Рішення № 88378904, 16.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 березня 2020 р. № 520/68/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Мінаєвої К.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДДИНГ" (просп. Гагаріна, буд. 43/1, кв. 70,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 39267972)

до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків,61166, код ЄДРПОУ 40324829)

про визнання протиправними та скасування постанови і припису,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Реддинг», з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 закону України «Про захист прав споживачів» №5.0-189 від 28.11.2019 р., прийняту Головним управлінням Держспоживслужби в Харківській області;

- визнати протиправною і скасувати припис до Акту №3329 від 25.11.2019 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, прийнятий Головним управлінням Держспоживслужби в Харківській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 закону України «Про захист прав споживачів» №5.0-05 від 23.01.2020 р., прийняту Головним управлінням Держспоживслужби в Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було одночасно прийнято і припис і постанову про накладення стягнень №5.0-189 від 23.11.2019 року, а в подальшому за невиконання припису прийнято постанову №5.0-05 від 23.01.2020 року. Таким чином, на думку позивача, відповідач діяв протиправно, оскільки не мав права приймати або постанову №5.0-189 від 23.11.2019 року, оскільки зобов`язаний був надати змогу виконати припис, або приймати припис, оскільки вже застосував штрафну санкцію. Вважає постанову №5.0-05 від 23.01.2020 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята безпідставно та необґрунтовано, упереджено та нерозсудливо. Зазначає, що під час проведення перевірки було встановлено, що станом на 08.01.2020 року припис ТОВ «Реддинг» не було виконано, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про захист прав споживачів», за що передбачена відповідальність згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-ХІІ, однак, ТОВ «Реддинг» не було допущено порушень вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», а, відтак, вимоги зазначені в приписі Товариство не вважало законними та такими, що підлягають виконанню.

Від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому зазначив, що провадження у даній справі було відкрито 15.01.2020, відповідно до наказу від 27.12.2019 №3997 строк проведення позапланової перевірки ТОВ «Реддинг» тривав з 08.01.2020 по 20.02.2020. Посилається на те, що Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено права невиконання припису у разі його оскарження в судовому порядку. З урахуванням викладеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.01.2020 р. відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою суду від 12.02.2020 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДДИНГ" про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справи прийнято до розгляду.

Судом встановлені наступні обставини справи.

З 12 листопада 2019 року по 25 листопада 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Реддинг» на підставі наказу №3231 від 04.11.2019 р. та направлення від 04.11.2019 р. №3329, за результатами якої було складено Акт, за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів №3329 від 25.11.2019 року. (а.с.16-35, 81-82)

12.11.2019 р. працівниками Головного управління було вручено вимогу від 12.11.2019 р. про надання необхідних документів, а саме: реєстраційні документи (виписка з ЄДРЮОФОП, наказ на керівника або доручення на уповноважену особу), прибуткові накладні на партії, документи, що засвідчують якість та безпеку продукції, інформацію щодо діючих акцій та бонусних програм, документи на РРО, інформація щодо залишку товарів, письмові пояснення про виявлені порушення, відсутність в куточку споживача, в торгівельному залі розміщеної таблиці та на ярликах назви та місцезнаходження виробника, вартість 1 одиниці супутних товарів, фотофіксація куточка споживача, фасаду торгівельного об`єкту, примірочної, акцій. Відповідно до вимоги від 12.11.2019 Позивачу було запропоновано у строк до 10 години 19 листопада 2019 року надати до Головного управління письмові пояснення про виявлені порушення та інші документи. (а.с.48)

25.11.2019 р. відповідачем отримано відповідь від 19.11.2019 р. на вимогу від 12.11.2019 р. та надані документи, а саме: довіреність представника; витяг з ЄДРЮО; свідоцтво про реєстрацію РРО; видаткова накладна 1 шт.; висновки 17 шт.; умови акції 1 шт.; фото куточку споживача, фасаду магазину, примірочної та умов акції 13 шт.; копія вимоги від 12.11.2019 р. про надання переліку документів. (а.с.50)

25.11.2019 р. представнику позивача вручено вимогу про надання необхідних документів, а саме: прибуткові документи на товар (накладені) не пізніше 16:00 год. 25.11.2019 р. (а.с.53)

25.11.2019 р. позивачем надано відповідь на вимогу від 25.11.2019 р. з видатковими накладними. (а.с.54)

На підставі вказаного акту, 28 листопада 2019 року Головним управління Держпродспоживслужби в Харківській області було прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №5.0-189, якою застосовано до ТОВ «Реддинг» штраф у розмірі 15 445,70 грн. за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Постанову отримано ТОВ «Реддинг» 29 листопада 2019 року, про що зазначено на постанові. (а.с.11-12)

25 листопада 2019 року Головним управління Держпродспоживслужби в Харківській області було прийнято припис до Акту №3329 від 25.11.2019 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів. Припис отримано 29 листопада 2019 року, про що зазначено у приписі.

В приписі зазначено, що ТОВ «РЕДДИНГ» не доводиться необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про продукцію, чим порушено п.4 ст. 8, п.12, ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року N9 І023-Х11: п.21 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» від 15.06.2006 № 833; п.16 розд 1. п.17 гл.1 розд. II. п.13 гл. З розд. II Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104, відповідальність за що передбачена п.7 ч. 1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначені порушення відображені в Акті перевірки від 25.11.2019 № 3329. (а.с.14-15)

28.11.2019 р. позивачем подані заперечення на акт №3329 від 25.11.2019 р. (а.с.46-47)

На підставі наказу від 27.12.2019 р. №3997 та направлення від 27.12.2019 р. №3844 з 08 січня 2020 року по 17 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області було проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Реддинг» щодо виконання припису №3329 від 25.11.2019 року щодо усунення порушень вимог законодавства, виданого за результатом проведеної перевірки - акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів N93329 від 25.11.2019 року. За результатами даної перевірки було складено Акт за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів №3844 від 17.01.2020 року. (а.с.99-108)

Відповідно вимоги від 08.01.2020 р. відповідач повідомив ТОВ «Реддинг» про необхідність надати не пізніше 10:00 год. 13.01.2020 р. наступні документи: пояснення щодо невиконання/виконання припису з копіями (фотофіксація) підтверджуючих документів; документи, підтверджуючі взаємовідносини з імпортерами; інформація щодо вартості реалізованої продукції за грудень 2019 р. Вимогу отримано представником підприємства 08.01.2020 р. (а.с.111)

На виконання вимоги від 08.01.2020 р. позивачем надано відповідь, в якій повідомлено Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області про подання позову у зв`язку з непогодженням з приписом від 29.11.2019 р. (а.с.112)

На підставі вказаного акту 23 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області було прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» N95.0-05, якою застосовано до ТОВ «Реддинг» штраф у розмірі 340,00 грн. за невиконання припису посадових осіб. Постанову N95.0-05 від 23.01.2020 року отримано Позивачем 27 січня 2020 року, про що міститься відповідна відмітка на постанові. (а.с.96-97)

21.01.2020 р. позивачем подані заперечення на акт №3844 від 07.01.2020 р. (а.с.109-110)

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову, відзивів, відповіді на відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Щодо постанови про накладення стягнень №5.0-189 від 28.11.2019 р. та припису до Акту №3329 від 25.11.2019 р.

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V): державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частина 6 статті 7 Закону №877-V: за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи судом встановлено, що в постанові №5.0-189 від 28.11.2019 р. зазначено про те, що ТОВ «РЕДДИНГ» не доводиться необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про продукцію, чим порушено:

1. ч.4 ст.8., п.12 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року№1023-ХІІ,

2. п.21 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядкупровадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів" від 15.06.2006 р. №833,

3. п.16 розділ 1, п.17 гл.1 розділ ІІ, п.13 гл.3 розділ ІІ Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідальність за зазначені порушення передбачена п.7 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Вищезазначені порушення виразились в:

1. не наданні споживачу інформації про гарантійні терміни взуття;

2. відсутності у торгівельному залі позивача таблиць із зазначенням розмірів одягу та головних уборів, що застосовуються в різних країнах, а також міжнародних символів догляду за одягом та білизною;

3. не надання позивачем інформації щодо найменувань та місцезнаходжень імпортерів товарів.

ТОВ «Реддинг» вважає, що жодних порушень, про які йдеться в акті перевірки та оскаржуваній постанові, допущено не було. Позивач на підтвердження надання споживачам інформації про продукцію долучив до матеріалів справи пам`ятку споживача, фотознімки розміщення скриньки "Інформація для споживача", розміщення в приміщенні магазину розмірної таблиці, обладнення місця для примірки взуття разом зі стопоміром, фотознімок примірочної, обладнення місця для примірки взуття. (а.с.40-45)

Щодо першого порушення суд зазначає, що відповідно до п.12 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити:, зокрема, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Відповідно п.21 постанови Кабінету Міністрів України ''Про затвердження Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів" від 15.06.2006 р. №833, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Згідно п.16 розділ 1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, під час продажу непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва працівники суб`єкта господарювання зобов`язані надати споживачам необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, щодо:

назви товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

основних властивостей товару, номінальної кількості (маси, об`єму тощо), умов використання;

вмісту шкідливих для здоров`я речовин, що встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

наявності у складі продукції генетично модифікованих організмів;

ціни (тарифу), умов та правил придбання товару;

дати виготовлення;

умов зберігання;

гарантійних зобов`язань виробника (виконавця);

правил та умов ефективного і безпечного використання товару;

строку придатності (строку служби) товару, необхідних дій споживача після його закінчення, а також можливих наслідків в разі невиконання цих дій;

найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Позивач зазначив, що усім без виключення споживачам при реалізації продукції видається «Пам`ятка споживача». Пам`ятка споживача містить інформацію про гарантійні строки, а також правила догляду за взуттям, отже, вважає, що споживачам інформація про гарантійні терміни взуття надається в повному обсязі.

Відповідач з цього приводу зазначає, що у куточку споживача ТОВ «Реддинг» було розміщено тексти постанови КМУ №172 від 19.03.1994 з додатком 1. Безпосередньо додаток 1 до постанови КМУ №172 від 19.03.1994 містить лише правила визначення початку перебігу гарантійних строків, враховуючи сезонність певних товарів.

Посилання позивача на те, що в торгівельному залі розміщено текст постанови КМУ №172 від 19.03.1994, суд вважає необґрунтованими та зазначає, що зазначеною постановою затверджено перелік сезонних товарів згідно з додатком N 1, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону; перелік товарів згідно з додатком N 2, з яких виготівники разом з продавцями на договірній основі утворюють обмінний фонд для надання їх в тимчасове користування споживачам на час гарантійного ремонту куплених ними товарів; перелік товарів належної якості згідно з додатком N 3, що не підлягають обміну (поверненню), якщо вони не задовольняють споживачів з будь-яких причин. Додаток №1 містить лише правила визначення початку перебігу гарантійних строків, враховуючи сезонність певних товарів.

Щодо тверджень позивача, що при реалізації продукції надається «Пам`ятка споживача» - дана обставина не є підтвердженням дотримання вимог п. 13 Глави 3 Правил роздрібної торгівлі, оскільки, інформація про гарантійні терміни взуття повинна вивішуватися в торгівельному залі на видному місці у відповідності до п. 13 Глави 3 Правил. З фотографій, наданих позивачем, не встановлено, що інформація про гарантійні терміни взуття розміщена на видному місці будь-яким чином.

Щодо другого порушення, яке виразилось у відсутності у торгівельному залі позивача таблиць із зазначенням розмірів одягу та головних уборів, що застосовуються в різних країнах, а також міжнародних символів догляду за одягом та білизною, суд зазначає наступне.

Відповідно п.17 гл.1 розділ ІІ, п.13 гл.3 розділ ІІ Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, у торговельному (демонстраційному) залі мають бути вивішені таблиці із зазначенням розмірів одягу та головних уборів, що застосовуються в різних країнах, а також міжнародних символів догляду за одягом та білизною. У торговельному (демонстраційному) залі на видному місці обов`язково вивішується інформація про гарантійні терміни взуття, що є у продажу, їх обчислення з урахуванням сезонності.

Суд зазначає, що 12.11.2019 працівниками відповідача було зафіксовано в акті перевірки №3329 від 25.11.2019 відсутність у торгівельному залі позивача таблиць із зазначенням розмірів одягу та головних уборів, що застосовуються в різних країнах, а також міжнародних символів догляду за одягом та білизною. Представник позивача в акті перевірки не зазначив жодних зауважень та заперечень щодо проведеного заходу та акта перевірки. Водночас, позивач заперечує проти зазначеного порушення та до матеріалів справи разом з позовом долучив фотознімки розміщення в приміщенні магазину розмірної таблиці.

Однак, посилання позивача на те, що дана таблиця була наявна у торгівельному приміщенні на момент проведення перевірки, суд не приймає до уваги, оскільки акт був підписаний уповноваженим представником без заперечень, лише зазначено "від відеофіксації відмовились", інших доказів позивачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, як встановлено судом з наданого позивачем до матеріалів справи фотознімка, в порушення вимог п.17 гл.1 розділ ІІ Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, в приміщенні магазину наявна розмірна таблиця, однак, вона містить лише розміри одягу. Розміри головних уборів, що застосовуються в різних країнах, а також міжнародних символів догляду за одягом та білизною на долученому до матеріалів справи фотознімку не зазначено. (а.с.43)

Разом з тим судом встановлено, що вимогою від 12.11.2019 р. ТОВ "Реддинг" було попереджено про необхідність надати до 10:00 год. 19.11.2019 р., зокрема, письмові пояснення про відсутність в торгівельному залі розмірної таблиці. Зазначені пояснення разом з документами були відправлені позивачем по "Укрпошті" 22.11.2019 р., а отримані відповідачем 25.11.2019 р., тобто були надані з порушенням встановленого строку. (а.с.49-51)

Щодо третього порушення, а саме: відсутності інформації про виробника продукції, суд зазначає, що відповідно ч.4 ст.8. Закону України "Про захист прав споживачів", продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов`язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені частинами першою і третьою цієї статті. За ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.

Згідно положень абз. 12 п. 16 Розділу І Правил роздрібної торгівлі суб`єкт господарювання під час продажу непродовольчих товарів зобов`язаний надати споживачу інформацію про найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Посилання позивача на те, що ним самостійно здійснюються функції щодо прийняття претензій та задоволення вимог споживачів не свідчить про те, що дана інформація доводиться до відома споживачів. Доказів надання такої інформації споживачам до суду не надано.

Відповідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

З матеріалів справи судом встановлено, що 25.11.2019 р. відповідачем видано припис ТОВ "Реддинг" за наслідками проведеної планової перевірки. Відповідно припису вимагалось в термін до 25.12.2019 р. зобов`язати ТОВ "Реддинг" усунути виявлені порушення та письмово повідомити про його виконання в 3-денний термін ГУ Держспоживслужби в Харківській області.

Представником позивача отримано та підписано акт за результатами перевірки без заперечень. Отже, не зважаючи на обізнаність про необхідність виконання вимог припису про припинення порушень прав споживачів, позивачем у встановлений строк не виконано вимог оскаржуваного припису.

Згідно вимог абз.3 ст.11 Закону №877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Щодо посилань позивача на те, що справи відповідачем було одночасно прийнято і припис і постанову про накладення стягнень №5.0-189 від 23.11.2019 року, суд зазначає наступне.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку у відповідності до ч. 8 ст. 7 Закону.

Отже, сплата штрафу не передбачає усунення існуючого порушення, а припис зобов`язує суб`єкта господарювання усунути порушення у сфері захисту прав споживачів, оскільки за невиконання вимог даного рішення, окремо передбачена юридична відповідальність. З урахуванням викладеного, суд вважає доводи позивача з цього приводу необґрунтованими.

Враховуючи наявність порушень позивачем ч.4 ст.8., п.12 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ: п.21 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядкупровадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів" від 15.06.2006 р. №833, п.16 розділ 1, п.17 гл.1 розділ ІІ, п.13 гл.3 розділ ІІ Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, відповідальність за що передбачена п.7 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", суд вважає відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 закону України «Про захист прав споживачів» №5.0-189 від 28.11.2019 р., прийняту Головним управлінням Держспоживслужби в Харківській області та припису до акту від 25.11.2019 р. №3329.

Щодо постанови №5.0-05 від 23.01.2020 р.

Відповідно абз.3 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (ч. 1 ст. 6 Закону України №877-V).

З направлення на проведення перевірки від 27.12.2019 р. №3844 вбачається, що вона проводилась з питань дотримання вимог Закону України "Про захист прав споживачів", підставою проведення перевірки є виконання припису №3329 від 25.11.2019 р.

Згідно частини 6 статті 7 Закону України №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно ч.1 ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Пунктом 9 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позаплановою перевіркою позивача встановлено, що товариством не виконано припис до акту №3329 від 25.11.2019 р., чим порушено п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" та абз.3 ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Отже, оскільки ТОВ "Реддинг" не виконано у встановлений строк, а саме до 25.12.2019 р., вимоги припису, суд не вбачає порушення відповідачем порядку призначення перевірки, строку її проведення та оформлення її результатів. З урахуванням викладеного, суд вважає відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 закону України «Про захист прав споживачів» №5.0-05 від 23.01.2020 р., прийняту Головним управлінням Держспоживслужби в Харківській області.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

З урахуванням викладених вище обставин суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДДИНГ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправними та скасування постанови і припису - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 23 березня 2020 року.

Суддя Мінаєва К.В.