Ухвала суду № 88402659, 25.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

25 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4255/20

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрусенко О. О., вивчивши позовну заяву Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Головного управління Національної поліції у Волинській області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області звернулося в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про зобов`язання Головне управління Національної поліції у Волинській області через структурний підрозділ Ковельський відділ поліції розпочати досудове розслідування відносно ТОВ «Ковельський госпрозрахунковий ринок» про вчинення кримінального правопорушення, за невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 року №0340/1717/18, а саме зупинення експлуатації: території, будівель, приміщень та споруд за адресою Волинська область, м. Ковель, по бульвару Лесі Українки, 43 до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, досудове розслідування у формі досудового слідства у зв`язку з вчиненням дій, які мають ознаки злочину та внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками порушення статті 382 Кримінального кодексу України та повідомити Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області письмово у встановленому законом порядку про початок та закінчення досудового розслідування кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 4 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на таке.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Імперативний припис пункту 2 частини другої статті 19 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 року в справі №0340/1717/18, скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду прийнято нове, яким позовні вимоги Управління задоволено та застосовано заходи реагування у вигляді зупинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ковельський госпрозрахунковий ринок» експлуатації: території, будівель, приміщень та споруд за адресою: Волинська область, м. Ковель, по вул. Лесі Українки, 43 до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

23.05.2019 року Управління направило до Ковельського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області виконавчий лист №510 для примусового виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з чим 29.05.2019 року головним державним виконавцем Ковельського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області було відкрито виконавче провадження ВП №59231200.

Після закриття виконавчого провадження до Управління з надзвичайних ситуацій у Волинській області від ТОВ «Ковельський госпрозрахунковий ринок» не надходило жодної інформації про повне усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що визначені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У свою чергу, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області направило начальнику Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області заяву про кримінальне правопорушення за ознаками статті 382 Кримінального кодексу України, що вчиняються керівництвом ТОВ «Ковельський госпрозрахунковий ринок» з проханням розпочати досудове розслідування, внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проінформувати Управління про початок та закінчення досудового розслідування кримінального правопорушення у зв`язку з невиконанням ТОВ «Ковельський госпрозрахунковий ринок» постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі №0340/1717/18.

24.12.2019 року до Управління надійшла відповідь Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області в якій зазначено про відсутність у діях службових осіб ТОВ «Ковельський госпрозрахунковий ринок» всіх обов`язкових однак складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 КК України, а тому не виявляється можливим за фактом вказаної події внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Разом з тим, як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить зобов`язати Головне управління Національної поліції у Волинській області через структурний підрозділ Ковельський відділ поліції розпочати досудове розслідування відносно ТОВ «Ковельський госпрозрахунковий ринок» про вчинення кримінального правопорушення, за невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2019 року №0340/1717/18, а саме зупинення експлуатації: території, будівель, приміщень та споруд за адресою Волинська область, м. Ковель, по бульвару Лесі Українки, 43 до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, досудове розслідування у формі досудового слідства у зв`язку з вчиненням дій, які мають ознаки злочину та внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками порушення статті 382 Кримінального кодексу України та повідомити Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області письмово у встановленому законом порядку про початок та закінчення досудового розслідування кримінального правопорушення.

Суддя зазначає, що завданнями кримінального провадження відповідно до частини першої статті 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Пунктом 5 частини першої статі 3 КПК України досудове розслідування визначено як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За правилами статті 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Відповідно до частини першої статті 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як зазначено в пункті 4.2 рішення Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001 року, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не можуть бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.

Статтями 303-307 КПК України встановлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування.

За приписами пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 року у справі № 19-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. В цьому ж рішенні Конституційний Суд наголосив, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб`єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.

Таким чином, органи досудового розслідування під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, здійснення заходів під час досудового розслідування в кримінальних провадження виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача не належать до юрисдикції адміністративного суду. Предмет спору щодо початку досудового розслідування, внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками порушення статті 382 Кримінального кодексу України, є процесуальною дією, порядок вчинення якої унормований положеннями кримінального процесуального законодавства і не може розглядатися як владна управлінська функція. Відповідач у цих правовідносинах діє не як суб`єкт владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а як сторона кримінального провадження у розумінні КПК України, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, з наведених вище мотивів у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Головного управління Національної поліції у Волинській області про зобов`язання вчинити дії, необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Згідно із частиною п`ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України слід роз`яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції кримінального провадження відповідного місцевого загального суду з урахуванням підсудності такого провадження.

Керуючись пунктом 1 частини першої, частиною п`ятою статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Головного управління Національної поліції у Волинській області про зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя О. О. Андрусенко