Ухвала суду № 88390238, 20.03.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1707/20

1-кс/405/776/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Тьор Є.М., при секретарі Мишевець Т.І., за участю прокурора Бабенка Д.В., слідчого Федоришина В.О., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Паіцики О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Федоришина В.О. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 09.01.2020 № 42020120000000008, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину та матір інваліда, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

встановив:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою.

Слідчий в клопотанні вказує, що з метою запобігання ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків до нього слід застосувати запобіжний захід – тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 09.01.2020 № 42020120000000008, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

18.03.2020 слідчим затримано ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Постановою слідчого від 18.03.2020 змінено попередню кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 189 на ч. 4 ст. 189 КК України.

19.03.2020 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, відповідно до якої, ОСОБА_1 на початку 2020 року дізнавшись, що у ОСОБА_2 є значна сума коштів виявив намір незаконно ними заволодіти, про що повідомив свого знайомого ОСОБА_3 про розроблений ним план про викрадення ОСОБА_2 та в подальшому вимагання з ОСОБА_4 коштів у сумі 1000000 доларів США. Про наміри ОСОБА_1 – ОСОБА_3 повідомив співробітників УСБУ в Кіровоградській області.17.03.2020 в ході проведення НС(Р)Д – контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину імітовано викрадення ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_1 про викрадення ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 – дружині ОСОБА_1 та повідомив, що у разі якщо вона не надасть йому кошти в сумі 300000 доларів США то він погрожував вбити її чоловіка. 18.03.2020 в м. Олександрівка Кіровоградської області ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 імітаційні кошти в сумі 257700 доларів США в якості викупу за ОСОБА_2 .

Таким чином, надані до клопотання матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України.

Також слідчим суддею відзначається, що практика Європейського суду з права людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового слідства були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Крім того, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 04.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя вважає наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КК України.

Такого висновку суд дійшов оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років та додаткове покарання у виді конфіскації майна.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на особу підозрюваного, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду підозрюваного, на тому рівні, щоб їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу – тримання під вартою.

Так, ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає в тому, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 189 КК України, яке ставиться ОСОБА_1 в провину передбачало викрадення потерпілого та вимагання коштів у дружини потерпілого шляхом залякування, погрозами вбивства її чоловіка, що свідчить про можливість ОСОБА_1 впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім цього, слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання, наявність утриманців та відсутність судимостей.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, який слід обчислювати з моменту затримання, тобто з 13 год 11 хв., 18.03.2020.

При цьому, слідчим суддею зауважується, що реальної загрози життю та здоров`ю відносно потерпілого не було, тому існують підстави для визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу – застави.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу – застави підозрюваному враховується, що на утриманні у підозрюваного є малолітня дитина та мати похилого віку, яка є інвалідом, він пенсіонер, офіційно не працює, тяжкість можливого покарання.

Слідчий суддя вважає, що застава - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 210200 грн., в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правадженні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою та альтернативного запобіжного заходу – застави 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 9, 176-178, 182-183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 13 год 11 хв., 18.03.2020 до 13 год 11 хв., 16.05.2020.

Визначити розмір застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 210200 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №42020120000000008 від 09.01.2020.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 в строк до 16.05.2020 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні, як безпосередньо так і через третіх осіб;

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали до 13 год 11 хв., 16.05.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Євгеній Миколайович Тьор