Рішення № 88380342, 24.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року м. Київ № 640/1129/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимального розміру;

- зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію відповідно до розрахунку, без обмеження її максимального розміру, починаючи з дати призначення пенсії.

Ухвалою суду від 20 січня 2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

21 лютого 2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію з 21.05.2019р. на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

12 листопада 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії, оскільки сума пенсії, яка нарахована становить 23046,46грн., а до виплати складає лише 15640,00грн.

Листом від 27.11.2019р. №287856/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що пенсію йому призначено з 21.05.2019р., яка становить - 23046,46грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням зазначеного виплата пенсії позивача проводиться в розмірі, що не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність і становить 15640,00грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача та у зв`язку із цим про зобов`язання вчинити певні дії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №848-VIII.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Отже, вбачається, що стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17 та від 16.10.2018 у справі №522/16882/17.

Як вбачається з листа Головного управління ПФУ в м. Києві від 27.11.2019 №287856/03 ОСОБА_1 було обмежено пенсію максимальним розміром, який дорівнює 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказано, що обмеження встановлено на підставі ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668 VI.

Згідно аналізу правових норм, судом встановлено, що однорідні/тотожні обмеження розміру пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, відповідно до яких максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлений для осіб, які втратили працездатність, були передбачені двома нормативно-правовими актами:

1) ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.11.2011;

2) ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992.

Разом з тим, суд зауважує, що стаття 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" є чинною та неконституційною не визнавалася.

Натомість ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" була визнана рішенням Конституційного Суду України такою, що не відповідає Конституції України - тобто неконституційною.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 було визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року, згідно з якими:

максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року, які передбачали обмеження розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами та які визнані неконституційними були внесені підпунктом 8 п. 6 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року.

Отже, слід дійти висновку, що обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, було введено в дію одним законом - Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011, шляхом закріплення такого обмеження як у ст. 2, яка стосується широкого кола пенсіонерів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, так і у підпункті 8 п. 6 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яким внесені зміни до ч. 4 ст. 43 спеціального закону - Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та який регулює питання пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

Враховуючи те, що вказані положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" визнані неконституційними, отже застосування відповідачем до спірних правовідносин ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 щодо обмеження розміру пенсії позивача, встановлені одним законом, є протиправними, а позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру, починаючи з дати призначення пенсії, такими що підлягають задоволенню. У той же час, суд зазначає, що не можуть бути задоволеними позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру і надалі, оскільки вони заявлені на майбутнє.

Таким чином, позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (учасник бойових дій) судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з обмеженням її максимального розміру.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії без обмеження її максимальним розміром, починаючи з дати призначення пенсії, а саме: з 21 травня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін