Ухвала суду № 88397038, 20.03.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/5088/20

Справа №760/7095/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2020 р. суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, Садівничого товариства «Заліське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з вказаною позовної заявою.

Заявники просили звільнити від сплати судового збору або відстрочити (розстрочити) його, на що слід зазначити наступне.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону N 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При вивченні матеріалів справи не встановлено доказів наявності підстав для звільнення або відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а тому у клопотанні слід відмовити.

Вищевказана заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: позивачами несплачено судовий збір за вимоги майнового та немайнового характеру.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачі заявляють вимоги немайнового та майнового характеру.

При цьому, позивачами не визначена сума матеріальної шкоди, яку вони просять стягнути та не визначено відповідачів з яких вона підлягає стягненню, що суперечить положенням п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме не конкретно викладений зміст позовних вимог (не зазначено суму відшкодування) до кожного з відповідачів,

Крім того, не зазначено ціну позову, що суперечить п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Звертаю увагу позивачів на те, що до компетенції суду не входить визначення розміру відшкодування матеріальної шкоди, зазначене покладається на позивачів.

Також, позивачами не зазначено норми матеріального права на підставі яких з відповідачів на їх користь підлягає відшкодуванню матеріально та моральна шкода (чим зазначене передбачено). Тобто, позивачам необхідно визначити вірний спосіб захисту своїх прав передбачених законом (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

При визначенні ціни позову, позивачам необхідно сплатити судовий збір.

Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Встановлено, що позивачі заявляють вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, однак не визначають з якого саме відповідача на користь кожного з позивачів або одного позивача та в якій сумі його стягнути.

Також, позивачі заявляють вимоги немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди, однак не визначають з якого сааме відповідача на користь кожного з позивачів або одного позивача її необхідно стягнути.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 840,80 грн.

Таким чином, позивачам необхідно визначити ціну позову та сплати судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 840,80 грн.

Таким чином, позивачам необхідно сплатити судовий збір за вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 840,80 грн. (кожним позивачем у разі відшкодування моральної шкоди на користь кожного з позивачів; у разі відшкодування моральної шкоди на користь одного позивача - судовий збір сплачується у розмірі 840,80 грн. тим позивачем на користь якого заявлено вимогу) на рахунок: УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA388999980313181206000026010, Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом`янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

У разі визначення конкретної суми відшкодування моральної шкоди, позивачам при сплаті судового збору слід врахувати наступне.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином при визначенні суми моральної шкоди яка підлягає стягненню позивачем необхідно буде сплатити судовий збір за ставками передбаченими як для вимог майнового характеру на рахунок зазначений вище.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачам необхідно додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 185 ЦПК України вважаю необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, Садівничого товариства «Заліське» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом подання нової позовної заяви, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя