Рішення № 88397109, 19.11.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46259/18

Провадження № 2/761/3242/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Мальцева Д.О.

за участю секретаря Чугаєва І.В.

представник позивача Паркулаб А.В.

представник відповідача-3 Данілевський О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Державного концерну «Укроборонпром» до ОСОБА_2 , Державне підприємство « СЕТАМ», Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», про визнання результатів електронних торгів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Представник Державного концерну «Укроборонпром» (далі по тексту - позивач, ДК «Укроборонпром») звернувся до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1), Державне підприємство « СЕТАМ» (далі по тексту - відповідач 2), Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач 3, Відділ), третя особа - Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» (далі по тексту - третя особа, НРЗІО), відповідно до якого просив визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна ДП «НРЗІО», які відбулись 10.04.2018 за лотом № 270866 компресор СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123 (протокол проведення електронних торгів № 326162) та стягнути з відповідачів на свою користь понесені судові витрати в сумі 1762, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суб`єктом, уповноваженим управляти майном ДП «НРЗІО». В свою чергу ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області було проведено проведено опис та арешт майна третьої особи, а 21.03.2018 на офіційному сайті ДП «СЕТАМ» з`явилось оголошення про продаж компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123. В подальшому зазначене майно було реалізовано шляхом продажу на електронних торгах, переможцем торгів стала відповідач 1, ОСОБА_2 . Позивач вважає проведення реалізації вказаного майна незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на момент реалізації спірного майна, в ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» за ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.12.2012 було введено процедуру санації, яка неодноразово продовжувалась. Накладення арешту на майно боржника можливо лише під час процедури санації, а тому вчинення вказаних дій поза її межами є порушенням норм чинного законодавства. Крім того, на торгах було реалізовано майно, яке відповідно до плану санації ДП «НРЗІО» повинно було забезпечувати його виробничу діяльність та сприяти виконанню плану санації, в той час коли його реалізація може призвести до банкрутства Підприємства. Також позивач вказує, що було порушено порядок реалізації арештованого майна, зокрема, державний виконавець відправив боржнику заявку на реалізацію арештованого майна в день її розміщення на офіційному сайті. Крім того, вказане порушення призвело до того, що боржник несвоєчасно ознайомився з оцінкою майна та не мав можливості її оскаржити. Крім того, оголошення про реалізацію майна не містило всіх необхідних відомостей, передбачених нормами чинного законодавства. Також позивач не згоден з оцінкою, проведеною державним виконавцем, оскільки вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 7, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідач 1 в своєму відзиві заперечувала проти позовних вимог, вказала, що вони є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначила, що позивачем не доведено, що відсутність відомостей в оголошенні про продаж майна ДП «НРЗІО» якось вплинула на бажання покупців взяти участь а аукціоні чи на самі торги, а сам по собі факт щодо недотримання строків опублікування оголошення про проведення торгів та його змісту не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Дії державного виконавця щодо проведення оцінки майна також можуть бути оскаржені, разом з тим ДП «НРЗІО» не скористалось своїм правом оскаржити оцінку належного йому майна. Доказів того, що прилюдні торги були проведені з порушеннями, які вплинули на результат їх проведення, позивачем до матеріалів справи не надано.

Представник відповідача 2 в своєму відзиві зазначив, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку Організатора торів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію торгів. При цьому, дії державного виконавця можуть бути окремо оскаржені і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того, доказів порушень правил проведення електронних торгів, впливу таких на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями позивачем до матеріалів справи не надано.

Представник відповідача 3 у своєму відзиві заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що на виконанні у ВПВР УПВС ГТУЮ у Чернігівській області знаходиться зведене виконавче провадження АСВП № 32377267 з виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з ДП «НРЗІО». Станом на 08.02.2018 до складу зведеного виконавчого провадження входили виконавчі документи за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, зокрема, про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за загальну суму 1 002 304, 00 грн. Так, відповідачу 3 було відомо про запровадження процедури санації в ДП «НРЗІО», разом з тим, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не містить норми, яка б зобов`язувала державного виконавця звертатись дод суду для отримання дозволу на звернення стягнення на майно боржника. Хоча виконавець в свою чергу таке звернення до суду направляв, разом з тим ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2018 виконавцю відмовлено в задоволенні заяви про звернення стягнення на майно боржника саме з тих підстав, що Законом в редакції до 18.01.2013 не було передбачено для суду такої процесуальної дії як надання згоди на реалізацію майна боржника щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію. Крім того, виконавцем було направлено боржнику вимогу щодо повідомлення про майно, на яке в першу чергу необхідно звернути стягнення, а що боржником надано лист, яким запропоновано звернути стягнення на майно, в тому числі на компресор СБ4/Ф4-500АВ850 № 12123. На підставі вказаного листа державним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника №32377267, якою вище вказане майно арештоване. Крім того, вирішувалось і питання про зняття арешту із зазначеного майна, а саме ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018 заяву керуючого санацією залишено без задоволення. Також представник відповідача 3 зазначив, що зазначене майно у виробничому процесі не використовується. В подальшому в ДП «НРЗІО» припинено процедуру санації, провадження по справі про банкрутство припинено. Представник відповідача зазначив, що залучення суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна та сама оцінка була проведена згідно вимог чинного законодавства. Оцінка сторонами виконавчого провадження не оскаржувалась, а тому будь-які підстави для визнання електронних торгів недійсними з цих підстав відсутні. Після проведення торгів кошти, отримані від реалізації спірного майна були розподілені на вимоги стягувачів, на які не розповсюджується дія мораторію. Також зазначив, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував наявність обставин для визнання прилюдних торгів недійсними.

24.01.2019 ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в загальному позовному порядку з проведенням підготовчого засідання.

02.04.2019 від відповідача 1 надійшов відзив.

03.04.2019 від представника відповідача 3 надійшов відзив.

17.04.2019 від представника відповідача 2 надійшов відзив.

17.04.2019 від позивача надійшли відповіді на відзив відповідача 1 та відповідача 3.

11.09.2019 ухвалою суду закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач 2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. В своєму відзиві справу просив розглядати за його відсутності.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 3, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 розділу Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, електронними торгами електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи передбачені законодавством особливості щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

Викладене узгоджується з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

Отже, у відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України між сторонами внаслідок укладення правочину купівлі-продажу виникли відповідні цивільні права та обов`язки.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом з тим, оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених чинним на день проведення торгів Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 .

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

Крім цього, Верховний Суд України в постановах від 17 грудня 2014 року (справа №143цс14), від 18 листопада 2015 року (справа №6-1884цс15) та від 13 квітня 2016 року (справа №6/2988цс15) вказав, що головною умовою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав та законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Підставою для визнання електронних торгів недійсними також є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431 (далі - Порядок), а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів, в тому числі опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна.

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов`язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (Порядок), яким визначено правила проведення прилюдних торгів.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Таким чином, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі №6-116цс12, та постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №490/5475/15 та від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17.

Таким чином, дії державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійних спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Зазначених висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 17.12.2014 № 143цс14, від 18.11.2015, № 6-1884цс15, від 13.04.2016 № 6-2988цс15, та 6-116цс12 від 24.10.2012.

Так, в судовому засіданні встановлено, що Державний концерн «Укроборонпром» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 утворено з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами утворено (далі - Концерн) з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком.

Постановою КМ України від 06.04.2011 № 374, внесено зміни до Постанови КМ України від 29.12.2010 № 1221, зокрема, до складу Державного концерну «Укроборонпром» включено Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», частка державної власності у статутному фонді якого становить 100 %.

06.04.2012 ДП «НРЗІО» передане із сфери управління Міністерства оборони України в управління ДК «Укроборонпром» та уповноважено концерт управляти майном ДП «НРЗІО».

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2012 порушено провадження у справі № 5028/4/18б/2012 за заявою керівника боржника - Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» про банкрутство з метою проведення керівником процедури санації, на підставі ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.12.2012 відкрито процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено керівника боржника - виконуючого обов`язки директора Загвоздіна С.О., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Поліщука А.П.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2013 року затверджений план санації боржника ДП «НРЗІО».

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2016 у справі № 5028/4/18б/2012, затверджені зміни та доповнення до плану санації боржника, планом санації передбачається погашення боргів за рахунок надходжень від реалізації майнових активів боржника. Очікувана сума надходжень від реалізації майна боржника за експертною оцінкою складає 4 874 902,00 грн. з ПДВ.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018 продовжено процедуру санації на три місяці - до 17.06.2018 включно.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018 знято арешт з майна ДП «НРЗІО», накладений постановою Головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 25.09.2017 та від 16.03.2018 ВП № 32377267.

Арешт, накладений на підставі постанови державного виконавця від 18.09.2017 не було знято.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2019 припинено процедуру санації та провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння».

За таких обставин, оскільки провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» було порушено 16.11.2012, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 18.01.2013.

Відповідно до ч. 4-7 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв`язку з відмовою боржника від виконання зобов`язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вище викладене, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013) не будо передбачено згоди суду на вчинення державним виконавцем дій зі звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.

Так, в судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває зведене виконавче провадження № 32377267 з виконання виконавчих документів про заборгованості з ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» заборгованості по невиплаченій заробітній платі в сумі 1 002 304, 00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Листом від 08.02.2018 за вих. № 65 за підписом Т.в.о.директора ДП «НРЗІО» ОСОБА_4 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівські області направлено лист на виконання Вимоги виконавця з переліком рухомого майна, на яке необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Так, згідно Додатка № 1, до вказаного переліку увійшов, зокрема, компресор СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123 (далі по тексту - спірне рухоме майно).

Постановою державного виконавця від 08.02.2018, виконавче провадження ЗВП № 32377267, здійснено опис та арешт (коштів) боржника ДП «НРЗІО», в тому числі компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123.

Вказана постанова підписана Т.в.о.директора ДП «НРЗІО» ОСОБА_4, якого також призначено зберігачем зазначеного майна.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна.

У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону (ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, національний стандарт N 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Згідно п. 4 Національного стандарту № 1, оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки (п. 16 Національного стандарту № 1).

Так, постановою державного виконавця від 13.02.2018 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 , який має сертифікат, виданий 31.03.2017 за № 267/17 ФМД України (строк 31.03.2020).

Вказаною постановою на суб`єкта оціночної діяльності покладено обов`язок щодо визначення ринкової вартості арештованого майна, в тому числі і компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123.

12.03.2018 ФОП ОСОБА_3 надав державному виконавцю Звіт про незалежну оцінку рухомого майна у кількості 44-х найменувань, що належить ДП «НРЗІО» та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого вартість компресора СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123 становить 5 405, 47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, учасникам зведеного виконавчого провадження № 32377267 направлене Повідомлення про оцінку майна від 13.03.2018 за № 2703.

Згідно відомостей, наявних в матеріалах справи, повідомлення фактично було прийняте на поштове відділення 21.03.2018 та вручене ДП «НРЗІО» 22.03.2018.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «НРЗІО» не оскаржувало зазначену оцінку, жодних заперечень з приводу неповноти чи недостовірності зазначеної оцінки державному виконавцю подано не було.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Пунктом 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 встановлено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Згідно п. 4 Порядку, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 в редакції, чинній на час проведення торгів, перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

За таких обставин, 21.03.2018 відповідачем 2 ДП «Сетам» було розміщено в системі електронних торгів інформацію про майно, яка була зазначена державним виконавцем у заявці на реалізацію арештованого майна.

Доказів будь-яких порушень з боку ДП «СЕТАМ» під час розміщення зазначеного оголошення матеріали справи не містять.

Відповідно до Протоколу № 326162 проведення електронних торгів, 10.04.2018 переможцем торгів стала ОСОБА_2 . Інформація про лот: реєстраційний № 270866; найменування майна: компресор СБ4/Ф4-500 АВ850 № 12123, місце знаходження майна: АДРЕСА_1 ; ціна продажу: 7 297, 36 грн.

07.05.2018 В.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Петренком С.В. затверджений Акт про проведені прилюдні торги, складний головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Данілевським О.М.

Відповідно до Розпорядження № 32377267, грошові кошти, отримані від реалізації зазначеного майна, були розподілені на вимоги стягувачів, на які не розповсюджується дія мораторію.

Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначає, що електронні торги, які відбулись 10.04.2018, були проведені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на момент реалізації спірного майна, в ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» за ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.12.2012 було введено процедуру санації. Крім того, звернення стягнення на майно боржника повинно було б здійснюватись із урахуванням особливостей процедури банкрутства та інтересів конкурсних кредиторів.

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем проводилась реалізація майна боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме щодо задоволеня вимог про стягнення заробітної плати.

При цьому, на момент виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013) не будо передбачено отримання згоди суду на вчинення державним виконавцем дій щодо звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.

Також не знайшла свого підтвердження наданими до матеріалів справи доказами і та обставина, що реалізоване рухоме майно повинно було забезпечувати виробничу діяльність ДП «НРЗІО» та сприяти виконанню плану санації.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ДП «НРЗІО» на вимогу дежравного виконавця самостійно надало перелік майна, на яке могло бути звернуто стягнення, до якого увійшов, в тому числі і реалізований виконавцем компресор.

Також не заслуговують на увагу і посилання позивача на неможливість оскарження оцінки майна, яке було реалізоване 10.04.2018, оскільки позивачем на підтвердження зазначеної обставини також не надано відповідних доказів, а відсутність будь-яких заперечень з приводу проведеної оцінки свідчить про згоду ДП «НРЗІО» з визначеною державним виконавцем вартістю майна третьої особи.

Та обставина, що позивач дізнався про оцінку майна після розміщення оголошення про електронні торги не підтверджує відсутність можливості у боржника оскаржити зазначену оцінку.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.08.2018 та лист Фонду держмайна України від 08.11.2018 за № 10-58-2723, які стосуються ФОП ОСОБА_3 як суб`єкта оціночної діяльності, оскільки вони не стосуються складеного останнім Звіту про незалежну оцінку рухомого майна у кількості 44-х найменувань, що належить ДП «НРЗІО» та не свідчать про наявність порушень з боку оцінбвача під час проведення ним оцінки спірного рухомого майна.

Не підтвердилась наявними в матеріалах справи доказами і та обставина, що державним виконавцем було допущено ряд порушень, зокрема,

При цьому, дії державного виконавця у зведеному виконачому провадженні, в тому числі і щодо визначення оцінки рухомого майна боржника, не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійних спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

За таких обставин, позивачем в розумінні ст. 12, 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів того, що державним виконавцем під час реалізації спірного рухомого майна шляхом продажу на електронних торгах було допущено ряд порушень, що вплинули на результат торгів та порушиили законні інтереси позивача, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 16, 203, 204, 215, 216 ЦК України, ст. 10, 11, 57-60, 64, 74, 76, 81-82, 88, 89, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296, 353-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Державного концерну «Укроборонпром» до ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ», Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», про визнання недійсними електронних торгів які відбулись 10.04.2018р. за лотом № 270866.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту рішення суду - 21.12.2019.

Суддя: