивачем та відповідачами.

Суддя також зауважує, що як у позові, так і в уточнених позовних заявах відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує саме наявність публічно-правового спору у вказаних правовідносинах сторін й не надано жодних пояснень щодо підсудності даного спору саме Львівському окружному адміністративному суду; позивачем також не обґрунтовано вимог до Фермерського господарства Богів М.М., який є другим відповідачем у справі, тобто у цій частині вимоги ухвал про залишення позовної заяви без руху від 25.02.2020 року та від 11.03.2020 року про продовження строку залишення позовної заяви без руху не виконано.

Також, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті.

В порушення вищевказаної норми позивачем не долучено до уточнених позовних заяв примірників (копій) таких уточнень, разом із додатками до неї для відповідачів (зважаючи на те, що заяви про уточнення позовних вимог від 03.03.2020 року, від 04.03.2020 року та від 20.03.2020 року не є аналогічними за змістом та їх суд не може розцінювати як примірники первісної позовної заяви для інших учасників справи).

Отже, у даному випадку слід зауважити, що у встановлений судом строк, який був достатнім для виправлення недоліків позовної заяви, позивачем вимоги суду, викладені в ухвалах суду від 25.02.2020, від 11.03.2020 року виконано лише частково.

Згідно ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Станом на 25.03.2020 року жодних інших матеріалів чи клопотань від позивача до суду не надходило.

При цьому, з огляду на те, що позивачу уже продовжувався строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/1546/20, а також враховуючи строки розгляду даної категорії справ, суддею не знайдено підстав для надання ФГ Мадараша Володимира Миколайовича додаткового строку з метою усунення недоліків позовної заяви з аналогічних підстав, які не були ним виконані попередньо.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що дану позовну заяву, разом із доданими до неї матеріалами слід повернути позивачу.

Частиною 8 статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги, тому судовий збір в сумі 768,40 грн., сплачений згідно квитанції №22 від 04.03.2020 року та судовий збір в сумі 72,40 грн., сплачений згідно квитанції №7 від 03.03.2020 року за подання позову підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.123, 169, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

у х в а л и в :

Позовну заяву Фермерського господарства ОСОБА_1 до Бережницької сільської ради, Фермерського господарства Богів М.М. про визнання права користування землею повернути позивачу.

Повернути Фермерському господарству Мадараша Володимира Миколайовича (платнику) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп., сплачений згідно квитанції №22 від 04.03.2020 року та судовий збір в сумі 72 (сімдесят дві) грн. 40 коп., сплачений згідно квитанції №7 від 03.03.2020 року за подання позову.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Сасевич О.М.