Ухвала суду № 88394756, 24.03.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/586/2020 Справа № 641/9925/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року м. Харків

Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Ященко С.О., розглянувши матеріали цивільної справи № 641/9925/19

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )

про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 000 грн.

Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів ухвалою суду від 06 грудня 2019 року була залишена без руху в зв`язку з недотриманням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Зазначеною ухвалою вказано на необхідність усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 06.12.2019 року повернуто на адресу суду за закінченням терміну зберігання. Таким чином до теперішнього часу недоліки позовної заяви не усунуті.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Зазначене свідчить про ознаки недобросовісного здійснення ОСОБА_1 своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

Відсутність вказаних в ухвалі суду від 06.12.2019 року даних зумовлює перешкоди суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду, а також для вирішення питання про відкликання позовної заяви.

Зі змісту ст. 185 ЦПК України вбачається, що позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Враховуючи, що вимоги ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.12.2019 року позивачем до теперішнього часу не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, підлягає поверненню позивачу.

Зазначене не перешкоджає заявнику повторно звернутися до суду з такими вимогами.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С. О. Ященко