Рішення № 88367243, 23.03.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

939/2207/19

23.03.2020

2/328/218/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Новікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу №939/2207/19 за позовом ОСОБА_1 до Бородянської державної нотаріальної контори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бородянської державної нотаріальної контори, який було уточнено, та в якому позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_2 . Після її смерті залишилась земельна ділянка розміром 5,51 га. з кадастровим №1424583500:00:00:00:202, що розташована у с. Новозар`ївка Старобешівського району Донецької області. Для отримання витягу він звернувся до органів Держгеокадастру, але з об`єктивних причин витяг отримати не вдалось. Враховуючи неможливість отримати дані реєстру просить визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

02.10.2019 позивач звернувся до Бородянського районного суду Київської області з позовом до Бородянської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 03.10.2019 цивільна справа передана для розгляду Токмацького районного суду Запорізької області. Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 06.11.2019 справа передана Бородянському районному суду Київської області за підсудністю оскільки предметом позову було зобов`язання відповідача вчинити певні дії. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 04.12.2019 цивільна справа передана для розгляду Токмацького районного суду Запорізької області. 19.12.2019 позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати за ним право власності. Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 10.01.2020 позовна заява була залишена без руху. 22.01.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви. Ухвалою від 24.01.2020 відкрите провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав.

Представник відповідача Бородянської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, відзив на позов не надав.

В зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.56).

Позивач ОСОБА_1 доводився сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.58).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли всі права і обов`язки, які належали спадкодавцю за життя.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ДН №072746 від 29.08.2002 за життя спадкодавцю ОСОБА_2 належало право власності на земельну ділянку з кадастровим №1424583500:00:00:00:202 площею 5,51 га., з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новозар`ївської сільської ради (а.с.57).

Позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на вище зазначену земельну ділянку. У видачі відповідного свідоцтва відповідач відмовила у зв`язку з неможливістю отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.02.2017 (а.с.50).

Відповідно до листів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 02.04.2018, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 12.03.2018, було розглянуте звернення позивача та відмовлено у наданні витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, розташовану на території Старобешівського району Донецької області. Підставами відмови стало те, що Відділ Держземагентства у Старобешівському районі Донецької області відповідно до наказу Держземагентства України від 02.12.2014 №396 «Про тимчасове переміщення територіальних органів Держземагентства у Донецькій області» у зв`язку із розташуванням на тимчасово неконтрольованій території переміщено до м. Волноваха без перевезення архівних матеріалів. На даний час діяльність Відділу припинена, всі працівники Відділу, в тому числі державні кадастрові реєстратори звільнені. Головне управління не володіє інформацією про присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки, на яку виданий державний акт на право приватної власності на землю від 29.08.2002 №15062 (копія якого додана до звернення) та про наявність відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером, вказаним у копії державного акта, відсутні у Державному земельному кадастрі. Здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої на території Старобешівського району Донецької області, відповідно до пункту 115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2012 №1051, не є можливим, оскільки населені пункти Старобешівського району Донецької області розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085 віднесені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово це здійснюють свої повноваження (а.с.52, 53).

Суд встановив, що відповідно до ст.1261 ЦК України позивач належить до першої черги спадкоємців ОСОБА_2 за законом.

Він прийняв спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії та паспортом позивача (а.с.50, 54, 55).

Таким чином, вирішальним у цій справі є вирішення питання про належність спірної земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_2 .

Згідно з п.8 ч.1 ст.27 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності, є в тому числі: державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.

Цивільно-правовий інститут набуття та виникнення права власності на нерухоме майно в різні періоди по-різному був урегульований на законодавчому рівні. У зв`язку із цим держава задекларувала визнання дійсними прав на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності Законом №1952-IV.

Відповідно до положень ч.3 ст.3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно з ч.1 ст.125 ЗК України в редакції, чинній на момент видачі спадкодавцю ОСОБА_2 Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДН №072746 від 29.08.2002, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Суд позбавлений можливості перевірити наявність державної реєстрації права власності спадкодавця ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку та набуття спадкодавцем права власності на неї, оскільки відомості про земельну ділянку з кадастровим номером, вказаним у Державному акті на право приватної власності на землю серії IV-ДН №072746 від 29.08.2002 відсутні у Державному земельному кадастрі, що підтверджено листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 12.03.2018 (а.с.53).

Таким чином, суду не надано доказів належності права власності на спірну земельну ділянку спадкодавцю ОСОБА_3 , що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Схожа правова позиція міститься у листі Вищого спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до якого оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. Районні державні адміністрації можуть бути залучені в якості третіх осіб у випадках, якщо спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення знаходяться за межами населених пунктів. Сільські, селищні ради можуть бути залучені в якості третіх осіб у спорах щодо земельних ділянок, які знаходяться на території відповідної ради. У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав.

Таким чином, належним відповідачем у цій справі не є Бородянська державна нотаріальна контора, визначена позивачем у позовній заяві. Належними відповідачами у цій справі мають бути інші спадкоємці спадкодавця ОСОБА_2 (за їх наявності), або територіальна громада с. Новозар`ївка Старобешівського району Донецької області в особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2, 3 ст.51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з висновками, викладеними у п.40, 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Позивач ОСОБА_1 клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем суду не надав, у зв`язку з чим до участі у справі не був залучений належний відповідач. Вказана обставина також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Бородянської державної нотаріальної контори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Бородянська державної нотаріальної контора, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 331, смт. Бородянка, Бородянський район, Київська область, код ЄДРПОУ 02884345.

Суддя: