Ухвала суду № 88382143, 27.02.2020, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 2-830/2002 Провадження № 4-с/358/3/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., за участю секретаря судового засідання Ведмеденко І.В., скаржника Пахолюка О.М., представника скаржника ОСОБА_1 , стягувача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі справу за скаргою ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Компанець Руслана Вікторовича,

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2019 року скаржник ОСОБА_3 (далі-боржник) звернувся до Богуславського районного суду Київської області зі скаргою на дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Компанець Руслана Вікторовича (далі - державний виконавець).

На обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що у провадженні державного виконавця перебуває виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 31.07.2002 року, згідно якого він зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 09.07.2002 року і до повноліття дитини. Державний виконавець здійснив розрахунок заборгованості по аліментам за період з лютого 2018 року по січень 2019 року, яка складає 31156 грн., а загальний розмір заборгованості по аліментам станом на 21.06.2019 року становить 198093,32 грн. Не погоджуючись з даним розрахунком заборгованості, боржник 10.07.2019 року звернувся до державного виконавця із заявою про здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, оскільки державним виконавцем допущено арифметичні помилки, не враховано всі суми, які сплачувалися ним на виконання рішення суду, а також обчислення відбувалися помилково за середньою заробітною платою по місту Києву. Однак боржник відповіді на свою заяву не отримав. У зв`язку з цим, адвокат Безрода Р.С. 19.08.2019 звернувся із запитом до начальника Святошинського РВДС. У відповідь на адвокатський запит 14.08.2019 року було надіслано довідку-розрахунок заборгованості по аліментам, згідно якої вбачається, що розмір заборгованості станом на 14.08.2019 року становить 106909,87 грн. Він категорично не погоджується з даним розміром заборгованості по аліментам, оскільки державний виконавець здійснював обчислення помилково, а саме: виходячи із середньої заробітної плати по місту Києву не дивлячись на те, що боржник зареєстрований та проживає в с. Літки, Броварського району Київської області, а також без врахування його доходів за окремі місяці за період з 2000 року по 2019 рік, оскільки він працював і отримував заробітну плату.

У зв`язку з чим скаржник ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою просить:

1. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Компанець Руслана Вікторовича, що полягають у складенні довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_3 за аліментами від 14 серпня 2019 року у виконавчому провадженні №21493900.

2. Скасувати довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за аліментами, складену 14 серпня 2019 року головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Компанець Русланом Вікторовичем у виконавчому провадженні №21493900.

3.Зобов`язати головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Компанець Руслана Вікторовича скласти нову довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за аліментами.

Відповідно до ухвали суду від 07.10.2019 року скаргу прийнято до розгляду та від Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було витребувано належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №21493900.

У зв`язку з тим, що ухвала суду щодо витребування копії матеріалів виконавчого провадження №21493900 була виконана лише 27.01.2020 року, судове засідання неодноразово відкладалося.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 підтримав свою скаргу, посилаючись на викладені в ній обставини та пояснив, що йому відомо про рішення суду, згідно якого він з 2002 року зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дочки. В даному рішенні суду було зазначено, що він зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . В 2013 році він змінив місце реєстрації та переїхав проживати в с. Літки, Броварського району Київської області. Він жодного разу не з`являвля до державного виконавця, не повідомляв про нове місце проживання та місце роботи. В 2019 році в аеропорту прикордонники заборонили йому виїзд за кордон, оскільки у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів приблизно у розмірі 190000 грн. Він звернувся за допомогою до адвоката, який в свою чергу звернувся із адвокатським запитом до державного виконавця з метою здійснення перерахунку заборгованості по аліментам. На даний час він згідний, що станом на серпень 2019 року розмір заборгованості по аліментам становить 106909 грн.

Представник скаржника Біленчук С.М. в судовому засіданні підтримав скаргу в повному обсязі, просив скаргу задовольнити.

Стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_5 С ОСОБА_6 М. в судовому засіданні просила у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що боржник з 2002 року ніколи не бачив свою дочку, яка на даний час є вже повнолітньою. Крім того, він не сплачував аліменти і тому державний виконавець вірно визначив розмір заборгованості по сплаті аліментів.

Державний виконавець Компанець Р.В. в судове засідання не з`явився, надіславши до суду копії матеріалів виконавчого провадження, які стали предметом дослідження в ході розгляду скарги.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги із наступних підстав.

Судом встановлено, згідно виконавчого листа, виданого 31 липня 2002 року Богуславським районним судом Київської області (а.с.6) з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 09.07.2002 року і до повноліття дитини.

Постановою державного виконавця від 25.10.2007 року (а.с.92) відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа про стягнення аліментів.

Згідно розрахунку заборгованості від 10.01.2008 року вбачається, що за період з 09.07.2002 року по 10.01.2008 року нараховується заборгованість по аліментам у розмірі 11387,33 грн. (а.с. 93).

18 серпня 2010 року державний виконавець звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_3 (а.с. 95 зв.).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року оголошено розшук боржника ОСОБА_3 (а.с.97).

Згідно листа Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві від 24.02.2011 року (а.с.97 зв.) вбачається, що розшукова справа №08-1352 відносно розшуку неплатника аліментів ОСОБА_3 , припинена 23.02.2011 року у зв`язку з встановленням його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості від 18.06.2010 року вбачається, що за період з 09.07.2002 року по 18.06.2010 року заборгованість по аліментам становить 34099,41 грн. (а.с.101).

04.02.2011 року Головне управління ПФ України в м. Києві повідомило на запит державного виконавця про те, що ОСОБА_3 на обліку в управлінні не перебуває і пенсію не отримує (а.с.102).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України – відмовлено (а.с.104).

18.05.2015 року державний виконавець звернувся із запитом до районного управління юстиції у м. Києві про надання інформації щодо наявності у ОСОБА_3 транспортних засобів (а.с.105 зв.).

Державний виконавець повідомив скаржника ОСОБА_3 про внесення останнього до Єдиного реєстру боржників та про прийомні дні роботи Святошинського РВ ДВС ( а.с.109).

Крім того, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника від 22.02.2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 18.02.2018 року. постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 01.03.2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 01.03.2018 року, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 01.03.2018 року (а.с.113-117).

Згідно довідки розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 21.06.2019 року заборгованість по аліментам становить 198098,32 грн. (а.с.121).

Даючи оцінку доводам скарги про неправомірність дії державного виконавця суд керується відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), Сімейного кодексу України ( далі – СК України) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до положень статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

.

Поряд з цим, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Заходи примусового виконання рішень передбачені статтею 10 вказаного закону.

Крім того, згідно частини четвертої, пунктів 1, 3, 5 частини п`ятої, частини восьмої статті 19 Закону № 1404-VІІІ визначено, що сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов`язаний:

- утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

-за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

-своєчасно з`являтися на вимогу виконавця.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Частиною третьою статті 71 Закону № 1404-VІІІ закріплено правило про те, що визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу) визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

В свою чергу відповідно до частини першої статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Згідно з частиною другою статті 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Відповідно до пункту 4 розділу XVI Інструкції, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом, пред`явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв`язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого десятирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Зі змісту скарги вбачається, що боржник ОСОБА_3 не погоджується з розрахунком заборгованості за аліментами, проведеним державним виконавцем, згідно якого за період з лютого 2018 року по січень 2019 року у нього виникла заборгованість у розмірі 31156 грн., а загальний розмір заборгованості по аліментам станом на 21.06.2019 року становить 198093,32 грн., оскільки обчислення відбувалося помилково за середньою заробітною платою по м. Києву без врахування його доходу та без врахування достовірної інформації, що він зареєстрований та проживає у с. Літки, Броварського району Київської області.

Однак, судом встановлено, що у виконавчому документі місце роботи боржника не зазначено, а зазначено лише його адресу проживання « АДРЕСА_1 », державний виконавець здійснивши всі необхідні заходи, щодо встановлення достовірних відомостей, щодо розміру доходів боржника, розраховував заборгованість за аліментами, виходячи із середньої заробітної плати по місту Києву.

Суд вважає необґрунтованими вимоги скарги про те, що дії державного виконавця є неправомірними, оскільки боржник достовірно знаючи про свій обов`язок про сплату аліментів на утримання неповнолітньої дочки жодного разу не з`явився до відділу ДВС, перебував у розшуку і своєчасно не повідомляв державного виконавця про зміну місця свого проживання та про зміну місця роботи.

Відповідно до статті 27 Конвенції ООН про права дитини, а також статті 8 Закону України«Про охорону дитинства» гарантує дітям право на гідний (належний) рівень життя.

Таким чином, пряма відповідальність за створення належних умов, в рівній мірі лежить на батьках, оскільки згідно з нормами сімейного законодавства батько і мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дітей.

Крім того, твердження боржника про те, що державний виконавець не надав відповіді на його заяву про здійснення перерахунку заборгованості по аліментам від 10.07.2019 року, суд не приймає до уваги, оскільки 15.07.2019 року державний виконавець надав проміжну відповідь на заяву боржника (а.с....) та 27.08.2019 року здійснив перерахунок заборгованості по аліментам та склав довідку, згідно якої станом на 14.08.2019 року заборгованість по аліментам становить 106909,87 грн. (а.с.....), яка боржником не оскаржується і в судовому засіданні визнана повністю.

Однак, на даний час борг по аліментам не сплачено.

Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що при здійсненні розрахунку заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів державний виконавець діяв правомірно, в межах своїх повноважень та у відповідності з вимогами Закону № 1404-VIII, а тому підстав для задоволення скарги відсутні.

Окремо, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену в ухвалі від 23 вересня 2019 року у справі № 324/1026/18, провадження № 61-17047ск19, яка стосується вирішення спорів щодо розміру аліментів і є додатковою підставою для відмови в задоволені скарги.

Так, системний аналіз положень статті 71 Закону № 1404-VІІІ та статті 195 СК дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом.

ЦПК визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК).

Ураховуючи те, що спір виник щодо розміру заборгованості за аліментами, такий спір відповідно до закону підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом, що, як було зазначено вище, є додатковим аргументом про необґрунтованість скарги.

Виходячи із викладених обставин в своїй сукупності в задоволенні скарги необхідно відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 13, 18, 260, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Компанець Руслана Вікторовича.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст повної ухвали складена 24 березня 2020 року.

Головуючий: суддя В. М. Корбут