Рішення № 88377855, 24.03.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2020 р. справа № 300/127/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 101496,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також, - позивач), 23.01.2020 звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (надалі також, - відповідач ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості в сумі 101 496,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на дату подання позовної заяви сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 101 496,59 грн., яка виникла з наступних підстав, а саме: податкове повідомлення-рішення №143-5402 від 30.06.2017 орендної плати з фізичних осіб в сумі 34587,88 грн. (оскільки відбулася часткова сплата) тому сума до стягнення становить 1140,48 грн., податкове повідомлення-рішення №3756-5402-0913 від 10.04.2018 в сумі 34587,88 грн. орендної плати з фізичних осіб, податкове повідомлення-рішення №13549-5413-0913 від 22.04.2019 з орендної плати з фізичних осіб в сумі 34587,88 грн., податкове повідомлення-рішення №0048545413 від 25.07.2019, яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 29226,80 грн. орендної плати з фізичної осіб за порушення суми сплати грошового зобов`язання. Крім того, станом на дату подання позовної заяви відповідно до п.п.129.1 п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню у розмірі 1953,55 грн. Внаслідок несплати відповідачем податкового боргу та відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України ОСОБА_1 було сформовано та направлено податкову вимогу №153-54 від 15.01.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов (а.с. 24-25).

Вказана ухвала отримана відповідачем 01.02.2020, що підтверджується підписом особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 34).

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

У відповідності з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платником орендної плати, згідно з п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України, є орендар земельної ділянки.

Статтею 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

30.06.2017 фізичній особі ОСОБА_1 було сформовано та вручено податкове повідомлення-рішення №143-5402 від 30.06.2017, у якому нараховано орендну плату у сумі 34587,88 грн. Згідно заяви позивачем сплачено заборгованість частково та у відповідності до даних інтегрованих карток борг відповідача по орендній платі за землю з фізичних осіб становить 1140,48 грн.

Згідно пункту 287.5. статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Протягом зазначеного часу, згідно даних Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, сума зобов`язання відповідачем не була сплачена, доказів оскарження податкового повідомлення-рішення сторонами суду не надано, тому визначені грошові зобов`язання суд вважає узгодженими.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Приписами п. 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно матеріалів справи позивачу направлено рекомендованим листом податкову вимогу від 15.01.2018 №153-54 (а.с. 13).

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

10 квітня 2018 року, фізичній особі ОСОБА_1 було сформовано та направлено наступне податкове повідомлення-рішення №3756-5402-0913 від 10.04.2018 року, у якому нараховано орендну плату у сумі 34587,88 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення позивач отримав 24.04.2018, що підтверджується підписом у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 8).

22 квітня 2018 року, фізичній особі ОСОБА_1 було сформовано та направлено наступне податкове повідомлення-рішення №13549-5413-0913 від 22.04.2018 року, у якому нараховано орендну плату у сумі 34587,88 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення позивач отримав 21.05.2018, що підтверджується підписом у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 9).

25 липня 2019 року, фізичній особі ОСОБА_1 було сформовано та направлено податкове повідомлення-рішення №0048545413 від 25.07.2019 року, яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 29226,80 грн. орендної плати з фізичних осіб за порушення суми сплати грошового зобов`язання.

Дане податкове повідомлення-рішення позивач отримав 01.08.2019, що підтверджується підписом у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 12).

Податкові повідомлення-рішення №143-5402 від 30.06.2017, №3756-5402-0913 від 10.04.2018, №13549-5413-0913 від 22.04.2019 та №0048545413 від 25.07.2019 відповідачем не оскаржувалось в адміністративному чи судовому порядку, а тому набули статусу узгодженого податкового зобов`язання.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Таким чином, загальний податковий борг відповідача станом на дату подачі даного позову склав 101 496,59 грн.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що узгоджена сума податкового зобов`язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи складає в загальному розмірі 101 496,59 грн., отже вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в дохід бюджету податковий борг в сумі 101 496 (сто одна тисяча чотириста дев`яносто шість) гривень 59 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.