Рішення № 88390422, 23.03.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 23.03.2020

ЄУ № 942/292/20

Провадження №2-а/942/9/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря Рожкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просить визнати дії відповідача протиправними, скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАА №438864 від 21.02.2020 та закрити справу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.02.2020 він, керуючи автомобілем марки ВАЗ 32107, днз Ш2044ВГ, рухаючись між с. Заайдарівка та смт. Новопсков, з увімкненим ближнім світлом фар, був зупинений робітниками патрульної поліції, які склали відносно нього постанову про адміністративне правопорушення за користування світловими приборами, відеодокази даного правопорушення відсутні.

Позивач зазначає, що при винесенні постанови поліцейський не ознайомив його з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не відібрав пояснення щодо правопорушення, які позивач пропонував працівнику поліції зафіксувати письмово. Окрім цього постанова не містить зазначених правових наслідків невиконання адміністративного стягнення та порядок її оскарження.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 05.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 13.03.2020.

13.03.2020 судове засідання відкладено до 23.03.2020 у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Частиною 3 ст. 268 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, враховуючи, що сторони повідомлені про судове засідання, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові документи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 21 лютого 2020 року відповідачем відносно позивача було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 438864 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. У вищезазначеній постанові вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 32107, реєстраційний номер НОМЕР_1 21.02.2020 в смт. Новопсков по вул. Українська, без ближнього світла фар, в ненаселеному пункті, порушив п.9.8 ПДР України, та без ременя безпеки, порушив п.2.3(в) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 статті 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

В п.9.8 Правил дорожнього руху України (далі за текстом - ПДР України) зазначено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світлофар. В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.

Отже, відповідальність за цією статтею наступає, коли водій порушує користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, а не коли транспортний засіб знаходиться у русі.

В протоколі зазначено, що позивач керував транспортним засобом в смт. Новопсков по вул. Українська без ближнього світла в ненаселеному пункті.

Таким чином порушення п.9.8 ПДР України в даному випадку не створює правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки згідно постанови про адміністративне правопорушення на транспортному засобі не були ввімкнені денні ходові вогні (ближнє світло фар) під час руху.

Крім того, постанова містить суперечливі дані щодо знаходження транспортного засобу - чи в населеному пункті смт. Новопсков, чи поза ним.

Що стосується порушення позивачем вимог п. 2.3 (в) ПДР України суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.3 (в) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі;

Стаття 2 ч. 122 КУпАП містить вичерпний перелік обставин, за які наступає адміністративна відповідальність, в якому не зазначено порушення вимог п. 2.3 (в) ПДР України.

Тому порушення позивачем вимог п. 2.3 (в) ПДР України не створює правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Зазначене є підставою для скасування постанови у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому справу слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення.

На вимогу суду відповідачем надісланий тільки оригінал постанови серія БАА № 438864 від 21.02.2020, будь-яких інших доказів, зокрема, відеозапис вчиненого правопорушення суду не надано.

Таким чином з матеріалів справи та наданих суду доказів вбачається, що постанова про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, окрім того відповідачем не доведено, що позивач порушив п.9.8 та п.2.3(в) ПДР України, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, відповідачем не спростовано. Доказів того, що відповідач діяв правомірно і розглянув справу у відповідності до вимог законодавства, суду не надано, показання свідків або понятих, відеозапис правопорушення відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №438864 від 21.02.2020 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю згідно п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача по складанню оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, то суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У зв`язку з чим, в частині вимог позивача про визнання дій відповідача протиправним слід відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, тому підстави для стягнення з відповідача судового збору у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову серії БАА № 438864 від 21.02.2020, винесену поліцейським СРПП Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області Потапенком Г.Г., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 до Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 23.11.1999 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Новопсковський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, код ЄДРПОУ 40108845, адреса: вул. Слобожанська, буд. 20, смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області.

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Стеценко