Рішення № 88386968, 23.03.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/484/20

ЄУН 226/484/20

Провадження № 2-а/226/3/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Клепка Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Тіссен О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача Новикова О.М.,

розглянувши в залі суду в м. Мирнограді Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції в Донецькій області Новикова Олега Миколайовича, третя особа Покровський відділ поліції ГУНП в Донецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції в Донецькій області Новикова Олега Миколайовича, третя особа Покровський відділ поліції ГУНП в Донецькій області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обгрунтування позову зазначив, що 11.02.2020 приблизно о 10.30год. він разом зі своїм братом ОСОБА_2 сидів у автомобілі ІЖ-2715, державний номерний знак НОМЕР_1 , який стояв на узбіччі дороги по вул.Краснолиманській в м.Мирноград приблизно за 100 метрів від їх місця проживання. Він сидів на місці водія, а брат - на передньому пасажирському сидінні. Вони з братом збиралися відремонтувати двірники автомобіля, які вийшли із ладу у зв`язку з засипанням снігом. В цей час мимо них проїхав патрульний автомобіль, який дав заднього ходу і зупинився поряд з їх автомобілем, після чого працівник поліції, який вийшов з автомобіля, став вимагати у нього пред`явлення посвідчення водія, якого у нього не було, так як він не збирався керувати автомобілем і посвідчення з собою не брав. Тоді його брат ОСОБА_2 сходив додому і через декілька хвилин приніс посвідчення та пред`явив його працівнику поліції. На місці відносно нього було складено постанову серії БАА за №547037 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.1 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом без посвідчення водія і порушення вимог п.2.1 Правил дорожнього руху України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425грн.

Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а підставами цьому зазначає протиправність здійснення поліцейським перевірки його документів, так як Правил дорожнього руху він не порушував, автомобілем на той час не керував, а диспозиція ст.126 КУпАП визначає відповідальність водія за відсутність у нього документу на право керування транспортним засобом лише при керуванні транспортним засобом. Оскільки автомобіль не рухався, вважає, що у його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.126 КУпАП. Також вказує на порушення працівником поліції процесуальної процедури при складанні постанови, що полягає в недотриманні працівником поліції вимог ст.ст.279, 280, 283 КУпАП та з урахуванням наведеного просить суд скасувати винесену щодо нього постанову БАА № 547037 від 11.02.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. як незаконну.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підримав, обгрунтовуючи їх викладеними в заяві обставинами, і суду пояснив, що 11.02.2020 року біля 10.30год. вони з братом ОСОБА_2 на автомобілі брата « ІЖ », який той купив для себе без оформлення процедури купівлі-продажу транспортного засобу, вирішили з`їздити в магазин. Так як брат посвідчення водія не має, то цим автомобілем на його прохання керує він. Коли вони їхали по дорозі до магазину, він сидів за кермом, а брат - поряд на передньому пасажирському сидінні. Проїхавши близько 100 метрів від дому, він зупинив автомобіль, так як не працювали очищувачі скла. Оскільки йшов сніг, він мав намір відремонтувати їх. Так як в автомобілі інструменту не було, а йшов сніг, він пішов додому за інструментом, а брат залишився в автомобілі. Коли йшов додому за інструментом, то взяв з собою портфель, у якому були його документи, в тому числі посвідчення водія, а коли повертався до автомобіля, то забув його вдома. Коли він вже сів в автомобіль, мимо них проїхав патрульний автомобіль, який потім здав назад і зупинився. Працівник поліції вийшов з автомобіля і, підійшовши до них, попросив пред`явити посвідчення водія. Він став шукати посвідчення водія, але його в автомобілі не було і тому брат пішов за ним додому та невдовзі приніс його. Але працівником поліції Новиковим О.М. відносно нього було складено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП - за керування транспортним засобом без посвідчення водія. Зазначав, що складання постанови за таке правопорушення можливо лише при зупинці водія за порушення ним Правил дорожнього руху, чого він не вчиняв. Не спростовуючи того, що під час складання постанови працівником поліції у нього при собі посвідчення водія не було, стверджував, що автомобіль, яким він керував, не рухався, а стояв на дорозі з лівої сторони, неподалік виїзду на головну дорогу, не перешкоджаючи руху інших транспортних засобів, тому, на його думку, підстав для вимагання у нього пред`явлення документів у працівника поліції не було. З урахуванням цього просив його вимоги задовольнити і спірну постанову про накладення на нього стягненння за ч.1 ст.126 КУпАП скасувати.

Відповідач Новиков О.М. в судовому засіданні позов не визнав і суду пояснив, що 11.02.2020 року близько 10.30 години вони з напарником ОСОБА_3 здійснювали патрулювання на службовому автомобілі. Проїжджаючи по вулиці Лиманській в м.Мирноград, вони побачили як по перехрестю в напрямку виїзду на головну дорогу, по якій вони їхали, рухався автомобіль ІЖ , який, побачивши їх патрульний автомобіль, приблизно за 10 метрів до головної дороги, раптово зупинився і одразу заглушив двигун. Це їм здалося підозрілим, і здавши свій автомобіль назад, вони зупинилися та підійшли до автомобіля ІЖ, за кермом якого був позивач ОСОБА_4 , і попросили його надати їм документи. Водій дуже нервував, на запитання, чого зупинив автомобіль, нічого не сказав. Про те, що в автомобілі щось зламалося, водій не говорив. Посвідчення водія у нього при собі не було. Водій казав, що від дому на цьому автомобілі він проїхав близько 100метрів, після чого зупинвся і з якихось причин відніс документи додому, що їм також здалося підозрілим, так як в той момент, коли вони з напарником побачили цей автомобіль, він рухався. Його брат, який сидів в автомобілі, пішов додому за документами і через деякий час приніс посвідчення водія на ім`я позивача. У відношенні позивача було складено постанову про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП, а саме за керування автомобілем без посвідчення водія, яка була йому зачитана та вручена. Згідно вказаної постанови на позивача було накладено штраф в розмірі 425грн. Вказуючи на те, що спірну постанову про накладенння адміністративного стягнення винесено правомірно, відповідач просив суд у задоволенні вимог позивача відмовити.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він для себе купив автомобіль ІЖ. Так як сам посвідчення водія не має, в разі необхідності автомобілем керує його брат ОСОБА_1 11.02.2020 року близько 10 години вони з братом на цьому автомобілі вирішили поїхати до магазину, який знаходиться на сусідній вулиці. Проїхавши близько 150 метрів, брат спробував увімкнути двірники на автомобілі, проте вони не працювали. Тоді брат залишив автомобіль і пішов додому за ключами, щоб відремонтувати двірники. Після того, як він повернувся, вони разом почали їх ремонтувати, так як на вулиці йшов сніг. В цей час біля них зупинився патрульний автомобіль, звідки вийшли працівники поліції і попросили пред`явити документи на автомобіль та посвідчення водія, якого у брата при собі не було, так як той перед цим ходив додому за інструментом і, ймовірно, перевдягаючись, забув його вдома. Потім на вимогу працівників поліції він приніс це посвідчення братові. Стверджував, що до того моменту, як до них під`їхали працівники поліції, їх автомобіль був припаркований, не рухався і стояв так приблизно 15 хвилин.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він працює поліцейським СРПП Мирноградського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області. В день складання постанови відносно водія ОСОБА_1 він разом з напарником -відповідачем Новиковим Р.М. заступив у наряд з патрулювання містом. Коли вони на службовом автомобілі проїжджали по вулиці Лиманській, то метрів за 100 звернули увагу на автомобіль ІЖ, який рухався по перехрестю до головної дороги, і побачивши їх службовий автомобіль з проблисковими маячками, різко зупинився і з місця не рушав навіть тоді, коли вони його проїхали. Це привернуло їх увагу, і тому вони, здавши свій автомобіль назад, вирішили дізнатися, що сталося і відповідно до ст.32 Закону України «Про національну поліцію» перевірити документи, так як поведінка водія їм видалася підозрілою. Коли підійшли до автомобіля і попросили водія пред`явити документи, той став нервувати. Разом з ним в автомобілі знаходився ще один чоловік, який сидів на передньому пасажирському сидінні. Водій став шукати документи, але документів не надав, так як їх в автомобілі не було, і торді пасажир вийшов з автомобіля та кудись пішов, а через деякий час, приблизно хвилин через сім, повернувся з якоюсь сумочкою в руках і сів в автомобіль. Водій автомобіля, який до того стояв на вулиці біля автомобіля і показував їм багажник, також сів в автомобіль та із тієї сумки, що йому приніс пасажир, дістав документи. Так як водій автомобіля керував ним без посвідчення водія, на нього була складена постанова за ст.126 ч.1 КУпАП. Також свідок суду пояснив, що коли пасажир вийшов з автомобіля і кудись пішов, на їх з напарником питання, чи немає в автомобілі чогось забороненого, позивач показав їм багажник автомобіля, у якому були лише лопата і бензопила, щодо якої водій сказав, що комусь допомагав пиляти дерева. Будь-якого інструменту, ключів в автомобілі не було. На місці водій не говорив їм, що вони вимагають у нього документи незаконно, а казав лише, що зараз їх надасть, а сам не надавав до тих пір, поки їх не приніс його пасажир. Про те, що в автомобілі щось зламалося, водій також не говорив. Згідно пояснень свідка їх службовий автомобіль оснащений відеореєстратором, проте відеозапис зберігається недовго, бувають випадки, коли зробити запис з фіксующого пристрою взагалі неможливо, тому при складанні протоколів чи постанов про адміністративні правопорушення вони додатково застосовують свої мобільні телефони. На власний телефон ним було зроблено і відео щодо складання постанови на водія ОСОБА_1.

В судовому засіданні відповідач Новиков О.М. суду пояснив, що запис з відеореєстратора зробити не вдалося, а боді-камери на той момент ні у нього, ні у його напарника поліцейського ОСОБА_3 не було, так як вони часто виходять з ладу і на той час вони нею забезпечені не були. Тому як доказ вчинення водієм ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1ст.126 КУпАП, просив прийняти наданий ним відеозапис з місця складання постанови, зроблений з власного телефону напарника.

Позивач звертав увагу на недопустимість вказаного відео як доказу, оскільки такий доказ суперечить вимогам законодавства про адміністративні правопорушення.

Вислухавши позиції сторін по справі та вивчивши наявні в справі матеріали, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Це ж визначено і пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Згідно положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів. Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, .

Згідно пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII.

Таким чином, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що 11.02.2020 року поліцейським СРПП Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції в Донецькій області Новиковим Олегом Миколайовичем винесено постанову серії БАА № 547037, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Згідно вказаної постанови, 11.02.2020 року о 10.30 годині біля будинку №39 по вулиці Рудничній в м.Мирноград Донецької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ІЖ-2715 державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія, чим порушив вимоги п.2.1 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, на підставі чого до ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, прийнятій відповідачем, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні представники органу поліції, зокрема відповідач, суду пояснив, що поведінка позивача, який під час руху, побачивши службовий автомобіль поліції, раптово зупинився, видалася їм, як особам які виконують свої службові обов`язки з патрулювання міста, підозрілою. Та обставина, що автомобіль дійсно зупинився на дорозі на перехресті неподалік виїзду на головну дорогу, позивачем не спростовувалася, як і не спростовувалося те, що саме він керував автомобілем ІЖ , проїхавши від дому, де він проживає, до місця зупинки близько 100 - 150 метрів. З урахуванням зазначеного суд не приймає до уваги твердження позивача, викладені в позовній заяві, про те, що він не брав з собою посвідчення водія, оскільки керувати автомобілем не збирався, так як факт керування ним автомобілем є доведеним як його власними показаннями, так і показаннями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, якими можуть бути будь-які фактичні дані, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно частини 1ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Протягом судового розгляду позивач наголошував на відсутності правових підстав для складання відповідачем щодо нього постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП, так як об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія, а він автомобілем не керував, а лише сидів за кермом автомобіля.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Отже, само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування (постанова ВАС від 20 лютого 2019 року у справі N 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) провадження N К/9901/21130/18).

Як встановлено судом в ході судового розгляду, функції керування транспортним засобом водій ОСОБА_1 виконував, тому взяти до уваги доводи позивача щодо неможливості притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП, так як на момент складання постанови він автомобілем не керував, суд не може. Саме за його технічних дій автомобіль опинився на дорозі, а факт керування ним транспортним засобом без посвідчення водія в ході судового розгляду знайшов своє достатнє підтвердження як в його ж показаннях, так і в показаннях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Як сам позивач, так і свідок ОСОБА_2 з достатністю суду підтвердили, що автомобілем ІЖ, реєстраційний номер НОМЕР_1 11лютого 2020 року о 10.30год на вулиці Рудничній в м.Мирноград керував саме позивач, який в той момент, коли до їх автомобіля підійшли співробітники поліції та стали вимагати пред`явити їм документи, посвідчення водія при собі не мав. Підставою для складання відповідачем постанови відносно позивача за ч.1 ст.126 КУпАП і стала відсутність у позивача посвідчення водія під час керування ним транспортним засобом. Тому винесена щодо нього постанова про накладення адміністративного стягнення за ст.126 ч.1 КУпАП є правомірною, а його доводи неспроможними.

Разом з тим, суд вважає слушними доводи позивача щодо неможливості визнання допустимим доказом відеозапис, зроблений працівником поліції з власного телефону при складанні постанови, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, такими засобами працівник поліції оснащений не був. У постанові про притягнення позивача до відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП засіб, який використовувався працівником поліції на місці, не зазначено, тому здійснення ним відеозапису з власного телефону суд відповідно до ч.1 ст.74 КАС не може взяти до уваги як допустимий доказ, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Разом з тим, у зв`язку з достатністю інших доказів (пояснень свідків) відсутність відеофіксації вчиненого позивачем правопорушення не впливає на правомірність винесення щодо нього відповідачем постанови про притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП, так як склад правопорушення у його діях присутній. Тому доводи позивача щодо необґрунтованості винесення відповідачем щодо нього постанови, так як він не вчинив правопорушення, передбачене ст.126 ч.1 КУпАП, суд не приймає до уваги, оскільки це спростовується установленими судом обставинами.

Складена відносно позивача постанова відповідає вимогам ст.ст.283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить найменування органу ( посадової особи), який виніс постанову, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Під час складання постанови позивача ознайомлено з вимогами ст.ст.268,289 КУпАП, про що свідчить його підпис у постанові.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, в порядку та у спосіб, встановлений чинним законодавством.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, про те, що при складанні постанови його права були порушені, не заслуговують на увагу, оскільки не містять під собою правового підґрунтя і не спростовують вчиненого ним правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2,9,77,78,241-250,255,286,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , до поліцейського СРПП Мирноградського відділення поліції Покровського відділу поліції в Донецькій області Новикова Олега Миколайовича, місце розташування: м.Мирноград Донецької області, вул.Центральна, буд.73, третя особа Покровський ВП ГУНП в Донецькій області, місце розташування: м.Покровськ Донецької області, вул.Мандрика, буд.7, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків на його оскарження, якщо апеляційна скарга на нього не була подана. Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.І. Клепка