Ухвала суду № 88364332, 19.03.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 19.03.2020

ЄУ № 942/373/20

Провадження №2-о/942/118/20

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

19 березня 2020 року смт. Новопсков

Луганська область

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Чалий А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа – Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Оріхово Лутугинського району Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Кам`яне Антрацитівського району Луганської області.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження або місце проживання чи перебування для фізичних осіб.

З заяви про встановлення факту смерті вбачається, що заявник фактично проживає в с. Осіпове Новопсковського району Луганської області. Проте, такий населений пункт як с. Осіпове на території Новопсковського району Луганської області відсутній.

Частиною 3 ст. 42 ЦПК України передбачено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті особи, заявник вказує, що Слов`янським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Донецькій області їй було відмовлено у державній реєстрації смерті. Проте, заінтересованою особою заявник зазначила Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, що не відповідає нормам зазначеного вище закону.

Крім того, при зверненні до суду з даною заявою заявник надала клопотання, в якому просила звільнити її від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Розглянувши клопотання, суд дійшов висновків про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до п.21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Заява ОСОБА_1 подана у зв`язку з необхідністю реєстрації у встановленому законом порядку факту смерті, а не у зв`язку зі збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Отже заявник не має пільг зі сплати судового збору відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №243/12928/18.

З огляду на вищевикладене, заявнику необхідно сплатити судовий збір або надати належні докази на підтвердження звільнення його від сплати судового збору.

У разі неможливості надати суду докази звільнення від сплати судового збору, заявнику необхідно сплатити на рахунок UA868999980313131206000012223, Одержувач: УК у Новоп.р-ні/НОВОПСКОВ.Р-Н/22030101, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), Код 37942461, судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що дану заяву слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

При цьому, суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»).

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у заяві.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 294, 315-318 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа – Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області залишити без руху, про що сповістити заявника, надавши їй строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявнику, що якщо недоліки заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: А.В. Чалий