Вирок № 88399083, 24.03.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/13972/17

н/п 1-кп/766/366/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Корольчук Н.В.

за участю:

секретаря: Філіпенко І.О.

прокурора: Бугрименко Д.В.

представника потерпілих: Твердохлеб О.В.

потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

представника цивільного

відповідача: Матерборчук Н.О.

захисника: Сендецької Р.М.

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 26.06.2017 року за №12017230000000290, за обвинуваченням:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Приозерне м. Херсона, українець, громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, неодружений, утриманців не має, фізичних та психічних вад здоров`я не має, інвалідності не має, не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України судимості не має

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 26.06.2017 року близько 18-10 год. в м. Херсоні на Бериславському шосе в районі буд. №33, у порушення вимог п. 2.9 а), п. 31.4, п.31.4.1 а) ПДР України, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, керуючи автомобілем «Камаз-5320» р.н. НОМЕР_1 , гальмівна система якого знаходилася в технічно - несправному стані, з причепом «ГКБ-8350» р.н. НОМЕР_2 , рухаючись зі сторони вул. Залаегерсег в напрямку с. Жовтневе м. Херсона, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 б), 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, своєчасно не знизив швидкість руху з метою формування безпечної дистанції до велосипедистів, що рухались попереду в попутному напрямку з меншою швидкістю та яких він об`єктивно мав змогу виявити на значній відстані, внаслідок чого допустив наїзд на велосипедистів ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події велосипедист ОСОБА_5 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень загинула на місці події, велосипедисту ОСОБА_3 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Після того, як ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Камаз-5320» р.н. НОМЕР_1 , з причепом «ГКБ-8350» р.н. НОМЕР_2 , рухаючись в м. Херсоні по Бериславському шосе в районі буд. №33 здійснив наїзд на велосипедистів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які рухались в попутному напрямку попереду автомобіля, та маючи реальну можливість впевнитись у тому, що останні перебувають в небезпечному для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження, умисно не виконав вимоги п. 2.10 а), г) ПДР України та не залишився на місці події, а з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин на причетному до ДТП автомобілі поїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, не надавши допомогу потерпілим, одна з яких - ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події, а велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та спричинило смерть потерпілого, та за ч. 1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, особою яка мала змогу надати допомогу та сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України визнав частково - частково не погодившись з інкримінованими йому обставинами вчинення ним цього злочину. Винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 135 КК України не визнав. Дав показання про те, що у день інкримінованих йому дій він рухався на автомобілі Камаз з причепом по Бериславському шосе близько 18-00 год. вечора зі швидкістю 50 км/год. Попереду їхала група велосипедистів з чотирьох осіб: двоє по проїжджій частині, двоє по обочині. Він почав виконувати маневр вліво для обгону велосипедистів. Коли почав з ними зрівнюватись, зліва його почав обганяти легковий автомобіль, тому він взяв трохи правіше. Під праве колесо його автомобіля впала дівчина. Перебуваючи в шоковому стані, він не зрозумів, що сталося, взяв трохи лівіше та продовжив рух. Зупинився приблизно через 1 км. Через декілька хвилин на автомобілі до нього під`їхали чоловік з жінкою, які йому пояснили, що він збив велосипедистів. Чекав приїзду поліції біля своєї машини. Зазначив, що передні тормозні колодки його автомобіля були у несправному стані, їхав їх ремонтувати. Зупинку здійснив з тієї причини, що спускало колесо і автомобіль кинуло вліво. Припускає, що зачепив дівчину переднім правим колесом, а хлопця причепом. Факт перебування в стані наркотичного сп`яніння на час інкримінованих йому дій заперечив.

Пред`явлені потерпілими цивільні позови не визнав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_6 у пред`явленому йому обсязі обвинувачення ґрунтується на сукупності наведених нижче доказів, досліджених судом з урахуванням положень ст.ст. 22, 23 КПК України, обсяг яких був визначений згідно ч. 1 ст. 349 КПК України, які суд визнає належними, допустимими та достовірними і які узгоджуються між собою щодо часу, місця та способу вчинених ОСОБА_6 злочинів.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 розповів, що він бере участь у тренуваннях на велосипедах. 26.06.2017 року біля 18-00 год. на Бериславському шосе зібралися групою з чотирьох чоловік: він сам, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . Поїхали з м. Херсона в бік Інгульця. Їхали зі швидкістю приблизно 30 км/год. Група була розташована наступним чином: зліва від нього ОСОБА_10 , позаду ОСОБА_11 з ОСОБА_12 . Він та ОСОБА_11 їхали по узбіччю, інші їхали по краю проїжджої частини. Погода була ясна, обмежень видимості не було. Потік транспортних засобів був невеликий. Біля заводу «Данон» сідло його велосипеда потрапило під бампер лівого боку Камазу, його розвернуло і він впав на землю. Свідомість не втрачав, лежав на асфальті. На його думку, Камаз наполовину виїхав на проїжджу частину, половина була на узбіччі. Камаз рухався в сторону Інгульця. Після наїзду Камаз наче трохи призупинився через метрів 30, потім майже одразу поїхав далі. Правил дорожнього руху він не порушував, алкогольні напої не вживав, був одягнений в тренувальну форму. Йому були завдані наступні тілесні ушкодження: перелом стегна, чисельні переломи стопи, самостійно не міг пересуватися пів - року, переніс 4 операції, у зв`язку з чим зазнав майнової та моральної шкоди, яку просить відшкодувати йому. Крім того, просив відшкодувати йому майнову шкоду, завдану пошкодження велосипеда, на якому він рухався до того, як його збив Камаз, а також вартість пошкодженого спортивного одягу, техніки, витрати на правову допомогу.

Такі показання потерпілого є послідовними, незмінними і відповідають іншим об`єктивним доказам у справі, а тому підстав не довіряти таким показанням у суду немає, у зв`язку з чим суд вважає, що вони можуть бути покладені в основу вироку.

Також, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що загибла ОСОБА_13 є її донькою, останні два роки до загибелі вона займалася тріатлоном. В день, коли сталася ДТП, донька була на тренуванні на велосипедах, зателефонував тренер доньки по плаванню та повідомив, що біля заводу «Данон» на Бериславському шосе сталася аварія. Вона з чоловіком поїхала на місце пригоди, де зясувалося, що її донька потрапила в ДТП та загинула. Свідки розповіли, що ОСОБА_14 догнав та переїхав її доньку і ОСОБА_15 , одразу не зупинився, зупинився далі, бо зірочка від велосипеда ОСОБА_11 застрягла в колесі. Донька на тренуванні була в спортивній формі. Велосипед передали на зберігання ОСОБА_16 . Ремонт не робили, зняли з нього велокомпьютер в робочому стані. Просить відшкодувати їй майнову шкоду, пов`язану зі смертю її доньки, а також завдану похованням доньки та спорудження пам`ятника, її лікуванням, пошкодженням майна (велосипеда, на якому рухалася її донька до того, як її збив ОСОБА_14 , спортивного одягу, техніки), моральну шкоду та витрати на правову допомогу.

Потерпілий ОСОБА_2 , який є батьком загиблої ОСОБА_17 , надав суду пояснення, аналогічні наведеним пояснення потерпілої ОСОБА_1 , та додатково розповів, що незнайома йому жінка, яка була на місці ДТП, говорила, що водій ОСОБА_14 , який збив його доньку, був в неадекватному стані. Зазначив, що обвинувачений не звертався до нього чи його жінки з приводу відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Крім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду розповіла, що 26.06.2017 року приблизно о 18-00 год. вона зустрілася на Бериславському шосе з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 і ОСОБА_13 та поїхали на тренування. Вона їхала по проїжджій частині зліва, ОСОБА_21 справа, позаду неї ОСОБА_22 , за ОСОБА_16 їхала ОСОБА_17 . Їхали зі швидкістю 22-25 км/год., були одягнуті у спортивну форму. Дорога була пряма, не завантажена, видимість хороша. Їхала прямо, повернувшись вправо побачила біля плеча Камаз, який проїжджав справа по узбіччю і почала гальмувати. Камаз зачепив велосипедистів. Під колесами причепа бачила ОСОБА_16 . Водій Камаза перед ДТП будь-яких сигналів не подавав. Вважає, що водій Камаза їхав з великою швидкістю. Після ДТП водій Камаза не зупинився та поїхав. Вона викликала швидку.

Свідок ОСОБА_23 надав суду пояснення про те, що влітку 2017 року рухався з м. Херсона в бік м. Каховка. На узбіччі Бериславського шосе біля зупинки напроти заводу «Данон» побачив хлопця та дівчину, які лежали на землі і потребували допомоги. Свідки вказали, що на велосипедистів наїхав Камаз, який рухався у бік м. Каховка. Він наздогнав той Камаз, який стояв на узбіччі перед в`їздом в с. Жовтневе з пробитим переднім лівим колесом. Коли підійшов до ОСОБА_14 , його водій сидів за кермом та тримав в руках якісь документи, а потім вийшов з автомобіля і намагався його зачинити. Він відібрав у водія ключі. Підійшов поліцейський, який надів кайданки на водія ОСОБА_14 . Водій нічого не міг пояснити, у нього тряслися руки та були скляні очі.

Свідок ОСОБА_24 в свою чергу суду розповів, що йдучи на роботу біля 17-18 години вечора, біля зупинки громадського транспорту на Бериславському шосе побачив, як їхав вантажний автомобіль Камаз з причепом, який наздоганяли декілька легкових автомобілів. Громадяни, які перекрили рух Камазу, повідомили йому, що водій Камазу здійснив наїзд на велосипедистів. Коли він підійшов до Камазу - побачив водія, який було схоже, що перебував у стані сп`яніння, оскільки присідав, присипав, мав нечітку мову та ледве тримався на ногах. Водій намагався забрати з Камазу речі, зачинив автомобіль та намагався зникнути з місця події. У Камаза було пробите колесо та наявні подряпини бамперу. Він затримав водія та передав його поліцейським, які прибули на виклик.

Наведені показання потерпілих та свідків відповідають відомостям, зафіксованим у зібраних в ході досудового розслідування письмових доказах.

Так, згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.06.2017 р. зі схемою пригоди та фототаблицею до нього (т. 3, а.п. 133-193) встановлено та зафіксовано місце пригоди - м. Херсон, Бериславське шосе в районі будинку №33, а також виявлено деформовані велосипеди, труп дівчини та відсутність на місці дорожньо-транспортної пригоди автомобіля.

Згідно протоколу пред`явлення трупа для впізнання від 27.06.2017 року (т. 3, а.п. 198-199) встановлено, що виявлений на місці ДТП труп є трупом ОСОБА_5 , 1995 р.н..

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, складеним у той же день - 26.06.2017 р., зафіксовано, що на автомобілі «Камаз» р.н. НОМЕР_1 виявлені пошкодження лакофарбового покриття в передній лівій кутовій частині (т. 3, а.п. 124-132).

З протоколу огляду місця події від 21.07.2017 р. (т. 3, а.п. 194-197) вбачається, що місце, де водій автомобіля «Камаз» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 здійснив наїзд на велосипедистів, знаходиться на проїзній частині Бериславського шосе зі сторони вул. Залаегресег в напрямку с. Жовтневе. Оглядом виявлено уламки велосипедів на цій ділянці, зокрема вдавлену в асфальт частину задньої осі велосипеду, а також «задири» на асфальтному покритті з нашаруванням речовини сріблястого кольору.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що наприкінці червня 2017 року зібралися вчотирьох на вечірнє тренування - він, ОСОБА_21 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , виїхали по Бериславському шосе по маршруту на Дар'ївку і далі на ОСОБА_26 . Рухалися парами: перші двоє ОСОБА_8 і ОСОБА_21 , другими їхали він і ОСОБА_7 . Рухалися зі швидкістю приблизно 25-28 км/год. В районі заводу «Данон» на їхню колону велосипедистів був здійснений наїзд Камазом, який виїхав з правого узбіччя і зробив наїзд на двох велосипедистів, які рухалися ближче до узбіччя. Побачив Камаз в момент, коли він виїхав з правого узбіччя та здійснив наїзд на їдучого попереду ОСОБА_16 . Після пригоди водій Камазу зупинився на декілька секунд за метрів 30 на зупинці громадського транспорту і поїхав далі. Його намагалися зупинити. Запам`ятав номери причепу Камаза і передав їх людям, які зупинилися та які наздогнали Камаз. Проїжджа частина була вільна, видимість була 100%, ніяких перешкод для руху не було. Дорога була пряма, без поворотів. Попереджувальних сигналів від водія не бачив, водій виїхав ззаду, ніяких звукових сигналів не подавав.

Під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_25 , про що складено відповідний протокол від 21.07.2017 р. з план-схемою до нього (т. 3, а.п. 200-202), останній встановив велосипеди в тому положенні, в якому вони знаходились в момент наїзду автомобіля. Свідок показав, що велосипеди рухались прямою лінією, не змінюючи напрямок руху, у складі чотирьох велосипедів, по два велосипеди один за одним. Положення велосипедів було відмічено на проїзній частині та проведено відповідні заміри. Так, було встановлено, що ОСОБА_5 рухалась з права від свідка ОСОБА_25 спереду ОСОБА_5 рухався ОСОБА_3 .. Також встановлено, що відстань від місця наїзду на велосипедистів до пішохідного переходу становить 14,2 м.

Відповідно до висновку експерта №713 від 14.07.2017 р. (т. 3, а.п. 206-208) на тілі трупа ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді розтрощення голови, переломи 1-3 ребер справа, садна обличчя, шиї, тулуба та кінцівок. Дані пошкодження утворилися від дії з великою силою тупих предметів, не виключено 26.06.2017 року при наїзді рухомого вантажного автомобіля з причепом на ОСОБА_5 , що рухалась на велосипеді, з подальшим падінням останньої на дорожнє покриття і ковзанням по ньому і переїздом колесами автомобіля через голову і верхню частину грудної клітки справа, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_5 наступила в результаті розтрощення голови.

В ході проведення експертиз, за результатами чого складено висновки експертів №394 від 03.07.2017 року, №1497 від 27.06.2017 року (т. 3, а.п. 209-210), було визначено групову приналежність крові загиблої ОСОБА_5 та встановлено відсутність в її крові алкоголю.

Відповідно до висновку експерта №810 від 21.07.2017 р. (т. 3, а.п. 214-215) у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді відкритого перелому зовнішньої лівої щиколотки, закриті переломи правих лонної і сідничної кісток, правої стегнової кістки, 4-ої плеснової кістки лівої стопи, лівої п`яткової кістки, множинні садна нижніх кінцівок, садно тулуба, струс головного мозку, які утворилися від дії тупих предметів, не виключено, 26.06.2017 р близько 18-10 годин при наїзді автомобіля на велосипедиста ОСОБА_3 .. Відкритий перелом зовнішньої лівої щиколотки, закриті переломи правих лонної і сідничної кісток, правої стегнової кістки, 4-ої плеснової кістки лівої стопи, лівої п`яткової кістки, множинні садна нижніх кінцівок відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Струс головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Садна тулуба відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля «Камаз» р.н. НОМЕР_3 від 14.07.2017 р. (т. 3, а.п. 219-223) перед настанням дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмівна система автомобіля КамАЗ р.н. НОМЕР_1 з причепом ГКБ р.н. НОМЕР_2 знаходилась в технічно-несправному, але працездатному стані, в зв`язку з відсутністю гальмівних камер передніх коліс. Виявлена несправність забороняє експлуатацію транспортного засобу згідно п. 31.4, 31.4.1 (а) ПДР України, дана несправність не носить раптовий характер та виникла задовго перед настанням даної ДТП, а також могла бути виявлена водієм.

Перед настанням даної дорожньо-транспортної пригоди рульове керування автомобіля Камаз р.н. НОМЕР_1 знаходилось в технічно-працездатному стані.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №520АТ від 10.08.2017 року (т. 3, а.п. 284-286) в умовах події, яка відбулася водій автомобіля КамАЗ р.н. НОМЕР_1 з причепом ГКБ р.н. НОМЕР_2 повинен був діяти у відповідності з технічними вимогами п. 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху. Технічну можливість запобігання дорожньо - транспортній пригоді, що сталася, він мав, вона полягала у виконанні ним цих вимог.

Як зазначив експерт у Висновку судової автотехнічної експертизи №402АТ від 14.07.2017 р. (т. 3, а.п. 273-280), у момент первинного контактування автомобіль КамАЗ р.н. НОМЕР_1 з причепом ГКБ р.н. НОМЕР_2 був розташований в правій смузі в напрямку руху від вул. Залаегерсег до с. Дар`ївка, велосипед Cannondale був розташований задньою частиною до лівої кутової частини автомобіля КамАЗ р.н. НОМЕР_1 під кутом близько 5°(+/-5°), відліковуємий проти ходу годинникової стрілки від повздовжньої вісі автомобіля КамАЗ до повздовжньої вісі велосипеду Cannondale.

Згідно Висновку КУ «Обласний наркологічний диспансер» ХОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №158 (т. 3, а.п. 287), складеного о 21-00 год. 26.06.2017 року стосовно обвинуваченого, останній перебував в стані сп`яніння внаслідок вживання опіоїдів.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_27 пояснив, що обвинувачений ОСОБА_4 є його сином. Камаз належить йому на праві власності та має довжину 16 метрів і висоту, на рівні якої сидить водій, - 2 метри. Гальмівні камери передніх коліс на момент ДТП були ним відключені та перебували в ремонті.

Оцінюючи наведені вище докази, суд приходить до висновку про те, що вони поза розумним сумнівом повністю доводять пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення, узгоджуються між собою щодо часу, місця та способу вчинених ним злочинів.

Перевіркою матеріалів справи не виявлено даних стосовно того, що під час збирання (формування) та процесуального закріплення зазначених доказів були допущені порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави визнати їх недостовірними чи недопустимими.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять даних про те, що після проведення огляду обвинуваченого на стан сп`яніння та встановлення його результату останній висловлював незгоду з отриманим результатом. Зокрема такі відомості відсутні і у Протоколі затримання обвинуваченого після вчинення злочину (т. 3, а.п. 292), який був складений у той же день, що і зазначений вище Висновок, у присутності захисника, тобто в умовах, що виключали незаконний вплив на обвинуваченого, та після проведення огляду - о 23-45 год. (тоді як огляд мав місце о 21-00 год.), у якому обвинувачений власноручно зазначив лише про те, що з затриманням погоджується, не заперечує.

З огляду на наведене, доводи обвинуваченого щодо невизнання винуватості у вчиненні інкримінованих йому дій суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою пом`якшити відповідальність за вчинене.

При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які за законом віднесені до тяжкого злочину (ч. 2 ст. 286 КК України) та злочину невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 135 КК України), особу обвинуваченого, який за матеріалами справи характеризується посередньо, сім`ї та утриманців не має, офіційно працевлаштований не був, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, судимості не має, стан його здоров`я, те, що заходів до відшкодування завданої потерпілим шкоди він не вживав.

Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочинів в стані наркотичного сп`яніння.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк, який, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, позбавивши його разом з цим права керування транспортними засобами.

При вирішенні заявлених потерпілими позовних вимог, суд виходить з наступного.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.01.2018 порушено питання про: стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 156249,14 грн., з яких: 56249,14 грн. - витрати, пов`язані із лікуванням, 100000 грн. - витрати, завдані пошкодження транспортного засобу - велосипеду, спортивного одягу, техніки, в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн.; з обвинуваченого ОСОБА_4 на його користь 129228,41 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, з яких: 2500 грн. - витрати на правову допомогу, 89923,31 грн. - на відшкодування вартості велосипеда та 36805,10 грн. - відшкодування пошкодженого спортивного одягу та техніки, а також 400000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди (т. 1, а.п. 28-92, 219-220).

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.01.2018 року, порушено питання про стягнення: з ПАТ «НАСК «Оранта» на її користь в рахунок відшкодування шкоди, пов`язаної зі смертю її доньки, 115200 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 38400 грн., а також в рахунок відшкодування майнової шкоди 100000 грн. із загальної суми понесених збитків у зв`язку із лікуванням потерпілої, витратами на поховання доньки та спорудження памятника, пошкодженням майна (велосипед, спортивний одяг, техніка); з обвинуваченого ОСОБА_4 на її користь 97955,13 грн. в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди, з яких: 2500 грн. витрат на правову допомогу та 95455,13 грн., а також 461 600 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди (т. 1, а.п. 94-129, 216-218).

ПАТ «НАСК «Оранта» надано заперечення на цивільні позови, в яких позовні вимоги визнано в частині стягнення на користь ОСОБА_3 витрат, пов`язаних з лікуванням в сумі 13233,81 грн. та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 38440,86 грн., з яких 38400 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 40,86 грн. витрати на поховання.

Представником потерпілих подано письмову відповідь на наведені заперечення, в якій вона просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представником ПАТ «НАСК «Оранта» надано заперечення на вказану відповідь, за змістом яких по всім вимогам підтримано раніше подані заперечення та частково визнано позовні вимоги щодо стягнення на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 661,69 грн..

Оцінюючи доводи, викладені потерпілими в позовних заявах, а також досліджені судом докази на підтвердження позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (ч. 1 ст. 1177 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована у ПАТ «НАСК» ОРАНТА» (поліси №АК-1822207, АК-1822208, т. 1, а.п. 209-210). Відповідно до умов полісів, ліміт відповідальності на одного потерпілого складає: 200000 грн. - за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю та 100000 грн. - за шкоду, заподіяну майну.

Згідно із ст. 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 22 Закону, страховик при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 23.1. ст. 23 Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Так, у відповідності до п. 24.1, п. 24.3 ст. 24 Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я. Зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Дослідивши докази, надані на обґрунтування заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлена потерпілим ОСОБА_3 сума майнової шкоди підлягає частковому стягненню з ПАТ «НАСК» ОРАНТА» в сумі 14647,33 грн., оскільки витрати на лікування, на думку суду, у визначеному законом порядку повністю підтверджені чеками: №180357 від 03.07.2017 року на суму 21,40 грн., №180675 від 05.07.2017 року на суму 89,88 грн., №181210 від 08.07.2017 року на суму 368,08 грн., №011764101 08577 від 10.07.2017 року на суму 179,0 грн., №179549 від 26.06.2017 року на суму 251,46 грн., №184133 від 25.07.2017 року на суму 101,65 грн., №180470 від 03.07.2017 року на суму 64,20 грн., №180253 від 01.07.2017 року на суму 136,96 грн., №180408 від 03.07.2017 року на суму 88,85 грн.; а також частково підтверджені чеками: №180356 від 03.07.2017 року на суму 3664,08 грн., №192950 від 18.07.2017 року на суму 90,25 грн., №182167 від 14.07.2017 року на суму 830,32 грн., №180039 від 30.06.2017 року на суму 38,52 грн., №184395 від 27.07.2017 року на суму 790,61 грн., №193123 від 19.07.2017 року на суму 31,10 грн., №180304 від 02.07.2017 року на суму 205,44 грн., №178207 від 27.07.2017 року на суму 69,60 грн., №179553 від 26.06.2017 року на суму 34,24 грн., №179552 від 26.06.2017 року на суму 10,0 грн., №190142 від 27.06.2017 року на суму 481,45 грн., №190143 від 27.06.2017 року на суму 258,64 грн., №182168 від 14.07.2017 року на суму 821,76 грн., №179550 від 26.06.2017 року на суму 148,90 грн., №179551 від 26.06.2017 року на суму 303,64 грн., №191441 від 07.07.2017 року на суму 558,54 грн., №190291 від 28.06.2017 року на суму 421,48 грн., №180670 від 05.07.2017 року на суму 813,14 грн., №317802 від 26.07.2017 року на суму 822 грн., №317803 від 26.07.2017 року на суму 635 грн., №179829 від 29.06.2017 року на суму 1466,49 грн., №171075 від 24.07.2017 року на суму 169,06 грн., №202111 від 05.08.2017 року на суму 50,29 грн., №279628 від 22.08.2017 року на суму 631,30 грн..

Суд вважає, що відомості, які зафіксовані у наведених чеках, у сукупності з наданим потерпілим Епікризом №11296/2017 (т. 1, а.п. 32-37) є належними доказами на підтвердження того, що зазначені в них медикаменти призначалися і були використані на лікування потерпілого ОСОБА_3 , викликаного наслідками ДТП.

Решту вимог потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, пов`язаної з витратами на лікування, належними та допустимими доказами, які давали б можливість встановити зв`язок між медпрепаратими, про стягнення вартості яких він заявив, та призначеним і проведеним йому лікуванням, на думку суду, не підтверджено.

Щодо вимог потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» 100000 грн., пов`язаних з пошкодженням велосипеду, спортивного одягу, техніки, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів понесених витрат на придбання вказаного майна.

Крім того, такий висновок суду ґрунтується на положеннях п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» №3 від 31.03.89 року, із змінами, відповідно до яких не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред`явленого обвинувачення.

За змістом обвинувального акту ОСОБА_4 не висунуто обвинувачення у пошкодженні майна потерпілого, таке майно за положеннями кримінального закону не є об`єктом посягання інкримінованих йому злочинів, а отже позовні вимоги потерпілого в цій частині не можуть бути задоволені.

У частині 1, п. 2 ч. 2, ч.ч. 3-4 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вимоги потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» коштів на відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 732,30 грн., оскільки відповідно до ст. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Оскільки, як було зазначено вище, потерпілим ОСОБА_3 не надано доказів, які підтверджують витрати на придбання велосипеда, спортивного одягу та техніки і ці вимоги не можуть бути задоволені з інших наведених вище підстав, тому вказані його вимоги до обвинуваченого в сумі 89923,31 грн. та 36805,10 грн. відповідно не підлягають задоволенню.

Суд вважає, що матеріали справи не дають підстав для висновку про задоволення вимог потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого понесених ним витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн., оскільки на підтвердження цих витрат до позовної заяви додано лише Договір про надання правової допомоги від 10.07.2017 року, яким засвідчено факт виникнення договірних відносин між ОСОБА_28 і адвокатом Твердохлеб О.В. з приводу надання юридичних послуг у даному кримінальному провадженні та за змістом якого між ними досягнуто домовленість про вартість послуг адвоката у зазначеному розмірі. Натомість, матеріали справи не містять документу на підтвердження факту виконання договору в цій частині - фактичної оплати послуг адвоката, що свідчить про те, що належних та достатніх доказів на підтвердження цих витрат не надано.

При вирішенні вимог потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 400000 грн., суд, враховуючи факт підтвердження вини ОСОБА_4 у вчинені злочину, внаслідок якого було завдано моральних страждань ОСОБА_3 , тяжкість, характер та обсяг страждань потерпілого та виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про те, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню зі стягненням на користь потерпілого 50000 грн..

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 27.2 ст. 27 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно з ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; інвалідам - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілою ОСОБА_1 не надано доказів того, що вона є непрацездатною та перебувала на утриманні своєї загиблої доньки ОСОБА_5 , про це ж вона повідомила і в судовому засіданні, відповідаючи на запитання представника цивільного відповідача з цього приводу, а тому вимога ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» шкоди, пов`язаної зі смертю її доньки, в сумі 115200 грн. задоволенню не підлягає.

Вимоги потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» коштів на відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 38400 грн., оскільки п. 27.3 ст. 27 Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 100000,00 грн. в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди, які включають в себе вимоги про відшкодування витрат потерпілої на лікування в сумі 576,90 грн., витрат, пов`язаних з пошкодження велосипеда доньки, спортивного одягу та техніки в сумі 87 739,33 грн. і витрат на поховання та спорудження пам`ятника, підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Так, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про відшкодування їй витрат на лікування в сумі 576,90 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону потерпілі - це юридичні чи фізичні особи, життю, здоров`ю або майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу, тоді як матеріали справи свідчать про те, що злочинними діями обвинуваченого шкода була завдана не особисто потерпілій, а її доньці.

Вимоги потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» коштів в рахунок відшкодування вартості пошкодженого велосипеда, спортивного одягу та техніки в сумі 82 729,33 грн,. які є аналогічними за змістом таким же наведеним вище позовним вимогам потерпілого ОСОБА_3 , задоволенню також не підлягають з вказаних вище підстав, з яких суд дійшов висновку про неможливість задоволення таких же позовних вимог потерпілого ОСОБА_3 , як таких, що не випливають з пред`явленого обвинувачення та не підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

На думку суду, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 до «НАСК «ОРАНТА» про відшкодування шкоди, завданої витратами на поховання, в сумі 2866,40 грн., оскільки витрати на поховання підтверджені повністю фіскальними чеками №0000010528 від 28.06.2017 року на суму 150,53 грн., №0000011732 від 28.06.2017 року на суму 415,01 грн., №0000010567 від 01.07.2017 року на суму 40,86 грн., договором-замовленням №1685 від 28.06.2017 року, частково квитанцією №00431 від 27.06.2017 року на суму 760 грн., квитанцією №000100 від 27.06.2017 року на суму 1500 грн..

При цьому, суд не вбачає перешкод для задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_1 в цій частині через те, що замовником товарів, послуг у вказаних документах зазначений ОСОБА_2 , оскільки останній є чоловіком потерпілої, загибла ОСОБА_29 була їхньою донькою, вказані витрати здійснювалися за рахунок спільних коштів подружжя ОСОБА_17 , а отже такі вимоги на думку суду є обґрунтованими.

Серед витрат на поховання, крім іншого, позивач зазначив витрати на поминальні обіди та витрати на придбання харчів на суму 5100 грн., 4700 грн., 885,50 грн., 118 грн., а також витрат на придбання ікони в сумі 90 грн.. Проте такі витрати відшкодуванню страховиком не підлягають, оскільки відповідно до ст. 979 ЦК України обов`язкове право на одержання передбаченої договором страхової виплати має потерпілий, який є вигодонабувачем за договором страхування. У разі смерті потерпілого, право на відшкодування таких витрат мають особи, які взяли на себе витрати з його поховання (п. 27.1 ст. 27 Закону ). При цьому, під витратами на поховання маються на увазі витрати на забезпечення комплексу заходів та обов`язкових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу», церемонія поминання не відноситься до поховання. Таким чином, витрати на організацію поминального обіду, на придбання харчів та ікони не відносяться до витрат з поховання, а тому відшкодуванню не підлягають.

Інші докази, надані потерпілою ОСОБА_1 на підтвердження позовних вимог до «НАСК «ОРАНТА», повязаних з відшкодуванням шкоди, завданої витратами на поховання та спорудженням памятника, на думку суду, не є належними та достатніми, а тому суд дійшов висновку про те, що в іншій частині цих вимог слід відмовити.

Крім того, належних доказів на підтвердження понесення потерпілою інших витрат, пов`язаних з наслідками ДТП, у якому загинула її донька, ОСОБА_1 не надано, а тому її вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на її користь коштів на відшкодування майнової шкоди в сумі 95455,13 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн., суд дійшов висновку, що такі вимоги, як і аналогічні вимоги потерпілого ОСОБА_3 , з наведених вище підстав задоволенню не підлягають як такі, що не підтверджені належними та достатніми доказами.

При вирішенні вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 коштів на відшкодування моральної шкоди 461600 грн., суд, враховуючи факт підтвердження вини ОСОБА_4 у вчинені злочину, внаслідок якого було завдано моральних страждань ОСОБА_1 , тяжкість, характер та обсяг страждань, бере до уваги і ту обставину, що в даному випадку загинула людина молодого віку і дана втрата для потерпілої є не відновлювальною та постійною, враховує обсяг і глибину моральних страждань, що понесла потерпіла в результаті втрати її доньки, необхідність у останньої вживати додаткових зусиль щодо організації свого життя та побуту. При цьому суд також враховує, що згідно ст. 3 Конституції України життя людини визнано найвищою соціальною цінністю в Україні.

З огляду на наведене, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про те, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню зі стягненням з обвинуваченого на користь потерпілої 200000 грн..

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати.

Питання щодо арештованого майна та речових доказів у справі суд вирішує у відповідності до положень ст.ст. 100, 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373 - 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з поміщенням для відбування покарання до кримінально - виконавчої установи закритого типу з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 26 червня 2017 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Позов ОСОБА_15 до ОСОБА_4 , ПАТ «НАСК «Оранта» - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_15 в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з лікування 14 647,33 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот сорок сім гривень тридцять три копійки), в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 732,30 грн. (сімсот тридцять дві гривні тридцять копійок), а всього - 15 379,63 грн. (п`ятнадцять тисяч триста сімдесят дев`ять гривень шістдесят три копійки).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_15 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 50000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_15 відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ПАТ «НАСК «Оранта» - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з похованням, 2866,40 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят шість гривень 40 копійок), в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 38400 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста гривень), а всього - 41266,40 грн. (сорок одну тисячу двісті шістдесят шість гривень сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 200000 грн. (двісті тисяч гривень).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 5709,96 (п`ять тисяч сімсот дев`ять ) грн. 96 коп. (т. 3, а.п. 218, 272, 283, 205, 213).

Скасувати арешт автомобіля «Камаз-5320», р.н. НОМЕР_4 з причепом «ГКБ-8350» р.н. НОМЕР_2 , накладений згідно ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03.07.2017 року.(т. 2, а.п. 65-67).

Речові докази у справі: «Камаз-5320», р.н. НОМЕР_4 з причепом «ГКБ-8350» р.н. НОМЕР_2 - вважати повернутими ОСОБА_27 (т. 2, а.п. 68-72).

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений, захисник, потерпілі, представник потерпілих мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Обвинувачений має право заявити клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення вироку його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя: Н.В. Корольчук