Ухвала суду № 88388772, 24.03.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/932/2545/20

Провадження № 1кп/201/1122/2020

УХВАЛА

24 березня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П., суддів Федоріщева С.С. та Батманової В.В. за участі секретаря судового засідання Верменич В.А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12019040030002329 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Макеєв Д.В.

обвинувачені ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисники Колєснік С.В.

Горб Ю.В.

Мисечко К.О.

Гриза О.В.

Латанський В.В.

Стасенко А.А.

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачених у вчиненні злочинів передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 в зв`язку з тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів і в даний час існують ризики того що він перебуваючи не свободі може намагатись уникнути суду розуміючи тяжкість можливого покарання, впливати на потерпілу, яка подала заяву про можливу небезпеку для неї, а також продовжити вчинення злочинів, так як раніше судимий і обвинувачується у вчиненні неодиничного злочину.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строків тримання його під вартою посилаючись на те що висунуте обвинувачення не обґрунтоване, так як потерпіла не впізнала обвинувачених в судовому засіданні при продовженні строків тримання під вартою, докази зібрані з грубим порушенням КПК України і ряд з них є очевидно недопустимим, прокурор лише перерахував ризики, не довівши їх наявність, в той час як обвинувачений має на утриманні дітей і займається їх вихованням. Крім того, захисник вказав, що чинним КПК України передбачена можливість лише обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід в підготовчому судовому засіданні і не передбачена можливість його продовженні.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , враховуючи те, що ані прокурором ані захистом не надано жодних доказів обставин, які підлягають встановленню при обранні запобіжних заходів та які визначені ст. 178 КПК України, суд враховує лише ті обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження з максимальним ухилом на користь обвинуваченого в разі якщо дані вказані прокурором суперечать даним вказаним обвинуваченим і не спростованим прокурором.

Отже суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які є доволі міцними, так як останній проживає з цивільною дружиною і має на утриманні дітей, те що він до затримання не був офіційно працевлаштований, однак мав заробіток, раніше судимий за вчинення злочину передбаченого ст. 186 КК України, під час відбуття покарання робив спробу втечі за що також був засуджений, звільнився з місць позбавлення волі в травні 2019 року за відбуттям строку покарання, останньому в даний час оголошено про іншу підозру у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 та ст. 185 КК України. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути застосоване та враховуючи його досвід втечі з місць позбавлення волі, може намагатись уникнути суду, а також враховуючи те, що він був двічі засуджений за вчинення умисного злочину і в даний час підозрюється у вчиненні ще трьох умисних злочинів, може намагатись вчинити новий злочин.

Ці ризики на сьогоднішній день не зменшились, і враховуючи особу обвинуваченого, високу суспільну небезпечність злочину в якому він обвинувачується, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Інші ризики прокурором в судовому засіданні не доведені. Зокрема, ризик впливу на потерпілу не доведено, так як прокурором не надано суду заяву про вплив на неї, до неї не застосовано жодних заходів безпеки, а зі слів сторони захисту вона взагалі в судовому засіданні не впізнала обвинувачених.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Також прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 в зв`язку з тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів і в даний час існують ризики того що він перебуваючи не свободі може намагатись уникнути суду розуміючи тяжкість можливого покарання та відсутність у нього міцних соціальних зав`язків, також впливати на потерпілу, яка подала заяву про можливу небезпеку для неї, а також продовжити вчинення злочинів, так як він обвинувачується у вчиненні неодиничного злочину.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строків тримання його під вартою посилаючись на те що висунуте обвинувачення не обґрунтоване, так як потерпіла не впізнала обвинувачених в судовому засіданні при продовженні строків тримання під вартою, речові докази підкинуті обвинуваченому, прокурор лише перерахував ризики, не довівши їх наявність, в той час як обвинувачений працевлаштований, має міцні соціальні зв`язки і менш суворий запобіжний захід здатен забезпечити всі ризики. Крім того, захисник вказала, що чинним КПК України передбачена можливість лише обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід в підготовчому судовому засіданні і не передбачена можливість його продовженні.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , враховуючи те, що ані прокурором ані захистом не надано жодних доказів обставин, які підлягають встановленню при обранні запобіжних заходів та які визначені ст. 178 КПК України, суд враховує лише ті обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження з максимальним ухилом на користь обвинуваченого в разі якщо дані вказані прокурором суперечать даним вказаним обвинуваченим і не спростованим прокурором.

Отже суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які не є сталими, так як він будучи повнолітнім продовжує проживати з матір`ю, не одружений, не має дітей, до затримання був працевлаштований зі злів захисника, раніше судимий за вчиненні злочину передбаченого ст. 187 КК України з призначенням покарання у виді 11 років позбавлення волі, звільнився 06.03.2019 за відбуттям строку покарання. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути застосоване, відсутність міцних соціальних зав`язків, може намагатись уникнути суду, а також враховуючи те, що він був засуджений за вчинення особливо тяжкого умисного злочину і в даний час підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, він може намагатись вчинити новий злочин.

Ці ризики на сьогоднішній день не зменшились, і враховуючи особу обвинуваченого, високу суспільну небезпечність злочину в якому він обвинувачується, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Інші ризики прокурором в судовому засіданні не доведені. Зокрема, ризик впливу на потерпілу не доведено, так як прокурором не надано суду заяву про вплив на неї, до неї не застосовано жодних заходів безпеки, а зі слів сторони захисту вона взагалі в судовому засіданні не впізнала обвинувачених.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Також прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 в зв`язку з тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів і в даний час існують ризики того що він перебуваючи на свободі може намагатись уникнути суду розуміючи тяжкість можливого покарання та відсутність у нього міцних соціальних зав`язків, також впливати на потерпілу, яка подала заяву про можливу небезпеку для неї, а також продовжити вчинення злочинів.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строків тримання його під вартою посилаючись на те що висунуте обвинувачення не обґрунтоване, так як потерпіла не впізнала обвинувачених в судовому засіданні при продовженні строків тримання під вартою, речові докази підкинуті обвинуваченому, прокурор лише перерахував ризики, не довівши їх наявність, в той час як обвинувачений працевлаштований, має міцні соціальні зв`язки і менш суворий запобіжний захід здатен забезпечити всі ризики. Крім того, захисник вказав, що чинним КПК України передбачена можливість лише обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід в підготовчому судовому засіданні і не передбачена можливість його продовженні.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , враховуючи те, що ані прокурором ані захистом не надано жодних доказів обставин, які підлягають встановленню при обранні запобіжних заходів та які визначені ст. 178 КПК України, суд враховує лише ті обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження з максимальним ухилом на користь обвинуваченого в разі якщо дані вказані прокурором суперечать даним вказаним обвинуваченим і не спростованим прокурором.

Отже суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які не є сталими, так як він будучи повнолітнім продовжує проживати з матір`ю, не одружений, не має дітей, до затримання був працевлаштований зі злів обвинуваченого, раніше не судимий, в даний час додатково підозрюється у вчиненні ще двох аналогічних злочинів. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути застосоване, відсутність міцних соціальних зав`язків, може намагатись уникнути суду, а також враховуючи те, що він притягнутий до відповідальності за неодиничний умисний злочин, він може намагатись вчинити новий злочин.

Ці ризики на сьогоднішній день не зменшились, і враховуючи особу обвинуваченого, високу суспільну небезпечність злочину в якому він обвинувачується, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Інші ризики прокурором в судовому засіданні не доведені. Зокрема, ризик впливу на потерпілу не доведено, так як прокурором не надано суду заяву про вплив на неї, до неї не застосовано жодних заходів безпеки, а зі слів сторони захисту вона взагалі в судовому засіданні не впізнала обвинувачених.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Також прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 в зв`язку з тим, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів і в даний час існують ризики того що він перебуваючи на свободі може намагатись уникнути суду розуміючи тяжкість можливого покарання та відсутність у нього міцних соціальних зав`язків, також впливати на потерпілу, яка подала заяву про можливу небезпеку для неї, а також продовжити вчинення злочинів.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження строків тримання його під вартою посилаючись на те що висунуте обвинувачення не обґрунтоване, так як потерпіла не впізнала обвинувачених в судовому засіданні при продовженні строків тримання під вартою, доказів винуватості не віднайдено, так як у ОСОБА_4 мається неспростоване алібі, прокурор лише перерахував ризики, не довівши їх наявність, в той час як обвинувачений може бути працевлаштований лише перебуваючи на свободі, він добре характеризується, має міцні соціальні зв`язки, прокурор не довів, що менш суворий запобіжний захід не здатен забезпечити всі ризики. Крім того, захисник вказав, що чинним КПК України передбачена можливість лише обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід в підготовчому судовому засіданні і не передбачена можливість його продовженні.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи те, що ані прокурором ані захистом не надано жодних доказів обставин, які підлягають встановленню при обранні запобіжних заходів та які визначені ст. 178 КПК України, суд враховує лише ті обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження з максимальним ухилом на користь обвинуваченого в разі якщо дані вказані прокурором суперечать даним вказаним обвинуваченим і не спростованим прокурором.

Отже суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, негативних даних про який не має, його соціальні зв`язки, які не є сталими, так як він будучи повнолітнім продовжує проживати з бабусею, не одружений, не має дітей, до затримання не працював офіційно, раніше не судимий, в даний час додатково підозрюється у вчиненні ще одного умисного злочину. Також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути застосоване, відсутність міцних соціальних зав`язків, може намагатись уникнути суду, а також враховуючи те, що він притягнутий до відповідальності за неодиничний умисний злочин, він може намагатись вчинити новий злочин.

Ці ризики на сьогоднішній день не зменшились, і враховуючи особу обвинуваченого, високу суспільну небезпечність злочину в якому він обвинувачується, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Інші ризики прокурором в судовому засіданні не доведені. Зокрема, ризик впливу на потерпілу не доведено, так як прокурором не надано суду заяву про вплив на неї, до неї не застосовано жодних заходів безпеки, а зі слів сторони захисту вона взагалі в судовому засіданні не впізнала обвинувачених.

Враховуючи, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Посилання захисників на те, що обвинувачення необґрунтоване суд не може перевірити в підготовчому судовому засіданні з огляду на те, що на цій стадії судового провадження суд не перевіряє докази обставин, які підлягають встановленню під час судового розгляду, окрім обставин, які необхідні для встановлення наявності/відсутності ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Посилання сторони захисту на неможливість розгляду клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання суд вважає необґрунтованим, так як ч. 3 ст. 315 КПК України передбачає, що розгляд клопотань про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється порядку розділу ІІ КПК України, який містить ст. 199 КПК України, яка в свою чергу, регламентує порядок продовження строку тримання під вартою. А тому з урахуванням загальних засад кримінального провадження (ч. 6 ст. 9 КПК України) як то диспозитивність та змагальність, суд вважає, що вирішення клопотань про продовження строків тримання під вартою можливе під час підготовчого судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 199, 314 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 22 травня 2020 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 до 22 травня 2020 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 22 травня 2020 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 22 травня 2020 року.

Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко

Судді С.С. Федоріщев

Судді В.В. Батманової