Рішення № 88394747, 24.03.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/293/2020 Справа № 641/6890/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого- судді – Григор`єва Б.П.

при секретарі - Максимовій Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його сперті залишилася спадщина у вигляді однокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 де він проживав до смерті. Батьком заповіт складений не був. 04.03.2019 року вона звернулась до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено через те, що вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк. Вказаний строк нею було пропущено з поважним причин. Так вона тривалий час морально тяжко переживала смерть батька, та не думала про вирішення питань, пов`язаних з набуттям спадщини і взагалі не думала, оскільки вона є дочкою померлого та може прийняти спадщину у будь-який час, незалежно від дати смерті останнього. При цьому її робота пов`язана з постійним тривалим знаходженням поза межами м. Харкова у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. Вона постійно знаходиться на заробітках. Вважає, що строк пропущений з поважних причин та просить визначити їй трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 04.09.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 06.11.2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.12.2019 року закрито підготовче судове засідання, витребувано матеріали спадкової справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву с проханням розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивачем не було підтверджено, що спірна квартира на момент смерті ОСОБА_3 належала йому на праві приватної власності. Зокрема не надано інформації з КП «Харківське міське БТІ» станом на 31.12.2012 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на теперішній час. Так я к у позивача відсутні усі докази на підтвердження права власності на нерухоме майно у спадкодавця, то зазначена обставина не дає можливості стверджувати, що на теперішній час існує в наявності об`єкт спадкування, що має увійти до спадкової маси. Не доведено поважність причин для визнання додаткового строку для прийняття спадщини. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже позивач повинна була до 14.03.2017 року, проте звернулась лише 04.03.2019 року, отже ОСОБА_4 вважається такою, що не прийняла спадщину. Позивачем надано цивільно-правовий договір від 01.09.2016 року, який укладений між нею та ОСОБА_5 . Строк дії договору не був вказаний, а зазначено, що він діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань. Факт виконанням даного договору підтверджується актом прийому наданих послуг, який повинен був підписуватися сторонами після надання послуг та є невід`ємною частиною договору. Позивачем не було надано вищезазначеного акту, в якому було б вказано коли саме виконано цивільно-правовий договір, на який посилається позивач. При цьому позивачем не надано доказів яким чином вказаний цивільно-правовий договір може бути визначено в якості перешкоди для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Просив в задоволенні позову відмовити.

Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили винести рішення на розсуд суду.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харкові, батьками зазначені: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_7 . Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_8 02.02.1991 року, після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на – ОСОБА_9 . Свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 , згідно відмітки у зазначеному свідоцтві, шлюб розірвано в Московському РАГС м. Харкова 05.09.2018 року.

Квартира АДРЕСА_2 належана на праві власності ОСОБА_2 на свідоцтва про право власності на житло від 19.12.1994 року № 3-94-35783 виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду.

Постановою державного нотаріуса Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Агасян В.Г. ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 оскільки нею пропущений 6-ти місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачкою до позовної заяви наданий цивільно-правовий договір від 01.09.2016 року, який укладений між нею та фізичною особою ОСОБА_5 на виконання роботи по збору сільськогосподарської продукції на полях біля села Малорязенцево, Лисичанського району, Луганської області та переробки даної продукції на території замовника. Виконавець зобов`язується надати послуги на протязі 7 місяців. Якщо за один місяць до закінчення строк дії цього договору жодна із сторін письмово не вимагала його розірвання, договір вважається пролонгованим на один рік.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України зазначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно до ст. 1261 ЦК України встановлено перелік осіб, які відносяться до першої черги спадкоємців за законом.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановлено ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається особисто.

Ст. 1270 ЦК України встановлені строки для прийняття спадщини, а саме для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Так часом відкриття спадщини згідно вимог ч.2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи або день з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку, для прийняття спадщини. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Крім того зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Отже, поважними причинами пропуску строку можна вважати, зокрема: тривалу хворобу спадкоємців; велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

За приписами ст. ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що після смерті батька позивача до часу звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини пройшло два роки. Про смерть батька позивачу було достовірно відомо.

Так позивачем наданий договір на виконання робіт за межами м. Харкова, однак зазначений договір був укладений строком на 7 місяців с можливою пролонгацією строком на 1 рік, наявність у позивача зазначеного періоду роботи за межами міста - суд вважає таким, що не належить до кола вищевказаних поважних причин, оскільки не позбавляло позивача можливості звернутись з відповідною заявою після закінчення строку дії договору. Крім того надана копія договору належним чином не завірена.

Посилання представника відповідача, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження права власності на спірну квартиру є необґрунтованими, оскільки позивачем надано копію свідоцтва про право власності, крім того предметом спору у даній цивільній справи є встановлення наявності або відсутності поважних причин пропущеного позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 84 ч.1 ч.6 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Так належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Позивачкою або її представником для з`ясування кола спадкоємців не було завлено клопотання про витребування матеріалів спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , зазначена обставина позбавляє суд в повній мірі встановити коло осіб, які повинні бути учасниками справи.

Оскільки доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, що додані до позову, тому суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На підставі вищевикладенного і керуючись ст.ст. 4, 76-78, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1221, 1268,1269, 1270, 1272 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Харківська міська рада, м. Харків м-н Конституції 7, код ЄДРПОУ: 04059243.

Суддя: Б. П. Григор`єв