Рішення № 88378745, 23.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/125/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дільничного офіцера поліції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Тарасенка Дмитра Юрійовича про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА №060919 від 13.01.2020.

Ухвалою судді від 03.02.2020 відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб, розгляд справи призначено на 02.03.2020 (а.с.15-16).

02.03.2020 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 18.03.2020 для надання додаткових доказів (а.с.37).

18.03.2020 р. представники сторін у судове засідання не прибули, подавши до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.61, 66).

З урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваний терміновий заборонний припис винесений дільничним офіцером без дотримання вимог законодавства, без встановлення та перевірки обставин, а тому не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідача, дільничного офіцера поліції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Тарасенка Дмитра Юрійовича, відзив на адміністративний позов не надходив.

Відповідач правом подати відзив чи заяви про визнання позову не скористався. Проте, у заяві про розгляд справи у порядку письмового провадження, відповідач зазначав про заперечення проти позову.

Зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позов, суд кваліфікує вказану бездіяльність як визнання позову.

Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

13.01.2020 року посадовою особою Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Тарасенком Д. Ю. складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №060919, відповідно до якого зазначено, що 21.12.2019 громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 (а.с.6).

Згідно зазначеного термінового заборонного припису позивачу заборонялось в будь-який спосіб контактувати з Твердохліб О.В., яка згідно припису є постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб з 10 год. 30 хв. 13.01.2020 та діє до 10 год. 30 хв. 23.01.2020.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.1, 5, 8, 18 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; вживає заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII від 07.12.2017 (далі - Закон №2229-VIII) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктами 3, 14 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII визначено, що

економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (п.5 ч.1 ст.1 Закону №2229-VIII).

Статтею 6 Закону №2229-VIII визначені суб`єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (пункт 2 частини третьої статті 6).

За нормами статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків.

Згідно п.9 ст.25 Закону №2229-VIII особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

В даному випадку, відповідач наділений владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом №2229-VIII заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правових характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до пункту 16 статті 1 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 за № 965/32417, затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі Порядок №654), який визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Відповідно до п.п.1, 2 розділу ІІ Порядку № 654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Відповідно до статті 25 Закону №2229-VIII та пункту 4 розділу II Порядку №654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністесртвом соціальної політики України від 13.03.2019 №369/180, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2019 р. за №333/33304, затверджено Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (далі Порядок №369/180), який визначає процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення.

Відповідно до п.п.4, 5 розділу І Порядку №369/180 оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству можуть використовувати результати оцінки ризиків під час застосування заходів протидії такому насильству відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.

Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. Важливо, що відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення.

При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Проте, вищенаведені положення Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" у випадках звернення до органів поліції із заявами щодо домашнього насильства зобов`язують відповідні органи для підтвердження факту домашнього насильства чи його спростування щонайменше здійснити перевірку відповідної інформації.

Представник позивача стверджував, що позивач не вчиняв жодного тиску на свою колишню дружину ОСОБА_2 , вони значний час проживають окремо і вона певний час проживає за кордоном в Республіці Австрія.

До матеріалів справи відповідачем надано копії матеріалів ЄО №1535 від 11.01.2020 р. відносно позивача (а.с.41-60).

21.12.2019 ДОП Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Тарасенком Д.Ю. прийнято усну заяву гр. ОСОБА_2 про те, що її колишній чоловік ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство психологічного та економічного характеру, про що складено протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію та відібрано письмові пояснення (а.с.48-49).

З наданих матеріалів вбачається, що 21.12.2019 р. до чергової частини Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області з відділу " 102" УОАЗОР надійшла електронна картка про те, що спеціальною лінією " 102" звернулась гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 , про те, щоб притягнути до відповідальності гр. ОСОБА_1 , який вчиняв домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно неї. Вказану подію було зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Кропивницького ВП за №63801 від 21.12.2019 р. В ході проведення перевірки встановити та опитати гр. ОСОБА_1 , не представилось можливим, так як під час телефонної розмови останній повідомив, що знаходиться за межами м. Кропивницький (а.с.46).

Листом від 30.12.2019 р. ГУНП в Кіровоградській області повідомило Твердохліб О.В. про те, що за результатами вжитих заходів було встановлено, що у даному факті відсутні ознаки кримінального правопорушення, тому її заява не підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не підлягає розгляду слідчим. Разом із тим повідомлено, що вказане звернення розглянуто відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" (а.с.52).

На ім`я начальника Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області подано рапорт від ДОП Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Тарасенка Д.Ю. про те, що в ході проведення перевірки гр. ОСОБА_2 , зі свого телефону надала для ознайомлення відеозапис в якому гр. ОСОБА_1 виражався в її бік нецензурною лайкою та надсилав смс повідомлення з вимогами повернути кошти, виїхати з домоволодіння в країні Австрії та заборона на виїзд за межі України спільно з дитиною. Проте з технічними проблемами передати вказані скріншоти смс повідомлень та відеозапис не представилось можливим. Надалі гр. ОСОБА_2 , пообіцяла надіслати їх пізніше, однак по сьогоднішній час не надала їх та повідомлено, що в разі отримання скріншотів смс повідомлень та відеозаписів їх буде долучено до матеріалів Є .О. (а.с.55).

11.01.2020 року на ім`я начальника Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області подано рапорт щодо заяви гр. ОСОБА_2 в якому вказано, про отримання дозволу на проведення повторної перевірки (а.с.45).

Так, в довідці про результати проведеної перевірки по заяві ОСОБА_2 вказано, що 11.01.2020 року до Кропивиицького ВП ГУНП в Кіровоградській області надійшов рапорт від дільничного офіцера поліції старшого лейтенанта поліції Недбайло В.В., що до скасування матеріалу ЄО №63801 від 21.12.2019 року за фактом звернення ОСОБА_2 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , про те, що її колишній чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного характеру. Вказану подію зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Кропивиицького ВП за №1535 від 11.01.2020 року. В ході проведення перевірки було опитано гр. ОСОБА_2 , яка пояснила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 , систематично висловлюється в її адресу грубою нецензурною лайкою та образливими словами, вимагає залишити місце проживання та повернути йому грошові кошти в іншому випадку погрожує викрасти їх спільного сина. Гр . ОСОБА_2 , під час спілкування надала з свого мобільного телефона відеозапис та смс повідомлення на котрих було видно як її колишній чоловік вчиняє з нею сварки та висловлюється на її адресу грубою нецензурною лайкою проте з технічних причин дане відео та смс повідомлення не можливо було долучити до матеріалів справи. При перевірці ЖЄО №63801 від 21.12.2019 року встановити повні факти даної події та опитати гр. ОСОБА_1 , з даного приводу не представилось можливим у зв`язку з від`їздом останнього до м. Одеса.

13.01.2020 року до приміщення Кропивиицького ВП ГУНП в Кіровоградській області самостійно прибув ОСОБА_1 , з метою надання пояснень з даного приводу останньому було надано на ознайомлення заяву його колишньої дружини. Вказані у заяві факти ОСОБА_1 , заперечив. Керуючись п.9 ст.1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" з заявницею було проведено форму оцінку ризиків котрою в ході тестування встановлено, що в даному випадку існує середній рівень загрози. З метою недопущення вчинення подібних випадків у майбутньому гр. ОСОБА_1 , було роз`яснено, що згідно пп.3, п.2, ст.25 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству йому буде винесено терміновий заборонний припис відносно кривдника котрий обмежує його у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та роз`яснено про відповідальність у разі його порушення. Надалі під час складання термінового заборонного припису гр. ОСОБА_1 , почав самостійно виходити з адміністративної будівлі на прохання залишитись та бути присутнім при складанні матеріалів відмовився про, що свідчить пояснення свідка.

За результатами проведеної перевірки гр. ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника котрий обмежує його у будь-який спосіб контактувати з постраждалою у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою терміном на 10 діб (а.с.42-43).

Як доказ відповідачем до матеріалів справи надано аудіо запис та скріншоти смс-повідомлень на електронному носії (а.с.64-65).

Однак суд не приймає до уваги дані докази як належні та допустимі.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб`єктом, з дотриманням належної процедури, та є закріпленим у відповідному джерелі.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Водночас, матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження вжиття заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України щодо здійснення перевірки інформації щодо наявності підстав для винесення заборонного припису.

При цьому, відповідачем при винесені оскаржуваного припису не надано до суду як доказів на підтвердження вжиття заходів щодо перевірки обставин допущення ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 економічного та психологічного тиску.

Матеріали справи не містять доказів /інформації стосовно того, хто є ініціатором конфлікту, а тому неможливо достеменно стверджувати, що конфлікт вчинено саме з ініціативи позивача.

При цьому суд зазначає, що терміновий заборонний припис виноситься органами поліції стосовно кривдника, тобто його особу має бути встановлено в ході відповідної перевірки.

Також слід зазначити, що наявність постійних конфліктних ситуацій між подружжям, не є беззаперечним доказом, що кривдником у цих відносинах виступає чоловік. Дані обставини мають бути встановлені органами поліції з урахуванням отриманих пояснень від обох сторін конфлікту та підтверджуватись відповідними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що дільничний офіцер поліції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Тарасенко Дмитро Юрійович при складанні термінового заборонного припису серії АА №060919 від 13.01.2020 року не було дотримано вимог передбачених Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству", не здійснено перевірку відповідної інформації, припис винесено без відповідних підстав, а тому оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позовних вимог, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Дільничного офіцера поліції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Тарасенка Дмитра Юрійовича (25000, м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 58) про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припис - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА №060919 від 13.01.2020 року складений Дільничним офіцером поліції Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Тарасенком Дмитром Юрійовичем.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40108709).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина