Постанова № 883806, 08.08.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

08.08.07 р. Справа № 33/157

Господарський суд Донецької області, у складі судової колегії - головуючий суддя Новікова Р.Г., судді - Мєзенцев Є.І., Чернота Л.Ф., при секретарі судового засідання Мішиній М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки

до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Макіївка

про стягнення 2861грн.32коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Савенкова Ю.В. - за довіреністю б/н від 01.01.2006р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки звернулося до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Макіївка із адміністративним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 3162грн.76коп., у тому числі недоїмки по сплаті страхових внесків за період з січня 2004р. по вересень 2004р. у розмірі 1569грн.01коп., штрафу у розмірі 1476грн.06коп., пені у розмірі 117грн.69коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р., Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. (зареєстровано в Мінюсті №64/8663 від 16.01.2004р.); щодо своєчасної та у повному обсязі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем за період з січня 2004р. по вересень 2004р. у розмірі 1569грн.01коп. Рішеннями від 16.02.2005р. №19 та №21 до відповідача застосовано застосовані штрафні санкції та нарахована пеня на загальну суму 1593грн.75коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.05.2007р. було відкрите провадження в адміністративній справі №33/157, викликано представників сторін у попереднє засідання на 24.05.2007р. та витребувані певні документи.

У попередньому засіданні 24.05.2007р. позивач не відмовився від адміністративного позову і наполягав на заявлених вимогах. Відповідач заперечував проти заявлених вимог, наполягаючи на тому, що він як платник єдиного податку все сплатив.

З метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку суд вдруге викликав представників сторін у засідання 14.06.2007р. та витребував певні документи.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання №4702-06 від 14.06.2007р., у якому у зв'язку з частковою сплатою заборгованості зменшив розмір позовних вимог та наполягав на стягненні з відповідача 2878грн.24коп.

У судовому засіданні 02.07.2007р. головуючим були роз'яснені процесуальні права та обов'язки позивачу, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України.

До матеріалів справи приєднане клопотання позивача (вх.№02-41/26417 від 02.07.2007р.), у якому останній зменшив розмір позовних вимог, а саме станом на 02.07.2007р. у зв'язку із частковим погашенням суми боргу Приватний підприємець ОСОБА_1має заборгованість по платежах до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки у розмірі 2861грн.32коп., яка складається з недоїмки у розмірі 1267грн.57коп. та штрафу і пені у розмірі 1593грн.75коп.

Ухвалою від 10.07.2007р. розгляд справи був відкладений на 08.08.2007р. та зобов'язано відповідача надати документальні докази того, що Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки не у повному обсязі врахувало платежі, які надійшли на адресу позивача; визначити розмір цієї суми та період, протягом якого сплачена сума, що не врахована позивачем під час формування позовних вимог.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області на підставі статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи був переданий колегії суддів у складі - головуючий суддя Новікова Р.Г., судді - Мєзенцев Є.І., Чернота Л.Ф.

В судовому засіданні від 08.08.2007р. головуючим були роз'яснені процесуальні права та обов'язки позивачу, передбачені статтями 49, 51, 54, 65-68 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач не відмовився від заявлених вимог, відповідач до суду не з'явився, документи, витребувані ухвалою суду від 10.07.2007р. не надав. Клопотання про відкладення справи через неможливість бути присутнім в судовому засіданні від відповідача не надходило. Поважність підстав не виконання вимог ухвали суду від 10.07.2007р. відповідачем не зазначена.

В судовому засіданні від 08.08.2007р. представник позивача надав лист №5087 від 27.07.2007р., в якому було зазначено про те, що Приватний підприємець ОСОБА_1м. Макіївка не перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки.

Під час судового розгляду були досліджені: свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи; Рішення №19 від 16.02.2005р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (із додатком №1); Рішення №21 від 16.02.2005р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (із додатком №1); акт №233 планової перевірки правильності обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (із додатком №1); Положення про Управління Пенсійного Фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки; повідомлення про взяття на облік фізичної особи-підприємця; лист №4116-06 від 22.05.2007р.; квитанції; заперечення проти позову від 14.06.2007р.; свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2004р.; лист Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції №24611/10/19 від 06.04.2007р.; лист №5087 від 27.07.2007р.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Приватний підприємець ОСОБА_1м. Макіївка зареєстрований як платник страхових внесків до Пенсійного фонду України і зобов'язане сплачувати у встановленому порядку страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Фахівцями Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки на підставі плану-графіку проведення планових виїзних перевірок була проведена планова перевірка правильності обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України Приватного підприємця ОСОБА_1. за період з 01.01.2004р. по 01.10.2005р.

За результатами вказаної перевірки складений акт №233 від 16.02.2005р., в якому було зазначено про порушення відповідачем пункту 2 статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р. та пункту 4.1 статті 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), затвердженої Постановою правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 19.12.2003р. (реєстрація в Мінюсті 16.01.2004 за №64/8663). А саме - приватним підприємцем не були обчислені та сплачені страхові внески за ставкою 32% на фактичні витрати з опалити праці за період січень 2004р. - вересень 2004р. Тому орган Пенсійного фонду України донарахував за цей період страхові внески в розмірі 2636грн.55коп.

Також в акті планової перевірки №233 від 16.02.2005р. визначено про перерахування страхових внесків із порушенням граничних термінів сплати.

На підставі акту документальної перевірки 16.02.2005р. керівником Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки були прийняті Рішення №21 та №19 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Рішенням №19 від 16.02.2005р. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарах?ованих страхувальниками або? територіальними органами Пе?нсійного фонду був накладений штраф в розмірі 20% та 50% від зазначених сум на загальну суму 470грн.93коп. та нарахована пеня в розмірі 117грн.69коп.

Рішенням №21 від 16.02.2005р. за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладений штраф у розмірі 5% зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми - 1005грн.13коп.

Внаслідок часткової сплати відповідачем сум, визначених за результатами планової перевірки, позивач заявляє про стягнення 1263грн. недоїмки зі сплати страхових внесків, штрафу в розмірі 1476грн.06коп. та 117грн.69коп. пені.

Відповідач заперечує проти заявлених вимог наполягаючи на тому, що маючи в 2004році статус платника єдиного податку, він не повинен був сплачувати страхові внески за ставкою 32% на фактичні витрати з опалити праці за період січень 2004р. - вересень 2004р.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього обов'язку сплачувати страхові внески за ставкою 32% на фактичні витрати з опалити праці за період січень 2004р. з наступних підстав.

В статті 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998р. встановлено пільги для осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, зокрема, звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р.

Цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

При цьому, статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р. визначено, що виключно цим Законом регулюються відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначається коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Також статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р. встановлено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р. встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.

Згідно пункту 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р. страхувальниками, зокрема, - є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р. до обов'язків страхувальника віднесено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частина перша статті 19 вищенаведеного закону встановлює - страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Пункт 6 статті 19 також передбачає - страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Слід зазначити, що статтею 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р. визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно частини 6 статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р. законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Крім того, пунктом 15 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р. встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Частиною 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003р. за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків органам Пенсійного Фонду надано право накладати штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми, а за за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарах?ованих страхувальниками або? територіальними органами Пе?нсійного фонду накладати штрафи в розмірі 20%, 30% та 50%, залежно від кількості днів прострочення сплати від зазначених? сум.

Частиною 5 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р. визначено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, вказана норма надає право позивачу зараховувати платежі, які надходять від страхувальника, в порядку їх календарної черговості незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному документі страхувальника.

Що стосується посилань відповідача на звільнення його від відповідальності на підставі норм Закону України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року” №3583-IV від 16.03.2006р. (далі - Закон України №3583-IV від 16.03.2006р.) слід зазначити наступне.

Цей Закон регулює суперечності, які виникли при прийнятті Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" №2285-IV від 23.12.2004р. та Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" №2505-IV від 25.03.2005р. у суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття і виникнення у них заборгованості.

Стаття 1 Закону України №3583-IV від 16.03.2006р. визначає, суми внесків до Пенсійного фонду України суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року №2285-IV, не вважати заборгованістю.

Стаття 2 вищевказаного Закону дійсно встановлює, що донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються.

Разом з тим, статтею 4 Закон України №3583-IV від 16.03.2006р. прямо вказує, що цей Закон регулює правовідносини, які виникли у зв'язку з дією норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року №2285-IV.

Таким чином, норми Закону України №3583-IV від 16.03.2006р. не розповсюджуються на спірні відносини щодо сплати страхових внесків за період січень 2004р. по вересень 2004р.

Що стосується зауважень відповідача про те, що Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки не у повному обсязі врахувало платежі, які надійшли на його адресу від Приватного підприємця ОСОБА_1м. Макіївка, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Ухвалою суду від 10.07.2007р. відповідача було зобов'язано надати документальні докази того, що Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки не у повному обсязі врахувало платежі, які надійшли на адресу позивача; визначити розмір цієї суми та період, протягом якого сплачена сума, що не врахована позивачем під час формування позовних вимог.

Відповідач в судове засідання від 08.08.2007р. не з'явився, документи, витребувані ухвалою суду від 10.07.2007р. не надав. Поважність підстав не виконання вимог ухвали суду від 10.07.2007р. відповідачем не зазначена.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На момент вирішення спору докази, які підтверджували тезу відповідача про наявність неврахованих платежів до органу Пенсійного фонду України, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Макіївка про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків за період з січня 2004р. по вересень 2004р. у розмірі 1263грн., штрафу у розмірі 1476грн.06коп., пені у розмірі 117грн.69коп.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003р., Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 19.12.2003р. (зареєстровано в Мінюсті 16.01.2004р. за №64/8663), статями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 86, 94, 98, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 254, Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Макіївка про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків за період з січня 2004р. по вересень 2004р. у розмірі 1263грн., штрафу у розмірі 1476грн.06коп., пені у розмірі 117грн.69коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1м. Макіївка (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївка (86108, м. Макіївка, вул. Каліновська, буд. 19, МФО 335106, ЗКПО 21956561) недоїмки по сплаті страхових внесків за період з січня 2004р. по вересень 2004р. у розмірі 1263грн., штрафу у розмірі 1476грн.06коп., пені у розмірі 117грн.69коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя

Суддя Чернота Л.Ф.

Суддя Мєзенцев Є.І.

Надруковано 3 примірника: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи