Ухвала суду № 88403414, 24.03.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу справи для вирішення питання про відвід судді

24 березня 2020 року м. Ужгород№ 260/543/20 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні дії.

06 березня 2020 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 01 квітня 2020 року.

24 березня 2020 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Заява мотивована тим, що рішенням суду по справі №260/1300/18 (головуючий суддя - Луцович М.М.) хоча позов і був частково задоволений на користь ОСОБА_1 , проте в процесі ухвалення рішення суду від 23.10.2019 року була допущена така велика кількість грубих порушень норм матеріального та процесуального права, що, враховуючи значний досвід судді, у ОСОБА_1 виникають сумніви в тому, що ці порушення були допущені не навмисно. Зокрема, визначаючи середньоденну заробітну плату суддя Луцович М.М. поділив середньомісячну заробітну плату на кількість робочих днів за два місяці. Окрім того, хід судової справи №260/1300/18 висвітлювався засобами масової інформації - ІНФОРМАЦІЯ_1 Закарпатська обласна газета «Правозахист громади» опублікувала на своїх шпальтах статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», у які описано порушення, які були допущені Закарпатським окружним адміністративним судом. Також, ОСОБА_1 зазначає, що суддя Луцович М.М. проігнорував його аргументи (обгрунтовані правовими позиціями Верховного Суду), що стосувалися необхідності коригування заробітної плати при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також стягнення моральної шкоди, завданої незаконним звільненням. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що у нього є підстави вважати, що подібна ситуація відбудеться і при розгляді справи №260/543/20. Відтак, на підставі викладеного ОСОБА_1 просить відвести суддю Закарпатського окружного адміністративного суду Луцовича М. М. від розгляду справи №260/543/20.

У відповідності до вимог частин третьої та четвертої статті 40 КАС України, зокрема, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луцовича М.М., судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Верховний Суд в ухвалі від 19.03.2020 року по справі №826/11409/17 зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування упередженості.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії").

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії").

Як свідчить зміст поданої заяви про відвід судді, ОСОБА_1 обґрунтовує таку недотриманням суддею Луцовичем М.М. норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи №260/1300/18, не взяття суддею до уваги усіх аргументів ОСОБА_1 , що стосувалися необхідності коригування заробітної плати при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також стягнення на його користь моральної шкоди.

Однак, суд зауважує, згідно вимог ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що підставою для відводу судді Луцовича М.М. є незгода заявника з процесуальними діями судді під час розгляду іншої адміністративної справи, за його участі.

Однак, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що розгляд судової справи №260/1300/18 висвітлювався засобами масової інформації, що на думку позивача є підставою вважати, що це призведе до негативного ставлення з боку судді Луцовича М.М. Однак, суд зазначає, що вказане базується на припущеннях позивача та не свідчить про наявність прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду даної справи або ж наявності обставин, які б викликали сумнів у неупередженості головуючого судді при розгляді даної справи.

Враховуючи доводи зазначені позивачем у заяві про відвід, суд приходить до висновку про необґрунтованість такої, оскільки позивачем не наведено обставин, які б викликали сумніви у неупередженості чи об`єктивності судді, а свідчать лише про його незгоду з прийнятим суддею рішенням по справі №260/1300/18.

Керуючись статтями 36, 40, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луцовича М.М. - необґрунтованою.

2. Передати заяву про відвід судді Закарпатського окружного адміністративного суду Луцовича М.М. по справі № 260/543/20 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Луцович