Рішення № 88365342, 20.03.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 2/263/543/2020

Справа № 263/14806/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Лопатнюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якому вказала, що 11 січня 2014 року між ними був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.01.2014р., актовий запис №17. Від шлюбу дітей не мають. За час подружнього життя спільне життя не склалося, сім`я фактично розпалась, шлюбні відносини припинились, збереження шлюбу неможливе. Просить суд позов задовольнити та розірвати шлюб укладений з відповідачем.

Ухвалою від 29.10.2020 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11.03.2020 року справу призначено до розгляду.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, наполягала на задоволенні позову.

Відповідач надав до канцелярії суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи суд не вбачає підстав для задоволення позову виходячи з наступного:

Позивачем до позову надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 11 січня 2014 року, виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області, в якому вказано, що 11 січня 2014 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №17.

Відповідно постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007року №11, оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до ч. 2 статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з тим, що до позовної заяви надано копію свідоцтва про шлюб, враховуючи постанову Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007року №11, та положення ч.7 ст. 81 ЦПК України, судом було зроблено запит до Центрального районного у м. Маріуполі ВДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з вимогою щодо надання суду копії актового запису №17 від 11.01.2014року про шлюб, складеного відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно відповіді Центрального районного у м. Маріуполі ВДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 13.02.2020 року, актовий запис №17 від 11.01.2014року про шлюб, складеного відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній, перевірку актових записів проведено з 01.01.2013р. по теперішній час.

Крім того, на адресу позивача було направлено лист щодо необхідності надання останньою суду оригінала свідоцтва про шлюб, який було укладено 11.01.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивачем 19.03.2020 року на електронну пошту суду направлено заяву про те, що на виконання листа щодо надання свідоцтва про шлюб, остання повідомляє, що нею були надані суду всі необхідні документи щодо всебічного і повного розгляду справи, в тому числі завірена належним чином копія свідоцтва про шлюб.

Приймаючи до уваги те, що позивачем суду не надано оригінал свідоцтва про шлюб, який є одним з основних доказів у справі про розірвання шлюбу, та оригінал якого відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007року №11, повинен бути доданий до позовної заяви, враховуючи, що згідно відповіді органу реєстрації актів цивільного стану, актовий запис про шлюб укладений між позивачем та відповідачем відсутній, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.13,81,263,264,265,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя О.Г.Васильченко