Рішення № 88368045, 19.03.2020, Старобільський районний суд Луганської області

19.03.2020

Справа № 431/6413/19

Провадження № 2/431/111/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі:

головуючого - судді Пелиха О.О.,

за участі секретаря с/з Чесалової О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області про стягнення частини нарахованої, але не виплаченої недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Старобільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області про стягнення частини нарахованої, але не виплаченої недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом, в якому просила суд стягнути з відповідача частину нарахованої, але не виплаченої недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом у розмірі 43 583,94 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 грн.

В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді: недоотриманої пенсії, яка була нарахована, але не виплачена за життя ОСОБА_2 пенсійним фондом. Приватним нотаріусом 14.08.2019 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно якого сума недоотриманої пенсії склала 207 789, 98 грн. З метою його виконання вона зверталася до відповідача з відповідною заявою та пакетом документів для отримання недоотриманої пенсії. Відповідачем було видано разове доручення на виплату пенсії, але з незрозумілих причин до виплати було зазначено суму у розмірі 164 206,04 грн. замість 207 789, 98 грн., тобто зменшено виплату на суму у розмірі 43 583, 94 грн. Вважала, що таким чином відбулося неправомірне звуження її прав, а тому звернулася до суду за захистом.

Позивач у судове засідання не з`явилася, від її представника ОСОБА_3 надійшла до суду заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач - представник Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до суду не з`явився, надав відзив в якому просив суд розглянути справу без його участі та залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_1 у зв`язку з необґрунтованістю. В обґрунтування відзиву зазначив, що сума недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії, вказаної приватним нотаріусом у сумі 207 789, 98 грн. складається із уже отриманої померлою пенсії у сумі 37 306 грн. (за серпень - листопад 2018 р.) та суми недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, розрахованої станом на 20.06.2019 (дату запиту нотаріуса), а саме 170 483, 98 грн. Стосовно різниці 6 277, 94 грн., яка виникла виходячи з суми отриманої та неотриманої (170 483,98 -164 206, 04), то розрахунок недоотриманої пенсії за минулий період за померлу проведено у відповідності до ст.46 вищевказаного закону, а саме з дати звернення 14.08.2019 по 14.08.2016, за виключенням періоду з серпня - по листопад 2018 за який ОСОБА_2 отримувала належні їй пенсійні виплати.

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи наведене, судом розгляд справи по суті здійснюється за відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у позові доводи, повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с.16).

Після її смерті зашилося спадкове майно у вигляді грошових коштів, які були нараховані, але не виплачені за життя ОСОБА_2

ОСОБА_1 14.08.2019 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом згідно якого стала спадкоємцем ОСОБА_2 , при цьому спадщина на яку було видано свідоцтво складалась - з суми недоотриманої пенсії, у зв`язку із смертю у розмірі 207 789 , 98 грн. (а.с.18).

За разовим дорученням було проведено виплату недоотриманої пенсії лише на суму у розмірі 164 206,04 грн. замість 207 789, 98 грн., тобто зменшено виплату на суму у розмірі 43 583, 94 грн. (а.с.19).

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час розгляду цієї справи суд виходить з аналізу прецедентної практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ), яка свідчить про важливість дотримання державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захист прав людини через призму цього принципу, так у рішенні ЄСПЛ «Федоренко проти України» суд нагадав, що відповідно до його прецедентної практики поняття «майно» може поширюватися на «наявне майно» або активи, включаючи претензії, щодо яких заявник може обґрунтовано стверджувати, що він принаймні має «законні сподівання» ефективно скористатися правом власності. Натомість сподівання на визнання права власності на майно, яким тривалий час неможливо було користуватися ефективно, не може вважатися «майном» у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції; це також стосується умовної вимоги, яка втрачає силу внаслідок недотримання цієї вимоги. Відповідно до прецедентного права Суду будь-яке втручання має підтримувати «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами щодо дотримання основоположних прав окремої особи. Намагання забезпечити цей баланс відображене в структурі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Більше того, так само, як і в інших сферах соціальної, фінансової та економічної політики, національні органи мають певну свободу розсуду під час прийняття і виконання законів, що регулюють питання власності та договірні відносини. Цю свободу розсуду все ж таки мають контролювати європейські структури. Тому Суд повинен був упевнитися, чи не були перевищені надані Урядові межі свободи розсуду, тобто чи застосовано в цій справі доктрину «ultra vires» (хоча й законну саму по собі) з урахуванням принципу пропорційності. У справі «Вольф-Ульрих фон Мальтцан та інші» ЄСПЛ зробив висновок про те, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої що може вважатись активом: вона повинна мати обґрунтовану закону підставу, якою зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (зокрема пенсійних, допомоги) на момент дії цієї норми є активом, на який може розраховувати громадянин як на свою власність.

В даному випадку предметом спору є захист права позивача на одержання суми недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю і яку спадкоємець, маючи законне сподівання може отримати від держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування року» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позивач звернулася до суду через об`єктивні обставини, незалежні від її волі, які позбавляють її можливості отримати спадщину, а тому, з урахуванням принципу верховенства права, наявності у неї законних очікувань на отримання у спадок належної її спадкодавцю соціальної виплати, її право підлягає захисту судом.

Заперечення відповідача - Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, суд до уваги не приймає, оскільки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2019 ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 - суми недоотриманої пенсії у розмірі 207 789, 98 грн., що було підтверджено листом відповідача №12030/03-01 від 02.08.2019.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що позов заявлено законно, обґрунтовано, а тому задовольняє його.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп..

На підставі ст. ст. 41 Конституції України, 328, 392 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 10, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області про стягнення частини нарахованої, але не виплаченої недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом задовольнити.

Стягнути з Старобільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області (Код ЄДРПОУ 41246506, Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, 1А, поштовий індекс 92700) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Кіровським МВ УМВС України в Луганській області 18.11.1996 року, АДРЕСА_1 , зареєстрована, як ВПО: АДРЕСА_2 ) частину нарахованої, але не виплаченої недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом у розмірі 43 583,94 грн. (сорок три тисячі п`ятсот вісімдесят три) гривні 94 копійки.

Стягнути з Старобільського об`єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області (Код ЄДРПОУ 41246506, Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, 1А, поштовий індекс 92700) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 768,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О.Пелих