Вирок № 88394480, 23.03.2020, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1026/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Овідіопольский районний суд Одеської області у складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

за участю прокурора Вінара В.Я.

захисника Загарнюка Д.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, матеріали кримінального провадження № 12020160380000326 від 27.02.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівська (Чорноморська) Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх доньок : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно працюючого головним механіком «Балк Контейнер Сервіс» (ЄДРПОУ : 41231238), зареєстрованого і проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого -

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України разом із угодою про примирення,

ВСТАНОВИВ :

26 лютого 2020 року, о 22:48 год., екіпажу сектору патрульної поліції Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області у складі сержанта поліції потерпілого ОСОБА_4 , рядового поліції ОСОБА_5 та старшого сержанта поліції ОСОБА_6 , під час виконання ними своїх службових обов`язків по охороні правопорядку, яким на планшет надійшло повідомлення від оперативного чергового Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, про те, що звернулася ОСОБА_7 , та повідомила що за адресою: АДРЕСА_1 її чоловік ОСОБА_1 знаходячись в алкогольному сп`янінні кидається у бійку, приблизно о 22:58 год. прибули за вищевказаною за адресою: АДРЕСА_1 , в якому знаходилась заявниця ОСОБА_7 , її чоловік ОСОБА_1, ОСОБА_10 яка є сестрою ОСОБА_7 та неповнолітні діти. В ході відпрацювання вказаного виклику та збору необхідних документів, до будинку увійшов ОСОБА_11 , який є хлопцем ОСОБА_10 та приїхав за її проханням, та які разом направилися до дитячої кімнати, в слід за якими направився ОСОБА_1 . Через деякий час з дитячої кімнати роздалися крики, почувши які, робітники поліції Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області сержант поліції потерпілий ОСОБА_4 , рядовий поліції ОСОБА_5 та старший сержант поліції ОСОБА_6 , увійшовши до дитячої кімнати та помітили, що ОСОБА_1 намагається наносити удари рукою зігнутою у кулак в область тіла ОСОБА_11 . Помітивши вказані дії ОСОБА_1 та діючи в межах наданих їм повноважень, поліцейські запропонували останньому припинити протиправні дії, повідомивши його, що у разі продовження своїх протиправних дій, він буде притягнутий до відповідальності.

Однак, на законні попередження та на неодноразові вимоги працівників поліції, припинити протиправні дії, ОСОБА_1 не відреагував, після чого робітники поліції почали відтягувати ОСОБА_1 від ОСОБА_11 , а саме тримавши ОСОБА_1 за руки, який в свою чергу, почав вчинив опір по відношенню до працівника поліції потерпілого ОСОБА_4 , що виразилось в його поштовхах, після яких ОСОБА_1 відразу ж умисно наніс один удар рукою зігнутою в кулак в область обличчя поліцейському ОСОБА_4 , тим самим спричинив тілесні ушкодження у виді забою м`яких тканин ділянки чола та перенісся, які згідно медичної довідки № 61 від 27.02.2020 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, які отримав потерпілий робітник поліції ОСОБА_4 у зв`язку з виконанням ним своїх прямих службових обов`язків.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи держаної податкової служби і установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозахисні та правоохоронні функції.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» - завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Пунктом 2 статті 18 вказаного Закону передбачено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях. Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Вину свою ОСОБА_1 визнав повністю, показав суду, що скоїв злочин при викладених вище обставинах, докази, що маються в матеріалах кримінального провадження не оспорює, як і не оспорює фактичні обставини скоєного ним злочину.

ОСОБА_1 , умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а тому кримінальну відповідальність він повинен нести за ч. 2 ст. 345 КК України.

Під час досудового розслідування - 28.02.2020 р., між потерпілим ОСОБА_4 , підозрюваним ОСОБА_1 та його захисником була укладена, узгоджена та підписана угода про примирення, згідно з якою, ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину за ч. 2 ст. 345 КК України, щиро кається в скоєному злочині, зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні та сприяти розслідуванню кримінального провадження, повністю відшкодувавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду, у зв`язку з чим, останній немає ніяких майнових претензій до ОСОБА_1 , який в свою чергу приніс потерпілому свої щирі вибачення за завдану шкоду і доставлені клопоти своїми неправомірними діями, і який, в свою чергу вважає, що підозрюваному ОСОБА_1 , потрібно призначити узгоджену між ними міру покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у виді 1 року обмеження волі і у відповідності до ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Про наслідки укладення та затвердження угоди, а також про наслідки невиконання угоди, передбачених ст.ст. 394,424,473,474 КПК України - сторони попереджені і згодні, про що свідчать підписи потерпілого, підозрюваного та його захисника в угоді.

В підготовчому судовому засіданні підозрюваний підтвердив суду дійсність своїх добровільних намірів і підписів, викладених в угоді про примирення, з якою він повністю погодився і яку разом із захисником просив затвердити судом.

Потерпілий ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся належним чином, надіславши до суду письмову заяву, в якій, пославшись на зайнятість на роботі, просив суд проводити підготовче, всі судові засідання та дебати без його участі і затвердити угоду про примирення, яку він добровільно підписав спільно з підозрюваним, та з умовами якої повністю згоден, не маючи до підозрюваного жодних матеріальних та моральних претензій, призначивши ОСОБА_1 узгоджену між ними міру покарання, вказану в угоді про примирення, надавши до суду письмову заяву, в якій вказав про відсутність з його боку до ОСОБА_1 будь-яких претензій матеріального чи морального характеру.

На думку суду, вказана угода про примирення - повністю відповідає приписам ст.ст. 471-475 КПК України і не погіршує становища жодної сторони, а тому вважає необхідним затвердити угоду і призначити узгоджену сторонами міру покарання підозрюваному, що відповідає умовам угоди про примирення та санкції статті 345 ч. 2 КК України, проти затвердження якої не заперечував в судовому засіданні захисник та прокурор.

Керуючись ст.ст. 100,174,368-371,373-376,468,469,471-475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. Затвердити угоду про примирення від 28.02.2020 р., укладену між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 , згідно з якою, ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину за ч. 2 ст. 345 КК України, щиро кається в скоєному злочині, зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні та сприяти розслідуванню кримінального провадження, повністю відшкодувавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну і моральну шкоду, у зв`язку з чим, останній немає ніяких майнових претензій до ОСОБА_1 , який в свою чергу приніс потерпілому свої щирі вибачення за завдану шкоду і доставлені клопоти своїми неправомірними діями, і який, в свою чергу вважає, що підозрюваному ОСОБА_1 , потрібно призначити узгоджену між ними міру покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у виді 1 року обмеження волі і у відповідності до ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Про наслідки укладення та затвердження угоди, а також про наслідки невиконання угоди, передбачених ст.ст. 394,424,473,474 КПК України - сторони попереджені і згодні, про що свідчать підписи обох сторін в угоді ;

2. ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі ;

3. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і у відповідності до ст. 76 КК України виконає покладені на нього обов`язки : не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи ;

4. Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді домашнього арешту залишити колишньою до набрання вироком законної сили, а після набрання вироком законної сили скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду на протязі 30 діб з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя Гандзій Д.М.