Ухвала суду № 88379697, 24.03.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"24" березня 2020 р. Справа № 480/1049/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за вищевказаним позовом. Ухвалою від 16.03.2020 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.03.2020 (засобами електронного зв`язку) до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Частиною 1 ст. 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 7, 8, 10 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отож законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі через Електронний кабінет (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи чи його представника).

Відповідно до п. 12 ч. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Згідно з матеріалами справи, клопотання Галяна В.М. не скріплено електронним підписом, що підтверджується відміткою уповноваженої особи канцелярії суду на такому клопотанні (від 23.03.2020).

При цьому клопотання подано не через систему "Електронний суд", а лише направлено на електронну поштову адресу суду від імені заявника.

Таким чином, Галян В.М. подав клопотання у спосіб, який чинним процесуальним законодавством не передбачений, в зв`язку з чим є підстави для його повернення без розгляду.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду, викладеною в ухвалі від 19.08.2019 по справі № 160/2065/19 адміністративне провадження № К/9901/22001/19.

При цьому 24.03.2020 до суду надійшло (поштою) клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

З огляду на доводи заяви, зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин у цій справі, суд не вбачає необхідності на даний час надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її розгляду, у зв`язку з чим підстави для виклику сторін відсутні.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також те, що справа розглядається без повідомлення та виклику учасників справи, суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі, у зв`язку з чим підстави для розгляду справи за участю сторін відсутні.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 262 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання Галяна В.М., подане до суду засобами електронного зв`язку 23.03.2020, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - повернути без розгляду.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , отриманого судом 24.03.2020, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 24.03.2020.

Суддя С.М. Гелета