Рішення № 88392335, 24.03.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/4395/19

Провадження № 2/336/334/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Жупанової І.Б.

за участю секретаря судового засідання Палубінської К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Кредо» про стягнення страхового відшкодування.

В позові вказано, що ОСОБА_1 є дружиною покійного ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер в приміщенні Сарненської центральної районної лікарні, причина смерті: мозкова кома, набряк-набухання та компресія головного мозку (з маляцією); важка закрита черепно-мозкова травма з лінійним переломом кісток склепіння черепа зліва з переходом на основу (з просторими субтотальними крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку; ушкодження внаслідок контакту з тупим твердим предметом.

За життя, 19.08.2016 р. між померлим ОСОБА_2 та ТДВ СК «КРЕДО» укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків №ROC0NS-167J1LBP. За яким відповідач зобов`язався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві.

За змістом п.п.6.1.1. п.6.1. Договору, страховим випадком є смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, при умові настання якого страхова сума складає 50 000,00 грн.

Як вказує позивачка, вона є спадкоємицею померлого ОСОБА_2 , а невиплачене страхове відшкодування входить до складу спадщини.

Позивачка звернулась до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно листа ТДВ СК «КРЕДО» від 06.02.2019, страховою компанією смерть ОСОБА_2 кваліфіковано як смерть внаслідок нещасного випадку, однак у виплаті страхового відшкодування відмовлено. Крім того, у вказаному листі Відповідача викладено зміст п.4.2. Умов страхування до зазначеного вище Договору.

На адвокатський запит ТДВ СК «КРЕДО» вказало, що згідно з отриманим Відповідачем від КЗ «Сарненська ЦРЛ» посмертним епікризом з історії хвороби №13909 вбачається, що зі слів дружини 12.11.2018 ОСОБА_2 був доставлений додому нарядом патрульної поліції в стані алкогольного сп`яніння, 13.11.2018 був доставлений до Сарненської ЦРЛ, 20.11.2018 помер в реанімаційному відділенні лікарні. В зв`язку з цим Відповідачем встановлено той факт, що на момент отримання важких травм, що призвели до смерті, Застрахована особа була в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, у виплаті страхового відшкодування страховим актом від 31.01.2019 №Z18BSPB70000АХ, було відмовлено на підставі п.4.2. (пп.6) умов страхування до договору страхування, який передбачає, що не визнається страховим випадком смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, яка відбулася у зв`язку з вживанням Застрахованою особою алкоголю, токсичних, психотропних речовин, ліків без призначення лікаря, самолікування або лікування особою, яка не має медичної освіти. Відповідно ж до п.4.2. (пп.5) умов страхування до договору страхування не визнається страховим випадком смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, зокрема внаслідок травм, отриманих Застрахованою особою, що знаходилась в стані алкогольного сп`яніння.

Позивач вважає, що вказане рішення відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування прийнято всупереч вимог закону та положень договору і додатків до нього, а висновок про стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 в момент настання страхового випадку не відповідає фактичним обставинам та спростовується отриманими медичними документами, які свідчать про відсутність в крові ОСОБА_2 алкоголю.

Як зазначає позивач із змісту жодного з документів, на підставі яких відповідач приймав рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, не вбачається, що смерть ОСОБА_2 настала у зв`язку з вживанням ним алкоголю, вказані факти в тому числі спростовуються лікарським свідоцтвом про смерть №245 від 20.11.2018 р.

Також позивачка вказує, що у жодному з отриманих нею медичних документів за результатами перебування ОСОБА_2 в реанімаційному відділенні Сарненської центральної районної лікарні та його смерті не вбачається, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння чи отримав травми та зазнав смерті у зв`язку з вживанням алкоголю.

Щодо посилання відповідача на отриманий ним з Комунального закладу «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради посмертний епікриз від 20.11.2018 з історії хвороби №13909 із змісту якого вбачається, що зі слів дружини 12.11.2018 ОСОБА_2 був доставлений додому нарядом патрульної поліції в стані алкогольного сп`яніння, 13.11.2018 був доставлений до Сарненської ЦРЛ, 20.11.2018 помер в реанімаційному відділенні лікарні, позивач зазначає, що зі всіх медичних документів, лише цей, використовувався працівниками ТДВ СК «КРЕДО» при розгляді заяви про виплату страхового відшкодування, містить інформацію, яка є вигідна для ТДВ СК «КРЕДО» з тим, щоб не провести позивачці виплату страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн., та суперечить всім іншим медичним документам (довідці від 19.11.2018, лікарському свідоцтву про смерть від 20.11.2018, іншим 2-ом посмертним епікризам від 20.11.2018, листам КЗ «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради від 04.04.2019 та від 14.05.2019).

Крім того, враховуючи, що в посмертному епікризі, який використовував відповідач, міститься посилання на слова позивачки, остання спростовує його зміст, оскільки не повідомляла та не могла повідомляти медичним працівникам інформацію про те, що її чоловік перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки на момент, коли ОСОБА_2 був віднайдений позивачкою, він не перебував в стані алкогольного сп`яніння, натомість перебував в стані без свідомості, відповідно взагалі нічого не говорив, не рухався, не подавав будь-яких ознак життя, окрім дихання.

Крім того, позивачка вказує, що вказаний документ не може розглядатись як медичний документ, який встановлює наявність чи відсутність алкогольного стану сп`яніння в ОСОБА_2 , адже в ньому не міститься жодних даних про те, що стан алкогольного сп`яніння було визначено фахівцями (тобто лікарями) на підставі відповідних медичних оглядів, показань, клінічних чи лабораторних досліджень, тощо.

ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до умов Договору (п.п.6.1.1. п.6.1.) та чинного законодавства України смерть ОСОБА_2 , що визнано відповідачем у своєму листі за вих. №01.02.2019/060-Z18BSPB70000АХ (№Э.37.7.0.0/378) від 06.02.2019, настала внаслідок нещасного випадку і не пов`язана з вживанням ним алкоголю чи його перебуванням у стані алкогольного сп`яніння, а тому є страховим випадком. Відтак у Відповідача існує обов`язок, передбачений п.4.1. Договору, здійснити страхове відшкодування в розмірі 100% страхової суми, тобто в сумі 50 000,00, в чому їй було незаконно відмовлено.

На підставі викладеного позивачка просить суд визнати протиправною відмову ТДВ СК «Кредо» у виплаті їй страхового відшкодування, стягнути з відповідача 50000 грн. невиплаченого страхового відшкодування, 735,00 грн. пені, 604,10 грн. трьох процентів річних; 1 567,73 грн. інфляційних нарахувань, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору, 11299,80 грн. витрат на правничу допомогу та 163 грн. в рахунок відшкодування оплачених поштових витрат.

Ухвалою від 03.09.2019 року позовну заяву було залишено без руху.

Заявою від 16.09.2019 року недоліки позовної заяви позивачкою ОСОБА_1 було усунуто.

16.09.2019 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя було відкрито спрощене провадження у цивільній справі, ухвалено розгляд справи проводити з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем ТДВ «СК «Кредо» надано відзив на позовну заяву за змістом якого відповідач не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 з наступних підстав.

Як зазначає відповідач, позивачкою при зверненні з заявою від 13.11.2018 р. про здійснення страхової виплати не було надано документи що передбачені п. 3.3 Умов страхування, за таких умов подія отримання ОСОБА_2 травм, не є страховим випадком у розумінні ст. 8 Закону України «Про страхування» і не може бути кваліфікована як страхова подія, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату. Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було оформлено страховим актом № Z18AJPB70000BM від 26.12.2018 року.

В подальшому 28.12.2018 році до ТДВ СК «Кредо» надійшло друге повідомлення від позивача згідно якого ОСОБА_2 помер. Так ОСОБА_1 в супереч п. 3.3 Умов страхування не надала свідоцтва про право на спадщину, який би свідчив про те, що позивач є єдиною особою, яка прийняла спадщину. За таких обставин відповідач вважає, що обов`язок виплатити страхове відшкодування, ще не настав.

Відповідач також вказав, що після перевірки інформації наданої позивачкою, ними встановлено з посмертного епікризу № 13909, що 13.11.2018 року хворий ( ОСОБА_2 ) був доставлений на приймальне відділення Сарненської ЦПЛ у вкрай важкому стані. Із порушенням свідомості, дихання, гемодінаміка, Зі слів дружини 12.11.2018 року вечором був доставлений додому нарядом патрульної поліції в стані алкогольного сп`яніння, ліг спати. 13.11.2018 р. близько 6 год. 50 хв. Жінка почула важке, клокочуще дихання у чоловіка, було блювання згустками крові, тому одразу викликала бригаду «Швидкої допомоги», якою хворий був доставлений на приймальне відділення КЗ «Сарненська ЦРЛ. Коагулограма: проторбіновий індекс 14-107 %, фібриноген 3,1 гематокрит 36. Аналіз на наявність алкоголю в крові хворого не проводився в зв`язку з тим, що лабораторія ЦРЛ не сертифікована для визначення рівню алкоголю в крові.

Також відповідач посилається на проведений ним моніторинг у ЄДРСР і згідно оприлюднених ухвал слідчого судді у справі № 572/3399/18 було встановлено, що відповідач вважає перебування страхувальника у стані алкогольного сп`яніння на момент отримання травми внаслідок якої настала смерть доведеним. Вказані обставини у відповідності о п. 4.2 умов страхування виключають віднесення вказаної події до страхового випадку.

Також відповідач вказав, що на підставі п. 1.3.8 умов страхування страховик має право відкласти здійснення страхової виплати у разі, якщо по факту, який став причиною настання страхового випадку, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні або розпочато судовий процес. Посилаючись на данні витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12018180200001211 за випадком, що стався 13.11.2018 року проводиться досудове розслідування, відтак відповідач скористався своїм правом щодо відкладення здійснення страхової виплати та відклав прийняття остаточного рішення про що складено страховий акт від 31.01.2019 року.

Відповідач вважає стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача вказав на неможливість прибуття в судові засідання та клопотав про розгляд справи без участі відповідача та його представника за наявними матеріалами справи.

Одночасно з поданням відзиву представник ТДВ СК «Кредо» клопотав про витребування доказів з СВ Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області, що ухвалою суду від 18.11.2019 року було частково задоволено.

16.10.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив позивачки ОСОБА_1 .

За змістом вказаної відповіді позивачка не погоджується з доводами відповідача вказаними у відзиві з наступних підстав.

Як вказує ОСОБА_1 при зверненні до відповідача з заявою від 28.12.2018 року нею було надано всі необхідні документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, в тому числі копія свідоцтва про шлюб. Водночас будь-яке свідоцтво про прийняття спадщини на час звернення до відповідача у позивача було відсутнє, оскільки шестимісячний строк для прийняття спадщини на той момент, ще не закінчився.

Відповідач оформив свою відмову страховим актом від 31.01.2019 року в якому вказав конкретні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування. Тобто вважав надані документи достатніми для прийняття відповідного рішення.

Позивачка також зазначає, що лікарня в яку було госпіталізовано її чоловіка не проводила медичних аналізів на стан алкогольного сп`яніння останнього оскільки не було жодних показань для проведення таких аналізів, що підтверджується доказами. Наявні медичні довідки та результати експертів спростовують доводи відповідача про перебування померлого у стані алкогольного сп`яніння. Виписний епікриз на який посилається відповідач та ухвали слідчого судді не містять підтверджень факту перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння та за своїм змістом не відповідають вимогам ЦПК і тому не можуть бути прийняті як докази.

Як зазначає позивачка, страховий акт №Z18BSPB70000АХ/1 від 31.01.2019, який Відповідач долучив до свого відзиву та із змісту якого вбачається, що він прийняв рішення зупинити остаточний розгляд справи до закінчення розслідування та судового розгляду або встановлення невинуватості Страхувальника (Застрахованої особи) або Вигодонабувача (Спадкоємця) та відкласти прийняття відповідного рішення, не слід приймати до уваги, а правдивість його складання саме 31.01.2019 слід ставити під великий сумнів.

Адже, до моменту надання відзиву до суду Відповідач жодним чином не повідомляв ні її, ні адвоката, який діяв в її інтересах, взагалі про факт наявності такого страхового акту. Натомість, неодноразово повідомляв, що ним вже прийнято остаточне рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за фактом нещасного випадку з ОСОБА_2 у відповідності до страхового акту № Z18BSPB70000АХ від 31.01.2019.

Таким чином, надання Відповідачем суду страхового акту від 31.01.2019 за №Z18BSPB70000АХ/1, правдивість складання та юридичне значення якого можливо поставити під сумнів, в сукупності з наявністю страхового акту №Z18BSPB70000АХ від 31.01.2019, яким остаточно відмовлено у виплаті страхового відшкодування, може свідчити про намагання Відповідача надати до суду неправдиві відомості з метою створення видимості обставин, за яких в ході розгляду справи буде відсутній предмет заявленого позову, що фактично не відповідатиме дійсності.

Позивачкою також надано пояснення, щодо розрахунків інфляційних втрат, 3 відсотків річних, пені, а також отримання нею відповідей від ТДВ СК «Кредо».

Одночасно з поданням відповіді на відзив позивачкою ОСОБА_1 подано клопотання про розгляд справи без її участі та участі представника позивача.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом 19.08.2016 між ОСОБА_2 , як Страхувальником і Застрахованою особою, та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Кредо», як Страховиком, укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків №ROC0NS-167J1LBP.

Відповідно до змісту вказаного Договору Відповідач зобов`язався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві. Згідно змісту п.п.6.1.1. п.6.1. Договору страховим випадком є смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, при умові настання якого страхова сума складає 50 000,00 грн.

Зазначений договір було укладено із застосуванням майданчику цивільно-правових договорів АТ КБ «ПриватБанк» на підставі публічної оферти страховика та страхувальника. Умови публічної оферти та страхування розміщені на майданчику договорів АТ КБ «ПриватБанк» та сайті страховика, умови страхування є невід`ємною частиною договору страхування.

Вказані обставини визнавались відповідачем при подачі відзиву на позовну заяву (а.с. 93) та підтверджені копією договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків № ROC0NS-167J1LBP (а.с. 21-27).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , 20.10.1979 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та (після одруження) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб. (а.с. 16).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. (а.с.15).

Як встановлено з лікарського свідоцтва про смерть №245 від 20.11.2018 р., що видане КУ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» РОР, причина смерті ОСОБА_2 : мозкова кома, набряк-набухання та компресія головного мозку (з маляцією); важка закрита черепно-мозкова травма з лінійним переломом кісток склепіння черепа зліва з переходом на основу (з просторими субтотальними крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку; ушкодження внаслідок контакту з тупим твердим предметом. (а.с. 12).

28.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (про страхову виплату), яка була зареєстрована за №Э.37.7.0.0/Z18BSPB70000АХ, копії якої додаю до позовної заяви, з наданням всіх необхідних документів відповідно до п.3.3. Умов страхування до Договору.

Згідно листа ТДВ СК «КРЕДО» за вих. №01.02.2019/060-Z18BSPB70000АХ (№Э.37.7.0.0/378) від 06.02.2019 позивачку повідомлено про те, що Відповідачем отримано заяву від 28.12.2018 про настання страхової події за Договором страхування №ROC0NS-167J1LBP від 19.08.2016, описану страхову подію (смерть ОСОБА_2 ) страховою компанією кваліфіковано як смерть внаслідок нещасного випадку, однак у виплаті страхового відшкодування відмовлено. Крім того, у вказаному листі Відповідача викладено зміст п.4.2. Умов страхування до зазначеного вище Договору, а саме: «Згідно п.4.2. Умов страхування до Договору не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження, функціональні розлади, смерть, що сталися у зв`язку з вживанням Застрахованою особою алкоголю, токсичних, психотропних речовин, ліків без призначення лікаря, самолікування або лікування особою, яка не має медичної освіти; отримані Застрахованою особою, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння». (а.с.31).

В подальшому на адвокатський запит адвоката ОСОБА_3 від 18.03.2019 відповідачем ТДВ СК «КРЕДО» надано лист за №Э.37.7.0.0/795 від 27.03.2019 із змісту якого вбачається, що згідно з отриманим Відповідачем від КЗ «Сарненська ЦРЛ» посмертним епікризом з історії хвороби №13909 вбачається, що зі слів дружини ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 був доставлений додому нарядом патрульної поліції в стані алкогольного сп`яніння, 13.11.2018 був доставлений до Сарненської ЦРЛ, 20.11.2018 помер в реанімаційному відділенні лікарні. В зв`язку з цим Відповідачем встановлено той факт, що на момент отримання важких травм, що призвели до смерті, Застрахована особа була в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, у виплаті страхового відшкодування страховим актом від 31.01.2019 №Z18BSPB70000АХ, було відмовлено на підставі п.4.2. (пп.6) умов страхування до договору страхування, який передбачає, що не визнається страховим випадком смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, яка відбулася у зв`язку з вживанням Застрахованою особою алкоголю, токсичних, психотропних речовин, ліків без призначення лікаря, самолікування або лікування особою, яка не має медичної освіти. Відповідно ж до п.4.2. (пп.5) умов страхування до договору страхування не визнається страховим випадком смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, зокрема внаслідок травм, отриманих Застрахованою особою, що знаходилась в стані алкогольного сп`яніння.(а.с. 32-33)

Саме правомірність вказаного вище рішення відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування оспорюється позивачкою ОСОБА_1 та є предметом судового розгляду.

Згідно з положеннями ст.45 Закону України «Про страхування» спори, пов`язані із страхуванням, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про страхування» відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

26.03.2019 р. позивачка звернулась до державного нотаріуса Сарненської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом №55617503 від 26.03.2019 про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи №63960369.

Згідно довідки, що видана Сарненською районною державною нотаріальною конторою від 12.10.2019 року ОСОБА_1 є спадкоємцем на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

За змістом ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону. Відповідно до ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до змісту п.3 ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Так, відповідно до змісту п.6.1. Договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків №ROC0NS-167J1LBP від 19.08.2016 Страховими випадками згідно цього Договору і Правил страхування є події, які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії Договору страхування, та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством порядку (медичними закладами, судом тощо).

Відповідно до п.4.2. Умов страхування до Договору, не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження, функціональні розлади, стійка втрата Застрахованою особою працездатності, смерть внаслідок нещасного випадку, які відбулися:

5) внаслідок навмисного заподіяння застрахованою особою собі тілесних ушкоджень, незалежно від її психічного стану, а також травм, отриманих застрахованою особою, що знаходилась в стані алкогольного сп`яніння під впливом психоактивної речовини.

6) у зв`язку з вживанням застрахованою особою алкоголю, наркотичних, токсичних, психотропних речовин, ліків без призначення лікаря, самолікування або лікування особою, яка не має медичної освіти.

Відмовляючи у страховій виплаті листом від 06.02.2019 року, відповідач вказав, що описана подія кваліфікується як смерть, внаслідок нещасного випадку та посилався саме на пункт 4.2 Умов страхування як на підставу відмови, а у листі від 27.03.2019 року, що було відправлено на адвокатський запит, представник ТДВ СК «Кредо» зазначив, що вважає встановленим факт, що на момент отримання важких травм, що призвели до смерті, застрахована особа була в стані алкогольного сп`яніння. (а.с.31,32).

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як визначено ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до листа Комунального закладу «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради №614/01-13/19 від 14.05.2019, ОСОБА_2 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра до грудня 2018 року не перебував. Дана інформація також підтверджується відповідними довідками, виданими 13.05.2019 лікарем-психіатром та лікарем-наркологом.

З дослідженої довідки від 19.11.2018, виданій Комунальним закладом «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради, копія якої наявна в матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_2 1955 р.н. знаходиться на стацлікуванні у реанімаційному відділенні з 13.11.2018 з діагнозом: закрита важка черепно мозкова травма; забій головного мозку важкого ступеню; масивна епідуральна гематома зліва; дислокація головного мозку із зміщенням серединних структур з крововиливом в шлуночки мозку; перелом склепіння черепа.

У лікарському свідоцтві про смерть №245 від 20.11.2018, виданому Комунальним закладом «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Рівненської обласної ради, вказано, що причиною смерті ОСОБА_2 є: мозкова кома, набряк-набухання та компресія головного мозку (з маляцією); важка закрита черепно-мозкова травма з лінійним переломом кісток склепіння черепа зліва з переходом на основу (з просторими субтотальними крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку; ушкодження внаслідок контакту з тупим твердим предметом.

У посмертному епікризі від 20.11.2018 з історії хвороби №13909, Комунального закладу «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради після смерті ОСОБА_2 , визначено з яким основним захворюванням перебував ОСОБА_2 , які лабораторні дослідження, обстеження проводились, їх результати та яке лікування отримав.

Згідно листа №431/01-13/19 від 25.03.2019 Комунального закладу «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради позивачу було направлено копію посмертного епікризу від 20.11.2018 з історії хвороби №13909, який надавався медичним закладом в адресу ТДВ СК «КРЕДО». У вказаному посмертному епікризі, який був скерований в адресу ТДВ СК «КРЕДО» листом за №49/01-13/19 від 17.01.2019, визначено з яким основним захворюванням перебував ОСОБА_2 , які лабораторні дослідження, обстеження проводились, їх результати та яке лікування отримав.

Жоден з вказаних та досліджених доказів не містить даних про наявність алкоголю в крові ОСОБА_2 чи те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння під час отримання травм чи під час надходження до лікарні.

Крім того, відповідно до листа Комунального закладу «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської районної ради №469/01-13/19 від 04.04.2019, направленого вказаною установою на адвокатський запит адвоката ОСОБА_3 від 18.03.2019, визначено, що у ОСОБА_2 кров на алкоголь не відбиралась так, як для цього не було медичних показів.

З наданих документів суд робить висновок, що ОСОБА_2 поступив до Сарненської центральної районної лікарні та був оглянутий її лікарями, ними, зважаючи на ознаки стану пацієнта та отриманих ним травм, не було встановлено підозр на алкогольне сп`яніння ОСОБА_2 , як при поступленні до лікарні, так і при отриманні відповідних травм, в зв`язку з чим у лікарів навіть не виникало питання необхідності призначати та проводити дослідження на визначення наявності алкоголю в крові ОСОБА_2 .

Разом з цим, положеннями ч.2 ст.78 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, стан алкогольного сп`яніння є медичним критерієм і може бути підтвердженим лише певними доказами, якими є відповідні медичні висновки, зроблені на підставі проведених лікарських процедур (оглядів пацієнта, обстежень, клінічних показань, аналізів біологічних рідин, як живої особи так і її трупа).

Досліджені судом докази не підтверджують стану алкогольного сп`яніння у померлого ОСОБА_2 - 12-20 листопада 2018 року.

Щодо посилання відповідача на зміст ухвал слідчого судді у кримінальному провадженні № 572/3399/2018 слід зазначити наступне.

В своїх ухвалах слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області вирішуючи клопотання не встановлював певних фактів та обставин, а лише зазначав ту інформацію на яку посилався слідчий СВ Сарненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області в обґрунтування клопотання про призначення судово-медичної експертизи. Таким чином, факт перебування ОСОБА_2 на момент отримання травми (внаслідок якої настала смерть) у стані алкогольного сп`яніння не може вважатись доведеним.

Слід також зауважити, що на ухвалу суду Сарненським відділом поліції ГУНП в Рівненській області листом від 28.11.2019 року, повідомлено, що кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 120118180200001211 від 13.11.2018 року, станом на 19.09.2019 року було закрите на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України (п.1) в подальшому - 28.10.2019 дана постанова про закриття була оскаржена. На даний час справа перебуває в провадженні СВ Серненського ВП ГУНП в Рівненській області, станом на 20.11.2019 року правова кваліфікація кримінального провадження була змінена з ст. 128 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно листа від 17.01.2020 року Сарненським ВП ГУНП в Рівненській області було повідомлено, що довідки, висновки експерта, виписки епікрізів, які б підтверджували чи спростовували факт перебування померлого ОСОБА_2 12.11.2018 - 13.11.2018 року у стані алкогольного чи іншого сп`яніння у матеріалах кримінального провадження № 120118180200001211 - відсутні.

До вказаного листа також долучено висновок експерта № 245 КЗ «Обласне бюро судово-медичної експертизи» в якому зазначено, що лабораторних даних про наявність або відсутність алкоголю у крові на день поступлення ОСОБА_2 у стаціонар у наданих медичних документах - немає.

Згідно висновку № 245 на вирішення експерта питання, щодо наявності алкоголю в біологічних рідинах трупу ОСОБА_2 - не ставилось.

Разом з тим, положеннями ст.82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, зважаючи, що Відповідач посилається на ухвали слідчого судді про призначення експертизи у кримінальному провадженні, які не є вироком суду в кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, викладені у них обставини жодним чином не можна вважати доведеними та такими, що встановлені судом, не беруться до уваги при вирішенні спору у цій цивільній справі.

Щодо посилань відповідача на зміст посмертного епікризу № 13909, згідно якого 13.11.2018 року хворий ( ОСОБА_2 ) був доставлений на приймальне відділення Сарненської ЦПЛ у вкрай важкому стані. Із порушенням свідомості, дихання, гемодінаміка, Зі слів дружини 12.11.2018 року вечором був доставлений додому нарядом патрульної поліції в стані алкогольного сп`яніння, ліг спати. 13.11.2018 р. близько 6 год. 50 хв. Жінка почула важке, клокочуще дихання у чоловіка, було блювання згустками крові, тому одразу викликала бригаду «Швидкої допомоги», якою хворий був доставлений 107 на приймальне відділення КЗ «Сарненська ЦРЛ. Коагулограма: проторбіновий індекс 14-107 %, фібриноген 3,1 гематокрит 36. Аналіз на наявність алкоголю в крові хворого не проводився в зв`язку з тим, що лабораторія ЦРЛ не сертифікована для визначення рівню алкоголю в крові.

Так позивач ОСОБА_1 ставить під сумнів, як походження вказаної виписки так і спростовує надання саме такої інформації лікарям Сарненської районної лікарні. Враховуючи, що позивачем не визнається надання такої інформації, а матеріали справи не містять доказів, що беззаперечно свідчили про визнання ОСОБА_1 наведених у посмертному епікризі даних, зокрема епікриз не містить підпису позивачки, відсутні письмові пояснення ОСОБА_1 з цього приводу, з врахуванням вже наведених медичних даних епікриз Сарненської лікарні в частині усних пояснень ОСОБА_1 не може бути прийнятий судом, як доказ перебування гр.. ОСОБА_2 12-13 листопада 2018 року у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо відкладення (зупинення) відповідачем відповідно до п.1.3.8. умов страхування до договору страхування остаточного розгляду справи до закінчення розслідування та судового розгляду або встановлення невинуватості Страхувальника (Застрахованої особи) або Вигодонабувача (Спадкоємця) та відкладення прийняття рішення страховою компанією, про що складено страховий акт від 31.01.2019 №Z18BSPB70000АХ/1 (далі по тексту - страховий акт). А також щодо того, що Відповідач скористався своїм правом щодо зупинення строку на прийняття остаточного рішення.

Так страховий акт №Z18BSPB70000АХ/1 від 31.01.2019, який Відповідач долучив до свого відзиву та із змісту якого вбачається, що ТДВ «Кредо» прийняло рішення зупинити остаточний розгляд справи до закінчення розслідування та судового розгляду або встановлення невинуватості Страхувальника (Застрахованої особи) або Вигодонабувача (Спадкоємця) та відкласти прийняття відповідного рішення суд не приймає до уваги при вирішенні справи виходячи з наступного.

Так інформація про страховий акт №Z18BSPB70000АХ/1 від 31.01.2019 з`являється у відзиві відповідача та долучена ним до останнього. Водночас у повідомленнях та відповідях на запит позивача та адвоката ОСОБА_3 , ТДВ СК «Кредо» повідомляло позивача лише про рішення яким відмовлено у виплаті страхового відшкодування за фактом нещасного випадку з ОСОБА_2 у відповідності до страхового акту № Z18BSPB70000АХ від 31.01.2019.

Так, листи ТДВ СК «КРЕДО», що направлені позивачу ОСОБА_1 за вих. №01.02.2019/060-Z18BSPB70000АХ (№Э.37.7.0.0/378) від 06.02.2019, вих. №Э.37.7.0.0/795 від 27.03.2019 не містять а посилань на страховий акт від 31.01.2019 за №Z18BSPB70000АХ/1, та не інформують позивача про його існування.

Враховуючи, що існування страхового акту від 31.01.2019 за №Z18BSPB70000АХ/1. як доказу, цілком і повністю залежить від волевиявлення відповідача, а ТДВ СК «Кредо» не повідомляло позивача ОСОБА_1 про прийняття вказаного акту до пред`явлення останньою позову до суду, суд не приймає вказаний документ в якості доказу при розгляді справи.

Щодо ненадання ОСОБА_1 документів, які свідчать про прийняття спадщини слід зазначити наступне.

При зверненні 28.12.2018 до Відповідача із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування позивачем було надано документи, які необхідні для розгляду такої заяви, а саме копії відповідних медичних документів та копії паспортів, виданих на ім`я ОСОБА_1 та на ім`я ОСОБА_2 , копія свідоцтва про шлюб - документ, який свідчить про те, що позивачка є дружиною покійного та відповідно до положень ст.1261 Цивільного кодексу України є спадкоємцем першої черги. Будь-якого свідоцтва про прийняття спадщини 28.12.2018 ОСОБА_1 не могла надати, оскільки станом на вказану дату не закінчився шестимісячний строк для прийняття спадщини з моменту її відкриття.

Крім того, положеннями п.1.3.4 Умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків передбачено право страховика, тобто Відповідача, відмовити у здійснені страхової виплати у випадках, передбачених розділом 4 цих умов. Натомість у вказаному розділі (розділі 4) Умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків не передбачено підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з неподання застрахованою особою чи його спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Разом з тим, аналізом змісту ст.26 Закону України «Про страхування» встановлено, що серед підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, немає такої підстави, як неподання спадкоємцем застрахованої особи свідоцтва про право на спадщину чи неподання передбаченого договором страхування повного та безумовного пакету документів.

Також судом приймається до уваги, що відповідачем ТДВ СК «Кредо» було відмовлено позивачці ОСОБА_1 не з підстав ненадання документів, а з підстав передбачених п. 4.2 Умов страхування, як викладено у страховому акті №Z18BSPB70000АХ від 31.01.2019, що свідчить про достатність документів наданих позивачем ОСОБА_1 для розгляду її заяви по суті.

Відповідно до змісту п.3 ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Положеннями п.3 ст.20 Закону України «Про страхування» визначено обов`язок страховика при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно ч.1 ст.990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Також, положеннями ст.25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою.

Положення п.п.1.1.3 п.1.1. розділу 1 Умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків (далі - Умови), отриманих згідно листа ТДВ СК «КРЕДО» №Э.37.7.0.0/795 від 27.03.2019, копія яких долучена до матеріалів справи, визначено, що при настанні страхового випадку Страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строки та в порядку, передбачених Правилами страхування та розділом 3 цих умов. Також у цьому підпункті визначено, що Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику пені у розмірі 0,01% від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Відповідно до п.3.5. розділу 3 вказаних Умов Страховик протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту одержання заяви про страхову виплату і документів, передбачених п.3.3. Умов страхування, приймає рішення про здійснення або про відмову в здійсненні страхової виплати, яке оформляється страховим актом, та у відповідності до п.3.6. розділу 3 цих Умов у разі прийняття рішення про здійснення страхової виплати, вона виплачується Страховиком Застрахованій особі (спадкоємцям застрахованої особи) протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту оформлення страхового акта. Таким чином, враховуючи, що страховий акт щодо настання страхового випадку з ОСОБА_2 був оформлений ТДВ СК «КРЕДО» 31.01.2019, то обов`язок Відповідача по виплаті страхового відшкодування настав 07.02.2019. В зв`язку з цим пеня за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування Страхувальнику станом на 04.07.2019 становить 735,00 грн. Суд погоджується з проведеними позивачем у додатку №1 розрахунками, що були долучені до позовної заяви.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз?яснюється, що за змістом ст.552, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов?язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов?язання.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивачки, про те що сума заборгованості ТДВ СК «КРЕДО» з урахуванням індексу інфляції становить 51 567,73 грн. Нарахування трьох процентів річних від простроченої суми складає 604,10 грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що фактично спір виник через неправомірні дії відповідача, що виразились у відмові виплатити страхове відшкодування за договором добровільного страхування.

Таким чином, судові витрати покладаються саме на відповідача повністю.

Згідно статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

Таким чином, при подачі даної позовної заяви позивачкою фактично було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. за квитанцією від 04.07.2019 року за вимогу немайнового характеру та 768,40 грн. за квитанцією від 12.09.2019 року за вимогу майнового характеру, який підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .

Витрати позивачки ОСОБА_1 на банківські послуги у сумі 25 грн. та на поштові пересилання до Сарненської лікарні та ТДВ СК "Кредо" у сумі 163 грн., вчинені до подання позовної заяви не пов`язані з розглядом справи, а тому стягненню з відповідача не підлягають.

Також позивачем заявлено до стягнення понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 11299,80 грн.

Згідно з частинами восьмою, дев`ятою статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу подано попередній розрахунок судовий витрат які ОСОБА_1 понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи за позовом від 04.07.2019 року до ТДВ «СК «Кредо», що містить детальний опис виконаних адвокатом робіт, в якому сторонами погоджено їх вартість. (а.с. 11).

Так фактичні витрати ОСОБА_1 на час пред`явлення позову склали 4994,60 грн. Вказані витрати пов`язані з правовим аналізом документів, збором доказів, складанням розрахунків та позовної заяви, формуванням додатків та ін. і підтверджуються договором про надання правової допомоги від 18.03.2019 року що укладено між ОСОБА_1 , та адвокатом Бляшуком В.Й., додатковою угодою № 1 від 18.03.2019 р., копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером серії ВЛ. № 000,063706, актами виконаних робіт від 18.03.2019, 17.05.2019, 27.06.2019, 01.07.2019, 03.07.2019, 04.07.2019 та квитанціями про отримання гонорару, що долучені до актів. (а.с. 52-69).

Водночас очікувані витрати позивачки ОСОБА_1 на суму 6305,20 грн. пов`язані з участю представника в судових засіданнях в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя з відповідача стягненню не підлягають у зв`язку з тим, що позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про розгляд справи за її відсутності, а адвокат Бляшук В.Й. участі в судових засіданнях не приймав.

З урахуванням приписів ч. 9 ст. 141 ЦПК України суд стягує фактично понесені витрати на правничу допомогу на користь позивачки в розмірі 4994,60 грн. з відповідача.

Керуючись ст.12,13,76-82,141,258,259,265,353,355 ЦПК України, Законом України "Про страхування" ст.. 625, 980, 990, 998 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» у виплаті страхового відшкодування згідно Договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків №ROC0NS-167J1LBP від 19.08.2016

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ 13622789, юридична адреса: 69068, м.Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), суму в загальному розмірі 52 906,83 грн. (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот шість гривень 83 копійки), що складається з: 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень) страхового відшкодування, 735,00 грн. (сімсот тридцять п`ять гривень) пені, 604,10 грн. (шістсот чотири гривні 10 копійок) трьох процентів річних; 1 567,73 грн. (одна тисяча п`ятсот шістдесят сім гривень 73 копійки) інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ 13622789, юридична адреса: 69068, м.Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), фактично понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4994 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 60 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ 13622789, юридична адреса: 69068, м.Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача ТДВ СК "Кредо" витрат на сплату судового збору в сумі 25, 00 грн. та оплачених поштових витрат в сумі 163, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Жупанова І.Б.