Рішення № 88378446, 17.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.004964

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Живко О.Б.,

представника відповідача Гавриляка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

26.09.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №14944/10/13-01-13-10-21 від 21.09.2017 про виключення з реєстру платника єдиного податку ОСОБА_1 .

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку, оскільки таке прийнято за відсутності контрольно-перевірочних заходів, які є обов`язковою передумовою прийняття рішення, яке в свою чергу фіскальним органом не приймалось. Також звернув увагу, що жодного ухилення від сплати податків позивачем не було здійснено, оскільки кошти податку ним сплачено своєчасно. Окрім того вказав, що позивачу не було надіслано жодної податкової вимоги, що є порушенням вимог наведених норм податкового законодавства.

Відповідач позов не визнав, 18.10.2019 долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому вказав, що рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 21.09.2017 № 14944/10-13-01-13-10-21 виключено з реєстру платника єдиного податку СПД-ФО ОСОБА_1 , оскільки встановлено, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI. Сума податкової заборгованості у фізичної особи-підприємця по податках та платежах станом на 01.09.2017 становить - 8,27 гривень, що підтверджено інтегрованою карткою платника податку.

28.10.2019 позивач долучив до матеріалів справи відповідь на відзив у якій зазначив, що згідно доданої до відзиву на позовну заяву копії облікової картки платника за 2017 рік не вбачається наявність податкового боргу у СПД-ФО ОСОБА_1 на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. А тому виключення з реєстру платників єдиного податку позивача відповідачем здійснено безпідставно.

Ухвалою судді від 27.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 29.10.2019 задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою від 28.11.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово позивача та його представника, представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець платник єдиного податку ІІІ групи (ставка 5%) з 11.12.2001, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 та витягом з реєстру платників єдиного податку.

Рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 21.09.2017 № 14944/10-13-01-13-10-21 виключено з реєстру платника єдиного податку СПД-ФО ОСОБА_1 оскільки у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI.

Не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Згідно підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №313/1465/17.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем перевірка не проводилась, рішення за результатами перевірки не приймалось.

Враховуючи те, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника, а не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, ним не проводилася, і позивач заперечує щодо існування відповідної заборгованості, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Крім того, в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку належить задовольнити.

Щодо позовних вимог про стягнення понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога надавалася адвокатом Живко О.Б. на підставі договору від 03.07.2019 про надання правової допомоги, додаткової угоди до договору від 03.07.2019 та ордеру від 20.09.2019.

Відповідно до акта приймання передачі від 03.02.2020 наданої правової допомоги адвокатом Живко О.Б. надано, а клієнтом Фізичною особобю-підприємцем ОСОБА_1 прийнято правову допомогу на загальну суму 13500 грн:

- консультації та робота зі збору доказів – 3 год – 1500,00 грн;

- підготовка і подання позовної заяви з клопотаннями – 5 год, 5000,00 грн;

- підготовка і подання відповіді на відзив – 1 год – 1000,00 грн;

- представництво інтересів позивача в суді (в т.ч. підготовка до судового зсідання) – 3 засідання – 6000,00 грн.

Оплата послуг за правову допомогу відповідно до акта здійснена в розмірі 13500,00 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового ордера № 2 від 20.09.2019 та №2 від 03.02.2020.

Відповідачем 20.01.2020 подано заяву щодо відшкодування витрат на правову допомогу у якій відповідач просить відмовити у задоволенні відшкодування правової допомоги.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 13500,00 грн не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений та повинен складати 6750,00 грн.

При відшкодуванні суми судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача 6750,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №14944/10/13-01-13-10-21 від 21.09.2017 про виключення з реєстру платника єдиного податку

ОСОБА_1 з Головного управління ДПС у Львівській області: код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

В задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 6750 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.03.2020.