Рішення № 88365896, 16.03.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/19276/18

Провадження № 2/234/96/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Ястребов А.О.,

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_10,

третьої особи Фареник О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 234/19276/18 в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи: Перша краматорська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договору недійсним, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_4 , ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання договору недійсним.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8 , яка є матір`ю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_4 . До смерті ОСОБА_8 хворіла на онкологічну хворобу, та потребувала медикаментозного та хірургічного лікування. В травні 2008 року у лікарні позивачам повідомили, що для лікування ОСОБА_8 потрібні кошти в розмірі 15000 грн. На той час такої суми у позивачів не було, у зв`язку з чим вони звернулися до фінансової компанії «Гроші до зарплати», де їм запропонували надати грошові кошти в розмірі 8000 грн. під заставу нерухомого майна, на що вони поголилися. До підписання нотаріального договору, позивачі, на вимогу менеджера компанії, написали дві розписки на ім`я ОСОБА_5 про те, що вони отримали від неї кредитні кошти та зобов`язуються повернути їх у повному обсязі, але суму коштів в розписці вони не вказували, оскільки невідомо було суму послуг нотаріальної контори.

06 червня 2018 року позивачам було запропоновано прийти до Першої краматорської державної нотаріальної контори для оформлення договору застави та отримання кредитних коштів. Державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареником О.О. було підготовлено текст договору та запропоновано позивачам перевірити лише правильність написання прізвищ, імен та по батькові, текст самого договору нотаріус позивачам не озвучував. Позивачка ОСОБА_1 має проблеми із зором і в день підписання договору не мала при собі окуляри, що змусило її довіритися нотаріусу та ОСОБА_4 з підписання договору, нечитаючі.

Позивачка ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та від імені ОСОБА_8 , є особою з інвалідністю 2 групи з діагнозом шизофренія, що підтверджується довідкою МСЕК від 13.12.2026 року. Під час підписання спірного договору купівлі-продажу трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між продавцями ОСОБА_8 , від імені якої діяла ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та між покупцем ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контор Фареник О.О. від 06 червня 2018 року, була присутня та приймала безпосередню участь під час підписання договору відповідачка ОСОБА_5 , яка на запитання позивачів повідомила, що вона є представником підприємства та привезла кошти для оплати послуг нотаріальної контори.

Через чотири тижні після укладання договору позивачка ОСОБА_1 , готуючись до виплати отриманих коштів, звернула увагу на те, що так званий «Договір застави» є по факту договором купівлі-продажу квартири, та має строк повернення сторін у первинний стан до 06 грудня 2018 року, а щомісячний платіж складає лише 3500 грн, що викликало у неї велику підозру. Позивачка ОСОБА_1 відразу звернулася до менеджера фінансової компанії, який їй повідомив, що він взагалі не знає кому вони продали квартиру. Крім того, менеджер наголосив, що вони повинні йому сплатити велику купу коштів. На теперішній час, позивачі зрозуміли, що стали жертвами шахраїв, які позбавили їх власного житла.

На підставі ч. 1 ст. 225 та ч. 1 ст. 230 ЦК України просять визнати договір купівлі-продажу трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між продавцями ОСОБА_8 , від імені якої за дорученням діяла ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Першої краматорської нотаріальної контори Фареник О.О., реєстровий № 2-1960 від 06.06.2018 р. недійсним. Стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,20 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10.12.2018 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 22.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного проваддження та призначено підготовче засідання на 30.01.2019 року на 9.00 годин.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18.02.2019 року призначено у цивільній справі судово - психіатричну експертизу.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18.03.2019 року поновлено провадження по справі та призначене підготовче засідання на 22.03.2019 року.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 22.03.2019 року призначено у цивільній справі судово - психіатричну експертизу.

26.07.2019 року у зв`язку з неявкою підекспертної на експертизу справа повернута до суду без виконання.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 29.07.2019 року поновлено провадження по справі та призначене підготовче засідання на 27.08.2019 року.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 29.07.2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 днів.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 27.08.2019 року призначено у цивільній справі судово - психіатричну експертизу.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 21.10.2019 року поновлено провадження по справі та призначене підготовче засідання на 05.11.2019 року.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18.11.2019 року призначено справу до розгляду на 17.12.2019 року.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 27.01.2020 року залучено по справі в якості третьої особи ОСОБА_7 .

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов з підстав викладених у позовній заяві та пояснила, що вони укладали договір позики в розмірі 8000 грн. під залог квартири. Позивачка є пенсіонером, а донька ОСОБА_9 хворіє на шизофренію. Нотаріус не зачитував їм, що вони укладають договір куплі-продажу замість договору застави. На момент укладання правочину, вона знала, що її донька ОСОБА_4 хворіє. В той момент донька не знаходилась у лікарні. Кошти у розмірі 8000 грн. вони отримали у фірмі, яка розташована на АДРЕСА_3 . Вона підписала договір, не читаючи його. Скільки бланків договору вона підписувала не пам`ятає. Коли був наданий для огляду та прочитання проект договору, то вона його не читала, а віддала прочитати доньки ОСОБА_4 , яка сказала їй, що все правильно зазначено у договорі. Вважає, що їх обманули при укладанні договору. Нотаріус два рази приїзжав до них додому, але про те, що донька хворіє вона йому не казала. Дійсно вони отримали 49 950 грн, як і зазначено у договорі купівлі - продажу квартири, але на руки отримали із цієї суми лише 8000 грн., інші кошти були витрачені на приватизацію квартири та погашення кредиту, який брала її донька ОСОБА_4 .

Позивачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що позивачі при укладенні договору вважали, що укладають договір займу, оскільки їм потрібні були кошти на лікування ОСОБА_8 . Позивачка ОСОБА_4 страждає шизофренію. Вважає, що договір було укладено під впливом обману.

Представник відповідача ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та суду пояснив, що позивачі розуміли, що підписують договір купівлі-продажу. Позивачі отримали грошові кошти за продаж квартири. Вважає, що позивачі не визначилися на якій підставі вони бажають визнати договір недійсним, оскільки посилаються на ст. 225 та ст. 230 ЦК України. Дійсно, у відповідачки ОСОБА_4 був борг перед банком та відкрите виконавче провадження. При укладанні договору було обумовлено, за яку суму продається квартира та кошти із цієї суми були наданні на погашення боргу та остаток коштів було відповідачам надано готівкою.

Третя особа Фареник О.О. у судовому засіданні пояснив, що навесні 2018 року до нього звернулася родина ОСОБА_11 з проханням оформити доручення від імені їх бабусі ОСОБА_8 на приватизацію квартири. У зв`язку з чим, він виїхав до них додому для проведення бесіди з бабусею ОСОБА_8 . Бабуся була старенька, хвора, але дієздатна та підозри щодо стану здоров`я ОСОБА_4 у нього не було. Вони казали, що бажають взяти грошові кошти, а потім їх повернути. Пізніше він виїхав до них ще раз і бабуся підписала доручення на представлення інтересів від імені ОСОБА_8 - ОСОБА_4 . Взагалі на практиці він виїзжає один раз, а в даному випадку їздив двічі. Дійсно на квартиру був накладений арешт, але коли оформлювали договір - купівлі продажу, то кредитні зобов`язання були погашені, та арешту на квартиру вже не було, хто погашав кредит йому не відомо. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_1 приїхали до нотаріальної контори для укладення договору купівлі-продажу, він дав їм час для ознайомлення з договором, вони його прочитали і всі підписали договір. Під час укладення правочину, він поянював сторонам, що це договір купівлі-продажу. Гроші за укладення договору віддавали у його присутності, скільки було грошей йому не відомо. Умовами договору було передбачено, що сторони домовились, що в разі повернення продавцями отриманої ними суми в еквівалентному курсі НБУ продавцю, строком до 06.12.2018 року в добровільному порядку, сторони зобов`язуються підписати договір про розірвання цього договору з поверненням сторін у первинний стан. Даний пункт договору є вигідним для продавця та він пам`ятає, що даний пункт договору було внесений за бажанням продавця.

Третя особа ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки.

Третя особа ОСОБА_12 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши думку сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_13 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта та довідкою з місця реєстрації. (а.с. 10-13,16)

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 22 травня 2018 року, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в рівних долях належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 . (а.с. 15)

Згідно нотаріально посвідченої довіреності від 24.05.2018 року, посвідченою державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареником О.О., ОСОБА_8 уповноважила ОСОБА_4 бути її представником в усіх підприємствах, організаціях та установах незалежно від форм власності. (а.с. 18)

Згідно нотаріально посвідченої довіреності від 19.05.2018 року, посвідченою державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареником О.О., ОСОБА_8 уповноважила ОСОБА_4 оформити на її ім`я право власності на належну їй квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з правом отримання документів на вказану вище квартиру (свідоцтво про право власності тощо), з правом зміни договору найма квартири, з правом отримання документу, та реєстрації його в встановленому законодавством України порядку, в разі необхідності укласти договір найма та після оформлення права власності користуватись, розпоряджатись, у тому числі продати, обміняти, передати в оренду (в позичку), на умовах та за її розсудом, належну їй на праві власності квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , також бути моїм представником з усіх питань, пов`язаних із оформленням договору купівлі - продажу, міни, оренди, тощо. (а.с.20).

06.06.2018 року ОСОБА_4 , діюча за себе особисто та на підставі довіреності ОСОБА_8 , ОСОБА_1 уклали договір з ОСОБА_5 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Договір посвідчений державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Фареник О.О. (а.с. 19).

За умовами вищезазначеного договору продавці відчужують квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за 49 950 грн., які покупець сплатив продавцю повністю до підписання цього договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с. 17)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_2 станом на 10 грудня 2018 року, є ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу, виданого 06.06.2018 року, Першою краматорською державною нотаріальною конторою, державний нотаріус Фареник О.О. (а.с. 38)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_2 станом на 17 грудня 2019 року, є ОСОБА_7 , на підставі договору купівлі-продажу виданого 12.12.2018 року, Першою краматорською державною нотаріальною конторою, державний нотаріус Фареник О.О. (а.с.133-134)

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.11.2018 року Краматорським ВП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування по ст 190 ч. 1 КК України на підставі письмової заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про те, що невстановлені особи шляхом обману і зловживання довірою незаконно заволоділи їх квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та спричинили їм матеріальний збиток (а.с. 132)

Згідно відповіді Краматорського відділу ГУНП в Донецькій області на запит суду повідомлено, що 13.12.2019 року кримінальне провадження № 12018050390003896 від 16.11.2018 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України було закрито на підставі ч. 1 абз. 14 ст. 284 КПК України. (а.с. 163)

Як роз`яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

За змістом частин 1, 3 ст. 626 ЦК України двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов`язків сторін цього договору.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець передає/зобов`язується передати майно (товар), а покупець приймає/зобов`язується прийняти майно (товар).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (статті 656, 657 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній вол, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі змісту позовної заяви позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 посилалася одночасно на дві підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним. На укладання договору дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала своїх дій та (або) не могла керувати ними ( ст. 225 ЦК України) та вчинення правочину під впливом обману з боку відповідача (ст. 230 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які мають істотне значення, визначених у частині 1 статті 229 ЦК України (щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням), тобто обставин, які впливають на вчинення правочину.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони даного правочину. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї з сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести та особа, яка діяла під впливом обману, в даному випадку позивачі.

Відтак, відповідно до ст. 230 ЦК України правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману ( у даному випадку позивач). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

При вчиненні правочину під впливом обману формування волі потерпілого відбувається не вільно, а вимушено, під впливом недобросовісних дій інших осіб, які полягають у навмисному створенні у потерпілого помилкового уявлення про обставини, які мають істотне значення: природи правочину, прав та обов`язків сторін та інше. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону щоб спонукати її до вчинення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.

Це означає, що обман має місце, якщо сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину другою стороною, або якщо вона замовчує їх існування.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачі у судовому засіданні не довели, що під час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу квартири вони умисно були введені ОСОБА_5 в оману щодо природи правочину та оплати.

Як вбачається зі змісту договору, його підписано в присутності нотаріуса. Встановлено особи сторін правочин, перевірено їх дієздатність та належність позивачам квартири, що відчужувався.

Відповідно до п. 2 договору купівлі-продажу спірної квартири, її продаж за домовленістю сторін вчинено за 49 950 грн, які на момент підписання цього договору повністю оплачені ОСОБА_5 та отримані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до підписання цього договору. На момент підписання договору сторони не мали одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунку.

Таким чином, сторони договору засвідчили, що зазначена ціна предмету договору відповідає домовленості продавця та покупця, підтвердили факт повного розрахунку та отримання позивачем грошей за квартиру, підтвердили, що має місце саме укладення договору купівлі-продажу, метою якого є реальний оплатний перехід права власності на квартиру.

У судовому засіданні нотаріус Фареник О.О. пояснив, що позивачам під час укладення правочину, він роз`яснював, що це договір купівлі-продажу та договір було надано позивачам для ознайомлення, після чого сторони його підписали.

Належних та допустимих доказів про те, що позивачі були введені в оману саме відповідачем щодо обставин, які мають істотне значення (невідповідність природи правочину намірам позивача), суду не надано.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивачі не посилалися на наявність умислу в діях ОСОБА_5 .. Саме позивачі повинні довести в суді, як наявність умислу в діях відповідача, так і сам факт обману, оскільки такий обов`язок покладається на особу, яка діяла під впливом обману.

У судовому засіданні представник позивача та позивач ОСОБА_1 не довели факт вчинення правочину під впливом обману. Ствердження позивача ОСОБА_1 про те, що вона вважала, що укладає договір застави та отримання кредитних коштів, а не договір купівлі - продажу квартири, суд не може розцінювати, як обман. Крім того, позивачем у судовому засіданні не доведено наявність умислу в діях відповідача.

З огляду на відсутність доказів обману відповідача щодо укладеного спірного договору купівлі - продажу, відсутні правові підстави для визнання його недійсним відповідно до ст. 230 ЦК України.

Разом з цим, позивачі, як на підставу позовних вимог посилаються також і на ст. 225 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Тлумачення статті 225 ЦК України свідчить, що правила цієї статті поширюються на випадки, коли фізична особа хоча і є дієздатною, однак у момент вчинення правочину вона перебувала в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, має бути встановлена судом неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам роз`яснено про те, що правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд зобов`язаний призначити судово - психіатричну експертизу за клопотанням однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово - психіатричної експертизи, так і інших доказів.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначена презумпція психічного здоров`я, суть якої полягає в тому, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Тобто, для визначення тимчасового стану особи, при якому вона внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих станів не може розуміти значення своїх дій та керувати ними у момент укладення нею правочину, необхідно обов`язкове призначення судово - психіатричної експертизи.

Встановлення неспроможності особи в момент вчинення заповіту розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними на момент вчинення заповіту відбувається з урахуванням як висновку посмертної судово - психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент вчинення заповіту особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

З позовом про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 225 ЦК України звертається:

(а) або сторона правочину, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними;

(б) або в разі її смерті - інші особи, чиї цивільні права або інтереси порушені. До інших осіб відносяться, зокрема, спадкоємці сторони правочину, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Аналогічний висновок зроблений і в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 523/14606/13-ц та від 20 червня 2018 року у справі № 161/17119/16-ц.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, з метою встановлення наявності такого стану у позивача ОСОБА_4 на момент укладання договору купівлі - продажу квартири, судом була призначена судово - психіатрична експертиза.

Судом встановлено, що згідно довідки до акту огляду МСЕК серії АВ від 13.12.2016 року, ОСОБА_4 встановлена друга група інвалідності, загальне захворювання. (а.с. 14)

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 90, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 06.06.2018 р. за своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, не осмислювала загрозу втрати житла через шахрайство з боку відповідачів та інших осіб. На момент укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 06.06.2018 р., ОСОБА_4 страждала хронічним психічним захворюванням - шизофренією параноїдною, безперервним типом перебігу, з нарастаючим дефектом особистості по емоційно-вольовому типу. (а.с. 100-106)

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що інших доказів, які б ставили під сумнів висновок експертизи, або спростовували його висновки та підтверджували здатність ОСОБА_4 розуміти значення своїх дій станом на 06.06.2018 року, - представником відповідача в ході розгляду справи суду не надано.

Суд вважає, що зазначений висновок судово-психіатричної експертизи є об`єктивним, достовірним та правдивим, і, як наслідок, - покладається судом в основу судового рішення стосовно вирішення спору про визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним.

Аналізуючи всі зібрані у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що на час укладення оспорюваного правочину - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 страждала хронічним психічним захворюванням - шизофренією параноїдною, безперервним типом перебігу, з нарастаючим дефектом особистості по емоційно-вольовому типу, який істотно впливав (обмежував) на її здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними, та докази, які спростовують зазначені обставини, в матеріалах справи відсутні.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_2 в рівних долях належала на праві приватної спільної власності, згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 22 травня 2018 року, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

Згідно нотаріально посвідченої довіреності від 19.05.2018 року, посвідченою державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареником О.О., ОСОБА_8 уповноважила ОСОБА_4 оформити на її ім`я право власності на належну їй квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з правом отримання документів на вказану вище квартиру (свідоцтво про право власності тощо), з правом зміни договору найма квартири, з правом отримання документу, та реєстрації його в встановленому законодавством України порядку, в разі необхідності укласти договір найма та після оформлення права власності користуватись, розпоряджатись, у тому числі продати, обміняти, передати в оренду (в позичку), на умовах та за її розсудом, належну їй на праві власності квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , також бути моїм представником з усіх питань, пов`язаних із оформленням договору купівлі - продажу, міни, оренди, тощо. (а.с.20).

06.06.2018 року ОСОБА_4 , діюча за себе особисто та на підставі довіреності, посвідченої 19.05.2018 року Першою краматорською державною нотаріальною конторою по реєстру № 2-1704 за ОСОБА_8 , та ОСОБА_1 уклали договір з ОСОБА_5 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 .

Враховуючи те, що у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент вчинення договору купівлі - продажу квартири - 06.06.2018 року, а також те, що квартира АДРЕСА_2 на праві приватної спільної власності в рівних долях належала на момент укладання договоруОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , та під час укладання договору купівлі - продажу ОСОБА_4 , діяла за себе особисто та на підставі довіреності, посвідченої 19.05.2018 року Першою краматорською державною нотаріальною конторою по реєстру № 2-1704 за ОСОБА_8 , то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання частково недійсним договору купівлі - продажу квартири в частині продажу 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_4 , яка діяла за себе особисто та на підставі довіреності, посвідченої 19.05.2018 року Першою краматорською державною нотаріальною конторою по реєстру № 2-1704 за ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 , посвідчений державним нотаріусом Першої краматорської нотаріальної контори Фареник О.О., реєстровий номер № 2-1960 від 06.06.2018 року.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню частково.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов`язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при звернені до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп., тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 - 265, 280 ЦПК України, ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи: Перша краматорська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання договору недійсним задовольнити частково.

Визнати частково недійсним договір купівлі - продажу квартири в частині продажу 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_4 , яка діяла за себе особисто та на підставі довіреності, посвідченої 19.05.2018 року Першою краматорською державною нотаріальною конторою по реєстру № 2-1704 за ОСОБА_8 , та ОСОБА_5 , посвідчений державним нотаріусом Першої краматорської нотаріальної контори Фареник О.О., реєстровий номер № 2-1960 від 06.06.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , судовий збір у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суд через Краматорський міський суд.

Повний текст рішення суду виготовлений 20.03.2020 року.

Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й віддруковано в одному екземплярі.

Суддя: