Рішення № 88388609, 24.10.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/16/19

Провадження № 2/175/11/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(з а о ч н е)

24 жовтня 2019 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Бойко О.М.

при секретарі судового засідання Сотник Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України звернувся до Дніпропетровського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

У судове засідання представник позивача надав письмову заяву у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їх користь суму матеріальної шкоди у розмірі 216 243 грн. 97 коп. та суму судових витрат. Крім того, зазначили про можливість розгляду справи без їх участі та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причину неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи (розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади).

З урахуванням думки представника позивача та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Враховуючи вимоги ст.128 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про слухання справи, та у наданий судом строк відзив на позов не подав, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду також не було, відтак, у відповідності до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279, зі згоди представника позивача, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст. 82 ЦПК України).

Встановлено, що Наказом Департаменту патрульної поліції від 21.01.2016 року №9 о/с, ОСОБА_2 призначений на посаду інспектора Управління патрульної поліції в м. Дніпрі ДПП.

Наказом Національної поліції від 08.12.2017 року №1265 затверджено Перелік змін у штатах Національної поліції, відповідно до якого Управління патрульної поліції в м. Дніпрі перейменовано на управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

Так, 12.03.2018 року згідно графіку чергування, екіпаж патрульної поліції, у складі якого знаходився ОСОБА_2 , заступив на патрулювання на службовому автомобілі «Toyota Prius», д/н НОМЕР_1 .

13.03.2018 року, близько 0240 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «IVECO AS 440», д/н НОМЕР_2 по вул. Шосейній в районі буд. 205 в м.Підгородне, Дніпровського району, Дніпропетровської області відволікся від керування, знаходячись в стані втоми, скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota Prius», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

11.04.2018 року, відповідною постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі № 175/930/18-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно висновку експертного дослідження №16/12.2/8 від 31.05.2018 року, виконаного Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС, вартість матеріального збитку, завданого Департаменту патрульної поліції внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій було пошкоджено службовий автомобіль «Toyota Prius», д/н НОМЕР_1 , складає 314 243 (триста чотирнадцять тисяч двісті сорок три) грн. 97 коп.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням). Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа має нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2. 2. Правил дорожнього руху України), що роз`яснено у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Також, згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином встановлено, що внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, зумовленої винними протиправними діями відповідача, позивачу було спричинено майнову шкоду шляхом пошкодження службового автомобіля «Toyota Prius», д/н НОМЕР_1 , у розмірі 314 243 (триста чотирнадцять тисяч двісті сорок три) грн. 97 коп.

Разом з тим, судом встановлено, що автомобіль IVECO AS 440, д.р.н. НОМЕР_2 , забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у CK «КНЯЖА», яка 21.06.2018 здійснила на користь позивача страхову виплату за заподіяну внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди шкоду в розмірі 98 000 (дев`яносто вісім тисяч) грн.

Таким чином, залишок розміру невідшкодованої майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 216 243 (двісті шістнадцять тисяч двісті сорок три) грн. 97 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 141,142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3243,66 грн. сплачений ний при подачі позову.

Керуючись ст. ст.4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 18, 19, 23, 28, 48, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 89, 128, 133, 141, 177, 209, 229, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 15, 16, 22, 386, 1166 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, р/р 31257201492745 в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646, майнову шкоду у розмірі 216 243 (двісті шістнадцять тисяч двісті сорок три) грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, р/р 31257201492745 в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646 суму судового збору у розмірі 3 243 (три тисячі двісті сорок три) грн. 66 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Бойко