Ухвала суду № 88377949, 16.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

16 березня 2020 року м. Київ №320/2304/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" в особі філії міста Києва та Київської області державного підприємства "Національні інформаційні системи", третя особа Національний банк України про зобов`язання вчинити певні дії про зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про зобов`язання ДП "Національні інформаційні системи", в особі філії Києва та Київської області ДП "Національні інформаційні системи", внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про припинення обтяження та виключити з Реєстру обтяжень відомості про вантажний автомобіль DAF FTT XF 105, номер об`єкта НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_2 , обтяжувач - Національний банк України, боржник - ТОВ "Маркет-1", який є власністю позивача.

Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст. 171 КАС України, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у даній справі, ураховуючи таке:

позивач- ОСОБА_1 , є власником вантажного автомобіля DAF FTT XF 105, номер НОМЕР_5 , д.н НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

14.06.2019, реєстратором філії м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи», на підставі договору застави нерухомого майна від 03.11.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., були внесені відомості про вказаний автомобіль до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме заборона на його відчуження. Боржником, на підставі відомостей Реєстру, рахується ТОВ «Маркет-1», а обтяжувачем -Національний банк України.

В обґрунтування звернення до суду ОСОБА_1 зазначив, що оскільки ним правомірно було придбано вказаний вище вантажний автомобіль, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ , обтяження, яке було зареєстроване 14.06.2019 на підставі договору застави від 03.11.2008, є неправомірним.

Як встановлено судом, ТОВ «Маркет-1» та АКБ «Східно-Європейський банк» уклали кредитний договір №0001-130/2008. Згідно додаткової угоди до кредитного договору, АКБ «Східно-Європейський банк» відступив право вимоги за договором№0001-130/2008 Національному банку України (договір про відступлення права вимоги від 19.12.2013 №10408). Крім того, між ТОВ «Маркет-1» та АКБ «Східно-Європейський банк», 03.11.2008, уклали договір застави майна, згідно якого до складу заставленого майна увійшов і автомобіль, що належить позивачеві.

У жовтні 2018, до господарського суду м. Києва звернувся НБУ із заявою про видачу дубліката судового наказу від 03.02.2012 та поновлення строку на його пред`явлення до виконання. У заяві НБУ, з урахуванням уточнень від 15.11.2018, зазначив, що накази про стягнення кредитної заборгованості, зокрема, і з ТОВ «Маркет-1», які перебували на виконанні у ДВС, були повернути прокуратурі Печерського району м. Києва, а в подальшому втрачені. Оскільки судові рішення залишились невиконаними, НБУ попросив поновити пропущений строк для пред`явлення наказу від 03.02.2012 про стягнення з ТОВ «Маркет-1» заборгованості по кредиту у розмірі 15065000, 00 за користування та несплачених відсотків за користування коштами -2 825 925,17 грн. до виконання, а також просив видати дублікат цього наказу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2018 у справі №65/150, заява Національного банку України задоволена, прийнято рішення видати дублікат наказу про стягнення боргу та поновлено пропущений строк для пред`явлення його до виконання.

Відповідно до п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").

За правилами статті 328 ЦК України, набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Особа, яка вважає, що майно, яке, належить їй на праві власності, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майн та/або усунення перешкод у його користуванні, в тому числі і шляхом виключення запису про таке майно із Реєстру обтяжень.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК, частини четвертої статті 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про дорожній рух" (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, а порядок установлюється Кабінетом Міністрів України. Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, N 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов`язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

За приписами ст.19 КАСУ, справою адміністративної юрисдикції є публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, у зв`язку з цим юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Суб`єкт владних повноважень за визначенням термінів та понять п.7 ч.1 ст.4 КАСУ, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Натомість, для правильного вирішення спору визначальною ознакою є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і, в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Публічний спір виникає між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, тоді, коли хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, за вирішенням якого звернувся ОСОБА_1 , не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки: по-перше, відповідач ДП «Національні інформаційні» системи,

приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію обтяження рухомого майна, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Рішення про державну реєстрацію обтяжень рухомого майна стосується ТОВ " Маркет-1".

По-друге, відповідно до п.п.1.1 Статуту ДП «Національні інформаційні системи», є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, яке перебуває у сфері управління Міністерства юстиції України. До предмету діяльності цього підприємства відноситься технічне та технологічне забезпечення, створення, запровадження, експлуатація програмно-інформаційних комплексів системного ведення.

Від публічно-правових приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу. Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації обмеження права власності у в Державному реєстрі речових прав є спором з приводу захисту права приватної власності, тому даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що спір про скасування запису про державну реєстрацію обтяження права власності на рухоме майно повинен розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав, зокрема права власності, заявника на ТЗ. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Така позиція суду повністю узгоджується з висновками Великої Палати ВС, які були викладені у справах №823/2042/16, провадження № 11-377апп18 та №914/2006/17.

За приписами п.1 ч.1 ст.170 КАСУ, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Приймаючи до уваги все вищевикладене та, керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" в особі філії міста Києва та Київської області державного підприємства "Національні інформаційні системи" (ЄДРПОУ - 39787008, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), третя особа - Національний банк України (ЄДРПОУ - 00032106, м.Київ, вул.Інститутська, буд. 9) про зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частин четвертої - п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Брагіна О.Є.