Ухвала суду № 88390445, 19.03.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

19.03.2020 428/2648/15-к

1-кп/425/74/20

Колегія суддів Рубіжанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

суддів М`якінченко Н.В., Ткачука Ю.А.,

за участю секретаря

судового засідання Брудницької О.В.,

прокурора Коваленка І.В.,

представника потерпілої Кізіми В.В.,

захисника Свистуна Г.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодона, Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.115, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Рубіжанського міського суду Луганської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів, оскільки наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, обвинувачений може переховуватись від суду, обґрунтування доводів виклав у своєму письмовому клопотанні, яке надав суду.

Представник потерпілої зазначив, що враховуючи тяжкість скоєного, він підтримує клопотання прокурора.

Захисник заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що необґрунтована неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід, у обвинуваченого вже є право на умовно дострокове звільнення, враховуючи тривалість перебування під вартою на сьогоднішній день у ОСОБА_1 немає необхідності переховуватись від суду.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника, зазначив, що у зв`язку з карантином він не зможе перетнути кордон, також зазначив, що у нього в м. Миколаєві проживає мати, просив долучити довідку від 28.11.2016 № 1931 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, на підтвердження того, що ОСОБА_2 його мати, просив звернути увагу на те, що в нього однакова з нею адреса прописки, та просив змінити на більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно з ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Під час судового провадження Рубіжанським міським судом Луганської області 21.10.2016 було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, відповідно до ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 29.01.2020, був продовжений на 60 днів. Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлений ухвалою суду, закінчується 28 березня 2020 року, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню не закінчено, триває завершення стадії дослідження доказів та розгляд кримінального провадження підходить до завершення.

Суд погоджується з аргументами прокурора в частині того, що у даному кримінальному провадженні продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, приймаючи до уваги суспільну небезпечність кримінальних правопорушеннь, які інкримінуються обвинуваченому, які є тяжкими та особливо тяжким злочином і, на думку суду, ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»). При цьому, не будучи самостійною підставою для утримання особи під вартою, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, що ґрунтується на позиції в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», у відповідності з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, про що йдеться в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Мета, підстави, що стали обставиною для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі актуальними, оскільки, на думку суду, обвинувачений може переховуватись від суду, так як він зареєстрований у місті Мологвардійськ Луганської області, що знаходиться на території непідконтрольній владі України та не має місце проживання на території України, на час затримання не навчався, не був працевлаштований – не мав офіційного джерела доходу, неодружений, неповнолітніх дітей або інших осіб на утриманні не має, що на думку суду підтверджує відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які б стримували обвинуваченого від ухилення від явки до суду, з метою уникнення ймовірного покарання.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта протии Італії», п. 153).

Колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення того, що продовжує існувати ризик, передбачених п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, і він є настільки вагомим, що не дає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший більш м`який, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, для запобігання ризику суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Суду знову стороною захисту не надано інформації щодо можливого місця проживання обвинуваченого у випадку звільнення обвинуваченого з-під варти та необхідності покладення процесуальних обов`язків на нього, тривалий час обвинувачений зазначає про наявність житла у його матері, але суду до цього часу підтверджуючих доказів не надано, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є підтвердженням ні родинних зв`язків, а ні наявності місця можливого проживання.

Враховуючи те, що судовий розгляд на даний час продовжується, відсутність даних про неможливість утримування обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Також, враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, які є злочинами проти життя та здоров`я, що спричинило смерть однієї особи та спричинення тяжких наслідків іншій особі - потерпілому, колегія суддів відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення розміру застави обвинуваченому.

Керуючись ст.ст. 331, 370-372, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.115, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України продовжити на 60 днів.

Строк дії даної ухвали обчислювати з 19 березня 2020 року по 17 травня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Головуючий суддя Я.М. Синянська

Судді Н.В. М`якінченко

Ю.А. Ткачук