Рішення № 88403846, 13.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005671

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронки О.В.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Вуйцік О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради Львівської області, Міського голови м.Сколе Москаля В.Б, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - секретаря Сколівської міської ради Трубич Інни Романівни, про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Сколівської міської ради Львівської області (місцезнаходження: вул.Д.Галицького, 37, м.Сколе, Львівська область, 82600; код ЄДРПОУ: 04056262), Міського голови м.Сколе Москаля В.Б., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_2 , в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м.Сколе від 03.10.2019 №101 «Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради ОСОБА_1 » та рішення XXVI сесії Сколівської міської ради VII-го демократичного скликання від 03.10.2019 №100 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради»;

-поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області та виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що розпорядження міського голови м. Сколе від 03.10.2019 № 101 «Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради ОСОБА_1 » та рішення XXVI сесії Сколівської міської ради VІІ-го демократичного скликання від 03.10.2019 № 100 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради» є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексу законів про працю України (ст. ст. 147-1, 149). Зазначає, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко передбачено скликання комісій головою, а у разі його відсутності заступником або секретарем комісії, однак не секретарем органу місцевого самоврядування, до функціональних обов`язків якого це не входить, тому оголошення догани позивачу було безпідставним. Крім того, зазначає, що до працівника може бути застосовано тільки один вид дисциплінарного стягнення або догана або звільнення. Проте, міським головою м. Сколе з перевищенням меж наданих йому повноважень до неї застосовано два види дисциплінарних стягнень: догану і звільнення. Також посилається на те, що відповідачем було порушено принцип «належного урядування», яким передбачено, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. У зв`язку з наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 05.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 10.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Від відповідача Сколівської міської ради Львівської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, оскаржуване рішення XXVI сесії VII демократичного скликання Сколівської міської ради Львівської області від 03.10.2019 №100 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради» було прийнято з дотриманням процедури, визначеної Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а депутати при прийнятті даного рішення діяли у межах повноважень та у спосіб, що передбачений зазначеним законом, тому підстави для скасування оскарженого рішення відсутні. Окрім того, зазначає, що внаслідок помилки, допущеної ОСОБА_1 , на яку було покладено обов`язок підготовки проектів рішень виконавчого комітету, ім`я одного із співвласників квартири у рішенні було зазначено невірно, що спричинило необхідність внесення змін до рішення виконавчого комітету №146 від 12.09.2019 та неможливість реєстрації права власності заявником протягом цього часу. Також зазначає, що розпорядженнями міського голови м.Сколе №41 від 13.08.2019, №42 від 03.09.2019, №44 від 25.09.2019 на секретаря ради було покладено обов`язок по підготовці проведення сесії, що включає в себе підготовку питань, що виносяться на розгляд сесії та оприлюднення проектів рішень сесії , які в тому числі, надаються секретарю постійними комісіями ради. Однак, позивачем неналежно виконувались обов`язки пов`язані з координацією роботи постійних комісій, підготовки постійними комісіями проектів рішень та їх оприлюднення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від відповідача Міського голови м.Сколе Москаля В.Б. надійшли пояснення, в яких зазначає про те, що посилання у рішенні на те, що воно прийняте із врахуванням розпорядження міського голови м.Сколе №101 від 03.10.2019 «Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради ОСОБА_1 » не свідчить про те, що вказане розпорядження було підставою прийняття рішення про дострокове припинення повноважень позивача, а свідчить про те, що депутатами було додатково враховано порушення, допущені ОСОБА_1 , які стали підставою для винесення розпорядження про оголошення догани. Окрім того, зазначає, що кількість голосів, поданих за дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_1 склала 13 голосів, тобто таке рішення прийняте більшістю депутатів від загального складу ради, відповідно до вимог ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відтак, вважає, що оскаржуване6 рішення прийняте з дотриманням процедури, визначеної Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а депутати при прийнятті даного рішення діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачений зазначеним законом, тому підстави для скасування рішення XXVI сесії Сколівської міської ради VII-го демократичного скликання від 03.10.2019 №100 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради» відсутні.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та додаткових поясненнях, наданих в судовому засіданні, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, Сколівської міської ради Львівської області, в судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду клопотання, в якому зазначив, що у випадку необхідності забезпечення явки представника відповідача в судове засідання відкласти розгляд справи на іншу дату. З наданих раніше пояснень, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач міський голова м.Сколе Москаль В.Б. та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – секретар Сколівської міської ради Трубич Інна Романівна в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

21.12.2015 року на І сесії Сколівської міської ради VІІ-го демократичного скликання ОСОБА_1 було обрано секретарем Сколівської міської ради, про що було ухвалено відповідне рішення «Про обрання секретаря Сколівської міської ради» № 02 від 21.12.2015 року.

Розпорядженням міського голови м. Сколе від 03.10.2019 № 101 «Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради ОСОБА_1 » позивачу оголошено догану за невиконання доручення міського голови та покладених Законом України «Про місцеве самоврядування» обов`язків, а саме не скликання постійних депутатських комісій та не проведення засідання останніх, а відтак не здійснення координації діяльності постійних депутатських комісій Сколівської міської ради, а також допущення помилок в офіційних документах (рішення), що створює незручності громадянам.

Із вказаним розпорядженням ОСОБА_1 була ознайомлена 03.10.2019 року о 16.35 год, під час XXVI сесії Сколівської міської ради, на якій також було прийнято рішення №100 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради», яким повноваження Щуревич ОСОБА_3 , як секретаря Сколівської міської ради були припиненні. При цьому, припинення повноважень позивача відбулось із врахуванням розпорядження міського голови №101 від 03.10.2019 та Протоколу №2 засідання лічильної комісії про результати таємного голосування за дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради сьомого скликання ОСОБА_1 .

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з розпорядженням міського голови м. Сколе від 03.10.2019 № 101 «Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради» та рішенням XXVI сесії Сколівської міської ради VІІ-го демократичного скликання від 03.10.2019 № 100 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради», а тому звернулася до суду з даним позовом про їх скасування.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 та частиною 1 статті 140 Конституції України гарантується місцеве самоврядування, яке є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до Конституції України.

Згідно з пунктами 4, 10, 16 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом; прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові; прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Приписами частин 1 – 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Ураїні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Таким чином, наведеними вище правовими нормами передбачено, що повноваження секретаря сільської ради можуть бути припинені достроково за рішенням відповідної сільської ради шляхом таємного голосування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» окремо не визначено підстав для дострокового припинення повноважень секретаря ради, що вказує на те, що відповідач як орган місцевого самоврядування може розглянути питання та прийняти рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради з будь-яких обґрунтованих та вагомих підстав, у т.ч. в разі відмови секретаря ради від виконання повноважень, передбачених законом.

Статтею 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування.

Цією нормою встановлено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:

порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Посадові особи місцевого самоврядування, крім посадових осіб, зазначених у частині другій цієї статті, яких притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення, підлягають звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, звільнення позивача з посади секретаря сільської ради може відбуватися як на підставах припинення служби в органах місцевого самоврядування, передбачених ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», так і на підставах, передбачених КЗпП України.

У свою чергу, згідно з п.5 ст.41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб.

При цьому, цією нормою не встановлено, чи повинно бути припинення повноважень посадової особи у зв`язку зі спливом строку, на яку її було призначено, чи достроковим.

Відповідно до ч. З ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

У відповідності до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надане право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботупрацівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Зважаючи на викладене, посада ОСОБА_1 являється виборною, оскільки 21.12.2015 року вона прийнята на службу в органи місцевого самоврядування, шляхом обрання відповідною радою, тому у відповідності до ст. 147-1 КЗпП України до неї може бути застосоване дисциплінарне стягнення тільки за рішенням органу, який його обрав, а саме за рішенням Сколівської міської ради Львівської області, що свідчить про те, що міський голова м. Сколе при виданні розпорядження від 03.10.2019 № 101 «Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради» діяв з перевищенням меж своїх повноважень та всупереч ст. 147-1 КЗпП України.

Окрім того, із змісту оскаржуваного розпорядження видно, що причинами оголошення догани є невиконання позивачем доручення міського голови та покладених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов`язків, а саме: нескликання постійних депутатських комісій Сколівської міської ради та допущення помилок в офіційних документах, що створює незручності громадянам.

Щодо не скликання постійних депутатських комісій Сколівської міської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії.

Таким чином, секретар не наділений повноваженнями щодо скликання постійних депутатських комісій ради.

Ще однією підставою оголошення догани позивачу є допущення помилок в офіційних документах, що створює незручності громадянам. З цього приводу суд зазначає, що на підставі рішень, виданих Сколівською міською радою, громадянами було зареєстровано право власності на квартири. Тому, така підстава для оголошення догани ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження.

Враховуючи вищенаведене, підстави для оголошення міським головою м.Сколе догани секретарю Сколівської міської ради ОСОБА_1 з мотивів нескликання постійних депутатських комісій Сколівської міської ради та допущення помилок в офіційних документах, що створює незручності громадянам – відсутні та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Щодо винесеного рішення XXVI сесії Сколівської міської ради VII-го демократичного скликання від 03.10.2019 №100 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради» суд зазначає наступне.

Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та така набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржені рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення позову.

Суд дослідив протокол № 26.6 від 03.10.2019 ХХVI сесії Сколівської міської ради VII-го скликання, на якому вирішувалось питання про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_1 , в якому зазначено лише про те, що міський голова м.Сколе ОСОБА_4 запропонував проект рішення. Після чого у протоколі зазначено “Триває обговорення”. В подальшому відбулись вибори лічильної комісії для таємного голосування за дострокове припинення повноважень секретаря міської ради, та голосування, за результатами якого прийняте оскаржене рішення.

Таким чином, з вказаного документа неможливо встановити зміст такого обговорення, хто брав участь в такому обговоренні, та яким чином перевірено достатність та обґрунтованість підстав для дострокового припинення повноважень позивача.

Крім цього, відповідач не міг обґрунтувати тяжкість, допущених, на його думку, порушень позивачем та достатність підстав для дострокового припинення повноважень останнього.

З цих підстав суд вважає розпорядження міського голови м.Сколе від 03.10.2019 №101 «Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради ОСОБА_1 » та рішення XXVI сесії Сколівської міської ради VII-го демократичного скликання від 03.10.2019 №100 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради» протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У зв`язку з тим, що позивача незаконно звільнено з посади, у відповідності до положень ч.1 ст. 235 КЗпП України, така підлягає поновленню на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тому, наявні всі правові підстави для поновлення позивача на посаді в органі, з якого її незаконно звільнили, а саме на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області. При цьому, суд зазначає, що останнім робочим днем позивача було 03.10.2019, тому для уникнення розривів в трудовому стажі позивача, така підлягає поновленню на посаді з 04.10.2019.

Щодо виплати на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати».

Вказаною постановою визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з ч. 2 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Суд встановив, що у зв`язку з протиправним звільненням від роботи позивач не отримував заробітної плати. Вказана обставина визнається сторонами.

У зв`язку із припиненням повноважень у позивача утворився вимушений прогул тривалістю 111 робочих днів (кількість робочих днів по місяцях у 2019 році становить: жовтень – 19 днів, листопад – 21 день, грудень – 21 день; у 2020 році: січень – 21 день, лютий – 20 днів, березень – 9 днів).

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Сколівської міської ради про доходи від 16.01.2020 №5 розмір грошового забезпечення позивача за серпень 2019 року становив 9652,38 грн., за вересень 2019 року 12 668,75 грн. В серпні та вересні 2019 року було 42 робочих днів. Таким чином, середньоденний заробіток позивача становив 531,45 грн. (9652,38 грн + 12 668,75 грн : 42). З урахуванням кількості робочих днів вимушеного прогулу за період з 04.10.2019 по 13.03.2020, розмір грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачу становить 58 991,55 грн (531,45*111 днів).

Розмір грошового забезпечення за один місяць, обрахований відповідно до пункту 8 Порядку, та стягнення якого підлягає до негайного виконання у зв`язку з поновленням на посаді, становить 11 160,45 грн.

З урахуванням викладеного та виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відтак позов слід задовольнити.

Відповідно до пунктів 2,3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Сколівської міської ради та стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м.Сколе від 03.10.2019 №101 “Про оголошення догани секретарю Сколівської міської ради”.

Визнати протиправним та скасувати рішення XXVI сесії Сколівської міської ради VII-го демократичного скликання від 03.10.2019 №100 “Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради”.

Поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області з 04.10.2019.

Стягнути з Сколівської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.10.2019 по 13.03.2020 в сумі 58991,55 грн.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць – 11 160,45 грн, виконується негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 23 березня 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна