Рішення № 88372588, 16.03.2020, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/4815/19

Провадження № 2/661/112/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

16 березня 2020 року

Новокаховськийміський суд Херсонськоїобласті в складі:

головуючоїсудді: Бойко М.Є.

за участю секретаря: Антоненко І.О.,

представника позивача – Потапенко О.Д.,

відповідачки – ОСОБА_1 ,

у відкритому судовому засіданні, в м. Нова Каховка, Херсонськоїобластірозглянувши справу у порядку спрощеного провадження за позовомТовариства з обмеженоювідповідальністю «Херсонрегіонгаз» до ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості за послуги з газопостачання,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, зазначаючи, що надає відповідачці послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка є споживачем житлово-комунальних послуг, однак обов`язок з оплати їх вартості у повному обсязі не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої станом на 30.08.2019 року та на показники газового лічильника 2358 куб.м. складає 4585 грн .

Товариством вживались заходи щодо стягнення із відповідача заборгованості в наказному проваджені, однак за заявою ОСОБА_1 ухвалою суду від 15.07.2019 року наказ було скасовано.

Також, в зв`язку із наявною заборгованістю, позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь інфляційні збитки в сумі 1168,69 грн., три відсотка річних у розмірі 351,35 грн., пеню в розмірі 27,54 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року вищевказаний позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ухвали суду від 04.12.2019 року явку позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання було визнано обов`язковою.

Представник позивача Потапенко І.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Пояснила, що, оскільки відповідачка не виконує обов`язку щодо надання показників газового лічильника про обсяг спожитого газу в її квартирі, не повідомляла їх, не допускала контролерів до своєї квартири, її заборгованість була розрахована за плановими показниками. Відповідачка ж оплачувала газопостачання за вказаними нею у розрахунковій книжці показниками. У березні 2016 року вона сплатила 245 грн., вказавши показники свого газового лічильника - 1801 куб.м, тоді як, за розрахунками позивача, виходячи з планових нарахувань, показання повинні були бути 1251 куб.м та оплачені у розмірі 1033,24 грн. за тарифом 7,188 грн. за 1 кв.м, який був встановлений з квітня 2015 року. Надалі ОСОБА_1 також продовжувала оплачувати послуги газопостачання нерегулярно та не в повному обсязі, і, таким чином, починаючи з липня 2015 року по 30.08.2019 року, її заборгованість, розрахована на планові показники 2358 куб.м, дорівнює 4585 грн. Таким чином, позивач вважає, що у лютому 2015 року обсяг спожитого в квартирі газу з 17.12.2014 року по 26.02.2015 року ОСОБА_1 навмисно завищила, вказавши різницю між показниками - 757 куб.м, щоб сплатити послуги з його постачання за тарифом 1,82 грн. за 1 куб.м., тоді як за адресою її проживання такий обсяг не міг бути спожитий, виходячи з наявності у квартирі лише газової плити та газової колонки. Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «Херсонрегіонгаз» повністю.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що позивачем невірно обліковується спожитий нею обсяг газу. За показаннями газового лічильника вона весь час слідкувала, записувала його дані до розрахункової книжки та сплачувала відповідно до діючих тарифів кожний період споживання газу, а тому просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, заявила про застосування позовної давності до вимог за 2015-2017 роки в зв`язку з її спливом.

Заслухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст.68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачена ст. 625 ЦК України, полягає в тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з пунктом 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 № 2246, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Правила) послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним підприємством відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.

Відповідно до п. 17 Правил, розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк. Зняття показань лічильників газу проводиться споживачем щомісяця станом на 1 число місяця, що настає за розрахунковим. Газопостачальне підприємство має право контролювати правильність зняття показань та оформлення споживачем платіжних документів.

Крім того, відповідно до цих Правил, вказаний у п. 29 вичерпний перелік обов`язків споживача не містить обов`язку передання показань лічильника газу газопостачальнику, однак містить обов`язок газопостачальника (п.32 Правил) щодо контрольного зняття показань лічильників газу за затвердженими графіками не рідше одного разу на 6 місяців.

Відповідно до п. 10 Правил, розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 р. за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання та/або видів (напрямів) споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, і лише у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 03 квітня 2014 року № 420 (втратила чинність 01 квітня 2015 року) затверджено роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6 тис. куб. м на рік за наявності газових лічильників, - 1,788 гривень за 1 куб. м та за умови, що обсяг споживання природного газу перевищує 6 тис. куб. м на рік за наявності газових лічильників, - 3,645 за 1 куб. м.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

З 01 липня 2015 року на виконання вимог ст.16 Закону України від 08.07.2010р. № 2467-VІ "Про засади функціонування ринку природного газу", який втратив чинність з 01.10.2015р., підприємством ПАТ "Херсонгаз" (що є правонаступником ВАТ "Херсонгаз") проведено відокремлення функцій розподілу та постачання природного газу, тобто функції розподілу на території Херсонської області здійснює газорозподільне підприємство ПАТ "Херсонгаз" (правонаступником якого згідно Закону України "Про акціонерні товариства" є АТ "Херсонгаз"), а функції постачання здійснює ТОВ "Херсонрегіонгаз".

Відповідно до заяви-приєднання від 17.10.2017 року до умов договору розподілу природного газу від 30.09.2015р. №2498, квартира АДРЕСА_2 має опалювальну площу 56,1 кв.м, у ній зареєстровано 2 мешканці; строк дії договору 3 роки, передбачено пролонгацію на тих самих умовах.

Відповідно до наданого ТОВ "Херсонрегіонгаз" нарахування та оплати за надані послуги з газопостачання по о/р 6942 станом на 08.10.2019 року за споживачем ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість в розмірі 4681,65грн. При цьому вбачається таке: заборгованість виникла у липні 2015 року, у розмірі – 98,80 грн на показання – 1121 куб.м, обсяг спожитого газу - 15 куб.м, тариф – 7,188 грн/куб.м.

Також, судом встановлено, що внаслідок неповідомлення відповідачкою щомісячно показань свого газового лічильника, позивачем визначалось споживання природного газу в її квартирі на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період.

Як вбачається з пояснень сторін та ними не заперечується, всупереч передбаченого обов`язку не рідше, ніж один раз на 6 місяців, представником оператора ГРМ в квартирі ОСОБА_1 , починаючи з 2015 року, лише один раз - 17.02.2019 року зафіксовані показники лічильника - 02429, однак, які встановлено судом, приведення обсягу спожитого позивачем природного газу у відповідність до фактичного після їх за фіксування не проводилось, і до вказаної дати оплата за споживання газу нарахована до сплати відповідачкою за плановими показниками місячного об`єму споживання.

При цьому у розрахунку, який був наданий позивачем на підтвердження розміру заборгованості, показання лічильника 1764 куб.м вказано станом на 01.05.2017 року, а у квитанціях позивача про сплату за газопостачання, 1767 куб.м вказано на 26.02.2015 року.

Всупереч свого процесуального обов`язку позивач не надав суду належних і допустимих доказів (Актів звірки тощо) про те, що вказані розбіжності виникли з вини відповідачки та зазначені останньою показання лічильника не відповідають дійсності, не надав до суду належних і допустимих доказів про контрольне зняття показань лічильника, або що відповідачка перешкоджала йому в цьому.

За таких обставин доводи представника позивача про те, що відповідачка навмисно завищила показники у лютому 2015 року, щоб оплатити цей обсяг за меншим тарифом, ніж за визначеним надалі з квітня 2015 року у розмірі 7,188 грн. за 1 куб.м, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Слід також зазначити, що позивач, всупереч передбаченого ст.ст. 12, 81 ЦПК України процесуального обов`язку, належним чином не довів і того факту, що заборгованість відповідачки взагалі існує та складається із зазначених у вказаному розрахунку сум, оскільки не спростував надані відповідачем квитанції про сплату за спожитий газ у заявлений у позові період часу.

Таким чином, відповідачкою, згідно наданих квитанцій, доведено, що нарахування заборгованості з оплати послуг газопостачання за її адресою не відповідає розрахунковим даним, оскільки відповідно до цих квитанцій оплата за отримані послуги проведена нею в повному обсязі та за відповідними тарифами.

Отже, позивачем не доведено суду, що він здійснив ОСОБА_1 поставку газу в тих обсягах, які зазначені у розрахунку заборгованості, фактів не допуску представників оператора ГРМ до газового лічильника в ії квартирі, зокрема відповідних актів, а також не надано суду доказів того, що вказані відповідачкою показники у квитанції від 26.02.2015 року були значно більшими за фактичні, тобто її неправомірних дій, а тому суд вважає що, даний позов безпідставний та необгрунтований і його слід залишити без задоволення саме з цих підстав, хоча відповідачкою було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.

Оскільки вимоги про стягнення інфляційних збитків в сумі 1168,69 грн., трьох відсотків річних у розмірі 351,35 грн. та пені в розмірі 27,54 грн. є похідними від первісних про стягнення заборгованості за надані послуги, у їх задоволенні слід також відмовити.

У відповідності із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючисьст.ст.4,12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-днів з дня складання повного тексту.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Херсонського апеляційного суду або через Новокаховський міський суд Херсонської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 20 березня 2020 року.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя М. Є. Бойко