Рішення № 88403850, 17.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1243/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представників позивача - Богомазової І.О., Бабкевича П.П.

представника відповідача - Притули Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ЛВ2553/462/АВ/ФС від 07.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» не використовував і не використовує найману працю. Між ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» та ТОВ «ГАРД» укладено договір № 114 від 14.11.2015 про виконання робіт (надання послуг) з фізичної охорони об`єкта. ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» вчасно оплачував за надані послуги, що підтверджується карткою-рахунком 361 за 2017, актом звірки взаємних розрахунків за 2018 рік, 2019 р. між ТОВ «ГАРТ» та ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» та платіжними дорученнями. Крім того, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. За таких обставин вважає постанову про накладення штрафу протиправною.

Відповідач подав відзив на позов, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що 31.10.2018 рекомендованим листом Управління надіслало позивачу виклик на розгляд справи №569/2/11-39 від 30.10.2018. Вказаний виклик на розгляд справи був скерований на юридичну адресу позивача у строк та спосіб встановлений законодавцем, а саме: рекомендованим листом за вісім днів до дати розгляду. 07.11.2018 у зв`язку з неявкою на розгляд справи уповноваженого представника суб`єкта господарювання ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок», який був належним чином повідомлений про розгляд справи та ненадходженням від нього жодних клопотань про відкладення розгляду справи, справа про накладення штрафу була розглянута без участі суб`єкта господарювання. За результатами розгляду прийнято постанову № ЛВ 2353/462/АВ/ФС про накладення на ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» штрафу. Відповідач вважає, що укладення Договору охорони не спростовує факт виконання трудової функції охоронця, а також інших трудових функцій (зокрема, двірника), які випливають із пояснень ОСОБА_1 в інтересах позивача, без оформлення трудових відносин. Стверджує, що дії Управління є правомірними.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях, просили такий задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

14.02.2020 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 17.03.2020 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі правовідносини.

Відповідно до направлення № 2445 від 17.10.2018 про проведення інспекційного відвідування у ТОВ «Санаторій для дітей і батьків «Пролісок» на підставі наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 19.12.2018 № 2445–П, на підставі листа ДФС у Львівській області, головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Веліахмедовим Борисом Заїдовичем та ОСОБА_2 за участі головного спеціаліста, інспектора праці Управління праці та соціального захисту населення Моршинської міської ради ОСОБА_3 18-19.10.2018 проведено інспекційне відвідування у ТОВ «Санаторій для дітей і батьків «Пролісок».

За результатами інспекційного відвідування 19.10.2018 складено акт № ЛВ2353/462/АВ та внесено припис № ЛВ2353/462/АВ/П від 19.10.2018 року на усунення виявлених порушень вимог ч. 1, 3 ст.24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413.

07.11.2018 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак О.О. прийнято постанову про накладення штрафу № ЛВ2353/462/АВ/ФС у розмірі 111690 гривень на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за порушення позивачем вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413.

Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, вважає його протиправним, тому звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Щодо порядку проведення інспекційного відвідування колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким органом є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі – Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) – це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Статтею 10 Закону №877-V визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, серед іншого: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі, зокрема, з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Судом встановлено, що спірною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 111690 гривень на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за порушення позивачем вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 із наступними змінами та доповненнями (далі – Порядок № 509).

Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що він визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП та частинами 2-7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (пункт 3 Порядку № 509).

Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Пунктом 6 Порядку № 509 встановлено п`ять способів письмового повідомлення про розгляд справи суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду:

1) рекомендованим листом;

2) телеграмою;

3) телефаксом;

4) телефонограмою;

5) шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

При цьому суд наголошує увагу на тому, що у пункті 6 Порядку № 509 зазначено саме про повідомлення уповноваженими посадовими особами, а не про надіслання повідомлення суб`єктам господарювання та роботодавцям не пізніше, ніж за п`ять днів до дати розгляду їх справи.

На переконання суду, оскільки всі зазначені способи повідомлення про розгляд справи суб`єктів господарювання є однаково можливими для застосування уповноваженими посадовими особами, тобто рівнозначними, то і їх використання повинно тягнути за собою однакові наслідки для адресатів.

Виходячи з приписів пункту 7 Порядку №509 за загальним правилом справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Уповноважена посадова особа вправі розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку № 509. Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до пункту 6 Порядку № 509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача на час прийняття спірної постанови №ЛВ2553/462/АВ/ФС від 07.11.2018 були відсутні відомості про належне повідомлення позивача у один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку №509, оскільки саме лише скерування відповідного листа 31 жовтня 2018 року не може свідчити про доведення до відома позивача про розгляд його справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів про те, що позивача було відомо про розгляд його справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду.

Позивачем надано суду довідку поштового відділення розташованого у м. Моршин про те, що термін зберігання інформації про відправлення становить один рік, тому надати інформацію за відправлення у 2018 році є неможливим.

Про неотримання вхідної кореспонденції від відповідача засвідчує також журнал реєстрації вхідної документації ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» .

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також зважає на поведінку особи, яка притягується до відповідальності.

Твердження відповідача про ухилення позивача від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі у засіданні, є голослівними та не підтверджено жодними доказами.

Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.

Щодо самого правопорушення суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при організованому наборі працівників, при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я, при укладенні контракту, у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі, при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою, в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Відповідно до ст.29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Згідно з ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до положень Постанови №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Аналізуючи наведені вище норми, суд враховує, що правовою підставою для прийняття постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому, такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований, зокрема, в акті перевірки, на підставі якого можуть бути накладені штрафи та доведений належними доказами.

Із змісту положень статті, яка передбачає відповідальність суб`єктів господарювання за порушення трудового законодавства, а саме ст.265 КЗпП України, вбачається спеціальний суб`єкт відповідальності за порушення наведені в цій статті, якими є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю.

Таким чином, можливість контролюючого органу застосувати штраф до об`єкта перевірки залежить від доведеності того, що об`єкт перевірки є суб`єктом відповідальності, зокрема, за ст.265 КЗпП України.

Зі змісту постанови №ЛВ 2353/462/АВ/ФС від 07.11.2018 слідує що «в ході проведення інспекційного відвідування за адресою здійснення господарської діяльності Товариства виявлено особу, одягнуту у форму охоронника з логотипом санаторію Пролісок. З наданих пояснень останнього встановлено, що зазначена особа – ОСОБА_1 виконує роботу охоронника на території санаторію Пролісок, працює другу зміну тривалістю 24 години з графіком доба через дві, трудову книжку роботодавця не подавав, жодних договорів - не підписував».

Судом встановлено, що між ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» та ТОВ «ГАРД» укладено договір № 114 від 14.11.2015 про виконання робіт (надання послуг) з фізичної охорони об`єкта.

Згідно з п. 1.1. цього договору виконавець власними силами і засобами здійснює цілодобову фізичну охорону об`єкту замовника, зазначеного в дислокації, що міститься в Додатку № 1 до даного договору .

У п. 1.1. Додатку № 1 до договору № 114 від 14.11.2015 вказано, що об`єктами, які підлягають охороні є майновий комплекс дитячого санаторію та власне майно замовника, що знаходяться на адресою: м.Моршин, вул. Проліскова, 8,8А,8Б,10,10А,10В.

Відповідно до п.п. «в» п. 2.2 договору № 114 від 14.11.2015 замовник зобов`язаний забезпечити вільний доступ співробітників виконавця на об`єкти, що підлягають охороні. Зауважимо, що співробітники виконавця, тобто ТОВ «ГАРТ», а не ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» надавали послуги по охороні об`єктів.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» оплачував за надані послуги, що підтверджується карткою-рахунком 361 за 2017, актом звірки взаємних розрахунків за 2018 рік, 2019 між ТОВ «ГАРТ» та ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок», платіжними дорученнями № 22 від 14.03.2017 р.; № 12 від 13.04.2017 р.; № 38 від 13.05.2017 р.; № 42 від 17.06.2017 р., №63 від 26.07.2017 р.; № 67 від 15.08.2017 р.;№ 78 від 14.09.2017 р.; № 93 від 24.10.2017 р.; № 107 від 17.11.2017 р.; № 128 від 19.01.2018 р.; № 143 від 20.02.2018 р.; № 157 від 29.03.2018 р.; № 166 від 18.04.2018 р.; № 182 від 22.05.2018 р.; № 200 від 27.06.2018 р.; №209 від 19.07.2018 р.; № 221 від 30.08.2018 р.; № 230 від 25.09.2018 р.; № 247 від 30.10.2018 р.; № 258 від 30.11.2018 р.; № 268 від 04.01.2019 р.; № 284 від 15.02.2019 р.; № 314 від 20.03.2019 р.; № 39 від 27.03.2019 р.

На підтвердження обставин, що викладені в постанові про накладення штрафу відповідачем долучено до матеріалів справи диск з фотографіями та відеозаписами інспекційного відвідування ТОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок».

Оглянувши відео надане відповідачем, дослідивши наведені докази, суд дійшов до висновку, що обставини, викладені в постанові Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ2553/462/АВ/ФС від 07.11.2018 не знайшли свого підтвердження.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, в першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без урахуванням права особи на участь у проведенні інспекційного відвідування, а тому оскаржувана постанова підлягає скасування, а позов задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ2553/462/АВ/ФС від 07.11.2018.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 39778297) за рахунок її бюджетних асигнувань 2102 (дві тисячі сто дві) грн сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій для дітей з батьками "Пролісок" (вул. Проліскова, 10, м. Моршин, Львівська область, 82482, код ЄДРПОУ 20772638).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2020.

Суддя Р.М. Брильовський