Ухвала суду № 88369117, 20.03.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2806/19

Провадження № 1-кс/645/376/20

У Х В А Л А

іменем України

20 березня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Шарка О.П.

секретаря судового засідання – Христенко А.В.,

за участю прокурора Харківської місцевої прокуратури №3 – Дурасова А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Мамонової К.О.., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019220460000828 від 06.04.2019 року, за ознаками ч.5 ст.191, ч. 2 ст. 382 КК України, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Немишлянського ВП Індустріального ВП ГУНП України в Харківській області Мамонова К.О. звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури №3 Дурасовим А.Ю., в якому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України.

Клопотання вмотивоване тим, що в провадженні СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12019220460000828 від 06.04.2019 за ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 382 ККУ, за фактом умисного невиконання посадовими особами ТОВ «Торговий дім «Главмаш» постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 по справі №922/1119/18, яка 21.11.2018 набрала законної сили та за фактом заволодіння посадовими особами ТОВ «Торговий дім Главмаш», шляхом зловживання своїм службовим становищем, грошовими коштами у сумі 1 787 700,00 грн., наданих останньому в якості авансу на виконання робіт за договором про закупівлю робіт №14/09-К від 20.09.2017, чим спричинено збитки державі в особі: Запорізької обласної державної адміністрації на вказану суму. Під час досудового розслідування встановлено, що 20.09.2017 між ТОВ «Торговий дім «Главмаш» в особі директора підприємства ОСОБА_1 та Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації був укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти №14/09-К, а саме проведення реконструкції дренажного колектору паркової зони в заплаві р.Конка, м. Пологи, Запорізької області на загальну суму 5 959 000,0 грн. 12.10.2017 у директора ТОВ «Торговий дім «Главмаш» ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне привласнення чужого майна, а саме грошових коштів із державного бюджету. З метою реалізації злочинного умислу спрямованого на заволодіння коштів із державного бюджету ОСОБА_1 12.10.2017 направив до Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації лист з проханням надати аванс на придбання матеріалів та виконання робіт за договором №14/09-к від 20.09.2017. 19.10.2017 року з обласного бюджету Запорізької обласної державної адміністрації на рахунок ТОВ «Торговий дім «Главмаш» р.р. НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» м. Харкова було перераховано в якості сплати авансу, грошові кошти у сумі 1 787 700,00 грн. Проте, директор ТОВ «Торговий дім «Главмаш» ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів з метою незаконного привласнення вищезазначених грошових коштів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, являючись єдиним розпорядником грошових коштів підприємства, маючи одноособовий доступ до банківських рахунків підприємства, у період з 19.10.2017 по 25.12.2017 відповідні матеріали не придбав та роботи не виконав, розпорядився наданими грошовими коштами в якості авансу на власний розсуд, таким чином привласнив грошові кошти у сумі 1 787 700,00 грн, чим спричинив збитки Державі в особі: Запорізької обласної державної адміністрації на вказану суму. Крім того, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи про те що постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 по справі №922/1119/18, якою задоволено позов заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації та стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Главмаш» на користь Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації борг за договором від 20.09.2017 №14/09-К в сумі 1 787 700,00 грн., та неустойки за неповернення попередньої оплати (авансу) у сумі 992 173,50 грн., коштів, витрачених на сплату судового збору, у розмірі 41698,10 грн., яка 21.11.2018 набрала законної сили, постановою Верховного суду України від 22.01.2019 залишено без змін та підлягає виконанню, зазначене рішення у добровільному порядку не виконав. У зв`язку з чим, у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №57943747. По вказаним виконавчим провадженням виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області постанови про відкриття виконавчого провадження 20.12.2018, 22.02.2019, 09.04.2019 були неодноразово направлені на адресу боржника рекомендованими листами, зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей та директор ТОВ «Торговий дім «Главмаш» попереджався про необхідність виконання даного рішення у межах вищезазначеного зведеного виконавчого провадження. Проте, керівник ТОВ «Торговий дім «Главмаш» ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою ухилення від виконання рішення суду, на вимогу державного виконавця не з`явився, декларацію про доходи та майно не подав. Так, директор ТОВ «Торговий дім «Главмаш» ОСОБА_1 будучи обізнаним про необхідність виконання судового рішення - постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 по справі №922/1119/18, що набрала законної сили 21.11.2018, діючи умисно, достовірно знаючи, що постановами державного виконавця від 14.12.2018, 19.12.2018, 15.04.2019 накладено арешти на усі розрахункові рахунки підприємства та його майно, останнім було відкрито нові рахунки: р/р НОМЕР_2 в АБ «Південний» м. Харків, та р.р.IBAN: НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) в АТ «МІСТО БАНК», з метою отримання від суб`єктів господарської діяльності грошових коштів за проведення робіт та використання останніх на власні цілі, не пов`язаних з виконанням судового рішення. Враховуючи вищевикладене, 06.12.2019 слідчим за погодженням з процесуальним керівником директору ТОВ «Торговий дім» «Главмаш» ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 382 КК України. Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна та у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, має вищу освіту, офіційно працевлаштований - директор ТОВ «Торговий дім «Главмаш», раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В ході досудового розслідування ОСОБА_1 після повідомлення йому про підозру, перестав виходити на зв`язок (номер мобільного телефону вимкнений, повістки не отримує). В ході встановлення місця знаходження підозрюваного ОСОБА_1 було встановлено, що останній 25.12.2019 року виїхав за межі України на територію РФ, і до теперішнього часу не повернувся на зв`язок не виходить, місце знаходження його не відоме. Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.02.2020 надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_1 з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, згідно наданої інформації з Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_1 перетнув державний кордон України 25.12.2019 у пункті пропуску Харків-Пасажирський, у зв`язку з чим орган досудового розслідування вбачає підстави для оголошення останньої у міжнародний розшук. 29.01.2020 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку, досудове розслідування у вказаному кримінальному проваджені – зупинено. 29.01.2020 органом досудового розслідування винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у міжнародний розшук. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, зважаючи на те, що ОСОБА_1 , з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення - у органу досудового розслідування виникла необхідність у обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На дев`яносто дев`ятій сесії (27 лютого-3 березня) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу затримання підозрюваного з метою приводу не є ордером на арешт у розумінні ст. 83.2 Правил Організації.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, посилаючись на обставини викладені вище.

Вислухавши міркування прокурора, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,2, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та\або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

06.12.2019 слідчим за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_1 особисто під підпис було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 382 КК України.

Однак в ході досудового розслідування ОСОБА_1 після повідомлення йому про підозру та допиту його в якості підозрюваного, перестав виходити на зв`язок (номер мобільного телефону вимкнений, повістки не отримує). Близькі та родичі повідомляли органам досудового розслідування, що їм не відоме його місце знаходження.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту свідків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..

Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.02.2020 надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_1 з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно наданої інформації з Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_1 перетнув державний кордон України 25.12.2019 у пункті пропуску Харків-Пасажирський, у зв`язку з чим орган досудового розслідування вбачає підстави для оголошення останньої у міжнародний розшук.

29.01.2020 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку, досудове розслідування у вказаному кримінальному проваджені – зупинено.

29.01.2020 органом досудового розслідування винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

Підстави застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкість, орган досудового розслідування для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваногоОСОБА_6 просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Так, поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарі проти Молдови" N 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вислухавши міркування сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачюється, у зв`язку з чим, застосування більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі, домашнього арешту, є недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Матеріали, додані до клопотання, у своїй сукупності дають підстави вважати про вагомість наявних доказів щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, зважаючи на те, що ОСОБА_1 , з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення - у органу досудового розслідування виникла необхідність у обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На дев`яносто дев`ятій сесії (27 лютого-3 березня) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу затримання підозрюваного з метою приводу не є ордером на арешт у розумінні ст. 83.2 Правил Органзації.

Відповідно до ст. 575 КПК України чітко передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 382 КК України, він умисно та безпідставно ухиляється від явки на виклики слідчого, переховується від органів слідства, прокурора та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у міжнародний розшук та перебуває за межами України, з метою виконання завдань кримінального судочинства виникла необхідність у обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного ОСОБА_1 , тобто заочного обрання зазначеного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Мамонової К.О.., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019220460000828 від 06.04.2019 року, за ознаками ч.5 ст.191, ч. 2 ст. 382 КК України, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянина України, має вищу освіту, директора ТОВ «Торговий дім «Главмаш», раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя: Шарко О.П.