Рішення № 88379808, 24.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 р. № 520/1629/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 до Головного правління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Виконавчий комітет Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Виконавчий комітет Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаскої області в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС);

- скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 21 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104 від 09.08.2019, рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 574 від 27.12.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) з 17 липня 2019 року та провести відповідні виплати.

Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідача у призначенні пенсії позивачу з урахуванням пільг зі зменшення пенсійного віку, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка постійно проживала в зоні посиленого радіаційного контролю з 14.08.1965 по 18.06.2008, що підтверджено наданими разом із заявою про призначення пенсії відповідними документами.

Ухвалою суду від 24.02.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, 23.03.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що згідно трудової книжки та пільгової довідки, ОСОБА_1 працювала з 09.04.1984 по 10.04.1987 на Черкаському державному заводі хімічних реактивів повний робочий день. Згідно вищезазначеного переліку м. Черкаси не відноситься до зони радіоактивного забруднення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , є громадянкою, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 25.06.1993.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 17.07.2019, 26.12.2019 про призначення пенсії, до якої позивачем долучено, в тому числі, вказане посвідчення.

Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 09.08.2019 №104, від 27.12.2019 №574 позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв`язку з непідтвердженням наданими разом із заявою про призначення пенсії документами факту перебування (проживання) позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС станом на 01.01.1993.

Вважаючи неправомірною відмову відповідача у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернулась із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Абзацом другим пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту Закон №1058-IV) встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі по тексту Закон №796-ХІІ), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (абзац шостий пункту 2 частини першої).

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі по тексту Порядок №22-1).

Абзацом дев`ятим підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 встановлено, що при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії пенсійної справи ОСОБА_1 , позивачем разом із заявою про призначення пенсії подано до Пенсійного фонду, зокрема, посвідчення серії НОМЕР_1 громадянина, який постійно прожив на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4), довідку №337 від 13.04.2017, видану виконавчим комітетом Мокрокалигірської сільської ради Катерннопільського району Черкаської області про те, що вона дійсно була зареєстрована та проживала в с. Ярошівка Катерннопільського району Черкаської області з 14.08.1965 по 18.06.2008.

Пенсійний фонд відмовився брати до уваги цю довідку через те, що вона була видана без зазначення підстав. Позивач падала уточнену довідку № 1322 від 20.12.2019, видану виконавчим комітетом Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області про те, що вона, згідно даних погосподарських книг, дійсно була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 а з 14.08.1965 по 18.06.2008. Проте в цій довідці помилково було зазначено, що в період з 09.04.1984 по 10.04.1987 Позивач працювала та проживала в м. Черкаси без реєстраційного обліку, що підтверджується та спростовується довідкою Виконавчого комітету Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області від 30.01.2020 №71.

Згідно пункту 4 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, категорія 4.

Пунктом 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (чинної на час видачі позивачу посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році) встановлювалось, що особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Пунктом 10 вказаного порядку встановлювалось, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів, зокрема: особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, на підставі довідки встановленого зразка (додаток №7).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Довідки про період проживання, роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.09.2019 у справі №205/8713/16-а та від 25.11.2019 у справі №464/4150/17.

Відтак, факт перебування (проживання) позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС станом на 01.01.1993 не менше 4 років підтверджується посвідченням громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4) серії НОМЕР_1 . Відповідно, таке посвідчення є достатнім доказом для прийняття рішення Пенсійним фондом про призначення пенсії позивачу за наявності інших умов, необхідних для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Ураховуючи факт того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №104 від 09.08.2019, № 574 від 27.12.2019 про відмову в призначенні пенсії позивачу мотивовано непідтвердженням факту перебування (проживання) у зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС станом на 01.01.1993 не менше 4 років, що спростовано судом, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначених рішень. Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №104 від 09.08.2019, № 574 від 27.12.2019 про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 26 Закону №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року (абзац перший частини першої). Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років (абзац четвертий частини першої).

З трудової книжки вбачається, що страховий стаж ОСОБА_1 становить більше 26 років. Визначення розміру трудового стажу не оспорюється сторонами.

За змістом статті 55 Закону №796-ХІІ пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону №1058-IV, може бути зменшено сумарно не більше ніж на 5 років.

Беручи до уваги факт проживання позивача станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років на території зони посиленого радіологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням, а також факт проживання позивача у с. Ярошівка, яке віднесено до зони посиленого радіологічного контролю відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, на 5 років, тобто з 55 років.

Як убачається з паспорту позивача серії СТ 402613, датою народження позивача є 14.08.1965, відповідно віку 55 років позивач досягне 14.08.2020.

Таким чином, станом на час звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про призначення з 17.07.2019 не настала умова, необхідна для реалізації права позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, а саме: досягнення позивачем віку 55 років.

Відтак, станом на час розгляду справи відсутні правові підстави для призначення пенсії позивачу з 17.07.2019 зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області призначити пенсію та провести відповідні виплати з дня настання права на пенсію на пільгових умовах.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про виклик свідків, які, на думку позивача, можуть підтвердити факт реєстрації та проживання ОСОБА_1 у с.Ярошівка. Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено обставини зазначені у позовній заяві. Оскільки, судом надано правову оцінку зібраним у справі документальним доказам та встановлено факт реєстрації та проживання ОСОБА_1 у с.Ярошівка з 14.08.1965 по 18.06.2008, виклик свідків суперечить процесуальній необхідності, у зв`язку із цим клопотання не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області.

Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа - Виконавчий комітет Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області (вул.Б.Хмельницького, 21, с.Мокра Калигірка, Катеринопільський район, Черкаська обл., 20540, код ЄДРПОУ 04409370) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 21 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104 від 09.08.2019, рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 574 від 27.12.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах (як особі, потерпілій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов