Ухвала суду № 88387372, 18.03.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/12283/18

Провадження № 1-кс/234/1815/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Данелюк О.М.,

при секретарі – Антоненко О.В.,

за участі представника власника майна адвоката – Гур`єва В.М.,

прокурора Харченко В.О.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

16.03.2020 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12018050390000948 за ознаками ч.5 ст. 191 КК України, яке мотивоване тим, що ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050390000948 від 02.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.5, 366 ч.1, 382 ч.2, 388 ч.1 КК України накладений арешт, зокрема на мобільний телефон Iphone XS IMEI НОМЕР_1 з сім-картою, які були вилучені 04.03.2019 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що вилучене майно належить особисто їй. Підозрюваний ОСОБА_2 лише користувався нетривалий час вказаним мобільним телефоном, однак одного відношення до вказаного майна немає. Зазначила, що вона не являється підозрюваною у кримінальному провадженні. Вказана річ не відповідає критеріям речових доказів відповідно до ст.ст.98,100 КПК України, оскільки не містять ознак речових доказів, не мають на собі слідів злочину, не були застосовані у будь-який злочинній діяльності, у зв`язку з чим їх арешт та утримання органом досудового розслідування порушує конституційне право власника щодо вільного здійснення свого права власності. Огляд вказаного майна проведено в червні 2019 року формально та з того часу з майном ніяких слідчих дій не проводилось, зокрема експертиз не призначалося. Просить арешт скасувати та майно йому повернути.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності й клопотання просила задовільнити, її представник Гур`єв В.М. в судове засідання з`явився та наполягав на задоволенні клопотання.

Уповноважений слідчий, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050390000948 від 02.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, будучі належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. У судове засідання з`явився прокурор Харченко, який просив відмовити в задоволенні клопотання, мотивуючі що до вказаного майна може бути здійснена конфіскація для відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Дослідивши надані докази та матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, іншій власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, іншій власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-який валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разу, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1). збереження речових доказів; 2). спеціальної конфіскації; 3). конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2). можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні ( якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3). наявність обґрунтованої підозри у вчинення особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1). можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4). розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розумність обмеження права власності завданням кримінального провадження: 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що Другим відділом територіального управління ЖДБР, розташованого у м. Краматорськ, здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12018050390000948 за ознаками ч.5 ст.191 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження №12018050390000948 за ознаками ч.5 ст.191 КК України, ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050390000948 від 02.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.5, 366 ч.1, 382 ч.2, 388 ч.1 КК України накладений арешт, зокрема на мобільний телефон Iphone XS IMEI НОМЕР_1 з сім-картою, які були вилучені 04.03.2019 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з тексту ухвали Донецького апеляційного суду від 03. квітня 2019 року арешт на майно накладався з метою забезпечення збереження майна як речового доказу та з метою конфіскації майна.

Під час судового розгляду встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018050390000948 за ознаками ч.5 ст.191 КК України триває, разом з тим, ОСОБА_1 не є обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не є особою, щодо якої здійснюється провадження та щодо якої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, не встановлено причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин.

Крім того, органом досудового розслідування не надано належних доказів того, що майно, яке вилучене в ходу обшуку, має відношення до кримінального провадження, чи було набуто злочинним шляхом, а також не надано жодних інших додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Разом з тим, заявником ОСОБА_1 в клопотання обґрунтовано доведено належність вказаного майна, а саме: мобільний телефон Iphone XS IMEI НОМЕР_1 з сім-картою, вилученого 04.03.2019 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_1 належним її майном на підставі зазначених обставин, оскільки заявником ОСОБА_1 доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

При таких обставинах доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими.

Керуючись вимогами ст.ст.170, 171, 173,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12018050390000948 за ознаками ч.5 ст. 191 КК України – задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050390000948 від 02.04.2018 року, ухвалою Донецького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, а саме: Iphone XS IMEI НОМЕР_1 з сім-картою, який було вилучено 04.03.2019 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати посадових осіб другого відділу територіального управління ДБР розташованого у м. Краматорськ та/або процесуального керівника у кримінальному провадженні, які проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні, повернути вищезазначене майно володільцю, або його представнику (захиснику).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду О.М. Данелюк