Вирок № 88383390, 24.03.2020, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/944/18

Провадження № 1-кп/553/97/2020

В И Р О К

Іменем України

24.03.2020м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді: Новака Ю.Д.,

при секретарях: Каленіченко В.О., Тімошенко Ю.С.,

за участю прокурора: Корнієнка Є.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників-адвокатів: Клименка О.Ю., Книша С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-15.12.2006 року Жовтневим районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1, 3 ст. 187, ст. 69, ст. 70 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

-05.05.2010 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 24.03.2014 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст.186, ч.2 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі,

звільнений умовно-достроково 27.06.2017 року на невідбутий строк 1 рік 7 днів позбавлення волі,

та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Огурцівка, Шевченківського району, Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-22.11.2002 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 1 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.75, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

-13.04.2005 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі;

-29.12.2009 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ст.70, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі;

-24.03.2014 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі,

обох у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

13.03.2018 року, близько 10 год., обвинувачений ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2 , перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , обоє, діючи з прямим умислом, з метою заволодіння чужим майном, скоїли напад на потерпілу ОСОБА_3 , в ході якого обвинувачений ОСОБА_1 , завдав потерпілій декілька ударів по голові та іншим частинам тіла, чим спричинив тілесні ушкодження згідно висновку експерта №413 від 07.05.2018 року у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню з ознаками геморагічних забоїв обох гемісфер головного мозку з розвитком субарахноїдального крововиливу, вибухового перелому правої орбіти з пошкодженням нижньої стінки, вибухового перелому лівої орбіти з пошкодженням медіальної стінки, гематом м`яких тканин обличчя з субконьюнктивальними крововиливами, саден шкіри обличчя і кваліфікуються тільки у своїй сукупності як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я. У ході розбійного нападу обвинувачений ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 заволоділи індивідуальним майном потерпілої ОСОБА_3 , а саме: мобільним телефоном марки Samsung DUOS ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 , вартістю 300 грн. та золотими сережками загальною вагою 4,12 г, вартістю 2597,29 грн., грошовими коштами в сумі близько 12000 грн., орденом Великої Вітчизняної Війни на ім`я ОСОБА_4 № НОМЕР_3 , після чого з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, спричинивши своїми діями потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 14 897, 29 грн.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого їм злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України визнали повністю, щиро розкаялися у вчиненому, просили суд суворо їх не карати, визнали в повній мірі цивільний позов прокурора заявлений в рамках кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 13.03.2018 року, біля 10 год., він разом з обвинуваченим ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Полтаві пішли до помешкання за адресою АДРЕСА_3 , з метою вчинення нападу та заволодіння майном, коли прийшли до даного помешкання обвинувачений ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_3 декілька ударів по голові та іншим частинам тіла. Після цього він разом з обвинуваченим ОСОБА_1 заволоділи майном, яке належало потерпілій, а саме: мобільним телефоном марки Samsung, золотими сережками, грошовими коштами та іншими речами після чого вийшли з помешкання потерпілої та по АДРЕСА_3 попрямували до залізничного вокзалу, після того поїхали в район центрального ринку м. Полтави, де він придбав собі мобільний телефон марки «Леново», сходив в перукарню, яка знаходилася поруч, після чого на автомобілі таксі поїхали на автовокзал, де вони взяли квитки та поїхали додому в Харківську область.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 13.03.2018 року, біля 10 год., він разом з обвинуваченим ОСОБА_2 , перебуваючи в м. Полтаві пішли до помешкання за адресою АДРЕСА_3 , з метою вчинення нападу та заволодіння майном,коли прийшли до даного помешкання він завдав потерпілій ОСОБА_3 рукою декілька ударів по голові та іншим частинам тіла. А потім відтягнув потерпілу до іншої кімнати та почав дивитися, що знаходиться в її помешканні, відкриваючи тумбочки та дверцята меблів, які знаходилися в помешканні. В процесі такого нападу він разом з обвинуваченим ОСОБА_2 заволоділи майном, яке належало потерпілій, а саме: мобільним телефоном марки «Samsung», золотими сережками, які він зняв з потерпілої, грошовими коштами в сумі близько 12000 грн. та іншими речами після чого вийшли з помешкання потерпілої та по АДРЕСА_3 попрямували до залізничного вокзалу, по дорозі побачили сусідку, яка викинула сміття та поверталася до свого помешкання. Після цього вони вдвох з ОСОБА_2 поїхали в район центрального ринку м. Полтави, де він придбав собі речі, а саме одяг - курточку, штани, а обвинувачений ОСОБА_2 придбав мобільний телефон марки «Леново» та сходив в перукарню, яка знаходилася поруч, після чого вони на автомобілі таксі поїхали на автовокзал, де взяли квитки та поїхали додому в Харківську область.

Незважаючи на повне визнання своєї винуваності обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.187 КК України, їх обох винуватість у вчиненні вказаного злочину підтверджується сукупністю обставин, встановленими в судовому засіданні, доказами, повністю дослідженими та безпосередньо перевіреними судом в процесі розгляду даного кримінального провадження:

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 , яка суду показала, що 13.03.2018 року, вранці, після 09.00 год., до неї прийшла сусідка випити кави, коли вона пішла, вона залишилася сама вдома, двері у неї були відкриті і через хвилин 10, близько 10.00 год. два молодих чоловіки, а саме, як потім встановило слідство їх прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали заглядати у вікна її помешкання за адресою: АДРЕСА_3 . Побачивши це, вона відкрила двері та запитала, що їм потрібно. Вони повідомили, що скажуть, коли зайдуть до помешкання. В той час поруч продавалося декілька квартир, тому вона подумала, що це могли бути покупці, які хотіли щось запитати. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зайшли до її помешкання. Коли зайшли до помешкання, обвинувачений ОСОБА_2 , який зростом був нижчий став біля дверей, а обвинувачений ОСОБА_1 самовільно пішов до інших дверей, які вели до кухні. Коли вона повернулась до обвинуваченого ОСОБА_1 , щоб запитати куди він йде, він почав їй наносити удари в голову та інші частини тіла. В цей момент, після сильного удару в обличчя вона впала на підлогу та майже втратила свідомість. Потім обвинувачений ОСОБА_1 , коли вона впала, наніс їй ще декілька ударів, скільки точно було нанесено ударів вона не пам`ятає,а потім він разом із обвинуваченим ОСОБА_2 її за руки потягнули в іншу кімнату подалі від вхідних дверей. Коли лежала на підлозі хтось із обвинувачених зняв з неї сережки. Вона після завданих ударів себе дуже погано почувала, в неї крутилася голова, була майже без свідомості. Коли її знайшли, то викликали швидку медичну допомогу та її було доставлено до лікарні. Також їй було завдано матеріальної шкоди, викрадено речі та гроші в сумі 12 тис.грн., телефон, а також орден Великої Вітчизняної Війни. Чітко запам`ятала обличчя нападників, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прізвища яких були встановлені в ході досудового слідства;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , який суду показав, що всередині березні 2018 року особа, яка є обвинуваченим, а саме ОСОБА_2 (на якого свідок також вказав і в судовому засіданні) разом із іншою особою, якого він чітко не роздивився, оскільки він стояв за дверима та його чекав, заходив до них в магазин за адресою: АДРЕСА_4, де він працював разом із своїм напарником ОСОБА_6 , щоб спочатку продати телефон, та хотів дізнатися скільки отримає за нього грошей, а дещо пізніше заходив, щоб придбати телефон. Він йому запропонував певний телефон марки Леново, за який обвинувачений ОСОБА_2 розрахувався готівкою та його купив. Оскільки він був розряджений, ОСОБА_2 попросив його, щоб він його під`єднав до зарядного пристрою, а сам пішов до перукарні на декілька хвилин. Після чого повернувся, забрав телефон та пішов. Під час проведення досудового розслідування до нього приїздили працівники поліції та з?ясовували чи продавав він кому-небудь телефон марки «Леново» з вказаним imei, він їм повідомив відповідну інформацію, а потім в райвідділі поліцейськими йому було надано декілька фотографій з особами серед яких він впізнав особу, яким в подальшому виявився ОСОБА_2 , якому він продав телефон марки «Леново», іmei проданого ОСОБА_2 мобільного телефону був у базі магазину, оскільки всі imei телефонів, які знаходилися в продажу вносилися у відповідну базу магазину на випадок можливої крадіжки;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , яка суду показала, що 13 березня 2018 року, близько 10.20-10.30 год., до неї зайшла жінка та повідомила, що в помешканні потерпілої ОСОБА_3 щось сталося та запропонувала їй підти подивитися, що сталося. Коли зайшли до помешкання останньої та відкрили двері, то побачили на підлозі та на стінах велику кількість крові і там були сліди волочіння по підлозі, душова кабінка була пошкоджена, побачивши це, далі вона не заходила, а пішла погукала ОСОБА_8 , оскільки боялась туди заходити. Коли прийшла остання, то разом з іншою жінкою вони зайшли далі, де і виявили потерпілу ОСОБА_3 , яка була дуже побитою. Після чого крикнули їй, щоб вона викликала швидку допомогу, так як ОСОБА_3 була дуже побита, все обличчя було в крові;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який суду показав, що у березні 2018 року його запросили працівники поліції бути присутнім під час обшуку в якості понятого у смт. Коротич, Харківської області. Перед початком обшуку працівник поліції зачитав ухвалу суду про проведення обшуку мешканцям даної квартири, а саме матері та сестрі ОСОБА_1 , де повинен був проводитися обшук. Під час проведення обшуку мати та сестра обвинуваченого ОСОБА_1 скаржилися на останнього, що це не перший його злочин, а також розповідали про його друга, з яким він був у них вдома. Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 було знайдено та вилучено мобільний телефон, орден Великої Вітчизняної Війни, а також одяг на якому були сліди крові. Номерний знак ордену, який було знайдено під час обшуку у помешканні ОСОБА_1 співпав з номером, який був записаний в ухвалі суду, на підставі чого проводився обшук. Під час обшуку був знайдений Орден ВВВ, який знаходився у пакеті, що стояв за ліжком у кімнаті сестри обвинуваченого, в цій кімнаті крім працівників поліції, були мати та поняті, а також в цей момент сестра знаходилася в кімнаті. Також в помешканні були знайдені світлі речі, а саме штани із плямами бурого кольору схожі на кров. Також був вилучений мобільний телефон, всі речі були поміщені до спеціального пакету, було складено відповідний протокол, де розписався він та ще один понятий та всі хто був присутній під час обшуку. Під час обшуку проводилася відеозйомка. Будь-яких зауважень з приводу проведення обшуку від мешканців даного житла на адресу поліцейський не надходило;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який суду показав, що у березні 2018 року працівники поліції йому запропонували бути понятим під час проведення обшуку в смт. Коротич, Харківської області, на що він погодився та разом із ними поїхав в напрямку м. Харків. Коли вони під`їхали до будинку, він та ще один понятий та працівники поліції зайшли до помешкання, де знаходилася господар даної квартири та її донька, їм працівники поліції зачитали ухвалу суду про проведення обшуку та почали проводити обшук. В одній із невеликих кімнат вказаного помешкання в пакеті, який стояв за ліжком було знайдено Орден ВВВ, номер якого збігався з тим, який був зазначений в ухвалі суду. Також під час обшуку були знайдені та вилучені світлі штани та кофта, які зі слів господарки належали її сину ОСОБА_1 , а також був знайдений мобільний телефон. Під час обшуку працівниками поліції здійснювалася відеозйомка. В ході обшуку постійно була присутня господарка даного помешкання та її донька. Після проведення обшуку від осіб, які були присутні будь-яких зауважень на адресу працівників поліції не надходило;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , який суду показав, що всередині березня 2018 року він приїздив до помешкання за адресою АДРЕСА_3 , де на подвір`ї знаходилися працівники поліції. Коли зайшов до помешкання, то побачив свою дружину ОСОБА_3 , яка була побита та лежала вся в крові, його навіть не впізнавала. Через деякий час її забрала швидка медична допомога та повезла до лікарні. Під час проведення слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_1 розповідав працівникам поліції як все відбувалося, як вони зайшли до помешкання дружини, вчинили напад на неї, били її, забрали гроші у сумі 12 тис. грн та інші речі, а також забрали телефон та зняли золоті сережки. Зі слів його дружини, вона йому розповідала, що нападників було двоє - один з них вищий, другий нижчий з довгуватим волоссям. Також було викрадено орден Великої Вітчизняної Війни його батька;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який суду показав, що у березні 2018 року, зранку, близько 10 години, він зайшов до потерпілої ОСОБА_3 і запитав чи їй щось потрібно на ринку, вона попросила подивитися його, що є з продуктів і які ціни, і він сказав, що зайде до неї пізніше. Коли, через деякий час, він зайшов, то двері до помешкання були зачинені, він подзвонив, але ніхто не відповідав, а потім постукав у двері і привідкрилась штора і чоловічий голос запитав, що потрібно, на що він запитав чи господарка вдома на що йому чоловік з-за дверей відповів що її нема. Він пішов до сусідки, щоб запитати, де ОСОБА_3 , на що остання відповіла, що не бачила. Коли він стояв на подвір`ї та розмовляв по телефону, то побачив як із дверей помешкання ОСОБА_3 вискочило двоє хлопців один з яких був вищого зросту, а інший нижчого. Той, що вищий мав темне волосся, а другий був нижчим і мав довгувате волосся. Вони вискочили та перейшли через дорогу по АДРЕСА_3 в м. Полтава та направилися в сторону ринку, що біля залізничного вокзалу. Він навіть не уявляв, що там трапилося, а тому пішов по своїх справах. Підтвердив, що ті двоє осіб, які всередині березня 2018 року вибігали з помешкання ОСОБА_3 знаходяться в залі судового засідання та вказав на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , який суду показав, що в березні 2018 року він на автомобілі таксі віз двох хлопців, які на момент його допиту судом знаходилися в залі судового засідання, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від зупинки «Чапаєва» до Автовокзалу в м. Полтаві. Він стояв на стоянці біля приміщення телерадіокомпанії «Лтава», близько обіду, вони до нього самі підійшли та запропонували, щоб він їх відвіз на центральний автовокзал, за що йому заплатили 80 грн. Той, що нижчий ростом - ОСОБА_2 сів спереду, а той що вищий - ОСОБА_1 сів позаду. Пізніше, коли працівники поліції проводили впізнання по фотографіях він їх впізнав, як осіб яких перевозив з зупинки «Чапаєва» до зупинки «Автовокзал» в м. Полтаві;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , яка суду показала, що 13 березня 2018 року, вона, близько 8.30 год., прийшла до потерпілої ОСОБА_3 , з якою вони були сусідами, щоб попити кави. Після того як вони попили каву, вона пішла до себе додому і більше до неї не заходила. Через деякий час, вона пішла виносити сміття і помітила, що з двору швидко виходять двоє чоловіків. Двір із ОСОБА_3 у них спільний, один з хлопців був низького росту, на якого вона в залі судового засідання вказала як обвинувачений ОСОБА_2 , а інший був вищий, на якого вона вказала - як обвинувачений ОСОБА_1 . В одного з них були світлі штани, на яких вона помітила пляму бурого кольору. В того, що був нижчий було довгувате волосся, коли вони виходили з двору, один іншому сказав, що їм потрібно йти на станцію. Потім вона пішла до себе додому, а через деякий час до неї постукала сусідка ОСОБА_7 і сказала, щоб вона негайно викликала швидку медичну допомогу, бо у ОСОБА_3 щось сталося, оскільки вона до неї не прийшла, а коли вона відкрила вхідні двері, то побачила, що в помешканні всі речі були розкидані. Після цього вони разом пішли до помешкання ОСОБА_3 , сусідка не заходила, оскільки боялася, а вона пішла далі в кімнати, де і виявила скривавлену та побиту ОСОБА_3 . Коли заходила в помешкання, помітила, що всі речі розкидані, з шафів і тумбочок все викидано. Плями крові були на стіні та підлозі, а сама потерпіла ОСОБА_3 лежала біля дверей на правому боці і вся була в крові. Обличчя потерпілої наскільки було розбите та залите кров?ю, що її неможливо було впізнати. Руки були зв`язані, коли до неї почали говорити, то вона не могла зрозуміти хто до неї звертається та нічого не розуміла. Через деякий час, коли вона повернулася з лікарні, їй розповідала, що на неї напали два чоловіки, один вищий, другий - нижчий. Той що нижчий залишився стояти біля дверей, а інший почав проходити в помешкання, а коли вона запитала куди він йде, то він її почав бити, після чого вона втратила свідомість та вони викрали її речі, а саме: гроші, банківську картку та зняли з неї золоті сережки;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , яка суду показала, що всередині березня 2018 року, близько обіду, власниця перукарні завела двох молодих чоловіків на стрижку. Спочатку до неї на стрижку у крісло сів молодий чоловік, що був нижче зростом, у якого було довгувате волосся і показав їй на своєму мобільному телефоні, яку зачіску він хоче собі. Поруч з ним, чекавши на нього, сидів інший молодий чоловік вищого зросту, чорнявий, який то виходив, то заходив до приміщення перукарні. Спочатку підстригла одного, потім підстригла й іншого. Після чого вони запитали де знаходиться центральний автовокзал, оскільки сказали, що їм потрібно їхати в м. Красноград, Харківської області. Від них було чути запах вжитого алкоголю. Потім молодий чоловік нижчого зросту, показав їй мобільний телефон марки «Леново», який він купив в магазині продажу мобільних телефонів, що знаходився поруч з перукарнею. Розрахувавшись за стрижки, вони пішли. Вказала, що ці двоє молодих чоловіків, яких вона тоді обслуговувала, знаходяться в залі судових засідань та вказала на обвинувачених ОСОБА_2 , який був нижче зростом та ОСОБА_1 , чорнявого чоловіка вищого зростом. В процесі спілкування між собою, в перукарні, ОСОБА_1 показував ОСОБА_2 курточку, яка на ньому була та запитував чи підходить вона під кросівки. ОСОБА_2 був одягнутий в курточку з капішоном та спортивні штани, а також ОСОБА_2 показував ОСОБА_1 телефон, який він придбав у магазині поруч з перукарнею, це був телефон марки «Леново». В процесі спілкування з ними ОСОБА_1 просив у неї голку, щоб дістати сім-карту з свого телефону IРhone. Пізніше вона була допитана працівниками поліції та впізнала даних осіб за фотографіями;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , який суду показав, щовсередині березня 2018 року до них в магазин за адресою: АДРЕСА_4, який знаходиться поруч з перукарнею «Тюльпан», зайшов молодий чоловік середнього зросту, щоб придбати мобільний телефон. Його напарник - ОСОБА_5 продав йому телефон марки «Леново», оскільки телефон був розряджений, чоловік попросив поставити його на зарядку, а сам кудись вийшов. Через деякий час, близько півгодини, повернувся, забрав телефон та пішов. В залі судового засідання, вказав на обвинуваченого ОСОБА_2 як особу, яка придбавала тоді у них мобільний телефон. Пізніше, його та напарника працівники поліції допитали та вони за фотокартками вказали на особу, яка придбавала в них телефон.

Крім того, винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.187 ч.2 КК України, підтверджується дослідженою та безпосередньо перевіреною в судовому засіданні сукупністю доказів:

- заявою ОСОБА_11 про надання дозволу на проведення огляду свого домогосподарства (т.3, а.с.167);

- протоколом огляду місця події від 13.03.2018 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого було проведено огляд за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено: змив та контрольний змив речовини бурого кольору з підлоги веранди,змив та контрольний змив речовини бурого кольору з крісла на веранді, змив речовини бурого кольору з шпалер на стіні у веранді, змив речовини бурого кольору з підлоги в коридорі та контрольний змив, змив та контрольний змив речовини бурого кольору з кімнати №1, аркуш паперу з папілярними узорами на слідах речовини бурого кольору, які поміщено до паперового конверту, дві скляні чарки, які поміщені до картонної коробки, шість відрізків липкої стрічки зі слідами рук, пакет з пляшкою шампанського «Salute», пляшка коньяку«Bolgrad», копилкою та 8 ложками, які поміщено до відповідного пакету №4367319 (т.3, а.с.168-176);

- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 13.03.2018 року, відповідно до якої змив речовини бурого кольору та контрольний змив з підлоги веранди, змив речовини бурого кольору та контрольний змив з крісла на веранді, виріз шпалер із речовиною бурого кольору у веранді, змив речовини бурого кольору та контрольний змив з підлоги в коридорі, змив та контрольний змив речовини бурого кольору з підлоги у кімнаті, аркуш паперу з папілярним узором речовиною бурого кольору, дві скляні чарки, пакет з пляшкою шампанського «Salute», пляшка коньяку«Bolgrad», копилкою та ложками, 6 відрізів липкої стрічки зі слідами рук - визнано речовими доказами (т.3, а.с.177);

- клопотанням про проведення обшуку від 14.03.2018 року за адресою: АДРЕСА_3 (т.3, а.с.178-179);

- ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 14.03.2018 року про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 (т.3, а.с.180-181);

- запитом до ФОП ОСОБА_18 від 13.03.2018 року (т.3, а.с.182) та відповіддю ФОП ОСОБА_18 від 13.03.2018 року (т.3, а.с.183) відповідно до якої надано відеозапис з камери відеоспостереження, що встановлена на магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », АДРЕСА_5 ;

- протоколом перегляду відеозапису від 14.03.2018 року (т.3, а.с. 184);

- диском з відеозаписом з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 13.03.2018 року, відповідно на якому мається 4 відеофайли, на відеофайлі під номером №00000000879000000 видно, що 13.03.2018 року в проміжку часу з 9.46 год. видно як двоє молодих чоловіків, один з яких в світлих штанах, йдуть по АДРЕСА_3 та зупиняються навпроти будинку АДРЕСА_3 потерпілої ОСОБА_3 , переходять дорогу та підходять до двору останньої; на відеофайлі під номером №00000000787000000 зафіксовано як 13.03.2018 року в проміжку часу з 10.15 год. з домоволодіння, де знаходиться квартира АДРЕСА_3 , виходить сусідка та переходе АДРЕСА_3 та йде до сміттєвих баків, і в цей час двоє чоловіків виходять з вказаного домоволодіння, один з яких в світлих штанах, швидко переходять АДРЕСА_3, та побачивши, що сусідка повертається в сторону будинку, повернулися до домоволодіння, щоб подивитися куди саме вона зайде, після чого швидко направилися в сторону Південного вокзалу м. Полтави (т.3, а.с. 185);

- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.03.2018 року відповідно до якої диск DVD-R з відеозаписом від 13.03.2018 року з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » визнано речовим доказом (т.3, а.с.186);

- постановою про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 13.03.2018 року (т.3, а.с.187);

- протоколом відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 14.03.2018 року у потерпілої ОСОБА_3 (т.3, а.с.188);

- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.03.2018 року (т.3, а.с.189);

- квитанцією №634 про прийняття на зберігання речових доказів (т.3, а.с.190);

- висновком експерта №687 від 19.03.2018 року з довідкою про витрати (т.3, а.с.191-197);

- висновком експерта №697 від 16.03.2018 року з довідкою про витрати (т.3, а.с.198-217);

- рапортом начальника ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області від 14.03.2018 року про встановлення ідентифікаційних ознак базових станцій операторів мобільного зв`язку (т.3, а.с.218);

- інформацією управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Полтавській області від 14.03.2018 року про ідентифікаційні ознаки наявних базових станцій операторів мобільного зв`язку(т.3, а.с.219);

- клопотаннями про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю від 15.03.2018 року (т.3, а.с.220-225);

- ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 15.03.2018 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів (т.3, а.с.226-227);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 13.04.2018 року з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 15.03.2018 року (т.3, а.с.228-241);

- копією орденської книжки №837369 на ім?я ОСОБА_4 , яка підтверджує нагородження останнього Орденом Великої Вітчизняної Війни ІІ ступеня, номер ордену НОМЕР_3 (т.3, а.с.242);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2018 року відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнала чоловіка на фото №2 - ОСОБА_2 , який вибігав з їхнього спільного з потерпілою ОСОБА_3 двору разом із товаришем (т.4, а.с.65-67);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2018 року відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнав чоловіка на фото №2 - ОСОБА_2 , якого підвозив разом з його товаришем до Автовокзалу м. Полтави (т.4, а.с.68-70);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2018 року відповідно до якого свідок ОСОБА_15 впізнала чоловіка на фото №4 - ОСОБА_2 , який заходив стригтися 13.03.2018 року (т.4, а.с.71-73);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2018 року відповідного до якого свідок ОСОБА_15 впізнала чоловіка на фото №3 - ОСОБА_1 , який заходив стригтися 13.03.2018 року (т.4, а.с.74-76);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2018 року відповідного до якого свідок ОСОБА_5 впізнав чоловіка на фото №2 - ОСОБА_2 , який придбав в їх магазині мобільний телефон S650 (т.4, а.с.77-79);

- запитом від 19.03.2018 року про надання відеозаписів з камер відеоспостереження магазину «Мобільні телефони» (т.4, а.с.80);

- відповіддю директора магазину «Мобільні телефони» ОСОБА_20 відповідно до якої надано диск із записом камер відеоспостереження за 13.03.2018 рік (т.4, а.с.81);

- протоколом огляду цифрового носія та перегляду інформації, котра міститься на ньому від 19.03.2018 року з диском із відеозаписом від 13.03.2018 року, на диску зафіксовано як о 12.38 хв. 13.03.2018 року обвинувачений ОСОБА_2 заходе до магазину продажу мобільних телефонів та вибирає собі мобільний телефон. В цей час продавець спілкується з ним, а також інший продавець розвернувся в бік ОСОБА_2 та дивиться в його сторону. Видно як о 12.41 год. ОСОБА_2 дає грошові кошти за придбаний телефон та просить цей телефон поставити на зарядку. В 12.43 год. виходить з магазину, залишаючи придбаний телефон на зарядці. А о 12.53 год. видно як ОСОБА_2 заходе до магазину, бере в руки придбаний ним телефон, знімає з зарядного пристрою та виходе з магазину (т.4, а.с.82-84);

- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 19.03.2018 року, відповідно до якої визнано речовим доказом диск DVD-R з відеозаписом від 13.03.2018 року з магазину продажу мобільних телефонів (т.4, а.с.85);

- ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 19.03.2018 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 (т.4, а.с.137-138);

- заявою ОСОБА_2 про добровільну видачу мобільного телефону марки «Леново» (т.4, а.с.139);

- протоколом огляду речей від 19.03.2018 року з фототаблицею до нього, а саме: мобільного телефону «Леново» та куртки, які видав ОСОБА_2 (т.4, а.с.140-141);

- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження доказів від 19.03.2018 року, а саме: мобільного телефону «Леново» та чоловічу зимову куртку (т.4, а.с.142);

- клопотанням та ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.03.2018 року про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.4, а.с.143-145);

- протоколом обшуку від 20.03.2018 року з диском до нього, відповідно до якого було проведено обшук помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_21 та в ході якого було виявлено та вилучено в кімнаті у паперовому пакеті, який знаходився біля дивану орден Великої Вітчизняної Війни НОМЕР_3, в коридорі на дверцятах шафи куртку шкіряну чорного кольору, в кишені куртки виявлено пластикову картку з-під сімкарти з номером НОМЕР_4 «Vodafone», на тумбочці в коридорі виявлено телефон «Iphone» imei НОМЕР_5 , з ванної кімнати видано спортивні штани сірого кольору з надписом «Lacrosse» та джинси синього кольору. Згідно відеозапису проведеного обшуку вбачається, що під час обшуку були присутні два поняті, обшук проводився в присутності господарки помешкання та її доньки. Ухвалу про проведення обшуку було зачитано повністю, під час проведення обшуку та по його завершенню будь-яких зауважень від учасників даної слідчої дії не надходило (т.4,а.с.146-149);

- ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.03.2018 року про накладення арешту на майно, відповідно до якої накладено арешт на речові докази, що виявлені та вилучені 13.03.2018 року під час огляду речей ОСОБА_2 , а саме: чоловічу зимову куртку синього кольору, з емблемою та маркуванням «honghaoda», розміром 48, мобільний телефон марки «Lenovo» IMEI-1: НОМЕР_6 , IMEI-2: НОМЕР_7 , серійний номер НОМЕР_8 ) та сім-карту мобільного оператору «МТС» № НОМЕР_9 (т.4, а.с.222-223);

- ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21.03.2018 року про накладення арешту на майно, відповідно до якої накладено арешт на речові докази, що виявлені та вилучені 20.03.2018 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: Орден Великої Вітчизняної Війни НОМЕР_3, куртку чорного кольору «BestFashion», спортивні штани з надписом «lacrosse», джинси синього кольору, мобільний телефон марки «Iphone 4» IMEI- НОМЕР_5 , картку з-під сім-карти «Vodafone» з номером НОМЕР_10 та речі виявлені та вилучені під час огляду речей ОСОБА_1 , а саме: джинси, шапка, кросівки, светр (т.4, а.с.224-225);

- протоколом роз`яснення права на захист ОСОБА_2 від 19.03.2018 року, відповідно до якого останній власноручно зазначив, що від захисника він відмовляється і свої права буде захищати самостійно (т.4, а.с.226);

- протоколом роз`яснення права на захист ОСОБА_1 від 20.03.2018 року, відповідно до якого останнім власноручно зазначено, що право на захист йому роз`яснено та зрозуміло, участі захисника не потребує, свої права буде захищати самостійно (т.4, а.с.227);

- ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 20.03.2020 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 (т.5, а.с.174-175);

- заявою ОСОБА_11 від 20.03.2018 року про надання дозволу на проведення слідчого експерименту за адресою: АДРЕСА_3 (т.4, а.с. 228);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 з фототаблицею, диском з відеозаписом та додатком до протоколу, відповідно до яких ОСОБА_1 показав як разом з ОСОБА_2 вчинив напад з метою заволодіння майном та наносив удари потерпілій ОСОБА_3 , вказав на положення потерпілої після ударів (т.4, а.с.229-235);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2018 року за участі підозрюваного ОСОБА_2 з фототаблицею, диском з відеозаписом та додатком до протоколу, відповідно до якого ОСОБА_2 показав як вони з ОСОБА_1 вчинили напад з метою заволодіння майном та як ОСОБА_1 наносив удари потерпілій ОСОБА_3 та вказав на положення потерпілої після ударів та продемонстрував положення потерпілої у кімнаті лежачи на правому боці (т.5, а.с.34-41);

- заявою ОСОБА_1 про надання добровільно особистих його речей від 20.03.2018 року (т.5, а.с.95);

- протоколом огляду речей від 20.03.2018 року з фототаблицею до нього, за участі ОСОБА_1 , який у службовому кабінеті відділення №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області добровільно видав джинси, светр, шапку та кросівки, та пояснив, що вказані речі він придбав за гроші, які вони з ОСОБА_2 забрали у жінки, коли здійснили на неї напад (т.5, а.с.96- 99);

- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 20.03.2018 року, відповідно до якої визнано речовими доказами Орден Великої Вітчизняної Війни НОМЕР_3, куртку чорного кольору «BestFashion», спортивні штани з надписом «lacrosse», джинси синього кольору, мобільний телефон марки «Iphone 4» IMEI- НОМЕР_5 , картку з-під сім-карти «Vodafone» з номером НОМЕР_10 та речі виявлені та вилучені під час огляду речей ОСОБА_1 , а саме: джинси, шапка, кросівки, светр (т.5, а.с.100);

- запитом від 19.03.2018 року та відповіддю від 21.03.2018 р. з ломбарду « Статус» (т.5, а.с.101-103);

- висновком експерта №794 від 28.03.2018 р. з довідкою вартості, відповідно до якого при дослідженні слідів рук виявлених та вилучених 13.03.2018 року під час огляду місця події за фактом нападу на гр. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 встановлено, що слід папілярного узору пальця розміром по вісях 9х12 мм, залишений середнім пальцем правої руки особи дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.5, а.с.104-115);

- квитанціями №623, 622, 621 від 30.03.2018 р. про передачу речових доказів (т.5, а.с. 116-118);

- довідкою від 25.04.2018 р. про вартість лікування потерпілої ОСОБА_3 (т.5, а.с. 119-121);

- висновком судово-медичної експертизи №413 від 07.05.2018 року потерпілої ОСОБА_3 , відповідно до якого згідно представленої медичної документації на ім?я гр. ОСОБА_3 у якої мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню з ознаками геморагічних забоїв обох гемісфер головного мозку з розвитком субарахноідального крововиливу; вибухового перелому правої орбіти з пошкодженням нижньої стінки, вибухового перелому лівої орбіти з пошкодженням медіальної стінки; гематом м?яких тканин обличчя з субконьюнктивальними крововиливами; саден шкіри обличчя, які утворились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини в т.ч. і у взутті чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, тобто не характерні для утворення при падінні, від декілька кратної дії травмуючих факторів та можливо в строк і за обставин вказані(них) в ухвалі та медичній документації, і кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.). Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику даних тілесних ушкоджень, експерт вважає, що в момент спричинення тілесних ушкоджень положення та взаєморозташування гр. ОСОБА_3 відносно нападників, змінювалось. Вище вказані тілесні ушкодження не характерні для самозахисту. Після отримання тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_3 не могла виконувати активні дії (самостійно рухатись). Дані тілесні ушкодження знаходяться в анатомічній ділянці досяжній для самоспричинення (т.5, а.с.122-125);

- додатковим висновком судово-медичної експертизи №414 від 07.05.2018 року потерпілої ОСОБА_3 , відповідно до якого на основі даних додаткової судово-медичної експертизи медичної документації на ім?я гр. ОСОБА_3 , враховуючи відомі обставини справи, дані протоколу проведення слідчого експерименту, відповідаючи на поставлене питання, експертом підведено підсумки: згідно представленої медичної документації на ім?я гр. ОСОБА_3 , у якої мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню з ознаками геморагічних забоїв обох гемісфер головного мозку з розвитком субарахноідального крововиливу; вибухового перелому правої орбіти з пошкодженням нижньої стінки, вибухового перелому лівої орбіти з пошкодженням медіальної стінки; гематом м`яких тканин обличчя з субконьюнктивальними крововиливами; саден шкіри обличчя, які утворились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини в т.ч. і у взутті чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, тобто не характерні для утворення при падінні, від декількакратної дії травмуючих факторів та можливо в строк і за обставин вказані(них) в ухвалі та медичній документації, і кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.). Покази підозрюваного ОСОБА_1 дані ним 20 березня 2018 року в ході проведення слідчого експерименту за його участі, не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи потерпілої гр. ОСОБА_3 (т.5, а.с.126-127);

- додатковим висновком судово-медичної експертизи №415 від 07.05.2018 року потерпілої ОСОБА_3 , відповідно до якого на основі даних додаткової судово-медичної експертизи медичної документації на ім?я гр. ОСОБА_3 , враховуючи відомі обставини справи, дані протоколу проведення слідчого експерименту, відповідаючи на поставлене питання, експерт підвів підсумки: згідно представленої медичної документації на ім?я гр. ОСОБА_3 , у якої мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеню з ознаками геморагічних забоїв обох гемісфер головного мозку з розвитком субарахноідального крововиливу; вибухового перелому правої орбіти з пошкодженням нижньої стінки, вибухового перелому лівої орбіти з пошкодженням медіальної стінки; гематом м?яких тканин обличчя з субконьюнктивальними крововиливами; саден шкіри обличчя, які утворились від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини в т.ч.: у взутті чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, тобто не характерні для утворення при падінні, від декількакратної дії травмуючих факторів та можливо в строк і за обставин вказані(них) в ухвалі та медичній документації, і кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (п.2.2.1.;2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.). Покази підозрюваного гр. ОСОБА_2 дані ним - 20 березня 2018 р. в ході проведення слідчого експерименту за його участі не протирічать об`єктивним даним судово-медичної експертизи потерпілої гр. ОСОБА_3 (т.5, а.с.128-130);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.05.2018 року відповідно до якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала чоловіка на фото №3 - ОСОБА_2 , як особу, який приходив до неї зранку 13.03.2018 року (т.5, а.с.131-133);

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 02.05.2018 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала золоті сережки, які в неї було викрадено (т.5, а.с. 193-195);

- матеріалами справи, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 : копією паспорта та ідентифікаційного коду (т.5, а.с. 178,179), копіями вироків судів (т.5, а.с. 169-173,189-191), вимогою про судимості ОСОБА_1 (т. 5, а.с. 176-177), довідкою про звільнення від 05.07.2017 року Серія ХАР №02182 (т.5, а.с.186), ухвалою Харківського районного суду Харківської області про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 на невідбутий строк покарання 1 рік 7 днів позбавлення волі (т.5, а.с.182-184), довідкою заступника головного лікаря з медичної частини Комунального закладу охорони здоров`я Обласна психіатрична лікарня №1 від 29.03.2018 року за №1428, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 01.01.2002 року по теперішній час за даними реєстрації хворих в лікарню за медичною допомогою не звертався (т.5, а.с.149);

- матеріалами справи, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 : копією паспорту та ідентифікаційного коду (т.5, а.с. 145-146), копіями вироків судів (т.5, а.с.150-156, 159-160, 189-191), вимогою про судимості ОСОБА_2 (т. 5, а.с. 143-144), довідкою головного лікаря Шевченківської центральної районної лікарні від 28.03.2018 року за №01-17/469,відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та нарколога Шевченківської ЦРЛ не перебуває (т.5, а.с.147), довідкою головного лікаря Ізюмської центральної міської лікарні від 28.03.2018 року за №822, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (т.5, а.с.148), довідкою заступника головного лікаря з медичної частини Комунального закладу охорони здоров`я «Обласна психіатрична лікарня №1» від 29.03.2018 року за №1428, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 01.01.2002 року по теперішній час за даними реєстрації хворих в лікарню за медичною допомогою не звертався (т.5, а.с.149), характеристикою від 22.12.2016 року (т.5, а.с. 162-164).

За таких обставин, в сукупності наведених доказів та їх аналізу суд вважає, що вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 та даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за статтею 187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій, а також за таких обставин, в сукупності наведених доказів та їх аналізу суд вважає, що вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 та даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за статтею 187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, які їм вірно інкриміновані стороною обвинувачення.

Аналізом безпосередньо досліджених та перевірених судом доказів у їх взаємозв`язку між собою, в ході розгляду кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні дії, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій, а також, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисні дії, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, за обставин, які викладені стороною обвинувачення.

Дана сукупність доказів повністю підтверджує висновки суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, які були встановлені в ході судового розгляду щодо часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ст. 91 КПК України. Сукупність досліджених доказів також узгоджується із показаннями даними в судовому засіданні як самими обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України визнали повністю та детально повідомили суду про обставини його вчинення, так і потерпілої ОСОБА_3 , а також свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , які в своїх поясненнях даних в судовому засіданні також підтвердили фактичні обставини подій свідками яких вони були безпосередньо, а отже і факт вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказаного злочину.

Також вчинення злочинних дій передбачених ч.2 ст. 187 КК України обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 узгоджується, зокрема, із іншими матеріалами кримінального провадження, безпосередньо дослідженими та перевіреними судом в ході судового розгляду, зокрема: протоколом огляду місця події від 13.03.2018 року з фототаблицею до нього, за адресою: АДРЕСА_3 (т.3, а.с.168-176); постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 13.03.2018 року (т.3, а.с.177); відповіддю ФОП ОСОБА_18 від 13.03.2018 року (т.3, а.с.183) відповідно до якої надано відеозапис з камери відеоспостереження, що встановлена на магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », АДРЕСА_5; диском з відеозаписом з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 13.03.2018 року, відповідно на якому мається 4 відеофайли, де на відеофайлі під номером №00000000879000000, видно, що 13.03.2018 року в проміжку часу з 9.46 год. обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 йдуть по АДРЕСА_3 та зупиняються навпроти будинку № АДРЕСА_3 , де знаходиться квартира потерпілої ОСОБА_3 , переходять дорогу та підходять до двору останньої; на відеофайлі під номером №00000000787000000 зафіксовано як 13.03.2018 року в проміжку часу з 10.15 год. з домоволодіння, де знаходиться квартира АДРЕСА_3 виходить сусідка потерпілої ОСОБА_3 та переходе АДРЕСА_3 та йде до сміттєвих баків, і в цей час обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виходять з вказаного домоволодіння, один з яких в світлих штанах, швидко переходять АДРЕСА_3 , та побачивши, що сусідка повертається в сторону будинку, повернулися до домоволодіння, щоб подивитися куди саме вона зайде, після чого швидко направилися в сторону Південного вокзалу м. Полтави (т.3, а.с. 185); постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.03.2018 року (т.3, а.с.186); постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 14.03.2018 року (т.3, а.с.189); висновками експерта №687 від 19.03.2018 року, №697 від 16.03.2018 року з довідками про витрати (т.3, а.с.191-197, т.3, а.с.198-217); інформацією управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Полтавській області від 14.03.2018 року про ідентифікаційні ознаки наявних базових станцій операторів мобільного зв`язку(т.3, а.с.219); протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 13.04.2018 року з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду від 15.03.2018 року (т.3, а.с.228-241); копією орденської книжки №837369 на ім?я ОСОБА_4 , яка підтверджує нагородження останнього Орденом Великої Вітчизняної Війни ІІ ступеня, номер ордену НОМЕР_3 (т.3, а.с.242); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2018 року відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнала обвинуваченого ОСОБА_2 , який вибігав з їхнього спільного з потерпілою ОСОБА_3 двору разом із товаришем (т.4, а.с.65-67); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2018 року відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнав обвинуваченого ОСОБА_2 , якого підвозив разом з його товаришем до Автовокзалу м. Полтави (т.4, а.с.68-70); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2018 року відповідно до якого свідок ОСОБА_15 впізнала обвинуваченого ОСОБА_2 , який заходив стригтися 13.03.2018 року (т.4, а.с.71-73); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2018 року відповідного до якого свідок ОСОБА_15 впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 , який заходив стригтися 13.03.2018 року (т.4, а.с.74-76); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2018 року відповідного до якого свідок ОСОБА_5 впізнав обвинуваченого ОСОБА_2 , який придбав в їх магазині мобільний телефон S650 (т.4, а.с.77-79); відповіддю директора магазину «Мобільні телефони» ОСОБА_20 відповідно до якої надано диск із записом камер відеоспостереження за 13.03.2018 рік (т.4, а.с.81); протоколом огляду цифрового носія та перегляду інформації, котра міститься на ньому від 19.03.2018 року з диском із відеозаписом від 13.03.2018 року, на диску зафіксовано як о 12.38 хв. 13.03.2018 року обвинувачений ОСОБА_2 зайшов до магазину продажу мобільних телефонів та придбав собі мобільний телефон. (т.4, а.с.82-84); заявою ОСОБА_2 про добровільну видачу мобільного телефону марки «Леново» (т.4, а.с.139); висновком експерта №794 від 28.03.2018 р., відповідно до якого при дослідженні слідів рук виявлених та вилучених 13.03.2018 року під час огляду місця події за фактом нападу на гр. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 встановлено, що слід папілярного узору пальця розміром по вісях 9х12 мм, залишений середнім пальцем правої руки особи дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.5, а.с.104-115); постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження доказів від 19.03.2018 року, а саме: мобільного телефону «Леново» та чоловічу зимову куртку (т.4, а.с.142); клопотанням та ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.03.2018 року про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.4, а.с. а.с.143-145); протоколом обшуку від 20.03.2018 року з диском до нього, відповідно до якого було проведено обшук помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , (т.4, а.с.146-149); заявою ОСОБА_11 від 20.03.2018 року про надання дозволу на проведення слідчого експерименту за адресою: АДРЕСА_3 (т.4, а.с. 228); протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 з фототаблицею, диском з відеозаписом та додатком до протоколу, відповідно до яких ОСОБА_1 показав як він разом з ОСОБА_2 вчинив напад та як наносив удари потерпілій ОСОБА_3 , вказав на положення потерпілої після ударів (т.4, а.с.229-235); протоколом проведення слідчого експерименту від 20.03.2018 року за участі підозрюваного ОСОБА_2 з фототаблицею, диском з відеозаписом та додатком до протоколу, відповідно до якого ОСОБА_2 показав як він разом з ОСОБА_1 вчинив напад та як останній наносив удари потерпілій ОСОБА_3 та вказав на положення потерпілої після ударів та продемонстрував положення потерпілої у кімнаті лежачи на правому боці (т.5, а.с.34-41); постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 20.03.2018 року відповідно до якої визнано речовими доказами Орден Великої Вітчизняної Війни НОМЕР_3, куртку чорного кольору «BestFashion», спортивні штани з надписом «lacrosse», джинси синього кольору, мобільний телефон марки «Iphone 4» IMEI- НОМЕР_5 , картку з-під сім-карти «Vodafone» з номером НОМЕР_10 та речі виявлені та вилучені під час огляду речей ОСОБА_1 , а саме: джинси, шапка, кросівки, светр (т.5, а.с.100); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.05.2018 року відповідно до якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала обвинуваченого ОСОБА_2 , як особу, який приходив до неї зранку 13.03.2018 року (т.5, а.с.131-133); протоколом пред`явлення речей для впізнання від 02.05.2018 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала золоті сережки, які в неї було викрадено (т.5, а.с. 193-195).

Також вчинення злочинних дій обвинуваченим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 відносно потерпілої ОСОБА_3 узгоджуються із іншими матеріалами кримінального провадження, дослідженими та перевіреними судом в ході судового розгляду та підтверджують вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, а також характер спричинених тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 під час нападу обвинуваченим ОСОБА_1 , що виразилися у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, а саме: довідкою від 25.04.2018 про вартість лікування потерпілої ОСОБА_3 (т.5, а.с. 119-121); висновком судово-медичної експертизи №413 від 07.05.2018 року потерпілої ОСОБА_3 (т.5, а.с.122-125); додатковим висновком судово-медичної експертизи №414 від 07.05.2018 року потерпілої ОСОБА_3 , (т.5, а.с.126-127); додатковим висновком судово-медичної експертизи №415 від 07.05.2018 року потерпілої (т.5, а.с.128-130), які повністю підтверджують механізм спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_1 та узгоджуються з протоколами проведених слідчих експериментів, показаннями самої потерпілої щодо обставин вчинення відносно неї злочину та нанесених тілесних ушкоджень, а також показаннями даних в судовому засіданні самими обвинуваченими.

Викладене свідчить, що обвинувачений ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 знаходилися на місці вчинення злочину, діяли умисно та вчинили злочин передбачений ч.2 ст. 187 КК України за що вони повинні нести кримінальну відповідальність.

Показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судових засіданнях про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, що відповідають дійсності, оскільки як їх показання, так і показання потерпілої та свідків по даному кримінальному провадженню є послідовними, детальними, а також узгоджуються із сукупністю інших доказів по справі які були досліджені безпосередньо судом в ході розгляду даного кримінального провадження, висновками експертів, речовими доказами по справі, які були знайдені та вилучені як безпосередньо під час затримання обвинувачених, так і під час проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також відеофіксацією з камер відеоспостереження, які долучені до матеріалів кримінального провадження, де вбачається як обвинувачені заходили та виходили з домоволодіння потерпілої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , а потім обвинувачений ОСОБА_2 придбав мобільний телефон «Леново», і це все свідчить про те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили інкримінуємий їм злочин передбачений ч.2 ст. 187 КК України.

В ході судового розгляду даного даного кримінального провадження не встановлено порушень з боку органів досудового розслідування.

Також суд бере до уваги те, що під час затримання та проведення процесуальних дій відносно обвинувачених, а також складення відповідних процесуальних документів відносно них будь-яких зауважень та доповнень не надходило, що також вбачається із відео, яке було надано стороною обвинувачення як доказ та досліджено судом в ході розгляду кримінального провадження.

Вказані докази в сукупності з показаннями як самих обвинувачених, так і потерпілої і свідків, висновками експертів, речовими доказами, не довіряти яким у суду немає жодних підстав, повністю підтверджують дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ст.187 ч.2 КК України.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до обгрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення винуватості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обох у вчиненні ними злочину передбаченого ст. 187 ч.2 КК України сукупністю доказів, які суд визнає належними, допустимими та достовірними, бере їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку відносно обвинувачених, які повинні нести кримінальну відповідальність за вчинений ними злочин.

Відповідно до ч.1, 6 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ч.2 ст. 8 КПК України та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України», щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними злочину передбаченого ст. 187 ч.2 КК України належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності - достатніми доказами по справі «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України та які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачених.

Відповідно до ч.ч. 1,3 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Проаналізувавши всі докази, досліджені в судовому засіданні, суд, з врахуванням вимог ст. 337 КПК України, вважає доказаною винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України.

Відповідно до ч.1 статті 368 КПК України ухвалюючи вирок суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини, ст.62 Конституції України і норм КПК України кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.

Оцінюючи всі докази за даною кримінальною справою в їх сукупності, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права».

З урахуванням викладеного, оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись ст. 62 Конституції України, суд приходить до переконливого висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.187 ч.2 КК України є доведеною поза розумним сумнівом, що також узгоджується з положенням ст. 94 КПК України, та які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Зважаючи на викладене, суд вважає правильною кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 187 ч. 2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчиняла розбій.

Зважаючи на викладене, суд вважає правильною кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ст. 187 ч. 2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправдання засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, при вирішенні питання щодо призначення виду та міри покарання кожному з обвинувачених враховує положення п. 1 ППВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», ст.ст. 50 та 65 КК України, та виходить з того, що особі, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставиною, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшує покарання кожного з обвинувачених є щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до статті 67 КК України обтяжує покарання кожного з обвинувачених є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, те що ОСОБА_1 вчинив злочин, який є тяжким, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не має позитивної характеристики, не займається суспільно-корисною працею, проте вину у вчиненні злочину визнав повністю, що свідчить, що особа зробила для себе відповідні висновки, ставиться критично до скоєного, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді реального позбавлення волі, передбаченого в межах санкції ст.187 ч. 2 КК України та без застосування положень ст.ст. 75,76 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, оскільки він вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 187 КК України в період невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду Харківської областівід 24.03.2014 року, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, те що ОСОБА_2 вчинив злочин, який є тяжким, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не має позитивної характеристики, не займається суспільно-корисною працею, проте вину у вчиненні злочину визнав повністю, що свідчить, що особа зробила відповідні висновки для себе, ставиться критично до скоєного, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді реального позбавлення волі, передбаченого в межах санкції ст.187 ч. 2 КК України та без застосування положень ст.ст. 75,76 КК України, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову прокурора, який в повній мірі визнали обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, а саме щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради (м. Полтава вул. Жовтнева, 36, одержувач: УДКСУ в Полтавській області, р/р 31417544700395 ЗКПО 38019510 код призначення 24060300, МФО 831019) вартості витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від вчиненого ними правопорушення у сумі 7 662 грн. 70 коп., яка є доведеною сукупністю встановлених в судовому засіданні доказів.

Відповідно до ст. 124 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинувачених.

Долю речових доказів, які долучені до матеріалів кримінального провадження, суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1 за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду Харківської областівід 24.03.2014 року у виді одного місяця позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 20.03.2018 року, тобто з дня обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою по даному кримінальному провадженню.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 19.03.2018 року, тобто з дня обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою по даному кримінальному провадженню.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов прокурора Полтавської місцевої прокуратури задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) солідарно на користь Фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради (м. Полтава, вул. Жовтнева, 36, одержувач: УДКСУ в Полтавській області, р/р 31417544700395 ЗКПО 38019510 код призначення 24060300, МФО 831019) вартість витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від вчиненого ними правопорушення у сумі 7 662 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов`язані із проведенням експертиз по 1430 грн. з кожного.

Речові докази - змив речовини бурого кольору та контрольний змив з підлоги веранди, змив речовини бурого кольору та контрольний змив з крісла на веранді, виріз шпалер із речовиною бурого кольору у веранді, змив речовини бурого кольору та контрольний змив з підлоги в коридорі, змив та контрольний змив речовини бурого кольору з підлоги у кімнаті, аркуш паперу з папілярним узором з речовиною бурого кольору, дві скляні чарки, пакет з пляшкою шампанського «Salute», пляшка коньяку«Bolgrad», копилкою та ложками, 6 відрізів липкої стрічки з слідами рук - знищити; диск DVD-R з відеозаписом від 13.03.2018 року з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », DVD-R з відеозаписом від 13.03.2018 року з магазину продажу мобільних телефонів, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Леново» та чоловічу зимову куртку, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області - звернути в дохід держави; Орден Великої Вітчизняної Війни НОМЕР_3 - повернути потерпілій ОСОБА_3 ; куртку чорного кольору «BestFashion», спортивні штани з надписом «lacrosse», джинси синього кольору, мобільний телефон марки «Iphone 4» IMEI- НОМЕР_5 , картку з-під сім-карти «Vodafone» з номером НОМЕР_10 , джинси, шапку, кросівки, светр, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВП №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області - звернути в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя Ленінського районного суду м.Полтави Ю. Д. Новак