Рішення № 88394513, 02.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20815/19

Провадження № 2/522/2410/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі Шеян І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 18 лютого 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №R52150384726В, відповідно до умов якого, ПАТ «ВТБ Банк» надав Позичальнику кредит у сумі 225 895,00 грн. із терміном погашення не пізніше 18 лютого 2020 року, а Позичальник зобов`язався прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Банку Кредит, а також сплатити Проценти за користування Кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим Договором. Зокрема, Позичальник зобов`язався повертати Кредит та Проценти щомісячно, відповідно до Графіка повернення Кредиту і сплати Процентів та розрахунку вартості сукупних послуг. В подальшому, 27 березня 2017 р. між Позивачем – АТ «ТАСКОМБАНК» та ПАТ «ВТБ Банк» було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами (автокредити) № НОМЕР_1 АВ, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитними договорами. Згідно з Додатком №1 – Реєстром прав вимоги №1 до Договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами (автокредити) № НОМЕР_1 АВ було відступлено право вимоги за вказаним Кредитним договором №R52150384726В, боржник ОСОБА_1 . Відповідач тривалий час не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам, комісії, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання. Станом на 10 травня 2019 року розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №R52150384726В від 18.02.2013 р. складає 214 519,48 грн., з яких: -99 670,14 грн. – прострочена заборгованість; 34 301,34 грн. – заборгованість по відсотках (в т.ч. просторочені); 80 547,99 грн. – пеня на суму простроченої заборгованості за період з 10 травня 2018 р. до 10 травня 2019 р.

Ухвалою Приморського районного суду м Одеси від 02 серпня 2019 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з викликом сторін на 14 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 20 вересня 2019 року повернуто заяву представника позивача про уточнення позовних вимог без розгляду, у зв`язку з не дотриманням вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України.

У судове засідання 14 жовтня 2019 року сторони не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомляли. Розгляд справи відкладено на 26 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 15 листопада 2019 року призначено проведення судового засідання, яке призначене на 26 листопада 2019 року у режимі відеоконференції, за заявою представника позивача.

У судове засідання 26 листопада 2019 року сторони не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомляли. Розгляд справи відкладено на 16 грудня 2019 року.

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач вважає, що позовні вимоги ПАТ «Таскомбанк» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання 16 грудня 2019 року з`явився представник позивача.

У судове засідання 16 грудня 2019 року відповідач не з`явився. Від представника відповідача надійшло клопотання про неможливість прибуття в судове засідання, у зв`язку з його перебуванням на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 02 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 21 грудня 2019 року за заявою представника позивача вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 власник якої ОСОБА_1 . У задоволенні заяви представника позивача про накладення арешту на мотоцикл Honda Rune 2003 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_1 , відмовлено

У судове засідання 02 березня 2020 року з`явився представник позивача. Позовні вимоги пітримав та просив суд задовольнити у повному обсязі, проти задоволення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання 02 березня 2020 року відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомляв.

З огляду на зазначене, суд керуючись ч. 4 ст. 280 ЦПК України, протокольною ухвалою постановив, розглядати справу у заочному порядку, та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування такої умови, окрім інших, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Таскомбанк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку з повторною неявкою відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів у заочному порядку.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного Кредитного договору № R52150384726В від 18 лютого 2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 225 895,00 грн. з цільовим призначенням – для здійснення розрахунків з метою придбання у власність в інтересах сім`ї нового автомобіля, який не буде використовуватись в комерційних цілях для отримання прибутку.

Відповідно до п. 1.1 Договору Позичальник зобов`язався прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Банку Кредит, а також сплатити Проценти за користування Кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим Договором.

Згідно п. 3.5.1 Сторони погодили, що Позичальник щомісячно до 18 числа здійснює ануїтетні платежі відповідно до Графіку повернення Кредиту, але у повному обсязі не пізніше 18 лютого 2020 року.

Відповідно до п. 3.3.1. Договору за користування Кредитом Відповідач зобов`язаний сплатити Проценти у розмірі 22 % річних.

Згідно з п. 3.7. Договору Позичальник сплачує банку комісію у розмірі та порядку відповідно до умов Договору.

27 березня 2017 р. між Позивачем – АТ «ТАСКОМБАНК» та ПАТ «ВТБ Банк» було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами (автокредити) № НОМЕР_1 АВ, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Згідно з Додатком №1 – Реєстром прав вимоги №1 до Договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами (автокредити) № НОМЕР_1 АВ було відступлено право вимоги за вказаним Кредитним договором №R52150384726В, боржник ОСОБА_1 .

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості, станом на 10 травня 2019 року розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №R52150384726В від 18.02.2013 р. складає 214 519,48 грн., з яких:

- 99 670,14 грн. – прострочена заборгованість;

- 34 301,34 грн. – заборгованість по відсотках (в т.ч. просторочені);

- 80 547,99 грн. – пеня на суму простроченої заборгованості за період з 10.05.2018 р. до 10.05.2019 р.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що позичальник, який підписав договір кредиту, погодився на його умови, повинен належним чином його виконувати.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, зважаючи на невиконання Позичальником зобов`язань стосовно повернення кредиту, у позивача виникло право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 214 519,48 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають заборгованості.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12,13, 265 ,281-282 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПАТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 місце реєстрації : АДРЕСА_2 ) на користь ПАТ «Таскомбанк» ( код ЄДРПОУ 0980644, МФО 339500, місце знаходження : м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитним договором у розмірі 214519,48 грн. з яких 99670,14 грн. прострочена заборгованості по кредиту, 34301,34 грн. – заборгованості по відсотках, 80547,99 грн. – пеня на суму простроченої заборгованості за період з 10 травня 2018 року до 10 травня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 місце реєстрації : АДРЕСА_2 ) на користь ПАТ «Таскомбанк» ( код ЄДРПОУ 0980644, МФО 339500, місце знаходження : м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду виготовлено 16 березня 2020 року.

Суддя Ю.Б. Свячена