Ухвала суду № 88403693, 13.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3094/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Глущенко Т.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження

адміністративну справу за позовом

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач-1: Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 120-А, код ЄДРПОУ 40517815)

відповідач-2: Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ 37059505)

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (надалі – Держлікслужба), Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, моральної шкоди.

У ході судового розгляду справи позивач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року в адміністративній справі №340/114/20 за його позовом до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заробітної плати. Клопотання позивача мотивовано тим, що рішенням суду у справі №340/114/20 встановлено той факт, що у 2019 році відповідачем-2 було протиправно занижено розмір його посадового окладу та розмір заробітку через неправильне застосування коефіцієнту співвідношення до мінімального розміру посадового окладу. Позивач стверджує, що без набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/114/20 неможливо визначити точний розмір середньоденного заробітку для визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу у цій справі.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з того, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 7 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок №100), який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

За правилами пункту 3 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктами 5, 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідачем-2 суду надано суду довідку №92-01/05/05.12-20 від 13.03.2020 року про заробітну плату позивача за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням, відповідно до якої розмір заробітку ОСОБА_1 у вересні 2019 року склав 13514, 68 грн., у жовтні 2019 року - 20330, 70 грн., усього – 33845, 38 грн. Середньоденна заробітна плата позивача за вересень – жовтень 2019 року, розрахована із кількості робочих днів за ці 2 місяці (36 днів), становить 940, 15 грн.

Суд зазначає, що за правилами Порядку №100 у розрахунок середньої заробітної плати для цілей визначення розміру відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов`язаного з незаконним звільненням, включаються виплати, які були нараховані звільненому працівникові за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням. Цим Порядком не передбачене включення в розрахунок середньої заробітної плати сум, які не були нараховані працівникові на час його звільнення або з приводу яких після звільнення працівника виник спір.

Тому доводи позивача щодо необхідності розрахунку середньомісячної заробітної плати з урахуванням сум, які були предметом спору в адміністративній справі №340/114/20, суд відхиляє.

Суд також враховує, що зупинення провадження у даній справі, предметом позову у якій є поновлення позивача на роботі, призведе до збільшення часу його вимушеного прогулу та порушення його права на працю, що не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.

Оскільки надані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у ній, позаяк не вбачає об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №340/114/20.

Керуючись статтями 236, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Повний текст ухвали складено 18.03.2020 року.