Рішення № 88368387, 23.03.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4259/19

Провадження № 2/639/225/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Рубіжного С.О,

за участю секретаря - Чубенко О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Відокремлений підрозділ Другої Харківської міської державної нотаріальної контори про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого районного суду міста Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа Відокремлений підрозділ Другої Харківської міської державної нотаріальної контори про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , після смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.01.2015 року ОСОБА_4 було складено заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Ященко Я.Ю. Згідно із заповітом, ОСОБА_4 було зроблено розпорядження, що все її майно, яке буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось та з чогоб воно не складалось, а також все те, що буде належати їй за законом на день її смерті та що згідно із законодавством України може бути успадкованим, ОСОБА_4 заповідає своїй внучці, ОСОБА_2 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків).

Наявність родинних зв`язків між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвами про народження позивача та її батька, ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_4 позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини до П`ятої харківської державної нотаріальної контори. Спадкову справу зареєстровано 09.11.2015, номер справи у спадковому реєстрі 58182246.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 19.02.1999 №6-99-136186, виданим Управлінням комунального майна та приватизації Центру (відділу) приватизації державного житлового фонду Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 .

Форма власності - приватна спільна сумісна.

Тобто, за бабусею позивач має право успадкувати 1/3 частину квартири.

Через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з одночасною порадою звернутися з приводу цього питання до суду.

Оригінал правовстановлюючого документу на квартиру у позивача відсутній, співвласник квартири ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцем ОСОБА_5 є позивач. Оригінал правовстановлюючого документа на квартиру у її батька також був відсутній.

З відповідачем ОСОБА_2 зв`язків не підтримує, перебуває в напружених стосунках, тому отримати об`єктивну і правдиву інформацію щодо наявності або відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру, а також будь-які інші відомості не вбачається можливим.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і була змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільні справі. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено.

Витребувано з відокремленогопідрозділу Другої Харківської міської державної нотаріальної контори (кол. П`ята Харківська державна нотаріальна контора) належним чином завірену копію спадкової справи №58182246 (номер у нотаріуса 710/2015), після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04 листопада 2019 року на адресу суду, на виконання ухвали суду від 24.10.2019, з Другої Харківської міської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи №710/2015 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 грудня 2019 року закрито підготовче провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Відокремлений підрозділ Другої Харківської міської державної нотаріальної контори про визнання права власності у порядку спадкування. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні надала пояснення, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала і представник позивача по справі.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника Другої Харківської міської державної нотаріальної контори, та прийняти рішення на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є рідною онукою ОСОБА_4 , даний факт підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 від 16.05.2002, та свідоцтвом про народження її батька ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 24.03.1976. (а.с.11,12)

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача померла її бабуся ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 28.10.2015. (а.с.13)

За життя, а саме 16.01.2015 року ОСОБА_4 було складено заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ященко Я.Ю., та зареєстровано в реєстрі за № 65, в якому ОСОБА_4 було зроблено розпорядження, що все її майно, яке буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також все те, що буде належати їй за законом на день її смерті та що згідно із законодавством України може бути успадкованим вона заповіла внучці ОСОБА_2 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ). (а.с.14-15)

Згідно свідоцтва про право на жило від 19.02.1999 №6-99-136186, виданим Управлінням комунального майна та приватизації центру (відділу) приватизації державного житлового фонду Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 . Форма власності - приватна спільна сумісна. (а.с.18-19)

Дана інформація також підтверджується довідкою №2504845 від 03.08.2017, наданою Комунальним підприємством «Харківське міське бюро інвентаризації» Харківської міської ради ОСОБА_2 для подання 5-й ХДНК. (а.с.20)

Після смерті ОСОБА_4 позивач звернулася до П`ятої ХДНК із заявою про прийняття спадщини на 1/3 частку вищевказаної квартири.

Постановою Другої Харківської міської державної нотаріальної контори №1564/02-31/П від 10.12.2019 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабки - гр. ОСОБА_4 , 1943 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.118)

Позивач зазначає, що оригінал правовстановлюючого документу у неї відсутній, співвласник квартири ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 04.02.2019 року. (а.с. 21)

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , є також позивач, оскільки останній був її батьком. (а.с.12)

П`ятою ХДНК була заведена спадкова справа №710/2015 року від 09.11.2015 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в якій міститься заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а також заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до якої йому відомий зміст заповіту, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ященко Я.Ю. 16.01.2015 за реєстровим №65 від імені померлої, ОСОБА_4 , на ім`я ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові. (а.с. 90-91)

З огляду на те, що інші заяви про прийняття або відмову від прийняття спадщини після померлої - ОСОБА_4 в матеріалах спадкової справи відсутні, позивач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем після смерті свої бабусі, яка у встановленому порядку прийняла спадщину.

Згідно ст. 328 ЦКУкраїни право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно частинам 1 та 10 статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270 і статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 Глави 19 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності повинне спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами. Частина 1 статті 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника у повному обсязі.

За змістом приписів ст. 16 ЦК України захист цивільних прав шляхом визнання права власності здійснює суд. Одним зі способів захисту цивільних прав, згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, на підтвердження своїх вимог надала суду належні та допустимі докази того, що відсутність у неї правовстановлюючих документів позбавляє її можливості оформити право на спадщину в позасудовому порядку.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,259,263-265, 293, 315 ЦПК України, ст. ст. 328,1216, 1217, 1217, 1268, 1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Треті особи:

Відокремлений підрозділ Другої Харківської міської державної нотаріальної контори, ЄДРПОУ 02900630, місцезнаходження, м. Харків, майдан Павлівський,

Повний текст рішення складено 23.03.2020.

Суддя С.О. Рубіжний