
357/14118/19
1-кс/357/620/20
У Х В А Л А
19 березня 2020 року
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д.
за участі секретаря судового засідання - Огер О.А.,
прокурора - Шевченко В.О.
підозрюваного - ОСОБА_1
захисника - Якименського В.С.
розглянувши в м. Біла Церква клопотання старшого слідчого Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Авербуха А.М. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадження № 12019110030003210 від 26 жовтня 2019 року щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
В С Т А Н О В И В:
відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2020 року ОСОБА_1 змінений запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати житло за зазначеною адресою в період часу з 21.00 год. по 07.00 год в межах строку досудового розслідування та зобов`язанням: прибувати до слідчого, прокурора, або суду за кожною вимогою та не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, строком до 21 березня 2020 року включно.
16 березня 2020 року у зв`язку із необхідністю проведення додаткових допитів підозрюваних, проведення за їх участю слідчих експериментів, можливих одночасних допитів, проведення експертиз матеріалів, речовин та виробів, строк досудового розслідування було продовжено до 3-х місяців, тобто до 21 квітня 2020 року.
Станом на 19 березня 2020 року його дія закінчується.
В судовому засіданні 19 березня 2020 року прокурор Шевченко В.О. підтримав клопотання старшого слідчого Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Авербуха А.М. в якому останній просив: продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019110030003210 - ОСОБА_1 , який полягатиме в забороні залишати місце проживання, в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 квітня 2020 року, із зобов`язанням у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та з покладенням на нього обов`язків передбачених ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, в залежності від стадії кримінального провадження; утриматися від спілкування (за виключенням проведення слідчих дій у провадженні) із підозрюваним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Мотивував його тим, що існують ризики визначені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, яким запобігти більш м`якими запобіжними заходами не є можливим.
Зазначав, що такий висновок зроблений через те, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі буде переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрюваного, його ставлення до діяння у вчиненні якого він підозрюється, також враховуючи тяжкість злочину та те, що матір підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , проживає та працює за межами України, дозволяє обґрунтовано припускати, що в разі визнання його винним у вчиненні злочинів буде призначено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк без можливості застосування норм Закону про кримінальну відповідальність, які дозволять звільнити особу від його відбування, усвідомлення чого що може спонукати підозрюваного ухилитися від органу досудового розслідування та в подальшому суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Знищити сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки при огляді вилучених мобільних телефонів, було виявлено фотознімки із зображенням місцезнаходження «закладок» із наркотичними засобами, проте при візуальному огляді не всі місця на даний час було встановлено та в ході проведення оглядів було виявлено та вилучено лише 4 «закладки» із понад 10. Незаконно впливати на свідків та підозрюваних в кримінальному провадженні, оскільки свідки у кримінальному провадженні, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, на даний час не допитані в судовому засіданні. Вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_1 , проігнорувавши встановлені законом норми поведінки в суспільстві вчинив злочини за попередньою змовою групою осіб, при цьому чітко розподіливши ролі всіх учасників, може вчиняти аналогічні злочини під час перебування на волі.
Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Якименський В.С. не заперечували щодо продовження саме такого виду запобіжного заходу як домашній арешт.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, в першу чергу, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
В разі, якщо встановлено наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя встановлює в межах клопотання про застосування запобіжного заходу чи є достатні підстави вважати, що існує хоча б один з ризиків передбачених ст.177 КПК України та чи можна запобігти йому/їм більш м`яким запобіжним заходом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтована підозра» у вчиненні злочину означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 42 рішення від 05 березня 2015 року у справі «Котій проти України», заява № 28718/09). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184, рішення Великої Палати від 28 листопада 2017 року у справі «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13).
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Водночас, при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя має врахувати і положення ст.178 КПК України, за якою при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується та ін.
Судом установлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Суд зазначає, що згідно ст.12 КК України, злочини передбачені ч.2 ст.307 КК України є тяжкими, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі.
Отже, зважаючи на тяжкість підозри пред`явленої ОСОБА_1 і покарання, яке йому може бути призначене у разі визнання винуватим, відсутність порушень умов обраних ОСОБА_1 запобіжних заходів, суд дійшов висновку про наявність ризиків того, що останній буде переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків та підозрюваних в кримінальному провадженні.
Щодо ризиків передбачених п.2 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування перебуває на завершальній стадії, а тому, відсутні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зважаючи на наведені обставини, суд дійшов висновку, що запобігти установленим ризикам можливо за допомогою домашнього арешту з 21:00 до 7:00 год. з покладенням обов`язків передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: залежно від стадії кримінального провадження, прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; залежно від стадії кримінального провадження, не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; залежно від стадії кримінального провадження, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування, за виключенням проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, із підозрюваним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Отже, за викладених обставин, суд вважає, що клопотання старшого слідчого Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Авербуха А.М. погоджене прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Шевченко В.О. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту належить задовольнити.
Керуючись ст.ст.176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
клопотання старшого слідчого Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Авербуха А.М. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадження № 12019110030003210 від 26 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України - задовольнити.
Продовжити дію обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 21 квітня 2020 року.
Заборонити ОСОБА_1 до 21 квітня 2020 року залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21:00 год. до 07:00 год. та згідно ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати ОСОБА_1 :
- залежно від стадії кримінального провадження, прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;
- залежно від стадії кримінального провадження, не відлучатися із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- залежно від стадії кримінального провадження, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування, за виключенням проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, із підозрюваним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Виконання ухвали покласти на Білоцекрівський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Роз`яснити, що згідно ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 24 березня 2020 року.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська
Судове рішення № 88382392, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 19.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/14118/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: