Рішення № 88403831, 16.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/882/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника позивача Яценко С.А.,

представника відповідача 2 Кіх О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, із вимогами:

-визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліції» (в редакції від 13.02.2015 року);

-визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 11.01.2020 року №27/С/99-99-04-04-02-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліції» (в редакції від 13.02.2015 року);

-зобов`язати Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліції» (в редакції від 13.02.2015 року) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом ГУ ДФС у Львівській області від 25.10.2019 року №626-о його було звільнено з податкової міліції у запас за пунктом 64 підпунктом «б» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ третього відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Львівській області, із 25.10.2019 року.

Відповідно до висновків Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи №1 від 04.12.2019 року, позивачу встановлено III групу інвалідності, причиною інвалідності є захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 04.12.2019 року ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 45 відсотків.

Позивач зазначає, що 09.12.2019 року, у відповідності до норм затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», звернувся до ГУ ДФС у Львівській області із заявою (рапортом) та необхідними документами про призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.01.2020 року №27/С/99-99-04-04-02-14 позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Позивач, вважаючи, що має право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності, звернувся до суду за захистом прав.

Ухвалою судді від 29.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом у судове засідання) сторін; призначено судове засідання; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державну казначейську службу України.

18.02.2020 року представник відповідача 2 - Головного управління ДФС у Львівській області подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Наголошує, що норми Закону України «Про Національну поліцію» та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» від 12.05.2007 №707 не поширюються на працівників податкової міліції, а тому відсутні правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності працівникам податкової міліції, звільненим зі служби, за вказаними нормами закону.

03.03.2020 року від представника відповідача 1 - Державної фіскальної служби також надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначив, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію», а тому приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності колишнім працівникам податкової міліції, після вказаної дати є неможливо.

Також, 10.03.2020 року представник позивача скористався своїм правом та подав до суду відповідь на відзив. У поданій відповіді на відзив представник позивача додатково зазначив, що питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції законодавчо урегульоване саме нормами пункту 15 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та статтею 23 Закону України «Про міліцію».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача 1 у судове засідання не прибув, у відзиві на позовну заяву вказав, що позов не визнає та просить розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд відмовити у його задоволенні за безпідставністю.

Третя особа пояснень щодо позову або відзиву до суду не подала, про відкриття провадження повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ третього відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Львівській області.

Наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 25.10.2019 року №626-ос ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ третього відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Львівській області звільнено з податкової міліції за пунктом 64 підпунктом «б» (через хворобу) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» з 25.10.2019 року.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 311597 від 04.12.2019 року, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби, строком до грудня 2020 року.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №011256 від 04.12.2019 року ОСОБА_1 встановлено 45% ступеня втрати професійної працездатності.

Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» №ЦВ14770/19 від 06.11.2019 ОСОБА_1 не подавав заяв щодо виплати страхової суми та не отримував від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» страхову суму по Договору про закупівлю послуг з обов`язкового соціального страхування.

ПАТ «НАСК «Оранта» листом від 19.11.2019 року №1390/1543 повідомлено позивача про те, що він до страхової компанії не звертався до 01.01.2007 року і страхових виплат не отримував.

09.12.2019 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Львівській області із заявою (рапортом), в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язану з проходження служби в податковій міліції. Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.01.2020 року №27/с/99-99-04-04-02-14 позивачу було фактично відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, з посиланням на те, що Закон України «Про міліцію» втратив чинність, проведення розрахунку та виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульоване й третю групу інвалідності ОСОБА_1 отримав після втрати чинності цього Закону.

У подальшому, листом Головного управління ДФС у Львівській області також повідомлено позивачу про те, що Закон України «Про міліцію» втратив чинність, проведення розрахунку та виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульоване.

Не погоджуючись із протиправними діями відповідачів, вказаним рішенням відповідача 1, позивач звернувся з означеним позовом до суду.

Предметом спору у даній справі є оцінка наявності чи відсутності правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги позивачу, як колишньому працівнику податкової міліції, якому встановлено інвалідність по захворюванню, яке пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв`язку із втратою чинності Закону України «Про міліцію».

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

В силу частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07 листопада 2015 року, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Пунктом 15 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі по тексту – Порядок №850).

Пунктом 2 Порядку №850 передбачено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №333121, інвалідність ІІІ групи позивачу встановлена 04.12.2019 року, тобто після набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» та Порядком №850, відтак, за позивачем, як колишнім працівником податкової міліції, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України «Про міліцію» та Порядком №850.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07 березня 2018 року у справі №464/5571/16-а, від 19 квітня 2018 року у справі №822/31/18, від 20 травня 2019 року у справі №405/704/17.

З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства доводи відповідачів про те, що у зв`язку з втратою з 07.11.2015 року чинності Законом України «Про міліцію» відсутні правові підстави для проведення виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції, оскільки такі твердження у повному обсязі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та вказаними вище нормами права.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015 року) й визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 11.01.2020 року №27/С/99-99-04-04-02-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015 року) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак, враховуючи те, що судом визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 11.01.2020 року №27/С/99-99-04-04-02-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015 року), суд з метою відновлення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся, вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Львівській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідачі не довели правомірності вчинених дій та прийнятого рішення, а їх заперечення не ґрунтуються на вимогах чинного національного законодавства та засадах верховенства права. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході вирішення спору.

За наведених підстав, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Щодо судового збору, то такий, у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліції» (в редакції від 13.02.2015 року).

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 11.01.2020 року №27/С/99-99-04-04-02-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліції» (в редакції від 13.02.2015 року).

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м.Київ, Львівська пл., 8; код ЄДРПОУ 39292197) та Головне управління ДФС у Львівській області 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліції» (в редакції від 13.02.2015 року) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська пл., 8; код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2020 року.